Ічнянський районний суд Чернігівської області
Провадження № 3/733/1142/25
Єдиний унікальний №733/1967/25
Постанова
Іменем України
15 жовтня 2025 року м. Ічня
Ічнянський районний суд Чернігівської області
у складі судді Овчарика В.М.,
за участю секретаря Ткаченко В.М.,
розглянувши матеріали, які надійшли від відділення поліції № 2 (м.Ічня) Прилуцького районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Чернігівській області, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуваючої у фактичних шлюбних відносинах без реєстрації шлюбу, зареєстрованої в АДРЕСА_1 , фактично проживаючої в АДРЕСА_2 , непрацюючої, ІПН : НОМЕР_1 ,
за ст. 173-2 ч. 1 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
установив:
Згідно протоколу, 19 вересня 2025 року о 08-30 год ОСОБА_1 в АДРЕСА_1 вчинила насильство в сім'ї стосовно свого співмешканця ОСОБА_2 , в адресу якого висловлювалася нецензурною лайкою, внаслідок чого була завдана шкода психічному здоров'ю останнього.
У судове засідання ОСОБА_1 не з'явилася, яка викликалася засобами поштового зв'язку.
Згідно ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суд бере до уваги рішення Європейського суду з прав людини від 03 квітня 2008 року у справі «Пономарьов проти України», яким наголошено, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Із протоколу про адміністративне правопорушення вбачається, що особа, яка притягається до адміністративної відповідальності була присутня під час його складення, а отже була обізнана про місце розгляду справи, але не вжила жодних заходів щодо з'ясування обставин щодо стану розгляду справи.
Також на офіційному сайті судової влади розміщувалося оголошення про виклик ОСОБА_1 до суду.
За таких обставин, судом було вжито всі заходи для належного повідомлення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності про час і місце розгляду справи, що є підставою для розгляду справи за відсутності останнього, оскільки його дії суд розцінює як зловживанням процесуальними правами, що свідчить про затягування розгляду справи з метою уникнення відповідальності.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.
Згідно ч. 2 ст. 7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
При розгляді справи про адміністративне правопорушення суд, відповідно до вимог ст. 245, 280 КУпАП, повинен належним чином з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
При цьому всі викладені в протоколі про адміністративне правопорушення обставини повинні бути належним чином перевірені та доводитися сукупністю належних і допустимих доказів.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, речовими доказами тощо.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
У підтвердження вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173-2 ч. 1 КУпАП, органом поліції наданий протокол про адміністративне правопорушення серії ВАД № 941041 від 19 вересня 2025 року, письмові пояснення ОСОБА_1 , відповідно до яких остання зазначила, що 19.09.2025 року у неї із ОСОБА_2 виник конфлікт, в ході якого він ображав її нецензурною лайкою та намагався вдарити, після чого вона викликала працівників поліції та повідомила про домашнє насильство, а також форму оцінки ризиків вчинення домашнього насильства від 19.09.2025 року.
Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення від 19.09.2025 року, ОСОБА_1 ставиться у провину те, що вона 19 вересня 2025 року о 08-30 год в АДРЕСА_1 вчинила насильство в сім'ї стосовно свого співмешканця ОСОБА_2 , в адресу якого висловлювалася нецензурною лайкою, внаслідок чого була завдана шкода психічному здоров'ю останнього.
Однак, досліджені судом матеріали справи не містять достатніх доказів, які б вказували на доведеність факту вчинення ОСОБА_1 домашнього насильства стосовно свого співмешканця ОСОБА_2 .
Так, відповідно до ст. 279 КУпАП потерпілим є особа, якій адміністративним правопорушенням заподіяно моральну, фізичну або майнову шкоду.
Як убачається з матеріалів, останні взагалі не містять заяви потерпілого ОСОБА_2 про вчинення будь-яких дій домашнього насильства його співмешканкою ОСОБА_1 , а також його звернення до правоохоронних органів, у зв'язку з чим взагалі невідомо на підставі чого працівником поліції був складений протокол про адміністративне правопорушення на ОСОБА_1 оскільки самої заяви особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, про те, що у неї зі своїм співмешканцем виникла сварка, не достатньо для кваліфікації її дій по ст. 173-2 ч. 1 КУпАП.
Згідно ч. 1 ст. 256 КУпАП протокол про адміністративне правопорушення є процесуальним документом, який засвідчує факт неправомірних дій, складається за встановленою формою і повинен містити дані про місце, час вчинення, суть правопорушення, нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення.
Питання наявності чи відсутності складу адміністративного правопорушення, за ознаками якого складений протокол про адміністративне правопорушення, у діях конкретної особи суд вирішує у межах протоколу, складеного стосовно цієї особи, перевіряючи відповідність обставин, викладених у протоколі, фактичним обставинам провадження.
Суддя оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю (ст. 252 КУпАП).
Враховуючи встановлені під час розгляду обставини і судову практику ЄСПЛ, відповідно до якої збір судом доказів на підтвердження винуватості особи за відсутності сторони обвинувачення у справах про адміністративне правопорушення, свідчить про порушення права особи на неупереджений судовий розгляд, при відсутності достатніх та допустимих доказів на підтвердження вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, суд приходить до висновку про наявність підстав для закриття провадження в справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 173-2 ч. 1 КУпАП за відсутністю складу адміністративного правопорушення, передбаченого зазначеною вище статтею.
Відповідно до ст. 62 Конституції України, всі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Керуючись п. 1 ст. 247, п. 3 ст. 284 КУпАП, суд
постановив:
Справу про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 173-2 ч. 1 КУпАП закрити у зв'язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Чернігівського апеляційного суду через Ічнянський районний суд протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя В. М. Овчарик