Тарутинський районний суд Одеської області
Справа № 514/1373/25
Провадження по справі № 1-кп/514/177/25
16 жовтня 2025 року с-ще Бессарабське
Тарутинський районний суд Одеської області у складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
при секретарі - ОСОБА_2 ,
за участю сторін кримінального провадження:
прокурора - ОСОБА_3 ,
обвинуваченого - ОСОБА_4 ,
захисника - ОСОБА_5 ,
потерпілого ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому підготовчому засіданні в залі суду с-ща Бессарабське кримінальне провадження, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025168270000089 від 09 вересня 2025 року за обвинуваченням
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт Березине Тарутинського району Одеської області, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого в будинку АДРЕСА_1 , з середньою освітою, не працюючого, не одруженого, не маючого на утриманні малолітніх дітей, не судимого
у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України,
09 вересня 2025 року приблизно о 15 годині, більш точного часу судом не встановлено, ОСОБА_4 , знаходячись у приміщенні магазину «Ксюша» за адресою: Одеська область, селище Соборне, вул. Виноградна, 62, зустрів свого знайомого ОСОБА_6 , з яким перебував у товариських довірливих стосунках.
В подальшому, під час спілкування, ОСОБА_4 побачив у руках ОСОБА_6 мобільний телефон марки «iPhone» моделі «11» чорного кольору, яким вирішив заволодіти шляхом використання існуючих між ними товариських довірливих стосунків.
Реалізуючи свій неправомірний умисел, направлений на заволодіння чужим майном, ОСОБА_4 діючи з прямим умислом, з корисливих мотивів, шляхом зловживання довірою, з метою особистого збагачення за рахунок потерпілого, звернувся до ОСОБА_6 з проханням надати йому зазначений мобільний телефон для того щоб нібито зателефонувати на свій мобільний телефон для його пошуку.
Не маючи підстав сумніватись у його доброчесності, ОСОБА_6 передав ОСОБА_4 свій мобільний телефон марки «iPhone» моделі «11» чорного кольору, вартістю 8262 гривні.
ОСОБА_4 , заволодів зазначеним мобільним телефоном, імітуючи здійснення дзвінка, вийшов з приміщення магазину, в якому залишився ОСОБА_6 який, у свою чергу, довіряв ОСОБА_4 .
В цей час ОСОБА_4 скориставшись відсутністю ОСОБА_6 сів до свого автомобіля разом з мобільним телефоном, що належав ОСОБА_6 та поїхав до місця свого мешкання, яким у подальшому розпорядився на власний розсуд, спричинивши останньому майнову шкоду на загальну суму 8262 гривні.
24 вересня 2025 року між прокурором Болградської окружної прокуратури ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_4 за участю захисника обвинуваченого адвоката ОСОБА_5 за добровільною згодою потерпілого ОСОБА_6 , укладено угоду про визнання винуватості у відповідності до вимог ст. 472 КПК України.
Згідно даної угоди прокурор Болградської окружної прокуратури ОСОБА_3 та обвинувачений ОСОБА_4 та захисник адвокат ОСОБА_5 дійшли згоди щодо правової кваліфікації дій обвинуваченого за ч. 1 ст. 190 КК України, істотних для даного кримінального провадження обставин, обвинувачений беззастережно визнав свою винуватість у зазначеному діянні.
Також, вказаною угодою між сторонами була досягнута домовленість про призначення покарання ОСОБА_4 за ч. 1 ст. 190 КК України у вигляді пробаційного нагляду.
В підготовчому судовому засіданні встановлено, що потерпілий ОСОБА_6 надав згоду на затвердження угоди про визнання винуватості від 24 вересня 2025 року.
В підготовчому судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 беззастережно визнав свою винуватість у скоєнні зазначеного кримінального правопорушення; дав згоду на застосування узгодженого виду та розміру покарання у разі затвердження угоди; просив затвердити угоду про визнання винуватості та призначити узгоджене покарання.
В підготовчому судовому засіданні захисник обвинуваченого адвокат ОСОБА_5 також просила затвердити угоду про визнання винуватості та призначити ОСОБА_4 узгоджене покарання.
Прокурор в судовому засіданні зазначив, що при укладенні угоди про визнання винуватості дотримані вимоги норм КПК України та КК України, просив угоду про визнання винуватості затвердити та призначити обвинуваченому узгоджене в угоді покарання.
В угоді передбачені наслідки укладання та затвердження угоди про визнання винуватості встановлені ст. 473 КПК України та наслідки її невиконання.
Розглядаючи питання про затвердження угоди про визнання винуватості, суд виходить з наступного.
Відповідно ст. 468 КПК України в кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.
Згідно ч. 4 ст. 469 КПК України, угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів. Угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена щодо кримінальних проступків, злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам. Укладення угоди про визнання винуватості у кримінальному провадженні щодо уповноваженої особи юридичної особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, у зв'язку з яким здійснюється провадження щодо юридичної особи, а також у кримінальному провадженні щодо кримінальних правопорушень, внаслідок яких шкода завдана державним чи суспільним інтересам або правам та інтересам окремих осіб, у яких беруть участь потерпілий або потерпілі, не допускається, крім випадків надання всіма потерпілими письмової згоди прокурору на укладення ними угоди.
В підготовчому судовому засіданні встановлено, що дії ОСОБА_4 правильно кваліфіковані за ч. 1 ст. 190 КК України, а саме: заволодіння чужим майном шляхом зловживання довірою (шахрайство).
Згідно ст. 12 КК України даний злочин передбачений ч. 1 ст. 190 КК України відноситься до кримінального проступку.
При цьому, судом з'ясовано, що обвинувачений цілком розуміє права, визначені абзацом 1, 4 п.1 ч. 4 ст. 474 КПК України, наслідки укладання та затвердження даної угоди, передбачені ч.2 ст. 473 КПК України, характер обвинувачення та вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом.
Суд переконався, що укладання угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз, або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені угодою.
Також судом встановлено, що умови даної угоди відповідають вимогам Кримінального процесуального Кодексу України та Кримінального Кодексу України.
Виходячи з викладеного, суд дійшов висновку про можливість затвердження угоди про визнання винуватості укладеної між прокурором Болградської окружної прокуратури ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_4 за участю захисника обвинуваченого адвоката ОСОБА_5 за добровільною згодою потерпілого ОСОБА_6 і призначення обвинуваченому узгодженої сторонами міри покарання.
Крім цього, суд дійшов висновку про стягнення з обвинуваченого ОСОБА_4 на користь Одеського науково-дослідного експертно-криміналістичного центра документально підтверджені процесуальні витрати, пов'язані із залученням експерта при проведенні експертизи у розмірі 1337 гривень 10 копійок.
Цивільний позов у справі не заявлявся.
Долю речових доказів необхідно вирішити відповідно до ст. 100 КПК України.
В силу ч. 4 ст. 174 КПК України з набранням вироком законної сили слід скасувати накладений арешт майна на підставі ухвали слідчого судді Тарутинського районного суду Одеської області від 10 вересня 2025 року та 15 вересня 2025 року.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 368-371; ст.ст.373-376; ст. 475 КПК України, суд -
Затвердити угоду про визнання винуватості від 24 вересня 2025 року укладену між прокурором Болградської окружної прокуратури ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_4 за участю захисника обвинуваченого адвоката ОСОБА_5 за добровільною згодою потерпілого ОСОБА_6 .
ОСОБА_4 визнати винуватим у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України.
Призначити ОСОБА_4 узгоджене сторонами покарання за ч. 1 ст. 190 КК України у виді у виді пробаційного нагляду строком на 1 (один) рік.
На період відбування ОСОБА_4 покарання у виді пробаційного нагляду покласти на нього наступні обов'язки:
- періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну свого місця проживання, роботи або навчання;
-не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації;
- виконувати заходи, передбачені пробаційною програмою.
Строк покарання у виді пробаційного нагляду та покладених на ОСОБА_4 обов'язків обчислювати з дня постановки його на облік уповноваженим органом з питань пробації.
Роз'яснити ОСОБА_4 , що в разі ухилення його від відбування покарання у виді пробаційного нагляду, уповноважений орган з питань пробації надсилає матеріали до органів Національної поліції для вирішення питання про притягнення до кримінальної відповідальності відповідно до статті 389 Кримінального кодексу України.
Стягнути з обвинуваченого ОСОБА_4 на користь Одеського науково-дослідного експертно-криміналістичного центра документально підтверджені процесуальні витрати, пов'язані із залученням експерта при проведенні експертизи у розмірі 1337 (одна тисяча триста тридцять сім) гривень 10 (десять) копійок.
З набранням вироком законної сили арешт майна, накладений ухвалою слідчого судді Тарутинського районного суду Одеської області від 10 вересня 2025 року у справі 514/1274/25, 1-кс/514/69/25, а саме на мобільний телефон марки «Iphone» моделі «11» в корпусі чорного кольору IMEI1: НОМЕР_1 , IMEI2: НОМЕР_2 , шляхом заборони її подальшого відчуження - скасувати.
З набранням вироком законної сили арешт майна, накладений ухвалою слідчого судді Тарутинського районного суду Одеської області від 15 вересня 2025 року у справі 514/1274/25, 1-кс/514/96/25, а саме на оптичний носії - диск havic з двома фрагментами відеозаписів з камери зовнішнього та внутрішнього відеоспостереження магазину, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 , з метою запобігання можливості його приховування, пошкодження, знищення - скасувати.
Речові докази у справі, а саме :
мобільний телефон марки «Iphone» моделі «11» в корпусі чорного кольору IMEI1: НОМЕР_1 , IMEI2: НОМЕР_2 , який переданий на відповідальне зберігання потерпілому ОСОБА_6 - вважати повернутим власнику ОСОБА_6 ;
оптичний носії - диск havic з двома фрагментами відеозаписів з камери зовнішнього та внутрішнього відеоспостереження магазину, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 - залишити при матеріалах кримінального провадження.
Міру запобіжного заходу ОСОБА_4 до набрання вироком законної сили, не обирати.
Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Вирок може бути оскаржений до Одеського апеляційного суду через Тарутинський районний суд Одеської області протягом 30-ти днів з дня його проголошення.
Копію вироку обвинуваченому, потерпілому, захиснику та прокурору вручити негайно після його проголошення.
Суддя ОСОБА_1