іменем України
15 жовтня 2025 року м. Чернігів
Унікальний номер справи № 742/6704/24
Головуючий у першій інстанції - Коротка А. О.
Апеляційне провадження № 22-ц/4823/1128/25
ЧЕРНІГІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД у складі:
головуючого-судді: Онищенко О.І.
суддів: Висоцької Н.В., Шитченко Н.В.
секретар: Шкарупа Ю.В.
Позивач: ОСОБА_1
Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс»
Треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Публічне акціонерне товариство «Банк Михайлівський», Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фагор», Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Плеяда», Фонд гарантування вкладів фізичних осіб
Особа, яка подала апеляційну скаргу: Товариство з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс»
Розглянув у порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу на рішення Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 30 квітня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» про визнання зобов'язань за кредитним договором припиненими (суддя Коротка А.О.), ухвалене у м.Прилуки, повний текст рішення складено 09 травня 2025 року,
У листопаді 2024 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, в якому просила визнати зобов'язання між ПАТ «Банк Михайлівський» та нею за кредитним договором №200501898 від 13 квітня 2016 року припиненими. Позов мотивовано тим, що 13 квітня 2016 року між позивачкою і ПАТ «Банк Михайлівський» укладено договір №200501898 про надання фінансового кредиту в розмірі 23 260,91 грн. У подальшому між банком і ТОВ «ФК «Плеяда» був укладений договір факторингу №1905 від 19 травня 2016 року, за яким відбулося відступлення прав вимоги за вказаним кредитним договором. Згодом отримані ТОВ «ФК «Плеяда» права та вимоги за кредитним договором було відступлено на користь ТОВ «ФК «Фагор» відповідно до договору факторингу №1 від 20 травня 2016 року. За доводами позивачки, нею щомісячно проводились перерахування коштів для погашення кредитних зобов'язань у відповідності до умов договору та графіку погашення кредитних зобов'язань. 07 листопада 2016 року ОСОБА_1 здійснила дострокове погашення кредитних зобов'язань і сплатила решту коштів по кредитному договору у розмірі 20 263 грн. Однак, незважаючи на це, 20 липня 2020 року між ПАТ «Банк Михайлівський» і ТОВ «Діджи Фінанс» був укладений договір відступлення прав вимоги №7_БМ, за яким відступлено права вимоги за кредитним договором №200501898 від 13 квітня 2016 року. Позивачка вказує, що будь-яких доказів направлення ПАТ «Банк Михайлівський» повідомлення щодо необхідності сплати заборгованості за кредитним договором саме на рахунок банку, а не на рахунок ТОВ «ФК «Плеяда» або ТОВ «ФК «Фагор» не надано. ОСОБА_1 вважає, що виконання нею своїх зобов'язань перед ТОВ «ФК «Фагор» за укладеним між нею і ПАТ «Банк Михайлівський» кредитним договором №200501898 від 13 квітня 2016 року є належним виконанням зобов'язань і претензії ТОВ «Діджи Фінанс» про необхідність сплати заборгованості за кредитним договором є незаконними та необґрунтованими.
Рішенням Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 30 квітня 2025 року позовні вимоги задоволено; визнано зобов'язання між ПАТ «Банк Михайлівський» та ОСОБА_1 за кредитним договором №200501898 від 13 квітня 2016 року, укладеними з ПАТ «Банк Михайлівський», припиненими; стягнуто з ТОВ «Діджи Фінанс» на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1211 грн 20 коп. та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 5000 грн 00 коп., а всього 6211 грн 20 коп. Рішення суду мотивовано тим, що позивачкою ОСОБА_1 сплачено заборгованість за кредитними договорами у повному обсязі на рахунок ТОВ «ФК «Фагор» до відступлення 20 липня 2020 року ПАТ «Банк Михайлівський» прав вимоги за даним кредитним договором ТОВ «Діджи Фінанс». Суд дійшов висновку, що виконання позивачкою ОСОБА_1 своїх зобов'язань перед ТОВ «ФК «Фагор» за кредитним договором №200501898 від 13 квітня 2016 року, укладеним між нею та ПАТ «Банк Михайлівський», є належним виконанням зобов'язань, внаслідок чого вимоги ТОВ «Діджи Фінанс», надіслані на адресу позивачки, про необхідність сплати заборгованості за кредитним договором, є незаконною та не обґрунтованою, оскільки договірні правовідносини виникли між банком та фізичною особою - споживачем банківських послуг, в зв'язку з чим є безпідставним покладення на позичальника, як споживача банківських послуг, ризику настання наслідків нікчемності правочину між його кредиторами, обов'язку повторного погашення заборгованості по одному й тому ж самому кредиту, при цьому вже у збільшеному розмірі.
В апеляційній скарзі ТОВ «Діджи Фінанс» просить скасувати вказане рішення суду та постановити нове про відмову в задоволенні позовних вимог у повному обсязі. Апеляційна скарга мотивована тим, що станом на дату подачі позову ТОВ «Діджи Фінанс» є єдиним належним кредитором за кредитним договором №200501898 від 13 квітня 2016 року. Відповідач звертає увагу, що уповноваженою особою Фонду визнано нікчемним договір факторингу від 19 травня 2016 року №1905, укладений між ПАТ «Банк Михайлівський» та ТОВ «ФК «Плеяда», і з урахуванням обставин, встановлених постановою Північного апеляційного господарського суду від 01 липня 2021 року по справі №910/11298/16, надані позивачкою квитанції про сплату ТОВ «ФК «Фагор» коштів не є достатніми доказами, які підтверджують виконання нею зобов'язань за договорами перед ПАТ «Банк Михайлівський».
У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_1 просить залишити без задоволення апеляційну скаргу, а рішення суду - залишити без змін. Позивачка вказує, що відповідач не виконав вимоги ухвали Чернігівського апеляційного суду від 22, 30 травня та 11 червня 2025 року і до цього часу вона не отримала виправлену апеляційну скаргу. За доводами ОСОБА_1 , вона свої кредитні зобов'язання виконала достроково 07 листопада 2016 року до того дня, коли 20 липня 2020 року між ТОВ «Діджи Фінанс» та ПАТ «Банк Михайлівський» був укладений договір відступлення прав вимоги №7_БМ. Отже, відбулося відступлення права вимоги за кредитним договором, який вже було виконано.
Згідно з ч. 3 ст. 3 ЦПК України провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справ.
Відповідно до вимог ч.1 ст.367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Частиною 1 ст.368 ЦПК України встановлено, що справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.
За нормами ст. 268 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Зазначеним вимогам закону судове рішення суду першої інстанції не відповідає.
По справі встановлено, що Прилуцьким міськрайонним судом Чернігівської області розглядалася цивільна справа №742/6077/24 за позовом ТОВ «Діджи Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, у якій 13 лютого 2025 року ухвалено рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.
Для повного та об'єктивного розгляду цивільної справи, яка переглядається судом апеляційної інстанції, судом було витребувано цивільну справу №742/6077/24, за матеріалами якої встановлено, що 13 квітня 2016 року між ПАТ «Банк Михайлівський» та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір №200501898, який складається із заяви №200501898 від 13 квітня 2016 року, анкети №2639972 від 13 квітня 2016 року, довідки про умови кредитування та орієнтовну сукупну вартість споживчого кредиту, графіку платежів до кредитного договору №200501898 від 13 квітня 2016 року, погоджених власноруч відповідачем 13 квітня 2016 року.
За умовами заяви №200501898 від 13 квітня 2016 року (далі Заява) ОСОБА_1 відкрито поточний рахунок в ПАТ «Банк Михайлівський», що буде використовуватись виключно в рамках кредитного договору.
Відповідно до умов розділу 2 Заяви між сторонами погоджено відкриття кредитного договору №200501898 (назва продукту: Кредит готівкою «Фокстрот»). Сума кредиту 23260,91 грн, строк кредиту 1095 днів з 13 квітня 2016 року по 13 квітня 2019 року. Розмір процентної ставки за кредитом 0.0001% річних, щомісячна комісія за обслуговування кредитної заборгованості 3,99% з 1 місяця строку дії кредитного договору та до закінчення строку його дії. Разова комісія за видачу кредиту: 1,5%. Сукупна вартість кредиту: 217,85% річних. Також у заяві визначений щомісячний платіж за користування кредитом в розмірі 1589,00 грн, останній платіж 1597,87 грн. Дата платежу 13 числа кожного місяця з 05/2016 по 04/2019.
20 липня 2020 року між ПАТ «Банк Михайлівський» та ТОВ «Діджи Фінанс» укладено договір №7_БМ про відступлення прав вимоги, відповідно до якого позивач набув право вимоги до позичальників банку, зазначених у Додатку № 1 до договору.
Як вбачається з витягу з реєстру боржників ПАТ «Банк Михайлівський» до Договору №7_БМ про відступлення прав вимоги від 10 липня 2020 року до ТОВ «Діджи Фінанс» перейшло право вимоги до відповідача ОСОБА_1 за кредитним договором №200501898, укладеним 13 квітня 2016 року на строк до 13 квітня 2019 року, сума видачі кредиту 23260,91 грн, вид кредиту споживчий, загальний залишок заборгованості (без урахування штрафів та пені) 65129,17 грн з яких: заборгованість по тілу кредиту 22604,02 грн, заборгованість за доходами 42525,15 грн.
На підтвердження наявності заборгованості за кредитом позивачем надано виписку по особовим рахункам, за період з 23 травня 2016 року по 27 липня 2020 року за кредитним договором №200501898 КІ.
Відповідно до листів ПАТ «Банк Михайлівський» та ТОВ «ФК «Плеяда» від 20 травня 2016 року позичальник ОСОБА_1 повідомляється про те, що між банком і ТОВ «ФК «Плеяда» укладено договір факторингу №1905 від 19 травня 2016 року, за яким відбулося відступлення прав вимоги за кредитним договором №200501898 від 13 квітня 2016 року. У подальшому між ТОВ «ФК «Плеяда» і ПАТ «Банк Михайлівський» права вимоги за кредитним договором було відступлено на користь ТОВ «ФК «Фагор» відповідно до договору факторингу №1 від 20 травня 2016 року. Вказано про необхідність перерахування коштів в рахунок виконання зобов'язань на рахунок ТОВ «ФК «Фагор» (а.с.13 зворот, 14).
Відомості про отримання позивачкою вказаних повідомлень у матеріалах справи відсутні.
Згідно з претензією від 19 грудня 2022 року Товариством з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» набуто право вимоги за кредитними договорами, укладеними з позичальниками ПАТ «Банк Михайлівський», на підставі договору №7-БМ від 20 липня 2020 року, укладеному за результатами публічних торгів (аукціону) лоту №GL16N618071, проведеного 15 червня 2020 року, що підтверджено постановою Північного апеляційного господарського суду від 01 липня 2021 року у справі №910/11298/16, відповідно до якої ТОВ «Діджи Фінанс» визнано єдиним та належним кредитором за кредитними договорами, укладеними з позичальниками ПАТ «Банк Михайлівський». Зазначено, що станом на 19 грудня 2022 року загальний розмір заборгованості ОСОБА_1 перед ТОВ «Діджи Фінанс» за кредитним договором становить 65 129,17 грн, з яких: 22 604,02 грн - заборгованість за кредитом; 42 525,15 грн - заборгованість за відсотками (а.с.14 зворот-15).
Відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1054 ЦК України).
За змістом ч.2 ст.1054 ЦК України до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Відповідно до ст.1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.
Відповідно до статей 526, 530, 610, ч.1 ст.612 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином, у встановлений термін, відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Частиною першою статті 598 ЦК України передбачено, що зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.
Згідно із статтею 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Належним виконанням зобов'язання є виконання, прийняте кредитором, у результаті якого припиняються права та обов'язки сторін зобов'язання.
Відповідно до статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Звертаючись до суду з позовом, ОСОБА_1 вказувала, що вона 07 листопада 2016 року достроково здійснила погашення кредитних зобов'язань.
Натомість ТОВ «Діджи Фінанс» заперечує виконання позивачкою належним чином зобов'язань з повернення суми боргу за кредитним договором.
Відповідно до Розділу III Довідки про умови кредитування та орієнтовну сукупну вартість споживчого кредиту за умовами кредиту готівкою «Фокстрот» орієнтовна сукупна вартість кредиту (в грошовому виразі) - 39 212,87 грн; орієнтовна сукупна вартість кредиту (в процентному значенні) - 217,85%; повернення кредиту здійснюється згідно графіку платежів, кількість платежів дорівнює строку кредитування, встановленого кредитним договором; дострокове погашення кредиту можливе шляхом збільшення споживачем сум щомісячних платежів; за дострокове погашення кредиту жодна плата з споживача не стягується.
Графіком платежів до кредитного договору №200501898 від 13 квітня 2016 року встановлено суму платежів за розрахунковий період (13 квітня 2016 року - 13 квітня 2019 року) у розмірі 57 212,87 грн, з яких зокрема на погашення основної суми кредиту - 23 260,91 грн, щомісячна комісія за обслуговування кредитної заборгованості - 33 411,96 грн.
Крім того, умовами кредитного договору передбачено, що така щомісячна комісія за обслуговування кредитної заборгованості сплачується до закінчення строку дії кредитного договору.
За матеріалами справи встановлено, що 10 травня 2016 року ОСОБА_1 сплатила ПАТ «Банк Михайлівський» на погашення кредиту 1600 грн, 09 червня 2016 року - 1600 грн, 08 липня 2016 року - 1600 грн, 10 серпня 2016 року - 1600 грн, 08 вересня 2016 року - 1600 грн, 11 жовтня 2016 року - 1600 грн, 07 листопада 2016 року - 20263 грн (а.с.81, 81 зворот).
Отже, загальна сума сплачених позивачкою на виконання умов кредитного договору платежів становить 29 863 грн, тобто є меншою, ніж встановлено умовами кредитного договору.
За таких обставин відсутні підстави стверджувати, що зобов'язання ОСОБА_1 за кредитним договором №200501898 від 13 квітня 2016 року припинилися виконанням, проведеним належним чином.
При цьому, перевірка наявності або відсутності заборгованості за кредитним договором та її розміру не є предметом розгляду даної справи.
Установивши, що позивачка не надала доказів виконання грошового зобов'язання, яке виникло на підставі кредитного договору, що є її процесуальним обов'язком в силу вимог статей 12, 81 ЦПК України, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про скасування оскаржуваного рішення суду першої інстанції і відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ТОВ «Діджи Фінанс» про визнання зобов'язань за кредитним договором припиненими.
Відповідно до ч. 13 ст. 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
При зверненні до суду з позовом ОСОБА_1 сплатила судовий збір у розмірі 1211,20 грн.
У відповідності до положень п/п 6 п.1 ч.2, ч.3 ст.4 Закону України «Про судовий збір» за подання апеляційної скарги підлягав сплаті судовий збір у розмірі 1453,44грн (1211,2 х 150% х 0,8), який у зв'язку із задоволенням апеляційної скарги належить стягнути з позивачки на користь відповідача.
У своїй практиці Європейський суд з прав людини наголошує, що на питаннях «юридичної визначеності» та «належного здійснення правосуддя» як на двох основних критеріях для проведення розмежування між надмірним формалізмом та прийнятним застосуванням процесуальних формальностей, порушення права на доступ до суду констатується, коли норми не відповідають меті юридичної визначеності та належного здійснення правосуддя та утворюють свого роду перепону, яка перешкоджає вирішенню справи учасників судового процесу по суті компетентним судом (рішення у справах «Карт проти Туреччини» (Kart v. Turkey), № 8917/05, пункт 79; «Ефстатіу та інші проти Греції» (Efstathiou and Others v. Greece), № 36998/02, пункт 24, від 27 липня 2006 року; та «Ешим проти Туреччини» (Eєim v. Turkey), № 59601/09, пункт 21, від 17 вересня 2013 року).
У даному випадку ненаправлення відповідачем на адресу позивачки виправленої апеляційної скарги, про що вона вказує у своєму відзиві на апеляційну скаргу, не призвело до порушення її прав, ураховуючи, що апеляційну скаргу було направлено судом апеляційної інстанції разом із ухвалою про відкриття провадження у справі в електронний кабінет представника позивачки, а також на поштову адресу ОСОБА_1 . Позивачка скористалася своїм правом і подала відзив на апеляційну скаргу, в якому виклала свої заперечення проти її доводів.
Керуючись ст.ст.141, 258, 263, 374, 376 ч.1 п.4, 382, 384, 389, 390, 391 ЦПК України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» задовольнити.
Рішення Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 30 квітня 2025 року скасувати.
У задоволенні позову ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» про визнання зобов'язань за кредитним договором припиненими відмовити.
Стягнути із ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» (місцезнаходження: 04112, м.Київ, вул.Авіаконструктора Ігоря Сікорського, буд.8, код ЄДРПОУ 42649746) судовий збір у розмірі 1453 грн 44 коп. за апеляційний розгляд справи.
Постанова суду набирає законної сили з дня її ухвалення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів, який обчислюється з дня складення повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Повний текст постанови складено 16 жовтня 2025 року.
Головуючий: Судді: