Справа № 137/1376/21
Провадження № 33/801/1076/2025
Категорія: 78
Головуючий у суді 1-ї інстанції Желіховський В. М.
Доповідач: Сало Т. Б.
16 жовтня 2025 рокум. Вінниця
Вінницький апеляційний суд, суддя Сало Т.Б., одержавши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Літинського районного суду Вінницької області від 12 січня 2022 року в справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 85 КУпАП,
встановив:
Постановою Літинського районного суду Вінницької області від 12 січня 2022 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 85 ч. 4 КУпАП, і накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 20 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 340 гривень з конфіскацією знаряддя лову - «парашут» 1 шт. 20 (3х3).
Стягнуто з ОСОБА_1 матеріальну шкоду в розмірі 55301 гривень, завдану рибному господарству України, та вартість поверненої риби на суму 88,50 грн.
Стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір в сумі 496,20 гривень.
02 жовтня 2025 року адвокатом Герасимчук А.С. в інтересах ОСОБА_1 подано апеляційну скаргу на вказану постанову.
До апеляційної скарги додано клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження. В обґрунтування клопотання зазначено, що ОСОБА_1 не був належним чином повідомленим про час та місце розгляду справи. Відповідно до наявної в матеріалах справи довідки Літинської селищної ради від 09 листопада 2021 року, ОСОБА_1 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , а проживає по АДРЕСА_2 . Факт реєстрації за вказаною адресою підтверджується також паспортними даними та довідкою з реєстру територіальної громади. Тоді як з протоколу про адміністративне правопорушення вбачається, що ОСОБА_1 проживає за адресою: АДРЕСА_3 . Саме за цією адресою надсилалися судові повістки, однак підпис на них не належить ОСОБА_1 і будь-яких повісток за місцем свого проживання він не отримував. Вулиця Слобідська являється зовсім іншою вулицею, а вулицю Революційну у 2024 році було перейменовано на вулицю Подільська. Крім того, оскаржувана постанова ОСОБА_1 не надсилалася та не вручалася під розписку, що позбавило його можливості ознайомитись з її змістом та оскаржити у передбачений законом термін. Про наявність постанови від дізнався 23 вересня 2025 року від керівника ФГ «Пеньківка, в оренді якого перебуває належна йому земельна ділянка і яку має намір реалізувати виконавець в межах відкритого виконавчого провадження про стягнення з нього коштів. Про наявність виконавчих проваджень він обізнаний не був. Саме 23 вересня 2025 року отримано можливість ознайомитися зі змістом постанови суду, а тому строк для звернення з апеляційною скаргою на постанову Літинського районного суду Вінницької області від 12 січня 2022 року слід поновити.
Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, апеляційний суд вважає, що клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Відповідно до ч. 2 ст. 294 КУпАП, постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.
Відповідно до ч. 2 ст. 289 КУпАП, в разі пропуску строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено.
Із вказаного можна зробити висновок, що в справі про адміністративне правопорушення початок відліку строку на апеляційне оскарження постанови пов'язаний з моментом прийняття такої постанови, а не з моментом отримання її копії.
За заявою особи, щодо якої винесено постанову, строк на апеляційне оскарження постанови за наявності поважних причин може бути поновлений.
Наведеними нормами чітко окреслено характер процесуальної поведінки, який зобов'язує учасників справи діяти сумлінно, проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання своїх обов'язків, встановлених законом або судом, зокрема, щодо дотримання строку апеляційного оскарження.
Для цього учасник справи як особа, зацікавлена у поданні апеляційної скарги, повинна вчиняти усі можливі та залежні від нього дії, використовувати у повному обсязі наявні засоби та можливості, передбачені чинним законодавством.
Апеляційний суд виходить з того, що 05 листопада 2021 року відносно ОСОБА_1 було складено протокол №001768 про адміністративне правопорушення. У вказаному протоколі зазначено, що ОСОБА_1 проживає за дресою: АДРЕСА_3 (а.с.2).
В описі-оцінці від 05 листопада 2021 року також зазначено, що ОСОБА_1 проживає за цією адресою: АДРЕСА_1 (а.с.3).
Вказані документи підписані ОСОБА_1 , що свідчить про те, що він особисто повідомив вказану адресу уповноваженій на складання протоколу посадовій особі. Копію протоколу ОСОБА_1 отримано, про що свідчить його підпис у протоколі.
Також у протоколі про адміністративне правопорушення зазначено, що справа буде розглянута в Літинському районному суді за повідомленням суду, про що ОСОБА_1 повідомлений під підпис.
Тобто ОСОБА_1 було відомо про те, що адміністративний матеріал відносно нього буде направлено до суду для розгляду.
ОСОБА_1 повідомлявся судом першої інстанції за адресою, вказаною у протоколі про адміністративне правопорушення: АДРЕСА_3 , про що свідчать наявні в матеріалах справи рекомендовані повідомлення про вручення поштових відправлень (а.с.14.16).
Відтак, оскільки ОСОБА_1 був повідомлений про дату, час і місце розгляду справи, суд 12 січня 2022 року виніс постанову про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 4 ст. 85 КУпАП (а.с.15).
В матеріалах справи дійсно відсутні докази надсилання ОСОБА_1 копії оскаржуваної постанови, однак, за обставин даної справи це не дає можливість суду поновити строк на апеляційне оскарження.
Отримання ОСОБА_1 судових повісток свідчить про те, що він був обізнаний про розгляд справи відносно нього (а.с.14,16).
ОСОБА_1 стверджує, що суд першої інстанції викликав його за однією адресою, тоді як він проживає за іншою адресою, і що АДРЕСА_4 » та «Слобідська» є різними вулицями.
Як вказує заявник, згідно наявної в матеріалах справи довідки виконавчого комітету Літинської селищної ради Вінницької області №515 він зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , а проживає в АДРЕСА_2 (а.с.11).
Рішенням Літинської селищної ради Вінницького району Вінницької області №6537 від 22 травня 2024 року «Про перейменування вулиць, провулків, на території Літинської селищної територіальної громади» вулицю «Революційна» перейменовано на вулицю «Подільська» (а.с.46).
Факт реєстрації його місця проживання по АДРЕСА_1 , підтверджується його паспортними даними та витягом з реєстру територіальної громади (а.с.39-42, 44).
Разом з тим, довідка Літинської селищної ради Вінницької області №515 додана до протоколу як «документ, що засвідчує особу, яка притягується до адміністративної відповідальності» (про що зазначено у протоколі).
При цьому, у справах про адміністративні правопорушення суд не перевіряє адресу місця реєстрації особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.
У даному випадку суд повідомляв ОСОБА_1 за адресою, яка була вказана ним як адреса місця проживання у протоколі про адміністративне правопорушення.
Варто зазначити, що поштові відправлення (судові повістки) були вручені адресату, а відтак суд на законних підставах прийняв рішення про прийняття судового рішення за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
У пункті 99-1 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 5 березня 2009 року № 270 (у редакції, чинній на момент винесення постанови) зазначено, що рекомендовані листи з позначкою «Судова повістка», адресовані фізичним особам, під час доставки за зазначеною адресою вручаються особисто адресату, а у разі його відсутності - будь-кому з повнолітніх членів його сім'ї, який проживає разом з ним. У разі відсутності адресата (будь-кого із повнолітніх членів його сім'ї) за вказаною на рекомендованому листі адресою працівник поштового зв'язку інформує адресата за наявним номером телефону та/або вкладає до абонентської поштової скриньки повідомлення про надходження рекомендованого листа з позначкою «Судова повістка». Якщо протягом трьох робочих днів після інформування адресат не з'явився за одержанням рекомендованого листа з позначкою «Судова повістка», працівник поштового зв'язку робить позначку «адресат відсутній за вказаною адресою», яка засвідчується підписом з проставленням відбитку календарного штемпеля і не пізніше ніж протягом наступного робочого дня повертає його до суду.
У даному випадку повістки не були повернуті до суду з відміткою пошти «адресат відсутній за вказаною адресою», що свідчить про те, що вони були вручені адресату.
Також встановлено, що постанову суду направлено для примусового виконання до Літинського відділу ДВС у Вінницькому районі Вінницької області Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький).
ОСОБА_1 зазначає про те, що йому не надсилалися постанови про відкриття виконавчих проваджень, а в матеріалах справи відсутні будь-які повернуті листи.
Разом з тим, апеляційний суд позбавлений можливості перевірити вказані твердження, оскільки ОСОБА_1 надав копії матеріалів виконавчих проваджень не у повному обсязі.
Крім того, з копії розпорядження державного виконавця Фігури В.М. слідує, що 01 грудня 2023 року на рахунок обліку депозитних сум при примусовому виконанні виконавчого документа надійшли грошові кошти у сумі 2 721,25 грн, тобто здійснювалося часткове зарахування коштів.
До 23 вересня 2025 року ОСОБА_1 не знайомився з матеріалами справи і дій щодо оскарження постанови суду першої інстанції не вчиняв.
Доводи заявника не підтверджують наявність об'єктивно непереборних, незалежних від його волевиявлення перешкод для звернення з апеляційною скаргою зі спливом значного проміжку часу (3 роки і 8 місяців) з моменту винесення судом першої інстанції оскаржуваної постанови.
Причини пропуску строку апеляційного оскарження можуть бути визнані поважними, а строк поновлено лише у разі, якщо вони пов'язані з непереборними та об'єктивними перешкодами, труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне подання апеляційної скарги. Тобто, тільки наявність об'єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення в апеляційному порядку у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку апеляційного оскарження з поважних причин. За відсутності таких, поновлення процесуального строку буде порушенням принципу юридичної визначеності.
В рішенні Європейського суду з прав людини в справі «Устименко проти України» від 29 жовтня 2010 року Суд вказав, що необґрунтоване поновлення строку оскарження остаточного рішення по справі зі спливом значного періоду часу без обґрунтованих підстав порушує принцип правової визначеності, і, як наслідок, тягне порушення ст. 6 Європейської конвенції про захист прав людини та основоположних свобод. Право на справедливий судовий розгляд, гарантоване п. 1 ст. 6 Конвенції, повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, який передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов'язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише тоді, коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами.
Прецедентна практика Європейського суду з прав людини щодо застосування статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визнає, що доступ до суду не є абсолютним і національним законодавством може обмежуватись, зокрема для дотримання правил судової процедури і це не є порушенням права на справедливий суд (рішення у справі «Станков проти Болгарії» від 12 липня 2007 року).
За відсутності поважних причин пропуску строку на апеляційне оскарження постанови суду, у поновленні цього строку необхідно відмовити, а апеляційну скаргу з доданими матеріалами повернути особі, яка її подала.
Керуючись ст. 294 КУпАП,
постановив:
У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови Літинського районного суду Вінницької області від 12 січня 2022 року в справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 85 КУпАП - відмовити.
Апеляційну скаргу з доданими матеріалами повернути особі, яка її подала.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Т.Б. Сало