Справа №523/20851/25
Провадження №1-кс/523/6683/25
10 жовтня 2025 року Пересипський районний суд міста Одеси в складі:
слідчого судді - ОСОБА_1 ,
секретаря - ОСОБА_2 ,
за участю прокурора - ОСОБА_3 ,
захисника - ОСОБА_4 ,
підозрюваного - ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Одесі клопотання старшого слідчого в особливо важливих справах Другого слідчого відділу (з дислокацією у м. Одесі) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Миколаєві майора Державного бюро розслідувань ОСОБА_6 у кримінальному провадженні № 62025150020002995 від 30.07.2025 року про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під ватрою у відношенні
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, маючого вищу освіту, не одруженого, маючого на утриманні матір інваліда 3-ої групи, який на час затримання обіймав посаду слідчого Слідчого відділення Відділу поліції № 1 Одеського РУП № 2 ГУНП в Одеській області, лейтенанта поліції, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
підозрюваного у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України,-
Старший слідчий в особливо важливих справах Другого слідчого відділу (з дислокацією у м. Одесі) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Миколаєві майор Державного бюро розслідувань ОСОБА_6 , розглянувши матеріали досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 62025150020002995 від 30.07.2025 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, звернувся до Пересипського районного суду міста Одеси з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під ватрою у відношенні ОСОБА_5 .
Відповідно до даного клопотання, 17.07.2025 на території м. Чорноморськ Одеського району Одеської області сталася дорожньо-транспортна пригода (далі - ДТП), а саме: приблизно о 14:00 мопед «Honda Dio 27» під керуванням ОСОБА_7 , рухаючись у напрямку вул. Захисників України по вул. Олександрійській у м. Чорноморську, разом із пасажиром ОСОБА_8 , допустив зіткнення з припаркованим автомобілем BMW X5, державний номер НОМЕР_1 , у якому перебував ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Унаслідок зіткнення ОСОБА_8 отримала тілесні ушкодження у вигляді відкритого перелому обох кісток верхньої третини правої гомілки зі зміщенням уламків та закритого перелому нижньої третини лівої плечової кістки зі зміщенням.
З метою проведення огляду місця ДТП на місце події виїхав слідчий слідчого відділу відділу поліції № 1 Одеського районного управління поліції № 2 ГУНП в Одеській області (далі - СВ ВП № 1 Одеського РУП № 2 ГУНП в області) ОСОБА_5 , яким зафіксовано обставини ДТП та складено відповідні процесуальні документи.
Відомості про обставини вчинення зазначеного кримінального правопорушення 17.07.2025 о 18 год 57 хв внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025162160000650 з попередньо визначеною кримінально-правовою кваліфікацією за ч. 1 ст. 286 КК України.
Здійснення подальшого досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженні доручено групі слідчих, старшим групи визначено слідчого СВ ВП № 1 Одеського РУП № 2 ГУНП в області ОСОБА_5 .
Крім того, у кримінальному провадженні призначено групу прокурорів, які здійснюють процесуальне керівництво; старшим групи прокурорів визначено прокурора Чорноморської окружної прокуратури Одеської області ОСОБА_10 .
Приблизно в цей час, але не пізніше 30.07.2025, у ОСОБА_10 виник злочинний умисел, спрямований на незаконне збагачення шляхом отримання неправомірної вигоди від учасника ДТП - водія автомобіля BMW X5, д.н.з. НОМЕР_1 , ОСОБА_9 .
З цією метою, враховуючи займану посаду, досвід роботи в правоохоронних органах і значне коло знайомств, для реалізації свого злочинного плану ОСОБА_10 залучив слідчого СВ ВП № 1 Одеського РУП № 2 ГУНП в області ОСОБА_5 .
На виконання заздалегідь розробленого злочинного плану слідчий ОСОБА_5 повинен був висловити ОСОБА_9 вимогу про надання неправомірної вигоди у розмірі 7000 доларів США за вжиття заходів процесуального впливу у кримінальному провадженні № 12025162160000650 від 17.07.2025 за ч. 1 ст. 286 КК України.
Отримані кошти ОСОБА_9 мав передати іншій особі, яка не була обізнана про злочинний намір ОСОБА_10 та не знала про дійсність його намірів - адвокату Ради адвокатів Одеської області ОСОБА_11 .
У подальшому, на виконання раніше розробленого злочинного плану, використовуючи месенджер WhatsApp, прокурор ОСОБА_10 , не пізніше 03.10.2025, переслав слідчому ОСОБА_5 номер мобільного телефону адвоката ОСОБА_11 , а саме - тел. НОМЕР_2 .
Зазначений номер мобільного телефону ОСОБА_5 02.10.2025 приблизно о 15 год. 04 хв., використовуючи месенджер WhatsApp, переслав ОСОБА_9 .
Також, у ході особистої розмови через месенджер WhatsApp, слідчий ОСОБА_5 , діючи умисно, за попередньою змовою з прокурором ОСОБА_10 , на виконання заздалегідь розробленого злочинного плану, приблизно о 16 год. 00 хв., висловив ОСОБА_9 вимогу про надання неправомірної вигоди у розмірі 7000 доларів США за непритягнення його до кримінальної відповідальності та повернення раніше вилученого транспортного засобу. У цій же розмові ОСОБА_5 повідомив, що зазначені грошові кошти необхідно буде передати під час особистої зустрічі адвокату ОСОБА_11 .
Будучи необізнаним із вимогами чинного законодавства, побоюючись настання для себе негативних наслідків і не бажаючи їх настання, ОСОБА_9 вимушено погодився на незаконну вимогу ОСОБА_5 .
На виконання раніше висунутої вимоги 07.10.2025 ОСОБА_9 , використовуючи месенджер WhatsApp, приблизно о 18 год. 50 хв. повідомив ОСОБА_5 про готовність передати неправомірну вигоду. Останній домовився із заявником про те, що наступного дня вони, приблизно о 10 годині, зателефонують один одному.
Того ж дня, у телефонній розмові, що відбулася приблизно о 20 год. 00 хв., ОСОБА_5 повідомив ОСОБА_9 , що реальний власник раніше вилученого автомобіля (теща ОСОБА_9 ) має підготувати розписку про його отримання, яку ОСОБА_9 повинен буде передати ОСОБА_5 наступного дня.
08.10.2025, приблизно об 11 год. 40 хв., ОСОБА_9 , діючи на виконання незаконних вимог ОСОБА_5 , зателефонував адвокату ОСОБА_11 та повідомив, що ОСОБА_5 просив із ним зв'язатися. На це ОСОБА_11 відповів, що зателефонує йому пізніше.
У наступній телефонній розмові, яка відбулася приблизно об 11 год. 45 хв. між ОСОБА_9 та ОСОБА_5 , останні домовилися, що перед візитом до адвоката ОСОБА_11 ОСОБА_9 під'їде до ОСОБА_5 та, як гарантію дотримання домовленостей щодо надання неправомірної вигоди, отримає свідоцтво про реєстрацію раніше вилученого транспортного засобу.
Приблизно об 11 год. 50 хв. ОСОБА_11 , використовуючи месенджер WhatsApp, зателефонував ОСОБА_9 та домовився про зустріч у м. Одесі через годину після дзвінка.
Надалі, приблизно о 12 год. 46 хв., ОСОБА_9 прибув до будівлі ВП № 1 ОРУП № 2 ГУНП в Одеській області за адресою: Одеська область, Одеський район, м. Чорноморськ, вул. Хонтадзе, 15, де зустрівся з ОСОБА_5 , отримав від нього свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу BMW X5, д.н.з. НОМЕР_1 , і після короткої розмови виїхав до м. Одеси для зустрічі з адвокатом ОСОБА_11 .
У подальшому, на виконання вказівок адвоката ОСОБА_11 , ОСОБА_9 о 13 год. 30 хв. прибув за адресою: м. Одеса, вул. Маршала Говорова, 18, та повідомив ОСОБА_11 про факт свого прибуття.
Перебуваючи за вказаною адресою, приблизно о 13 год. 30 хв., діючи на виконання раніше висунутої вимоги слідчого СВ ВП № 1 Одеського РУП № 2 ГУНП в Одеській області ОСОБА_5 , який діяв за попередньою змовою з прокурором Чорноморської окружної прокуратури Одеської області ОСОБА_10 , ОСОБА_9 передав адвокату ОСОБА_11 , який не був повною мірою обізнаний про злочинний намір останніх, неправомірну вигоду у розмірі 7000 доларів США, що станом на 08.10.2025, згідно з офіційним курсом НБУ, становило 289210,60 гривні, за непритягнення його до кримінальної відповідальності та повернення раніше вилученого транспортного засобу BMW X5, д.н.з. НОМЕР_1 , у рамках кримінального провадження № 12025162160000650 від 17.07.2025 за ч. 1 ст. 286 КК України.
Після отримання грошових коштів від ОСОБА_9 , ОСОБА_11 , використовуючи месенджер WhatsApp, діючи на прохання ОСОБА_10 , повідомив останнього про отримання неправомірної вигоди у розмірі 7000 доларів США від ОСОБА_9 .
Після цього, за результатами проведення комплексу слідчих (розшукових) дій, ОСОБА_10 та ОСОБА_5 затримано співробітниками правоохоронних органів у порядку, передбаченому статтею 208 КПК України.
ОСОБА_5 повідомлено про підозру у скоєнні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.
Обґрунтованість підозри ОСОБА_5 в інкримінованому йому органом досудового розслідування злочині підтверджується в сукупності наступними матеріалами кримінального провадження, а саме:
- матеріалами ГВ ЗНД УСБУ в Одеській області про виявлений злочин;
- заявою про злочин ОСОБА_9 ,
- протоколами допиту ОСОБА_9 у якості свідка,
- протоколами затримання в порядку ст. 208 КПК України ОСОБА_5 та ОСОБА_10 ,
- протоколом огляду мобільного телефону ОСОБА_12 ,
- протоколами огляду та вручення грошових коштів ОСОБА_12 ,
- протоколом допиту підозрюваного ОСОБА_5 ,
- протоколом допиту свідка ОСОБА_11 ,
- протоколом огляду мобільного телефону ОСОБА_11 ,
- протоколом обшуку за місцем мешкання ОСОБА_5 ,
- протоколом обшуку за місцем роботи ОСОБА_5 ,
- протоколом огляду мобільного телефону ОСОБА_5 ,
- протоколом огляду місця події,
- та іншими матеріалами кримінального провадження в їх сукупності.
Прокурор в судовому засіданні підтримав клопотання, зазначивши при цьому, що ОСОБА_5 підозрюється у скоєнні тяжкого злочину, може незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні, може переховуватися від органів досудового розслідування; вчинити інше кримінальне правопорушення, може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, що свідчить про неможливість запобігання ризикам шляхом застосування більш м'яких запобіжних заходів, у зв'язку з чим, просив задовольнити клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під ватрою.
Захисник та підозрюваний заперечували проти задоволення клопотання, вважали, що клопотання прокурора не вмотивоване, ризики прокурором не доведені, просили застосувати більш м'який запобіжний захід, або заставу у мінімальному розмірі, оскільки підозрюваний співпрацює зі слідством.
Суд, вислухавши учасників процесу, вивчивши матеріали справи, вважає, що клопотання слідчого підлягає задоволенню на підставі наступного.
При вирішенні питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя враховує ризики передбачені ст.177 КПК України, обставини передбачені ст.178 КПК України, а саме вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, тяжкість покарання (за кримінальне правопорушення, передбачене ч.3 ст.368 КК України, передбачено покарання у вигляді позбавлення волі), той факт, що підозрюваний раніше не притягувався до кримінальної відповідальності, на момент вчинення правопорушення був прокурором, позитивно характеризується.
Згідно з практикою Європейського суду з прав людини у справі «Фокс Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.1990 (п. 32 справи), а також рішенням Європейського суду з прав людини у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21.07.2011, Суд зазначив (п. 175 справи), що термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.
Таким чином, підстави обрання виключного запобіжного заходу підозрюваному є цілком обґрунтованими, а застосування менш суворого запобіжного заходу не забезпечить належного виконання останнім покладених на нього процесуальних обов'язків.
Підставою застосування запобіжного заходу є, зокрема, наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 КПК, які вважаються наявними за умови встановлення судом обґрунтованої ймовірності реалізації нею таких дій.
При цьому, КПК України, не вимагає доказів того, що підозрюваний обов'язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак належить з'ясувати реальну можливість здійснити їх в майбутньому.
Переховуватись від органу досудового розслідування та суду. Зазначений ризик передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Обґрунтовується тим, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за яке передбачено покарання у вигляді позбавленням волі на строк до десяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, з конфіскацією майна.
Згідно з практикою Європейського суду з прав людини у справі «Фокс Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.1990 (п. 32 справи), а також рішенням Європейського суду з прав людини у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21.07.2011, Суд зазначив (п. 175 справи), що термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.
Таким чином, підстави обрання виключного запобіжного заходу підозрюваному є цілком обґрунтованими, а застосування менш суворого запобіжного заходу не забезпечить належного виконання останнім покладених на нього процесуальних обов'язків.
Підставою застосування запобіжного заходу є, зокрема, наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 КПК, які вважаються наявними за умови встановлення судом обґрунтованої ймовірності реалізації нею таких дій.
При цьому, КПК України, не вимагає доказів того, що підозрюваний обов'язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак належить з'ясувати реальну можливість здійснити їх в майбутньому.
Переховуватись від органу досудового розслідування та суду. Зазначений ризик передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Обґрунтовується тим, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за яке передбачено покарання у вигляді позбавленням волі на строк до десяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, з конфіскацією майна.
Так, ОСОБА_5 на даній стадії досудового розслідування інкриміновано кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 368 КК України, що згідно примітки до ст. 45 КК України, є корупційним кримінальним правопорушенням, а тому з урахуванням вимог ст. ст. 69, 74, 75 КК України, у разі доведення вини у суді, останньому може бути призначено покарання виключно у вигляді позбавлення волі.
Тяжкість ймовірного покарання та суворість можливого вироку особливо сильно підвищують ризик переховування від органів досудового розслідування та/або суду на початкових етапах притягнення особи до кримінальної відповідальності.
Зазначені обставини самі по собі можуть бути мотивом для підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування чи суду, що узгоджується із позицією ЄСПЛ у справі «Ілійков проти Болгарії» (рішення від 26.06.2001 заява № 33977/96), де зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування, а також у рішенні ЄСПЛ по справі «Пунцельт проти Чехії» (рішення від 25.04.2000 заява № 31315/96), відповідно до якого при оцінці ризику переховування від правосуддя може братися до уваги (поряд з іншими обставинами) і загроза відносно суворого покарання. Також у рішенні ЄСПЛ по справі «Бессієв проти Молдови» вказано, що ризик втечі має оцінюватися судом у контексті чинників, пов'язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв'язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню. Серйозність покарання є релевантною обставиною в оцінці ризику того, що підозрюваний може втекти.
Маючи значний досвід роботи в правоохоронних органах, усвідомлюючи тяжкість покарання та невідворотність кримінальної відповідальності, ОСОБА_5 може використати наявні у нього засоби та можливості для переховування від правоохоронних органів і суду, з метою уникнення кримінальної відповідальності.
На даний час, ОСОБА_5 також достатньо обізнаний зі змістом отриманих результатів проведених слідчих (розшукових) дій стосовно нього, іншими доказами у кримінальному провадженні, що створює додатковий ризик переховування від органів досудового розслідування та суду, у зв'язку із чим, застосування більш м'якого запобіжного заходу не є виправданим.
У зв'язку з чим, з метою уникнення притягнення до кримінальної відповідальності ОСОБА_5 може переховуватись від органів досудового розслідування, здійснити виїзд на непідконтрольну Україні території Херсонської, Запорозької, Луганської, Донецької областей чи АР Крим, або за наявності паспорту громадянина України для виїзду за кордон, взагалі виїхати до іншої країни.
Одночасно з цим, з огляду на військову агресію російської федерації проти України в уповноважених органів ускладнене здійснення належного контролю за перетином особами державного кордону України. Зазначена обставина свідчить про можливість його перетину, у тому числі поза офіційними пунктами пропуску, а тому існуючі законодавчі обмеження для виїзду громадян України за кордон, не виключають такої можливості.
Також, ОСОБА_5 будучи співробітником правоохоронного органу, маючий досвід роботи у правоохоронних органах з 2008 року ознайомлений з тактикою та методами розшуку осіб у кримінальних провадженнях, у тому числі шляхом проведення негласних (слідчих) розшукових дій, а тому здобуті знання під час проходження служби, підозрюваний може використати з метою власного переховування від органу досудового розслідування, та як наслідок, уникнути настання кримінальної відповідальності за скоєний злочин.
Співставлення можливих негативних наслідків для підозрюваного у вигляді його можливого ув'язнення у невизначеному майбутньому з можливим засудженням до покарання у виді позбавлення волі у найближчій перспективі доводять, що цей ризик є достатньо високим безвідносно стадії кримінального провадження.
Знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення. Зазначений ризик передбачений п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК України та обґрунтовується тим, що характер інкримінованого підозрюваному злочину має корисливу спрямованість та вчинений з використанням службового становища.
Застосування до підозрюваного більш м'якого запобіжного заходу, може надати можливість підозрюваному вчинити зазначені дії з такими речами у кримінальному провадженні, з огляду на викладені обставини.
Підозрюваний ОСОБА_5 володіє інформацією про кримінальне провадження стосовно нього, обставин, що є предметом доказування у кримінальному провадженні, а тому може вжити заходів, як особисто так і використовуючи знайомства в правоохоронних органах, з метою знищення речей і документів, які мають значення для кримінального провадження, які перебувають у володінні Чорноморської окружної прокуратури та ВП № 1 ОРУП № 2 ГУНП в Одеській області, що у свою чергу створить перешкоди органу досудового розслідування у їх вилученні з метою подальшого призначення в разі необхідності відповідних судових експертиз.
Ризик незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні.
Зазначений ризик передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України та обґрунтовується тим, що відповідно до передбаченої КПК процедури показання свідків отримуються спочатку на стадії досудового розслідування шляхом їх допиту слідчим чи прокурором, а згодом після направлення обвинувального акта до суду такі показання отримуються та перевіряються на стадії судового розгляду шляхом безпосереднього допиту особи в судовому засіданні (статті 23, 224, 352 КПК). Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на свідченнях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (частина 4 статті 95 КПК), оскільки жоден доказ не має наперед встановленої сили.
Тобто ризик впливу на свідків існує до моменту безпосереднього надання під час судового розгляду показань свідками, й тому заборона спілкуватися з певними особами як наслідок можливості ймовірного впливу на них - це об'єктивна необхідність забезпечення показань учасників кримінального провадження, які мають доказову силу.
Враховуючи викладені обставини вчинення кримінального правопорушення, з метою уникнення кримінальної відповідальності ОСОБА_5 може здійснювати вплив на свідків та на інших підозрюваних у даному кримінальному провадженні, у тому числі на ОСОБА_10 , ОСОБА_9 та ОСОБА_11 , а також на свідків, які ще не допитані органом досудового розслідування, з метою зміни чи відмови від наданих ними показань, тобто є наявним ризик незаконного впливу підозрюваним на таких осіб.
За рахунок поточної посади та раніше займаних посад та реалізації своїх повноважень, ОСОБА_5 має постійні стійкі зв'язки з іншими структурними підрозділами органів державної влади, дає змогу впливати на свідків та інших підозрюваних у цьому кримінальному провадженні.
Таким чином, не будучи обмеженим у спілкуванні із свідками, ознайомившись зі змістом їх показань, протоколи допиту яких є у додатках до клопотання про застосування запобіжного заходу, ОСОБА_5 матиме можливість з метою уникнення кримінальної відповідальності сам, або за допомогою третіх осіб, впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні.
Перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином. Зазначений ризик передбачений п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України та обґрунтовується тим, що як вже зазначалося вище, ОСОБА_5 має досвід роботи в правоохоронних органах, а тому останній обізнаний з тактикою та методикою розслідування кримінальних правопорушень, та може вжити заходів щодо перешкоджання кримінальному провадженню (штучне затягування досудового розслідування; розголошення відомостей результатів досудового розслідування, що призведе до його неповноти, втрати доказів вини підозрюваних тощо).
Крім того, наразі у кримінальному провадженні заплановано призначення судових експертиз, проведення яких буде доручено експертам ОНДІСЕ МЮ України або Одеського НДЕКЦ МВС, а тому існує ризик перешкоджанню кримінальному провадженню шляхом впливу на експертів, враховуючи стійкі зв'язки підозрюваного (в силу досвіду роботи в правоохоронних органах Одеської області) з іншими структурними підрозділами органів державної влади.
Відповідно до листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №511-550/0/4-13 від 04 квітня 2013 року «Про деякі питання порядку застосування запобіжних заходів під час досудового розслідування та судового провадження відповідно до Кримінального процесуального кодексу України», слідчому судді, суду слід враховувати, що рішення про застосування одного із видів запобіжних заходів, який обмежує права і свободи підозрюваного, обвинуваченого, має відповідати характеру певного суспільного інтересу, що, незважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом поваги до свободи особистості.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
Відповідно до установленої практики Європейського суду з прав людини тримання особи під вартою може бути виправдане, якщо існують реальні ознаки наявності справжнього суспільного інтересу, який, не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи, закріплений ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
У рішенні по справі «Летельє проти Франції» від 26.06.1991 Європейський суд з прав людини вказав, що наявність вагомих підстав підозрювати затриманого у вчиненні злочину є неодмінною умовою правомірності тримання під вартою. У рішенні по справі «W. проти Швейцарії» від 26.01.1993 Європейський суд з прав людини вказав, що врахування тяжкості злочину має свій раціональний зміст, оскільки вона свідчить про ступінь суспільної небезпечності цієї особи та дозволяє спрогнозувати з достатньо високим ступенем імовірності її поведінку, беручи до уваги, що майбутнє покарання за тяжкий злочин підвищує ризик того, що підозрюваний може ухилитись від слідства.
Вказані дані, у своїй сукупності, свідчать про неможливість запобігання ризикам шляхом застосування більш м'яких запобіжних заходів.
Таким чином, на підставі наданих слідчому судді матеріалів, оцінюючи всі встановлені під час розгляду клопотання обставини, слідчий суддя вважає, що на даний час більш м'які запобіжні заходи можуть не забезпечити належної поведінки підозрюваного ОСОБА_5 .
Крім того, відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених КПК України, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави щодо особи, підозрюваної у вчиненні тяжкого злочину - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Враховуючи, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні тяжкого корисливого корупційного кримінального злочину під час воєнного стану, що становить підвищену суспільну небезпеку, а також враховуючи процесуальну поведінку, слідчий суддя приходить до висновку що застава в розмірі 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб зможе забезпечити виконання підозрюваним ОСОБА_5 обов'язків передбачених КПК.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 132, 176, 177, 178, 181, 182, 183, 193, 194, 196, 197, 205, 376 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання старшого слідчого в особливо важливих справах Другого слідчого відділу (з дислокацією у м. Одесі) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Миколаєві майора Державного бюро розслідувань ОСОБА_6 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під ватрою у відношенні ОСОБА_5 - задовольнити.
Застосувати у відношенні ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 КК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в Державній установі «Одеський слідчий ізолятор» строком до 06.12.2025 року включно.
Визначити розмір застави, як запобіжного заходу, достатнього для забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_5 обов'язків, передбачених КПК України, у розмірі - 80 (восьмидесяти) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто станом на 01.01.2025 року - 242 240 (двісті сорок дві тисячі двісті сорок) гривень.
Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу. Підозрюваний звільняється з-під варти після внесення застави.
У разі внесення застави, покласти на підозрюваного обов'язки строком на 2 (два) місяці, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України:
-не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
-повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
- прибувати до слідчого з визначеною періодичністю, а саме кожної середи;
-утримуватися від спілкування зі свідками у кримінальному провадженні та іншими підозрюваними;
-здати на зберігання свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну до ГУ ДМС в Одеській області.
Роз'яснити підозрюваному, що відповідно до ст.182 ч.8, 10, 11 КПК України, у разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також, якщо обвинувачений, будучи належним чином повідомлений не з'явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень ч. 7 ст. 194 КПК України. Застава внесена підозрюваним, обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Застава внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.
Ухвала слідчого судді про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою припиняє свою дію 06.12.2025 року.
Ухвала слідчого судді щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Апеляційна скарга, на ухвалу слідчого судді, може бути подана протягом п'яти днів з дня її оголошення. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.
Подання апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання.
Слідчий суддя ОСОБА_1