Справа № 173/844/25
Провадження №2/173/770/2025
іменем України
16 жовтня 2025 року м. Верхньодніпровськ
Верхньодніпровський районний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді Кожевник О.А.,
за участю секретаря судового засідання Демяненко С.І.,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Суперіум», представник позивача Вишневська Олена Ігорівна до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
07.04.2025 до Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Суперіум», представник позивача Вишневська Олена Ігорівна, до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 22.12.2016 ОСОБА_1 уклала з Акціонерним товариством «Ідея Банк» кредитний договір № Z41.254.70337, відповідно до умов якого Банк зобов'язувався надати Позичальнику кредит, а Позичальник зобов'язувався в порядку та на умовах, визначених Кредитним договором повертати кредит, виплачувати проценти за користування кредитом, сплачувати комісію та інші передбачені платежі в сумі, строки та на умовах, що передбачені графіком погашення кредиту.
Також, 15.11.2023 між Акціонерним товариством «Ідея Банк» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Суперіум» укладено Договір факторингу № 15/11/23, відповідно до якого до позивача перейшло право вимоги до боржників АТ «Ідея Банк», в тому числі і за кредитним договором № Z41.254.70337.
Загальна сума заборгованості Відповідача складає 61 650 грн., яка складається з:
- заборгованість за основним боргом 16621грн. 66 коп.,
- заборгованість за відсотками 5843 грн. 54 коп.,
- заборгованість за комісіями 39184 грн. 80 коп.
Відповідно до автоматизованого розподілу справ справа надійшла в провадження судді ОСОБА_2 .
Ухвалою судді Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області Петрюк Т.М. від 10.04.2025 прийнято заяву та відкрито провадження по справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін у судове засідання.
Розпорядженням керівника апарату суду № 462 від 17.06.2025 на підставі рішення ВРП від 05.06.2025 "Про звільнення судді ОСОБА_2 у відставку" призначено повторний автоматизований розподіл вказаної судової справи.
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.07.2025 справу розподілено судді Кожевник О.А.
Ухвалою судді Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області від 28.07.2025 справу прийнято до свого провадження зі стадії розгляду справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Учасникам справи надіслано копію ухвали про відкриття провадження у справі та позивачем відповідачу надіслано копію позовної заяви та доданих до неї документів, проте судова кореспонденція повернулась на адресу суду з позначкою «адресат відсутній за вказаною адресою».
У постанові Верховного Суду від 19 грудня 2022 року у справі № 910/1730/22 вказано, що у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії або судове рішення направлено судом рекомендованим листом за належною поштовою адресою, яка була надана суду відповідною стороною, за відсутності відомостей у суду про наявність у такої сторони інших засобів зв'язку та/або адреси електронної пошти, необхідність зазначення яких у процесуальних документах передбачена статями 162, 165, 258, 263, 290, 295 ЦПК України, і судовий акт повернуто підприємством зв'язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то необхідно вважати, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії або про прийняття певного судового рішення у справі (близький за змістом висновок викладено у постановах Верховного Суду від 12 квітня 2021 року у справі № 910/8197/19, від 09 грудня 2021 року у справі № 911/3113/20).
Приймаючи до уваги, що відповідач у строк не подав до суду відзиву на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами відповідно до частини 2 статті 178 ЦПК України.
Відповідно до частини 5 статті 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що заявлений позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що 22.12.2016 ОСОБА_1 уклала з Акціонерним товариством «Ідея Банк» кредитний договір № Z41.254.70337, відповідно до умов якого Банк зобов'язувався надати Позичальнику кредит у розмірі 24552 грн., строком кредитування 36 місяців, процентною ставкою 0,0100% річних від залишку кредиту.
Відповідно до п. 1.4. Договору за обслуговування кредиту позичальник сплачує плату за обслуговування кредитної заборгованості щомісячно в розмірі 3,9900% від початкової суми кредиту.
За умовами п. 1.9 Договору банк відкриває позичальнику поточний рахунок № НОМЕР_1 у гривні в рамках пакету послуг «БПР «Стартовий», що обслуговується на умовах Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб.
Згідно з п. 2 строк дії договору до 22.12.2019, але в будь якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за договором.
Також, 22.12.2016 між відповідачем та Товариством з додатковою відповідальність «Страхова компанія «АРСЕНАЛ ЛАЙФ» підписано Договір добровільного страхування життя № Z41.254.70337 та Договір добровільного страхування майна фізичних осіб.
Кредитний договір № Z41.254.70337 від 22.12.2016, Графік щомісячних внесків, Заява щомісячних внесків № Z41.254.70337 про акцепт публічної оферти ПАТ «Ідея Банк» на укладення договору про використання аналога власноручного підпису та відтиску печатки банку, Згода фізичної особи суб'єкта - кредитної історії, письмова Згода фізичної особи - клієнта Банку, Договір добровільного страхування життя № Z41.254.70337 та Договір добровільного страхування майна фізичних осіб підписано особистим підписом відповідача.
Відповідно до ч. 2 ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Відповідно до частини 1 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України визначено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (частина 1 статті 526 Цивільного кодексу України).
Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
В силу положень статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Частиною 1 статті 627 Цивільного кодексу України визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Відповідно до статті 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
За приписами ст. 630 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1ст. 530 ЦК України).
Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом (абз. 1 ч. 1 ст. 611 ЦК України).
Згідно з ч. 2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Відповідно до ордеру розпорядження № 1 про видачу кредиту, ОСОБА_1 видано грошові кошти у розмірі 19800 грн., та відповідно до ордеру розпорядження Про сплату страхового платежу - 4752 грн.
Далі, 15.11.2023 між Акціонерним товариством «Ідея Банк» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Суперіум» укладено Договір факторингу № 15/11/23, відповідно до якого до позивача перейшло право вимоги до боржників АТ «Ідея Банк», в тому числі і за кредитним договором № Z41.254.70337, що підтверджується Договором факторингу № 15/11/23 від 15.11.2023, реєстром боржників № 1 та платіжною інструкцією № 889 від 16 листопада 2023 року.
Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
За приписами статті 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Відповідно до ст. 1078 ЦК України, предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога). Майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника. Якщо передання права грошової вимоги обумовлене певною подією, воно вважається переданим з моменту настання цієї події. У цих випадках додаткове оформлення відступлення права грошової вимоги не вимагається.
Відповідно до довідки за заборгованістю боржника, залишок заборгованості відповідача становить 61650 грн., з яких: 16621 грн. 66 коп. - заборгованість за основним боргом, 5843 грн. 54 коп. - заборгованість за відсотками, 39184 грн. 80 коп. - заборгованість за комісіями.
Водночас, згідно ч. 3 ст. 55 Закону України «Про банки і банківську діяльність», Банкам забороняється вимагати від клієнта придбання будь-яких товарів чи послуг від банку або від спорідненої чи пов'язаної особи банку як обов'язкову умову надання банківських послуг однією із яких є розміщення залучених у вклади (депозити), у тому числі на поточні рахунки, коштів та банківських металів від свого імені, на власних умовах та на власний ризик (п. 3 ч. 3ст.47 Закону України «Про банки і банківську діяльність»), зокрема надання споживчого кредиту.
Тому банк не може стягувати з позичальника платежі за дії, які він вчиняє на власну користь (ведення кредитної справи, договору, розрахунок і облік заборгованості за кредитним договором тощо), чи за дії, які позичальник вчиняє на користь банку (наприклад, прийняття платежу від позичальника), чи за дії, що їх вчиняє банк або позичальник з метою встановлення, зміни, припинення правовідносин (укладення кредитного договору, внесення до нього змін тощо).
Інакше кажучи, банк не уповноважений стягувати з позичальника плату (комісію) за управління кредитом, адже такі дії не становлять банківську послугу, яку замовив позичальник (або супровідну до неї), а є наслідком реалізації прав та обов'язків банку за кредитним договором і відповідають економічним потребам лише самого банку.
З урахуванням принципів справедливості та добросовісності на позичальника не можна покладати обов'язок сплачувати платежі за послуги, за отриманням яких він до кредитодавця фактично не звертався.
Недотримання вказаних принципів призводить до порушення прав та інтересів учасників цивільного обороту.
Виконання позичальником умов кредитного договору, встановлених із порушенням зазначених принципів, не приводить ці умови у відповідність до засад цивільного законодавства.
Відповідна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.07.2022 року у справі № 363/1834/17 (провадження № 14-53цс21).
Згідно з пунктом 3.6 Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту, затверджених постановою Правління Національного банку України від 10 травня 2007 року № 168, банки не мають права встановлювати платежі, які споживач має сплатити на користь банку за дії, які банк здійснює на власну користь (ведення справи, договору, облік заборгованості споживача тощо), або за дії, які споживач здійснює на користь банку (прийняття платежу від споживача тощо) або що їх вчиняє банк або споживач з метою встановлення, зміни або припинення правовідносин (укладення кредитного договору, унесення до нього змін, прийняття повідомлення споживача про відкликання згоди на укладення кредитного договору тощо).
Верховний Суд у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду в постанові від 06.11.2023 у справі № 204/224/21, провадження № 61-4202сво22 дійшов висновку про те, що якщо в кредитному договорі банк не зазначив та не надав доказів наявності, переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов'язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, які надаються позивачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування), то положення кредитного договору щодо обов'язку позичальника щомісячно сплачувати плату за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування) є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п'ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».
З огляду на викладене, супутня послуга банку в момент видачі кредиту має надаватися клієнту банку безоплатно.
За наведених обставин, вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості за комісією у розмірі 39184 грн. 80 коп. задоволенню не підлягають.
Відповідно до ст. 141 Цивільного процесуального кодексу України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (22465 грн. 20 коп. * 100% : 61650 грн. * 2422,40 = 882 грн. 72 коп.).
Керуючись ст. 12, 13, 76, 81, 141, 264, 265 Цивільного процесуального кодексу України, суд,
Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Суперіум», представник позивача Вишневська Олена Ігорівна до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Суперіум» (код ЄДРПОУ 42024152, адреса місцезнаходження: 04053, м. Київ, Вознесенський узвіз, буд. 23-А, нежитлове приміщення № 35А) заборгованість за кредитним договором № Z41.254.70337 від 22 грудня 2016 року в загальному розмірі 22465 (двадцять дві тисячі чотириста шістдесят п'ять) грн. 20 коп., яка складається з: 16621 грн. 66 коп. - заборгованість за основним боргм, 5843 грн. 54 коп. - заборгованість за відсотками
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Суперіум» (код ЄДРПОУ 42024152, адреса місцезнаходження: 04053, м. Київ, Вознесенський узвіз, буд. 23-А, нежитлове приміщення № 35А) понесені судові витрати в частині судового збору в сумі 882 (вісімсот вісімдесят дві) грн. 72 коп.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Рішення може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом 30 днів з моменту складання повного тексту рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У випадку подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду .
Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складання має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення повного тексту рішення.
Суддя О.А. Кожевник