Номер провадження: 11-сс/813/2084/25
Справа № 496/6694/25 1-кс/496/1765/25
Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1
Доповідач ОСОБА_2
про повернення апеляційної скарги
15.10.2025 року м. Одеса
Суддя Одеського апеляційного суду ОСОБА_2 , перевіривши на відповідність вимогам ст. 396 КПК України апеляційну скаргу представника ОСОБА_3 на ухвалу слідчого судді Біляївського районного суду Одеської області від 08.10.2025 року,
встановив:
оскарженою ухвалою слідчого судді відмовлено в задоволенні скарги на бездіяльність посадових осіб ВП №2 ОРУП №2 ГУНП в Одеській області, яка полягала у невнесенні до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей про кримінальне правопорушення за заявою ОСОБА_4 від 23.09.2025 року (вх. №1-16127).
Не погоджуючись з ухвалою слідчого судді, представник ОСОБА_3 звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу та постановити нову, якою зобов'язати відповідних посадових осіб внести відомості до ЄРДР за заявою ОСОБА_4 , надати заявнику витяг та розпочати розслідування.
Частина 1 статті 24 КПК України (далі - КПК) встановлює, що кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому КПК.
Згідно з практикою Європейського суду з прав людини у справі «Мельник проти України» право доступу до суду не є абсолютним, воно може бути обмеженим, особливо щодо умов прийнятності скарги. Ці обмеження повинні мати законну мету та бути пропорційними між використаними засобами та досягнутими цілями.
Положеннями ст. 393 КПК України визначений вичерпний перелік осіб, які мають право на подачу апеляційної скарги.
Приписами ч. 5 ст. 396 КПК зазначено, що апеляційна скарга підписується особою, яка її подає. Якщо апеляційну скаргу подає захисник, представник потерпілого, то до неї додаються оформленні належним чином документи, що підтверджують його повноваження відповідно до вимог цього Кодексу.
Відповідно до положень ч.2 ст.55 КПК, права і обов'язки потерпілого виникають в особи з моменту подання заяви про вчинення щодо неї кримінального правопорушення або заяви про залучення її до провадження як потерпілого.
Положеннями ст. 58 КПК передбачено, що потерпілого у кримінальному провадженні може представляти представник - особа, яка у кримінальному провадженні має право бути захисником.Повноваження представника потерпілого на участь у кримінальному провадженні підтверджуються: 1) документами, передбаченими статтею 50 цього Кодексу, - якщо представником потерпілого є особа, яка має право бути захисником у кримінальному провадженні; 2) копією установчих документів юридичної особи - якщо представником потерпілого є керівник юридичної особи чи інша уповноважена законом або установчими документами особа; 3) довіреністю - якщо представником потерпілого є працівник юридичної особи, яка є потерпілою.
Відповідно до вимог ч.1 ст.50 КПК повноваження захисника на участь у кримінальному провадженні підтверджуються: 1) свідоцтвом про право на зайняття адвокатською діяльністю; 2) ордером, договором із захисником або дорученням органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.
При цьому, суддя-доповідач звертає увагу, що законодавець у п.1 ч.1 ст.50 КПК імперативно закріпив надання адвокатом свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю та документа з передбаченого в п.2 ч.1 цієї статті альтернативного переліку документів.
Тобто, законодавець зобов'язав адвоката надати суду свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю, а також надав право альтернативного вибору щодо документів, передбачених п. 2 ч. 1 ст. 50 КПК, якими може бути підтверджено повноваження захисника у конкретному кримінальному провадженні.
Такий висновок міститься в постанові Об'єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 18 листопада 2019 року (справа №648/3629/17, провадження №51-9792кмо18).
Однак, апеляційна скарга ОСОБА_3 не відповідає вимогам ст.396 КПК, оскільки на підтвердження своїх повноважень апелянт не долучив до скарги копію свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю.
Вказані обставини є перешкодою для прийняття до розгляду апеляційної скарги, в зв'язку з чим вона підлягає поверненню особі, що її подала.
Водночас суддя-доповідач роз'яснює апелянту, що він не позбавлений права повторно подати апеляційну скаргу з дотриманням вимог КПК України.
Керуючись 7, 9, 24, 396, 399, 405, 419, 422, 532 КПК України, суддя-доповідач,
постановив:
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_3 на ухвалу слідчого судді Біляївського районного суду Одеської області від 08.10.2025 року про відмову в задоволенні скарги на бездіяльність посадових осіб ВП №2 ОРУП №2 ГУНП в Одеській області, яка полягала у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань за заявою ОСОБА_4 від 23.09.2025 року (вх. №1-16127) - повернути особі, яка її подала.
Копію ухвали про повернення апеляційної скарги невідкладно надіслати особі, яка подала апеляційну скаргу, разом з апеляційною скаргою та усіма доданими до неї матеріалами.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом трьох місяців з дня її прийняття.
Суддя
Одеського апеляційного суду ОСОБА_2