Ічнянський районний суд Чернігівської області
Провадження № 2/733/572/25
Єдиний унікальний №754/10365/25
Іменем України
14 жовтня 2025 року Ічнянський районний суд Чернігівської області
у складі:
головуючого судді Т.В. Карапиш
за участю секретаря О.П. Щур,
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в м. Ічня цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
Позивач ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення боргу в розмірі 42917 гривень 32 копійки за кредитним договором. Свої вимоги мотивував тим, що 25 лютого 2024 року між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та ОСОБА_2 було укладено договір про надання споживчого кредиту № 7621106, відповідно до якого останній отримав від кредитодавця грошові кошти в розмірі 10000,00 грн. шляхом зарахування кредитних коштів на платіжну картку відповідача терміном на 360 днів відповідно до Правил надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА», розміщених на їх сайті: https://creditplus.ua. Стандартна процентна ставка становить 2,20% в день та застосовується: - у межах строку кредиту, вказаного в п. 1.4 цього Договору; знижена процентна ставка 1,87 % в день застосовується, якщо споживач до 26.03.2024 року або протягом трьох календарних днів, що слідують за вказаною датою, сплатить кошти не менше суми першого платежу, визначеного в Графіку платежів або здійснить часткове дострокове повернення кредиту (п. 1.5.2. Договору).
Також 01.03.2024 року між ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» та ОСОБА_1 укладено Додаткову угоду до Договору № 7621106 про надання споживчого кредиту від 25.02.2024 року, шляхом обміну електронними повідомленнями, підписану у порядку, визначеному статтею 12 Законом України «Про електронну комерцію». Відповідно до умов Додаткової угоди, сторони домовились збільшити суму кредиту на 2000,00 гривень та викласти п. 1.3. Договору в новій редакції: «1.3. Сума кредиту (загальний розмір) складає 12000,00 гривень. Тип кредиту - кредит». Також визначено розмір процентної ставки - 2,20% в день за стандартною ставкою за весь строк користування кредитом; 2,17% в день - за стандартною процентною ставкою з урахуванням періоду застосування зниженої процентної ставки.
27 листопада 2024 року між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» укладено договір факторингу № 27.11/24-Ф, у відповідності до умов якого, ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» передає (відступає) ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» за плату, права грошової вимоги до боржників за кредитними договорами вказаними у реєстрі боржників, укладеними між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» і боржниками.
Відповідно до Витягу з Додатку № 1 до Договору факторингу № 27.11/24-Ф від 27.11.2024 року, ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 в сумі 42917,32 грн., з яких: 10142,12 грн. - сума заборгованості за тілом; 26775,20 грн. - сума заборгованості за відсотками; 6000,00 грн. - сума заборгованості за пенею.
Відповідач не виконав своїх зобов'язань щодо погашення кредиту та процентів, а тому станом на 26.11.2024 року утворилась заборгованість у розмірі 42917,32 грн., з яких: 10142,12 грн. - заборгованість за тілом кредиту; 26775,20 грн. - заборгованість за відсотками; 6000,00 грн. - заборгованість за пенею. На підставі викладеного позивач просить стягнути з відповідача на його користь заборгованість за кредитним договором у розмірі 42917,32 грн., витрати по сплаті судового збору у розмірі 2422,40 грн. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 6000,00 грн.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином (а.с. 79). В наданій заяві вказала про розгляд справи без його участі. Позовні вимоги підтримує та проти винесення судом заочного рішення не заперечує (а.с. 76).
Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином що підтверджується оголошенням на офіційному веб-порталі «Судова влада України» (а.с. 78).
Згідно ч. 11 ст. 128 ЦПК України, відповідач, третя особа, свідок зареєстроване місце проживання (перебування), місцезнаходження чи місце роботи якого невідоме, викликається до суду через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за десять днів до дати відповідного судового засідання. З опублікуванням оголошення про виклик відповідач вважається повідомленим про дату, час і місце розгляду справи.
Заяви про розгляд справи за відсутності та відзиву на позов відповідач не надав, тому суд відповідно до ст. 280 ЦПК України вирішив справу на підставі наявних у ній даних та доказів, тобто про заочний розгляд справи, враховуючи, що представник позивача не заперечує проти такого вирішення справи.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, вивчивши матеріали справи, прийшов до висновку, що позовні вимоги слід задовольнити частково, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Як встановлено в судовому засіданні, 25 лютого 2024 року між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та ОСОБА_1 було укладено договір про надання споживчого кредиту № 7621106, відповідно до якого останній отримав від кредитодавця грошові кошти в розмірі 10000,00 грн. шляхом зарахування кредитних коштів на платіжну картку відповідача терміном на 360 днів відповідно до Правил надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА», розміщених на їх сайті: https://creditplus.ua та до яких позичальник приєднався підписавши такий Договір електронним підписом одноразового ідентифікатора С5522 та останній був надісланий на електронну пошту відповідача, про що свідчать адреси, реквізити та підписи сторін. Стандартна процентна ставка становить 2,20% в день та застосовується: - у межах строку кредиту, вказаного в п. 1.4 цього Договору; знижена процентна ставка 1,87 % в день застосовується, якщо споживач до 26.03.2024 року або протягом трьох календарних днів, що слідують за вказаною датою, сплатить кошти не менше суми першого платежу, визначеного в Графіку платежів або здійснить часткове дострокове повернення кредиту (п.п. 1.5.1., 1.5.2. Договору) (а.с. 13-22).
01.03.2024 року між ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» та ОСОБА_1 укладено Додаткову угоду до Договору № 7621106 про надання споживчого кредиту від 25.02.2024 року, шляхом обміну електронними повідомленнями, підписану у порядку, визначеному статтею 12 Законом України «Про електронну комерцію». Відповідно до умов Додаткової угоди, сторони домовились збільшити суму кредиту на 2000,00 гривень та викласти п. 1.3. Договору в новій редакції: «1.3. Сума кредиту (загальний розмір) складає 12000,00 гривень. Тип кредиту - кредит». Також визначено розмір процентної ставки - 2,20% в день за стандартною ставкою за весь строк користування кредитом; 2,17% в день - за стандартною процентною ставкою з урахуванням періоду застосування зниженої процентної ставки (а.с. 31-32).
Згідно ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов'язкові реквізити документа. Склад та порядок розміщення обов'язкових реквізитів електронних документів визначається законодавством. Електронний документ може бути створений, переданий, збережений і перетворений електронними засобами у візуальну форму. Візуальною формою подання електронного документа є відображення даних, які він містить, електронними засобами або на папері у формі, придатній для приймання його змісту людиною.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію», електронна форма представлення інформації - спосіб документування інформації, що означає створення, запис, передачу або збереження інформації у цифровій чи іншій нематеріальній формі за допомогою електронних, магнітних, електромагнітних, оптичних або інших засобів, здатних до відтворення, передачі чи зберігання інформації. Електронною формою представлення інформації вважається документування інформації, що дає змогу її відтворювати у візуальній формі, придатній для сприйняття людиною.
Отримання відповідачем ОСОБА_1 кредитних коштів у розмірі 10000,00 грн. 25.02.2024 року, підтверджено на підставі копії довідки ТОВ «ПЕЙТЕК» від 19.05.2025 року № 20250519-165 щодо здійснення переказу грошових коштів на суму 10000,00 грн. ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» на картку № НОМЕР_1 , яка зазначена в договорі № 7621106 від 25.02.2024 року (а.с. 35).
27 листопада 2024 року між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» укладено договір факторингу № 27.11/24-Ф, у відповідності до умов якого, ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» передає (відступає) ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» за плату, права грошової вимоги до боржників за кредитними договорами вказаними у реєстрі боржників, укладеними між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» і боржниками (а.с. 26-30).
Відповідно до Витягу з Додатку № 1 до Договору факторингу № 27.11/24-Ф від 27.11.2024 року, ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 в сумі 42917,32 грн., з яких: 10142,12 грн. - сума заборгованості за тілом; 26775,20 грн. - сума заборгованості за відсотками; 6000,00 грн. - сума заборгованості за пенею (а.с. 11).
Згідно копії виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 15.11.2022 року, позивач є юридичною особою, зареєстрованою у встановленому законом порядку, має право на здійснення таких видів економічної діяльності, як 64.99 Надання інших фінансових послуг (крім страхування та пенсійного забезпечення), н.в.і.у. (основний); 64.99 Надання інших фінансових послуг (крім страхування та пенсійного забезпечення), н.в.і.у.; 66.19 Інша допоміжна діяльність у сфері фінансових послуг, крім страхування та пенсійного забезпечення (а.с. 10).
Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (ч. 2 ст. 639 ЦК України).
Відповідно до ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (в т.ч. електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.
Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (п. 1 ст. 628 ЦК України).
Згідно зі статтями 526, 530, 610, частиною першою статті 612 ЦК України зобов'язання повинне виконуватись належним чином у встановлений термін відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Стаття 612 ч. 1 ЦК України передбачає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк.
Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання (ч. 1 ст. 625 ЦК України).
Частиною 1 статті 1049 ЦК України встановлено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику /грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем/ у строк та в порядку, встановлені договором.
Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).
Відповідно до ст. 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.
Згідно зі ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
У ст. 3 Закону України «Про електрону комерцію» зазначено, що електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею (стаття 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Частиною 5 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» встановлено, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.
Положеннями статті 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», моментом підписання електронної правової угоди є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання коштів електронного цифрового підпису усіма сторонами електронної правової угоди; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Відповідно до правових висновків, викладених у Постанові Верховного Суду від 12.01.2021 року у справі № 524/5556/19, не кожна електронна правова угода вимагає створення окремого електронного договору у вигляді окремого електронного документа. Електронний договір можна укласти в спрощеній формі, а можна класично - у вигляді окремого документа.
Електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору. Це комбінація цифр і букв, або тільки цифр, або тільки літер, яку отримує заявник за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі «логін-пароль», або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом.
При оформленні замовлення, зробленого під логіном і паролем, формується електронний документ, в якому за допомогою інформаційної системи (веб-сайту інтернет-магазину) вказується особа, яка створила замовлення.
Відповідно до вимог ч. 3 ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Частиною 6 статті 81 ЦПК України встановлено, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
При винесенні рішення, суд керується статтею 13 ЦПК України, щодо розгляду судом справ в межах заявлених вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи.
Відповідно до наданої позивачем картки обліку Договору (розрахунок заборгованості) за договором про надання споживчого кредиту № 7621106 від 25.02.2024 року, зобов'язання за вказаним договором відповідач ОСОБА_1 належним чином не виконав, здійснив часткове погашення заборгованості в загальній сумі 13245,00 грн., а тому станом на 26.11.2024 року утворилась заборгованість у розмірі 42917,32 грн., з яких: 10142,12 грн. - заборгованість за тілом кредиту; 26775,20 грн. - заборгованість за відсотками; 6000,00 грн. - заборгованість за пенею (а.с. 45-50).
Пунктом 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України визначено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Указом Президента України № 64/2022 від 24 лютого 2022 року «Про введення воєнного стану в Україні» у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні введено воєнний стан з 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, який неодноразово продовжувався та Законом України «Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 15.07.2025 №4524-IX, строк дії воєнного стану в Україні продовжено строком на 90 діб з 05 години 30 хвилин 07 серпня 2025 року до 05 листопада 2025 року.
Верховний Суд у своїй постанові від 31 січня 2024 року №183/7850/22 (61-14740св23) зазначив тлумачення п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, що свідчить, що законодавець передбачив особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов'язань: в періоді існування особливих правових наслідків. Таким є період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування; в договорах на які поширюються специфічні правові наслідки. Такими є договір позики, кредитний договір, і в тому числі договір про споживчий кредит; у встановленні спеціальних правових наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання). Такі наслідки полягають в тому, що позичальник звільняється від відповідальності, визначеної ч.2 ст.625 ЦК, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог, оскільки за встановлених обставин стягнення пені у розмірі 6000,00 грн. за договором про надання споживчого кредиту № 7621106 від 25.02.2024 року у період дії воєнного стану не відповідає вимогам Закону, а тому позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають, задоволенню підлягають вимоги про стягнення з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» заборгованості за договором про надання споживчого кредиту № 7621106 від 25.02.2024 року в розмірі 36917,32 грн., з яких: 10142,12 грн. - заборгованість за тілом кредиту; 26775,20 грн. - заборгованість за відсотками.
Згідно із ч.1, ч.3 ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, зокрема, належать витрати на професійну правничу допомогу та пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Позов майнового характеру задоволено на 86,01% (36917,32 : 42917,32 х 100), а тому понесені та документально підтверджені позивачем судові витрати зі сплати судового збору в сумі 2422,40 грн. (а.с. 37,69) підлягають розподілу за правилами ч. 1 та п. 3 ч. 2 ст. 141 ЦПК України пропорційно розміру задоволених позовних вимог, що відповідно становить 2083,50 грн. (2422,40 х 86,01 = 2083,50) судового збору.
Відповідно до ч.1 та ч.2 ст. 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
На підтвердження понесених витрат на правничу допомогу представником позивача надано копію договору № 42649746 про надання правової допомоги від 01.01.2025 року (а.с. 23-25); копію додаткової угоди № 7621106 від 02.04.2025 року до Договору № 42649746 про надання правової допомоги від 01 січня 2025 року (а.с. 34); копію свідоцтва про заняття адвокатською діяльністю серії КС № 5618/10 від 17.03.2016 року (а.с. 52); копію Акту 7621106 про підтвердження факту надання правничої (правової) допомоги адвокатом (виконання робіт, надання послуг) від 31 березня 2025 року, відповідно до якого адвокат Білецький Б.М. надав, а клієнт ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» прийняв правничу допомогу на суму 6000,00 грн. (а.с. 9).
У постановах Верховного Суду від 07.11.2019 у справі № 905/1795/18 та від 08.04.2020 у справі № 922/2685/19 висловлено правову позицію, за якою суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг. Також Велика Палата Верховного Суду у додатковій постанові від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц вказала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставістатті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України, заява № 19336/04, п. 269). У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» від 28.11.2002 зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Оскільки позов майнового характеру задоволено на 86,01% (36917,32 : 42917,32 х 100), а тому понесені та документально підтверджені позивачем судові витрати на правничу допомогу в сумі 6000,00 грн. підлягають розподілу за правилами ч. 1 та п. 3 ч. 2 ст. 141 ЦПК України пропорційно розміру задоволених позовних вимог, що відповідно становить 5160,60 грн. (6000 х 86,01 / 100 = 5160,60).
Таким чином, з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» слід стягнути витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 5160,60 грн.
Керуючись ст.ст. 4,19,76,81, 133, 141, 247, 258-259, 263-265, 274, 279, 280, 281-283, 354 ЦПК України, ст. 257, ч.1 ст. 258, ч.1 ст. 261, ч.5 ст. 261, ст.ст. 264, 526, 530, 610-611, 625-629, 1046-1050, 1054 ЦК України, ст.ст. 3, 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію», суд -
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого в АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС» (місцезнаходження: 07406, м. Бровари, вул. Симона Петлюри, 21/1, Київська область, код ЄДРПОУ: 42649746, ІВАN: НОМЕР_3 ) заборгованість за договором про надання споживчого кредиту № 7621106 від 25.02.2024 року в розмірі 36917 (тридцять шість тисяч дев'ятсот сімнадцять) гривень 32 копійки, з яких: 10142,12 грн. - заборгованість за тілом кредиту; 26775,20 грн. - заборгованість за відсотками.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого в АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС» (місцезнаходження: 07406, м. Бровари, вул. Симона Петлюри, 21/1, Київська область, код ЄДРПОУ: 42649746, ІВАN: НОМЕР_3 ) судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 2083 (дві тисячі вісімдесят три) гривні 50 копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого в АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС» (місцезнаходження: 07406, м. Бровари, вул. Симона Петлюри, 21/1, Київська область, код ЄДРПОУ: 42649746, ІВАN: НОМЕР_3 ) понесені судові витрати на правничу допомогу в розмірі 5160 (п'ять тисяч сто шістдесят) гривень 60 копійок.
У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.
Копію заочного рішення направити відповідачу в порядку, передбаченому статтею 272 ЦПК України.
Заочне рішення може бути переглянуте Ічнянським районним судом за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС», місце знаходження: 07406, м. Бровари, вул. Симона Петлюри, 21/1, Київська область, код ЄДРПОУ: 42649746, ІВАN: НОМЕР_3 .
Відповідач: ОСОБА_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 .
Повне судове рішення складено 14 жовтня 2025 року.
Суддя Т. В. Карапиш