Справа № 592/16568/25
Провадження № 1-кс/592/6780/25
15 жовтня 2025 року м.Суми
Слідчий суддя Ковпаківського районного суду м. Суми ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання: ОСОБА_2 , розглянув у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань в приміщенні Ковпаківського районного суду м. Суми скаргу скаржника ОСОБА_3 на постанову слідчого про відмову у визнанні потерпілим, -
13.10.2025 ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді Ковпаківського районного суду м. Суми зі скаргою на постанову слідчого про відмову у визнанні потерпілим, із змісту якої вбачається, що СВ Сумського РУП ГУНП в Сумській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12021205520001223 від 09.09.2021 за ч. 2 ст. 190 КК України. Кримінальне провадження № 12021205520001223 стосується шахрайського заволодіння грошовими коштами потерпілих невстановленими особами, пов'язаними з організацією “ ІНФОРМАЦІЯ_1 » (“ ІНФОРМАЦІЯ_2 » ) . Грошові кошти потерпілих фактично сплачувалися на рахунки фіктивних суб'єктів підприємницької діяльності, серед яких ТОВ “ ІНФОРМАЦІЯ_3 » . 02.10.2025 він подав до Сумського РУП ГУНП в Сумській області та до Окружної прокуратури міста Суми заяву про залучення його до кримінального провадження № 12021205520001223 як потерпілого. Він зазначав про те, що він також є постраждалим від шахрайських дій осіб, пов'язаних з організацією “ ІНФОРМАЦІЯ_1 » , вчинених за участю або посередництва ТОВ “ ІНФОРМАЦІЯ_3 » . Отже, кримінальним правопорушенням, яке розслідується в цьому кримінальному провадженні, йому також було завдано майнової та моральної шкоди. Постановою старшого слідчого СВ Сумського РУП ГУНП в Сумській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_4 від 03.10.2025 було відмовлено у визнанні його потерпілим. Слідчий зазначила про те, що матеріали кримінального провадження № 12021205520001223 стосуються вчинення шахрайських дій у 2020 році по відношенню до потерпілої ОСОБА_5 , тому немає підстав вважати, що цим кримінальним правопорушенням йому було завдано моральну, фізичну або майнову шкоду. Також на даний час не доведено причетність ТОВ “ ІНФОРМАЦІЯ_3 » до вчинення кримінального правопорушення по відношенню до ОСОБА_5 . Він вважає, що постанова слідчого від 03.10.2025 є необґрунтованою. Відмовляючи у визнанні його потерпілим у кримінальному провадженні № 12021205520001223, слідчий не довела того, що йому не було завдано шкоди правопорушенням, яке розслідується в цьому кримінальному провадженні. В оскаржуваній постанові слідчий взагалі не проаналізувала фактичні обставини, викладені в його заяві від 02.10.2025 про залучення його як потерпілого. Між тим у цій заяві він детально описав хронологію злочинних дій, зазначив відомі йому імена та номери телефонів менеджерів організації “ ІНФОРМАЦІЯ_1 » , додав копії платіжних документів. Наведені обставини поза розумним сумнівом вказують на те, що в цьому випадку йдеться про одне й те саме кримінальне правопорушення, яке вчинялося систематично, відносно різних постраждалих і мало триваючий характер. Ключовим доводом постанови слідчого є те, що досудове розслідування здійснюється за фактом вчинення шахрайських дій по відношенню до ОСОБА_5 . Разом із тим, наскільки йому відомо, у кримінальному провадженні № 12021205520001223, окрім ОСОБА_5 , були залучені також інші потерпілі, які також постраждали від шахрайських дій організації “ ІНФОРМАЦІЯ_1 » . Частина втрачених коштів одного або декількох потерпілих також була переведена на рахунок ТОВ “ ІНФОРМАЦІЯ_3 » . У кримінальному провадженні не йдеться про безпосереднє вчинення кримінального правопорушення посадовими особами ТОВ “ ІНФОРМАЦІЯ_3 » , однак цілком очевидно, що банківський рахунок вказаного товариства використовувався для заволодіння коштами потерпілих. Крім того, обставини кримінального провадження № 12021205520001223 не дають підстав вважати, що шахрайські дії, які в ньому розслідуються, мали епізодичний або разовий характер. Навпаки, ці злочинні дії, вчинювані групою невстановлених осіб, були спрямовані на широке коло постраждалих, а не індивідуально на потерпілу ОСОБА_5 і не індивідуально на нього. Слід також відмітити, що твердження слідчого про те, що шахрайські дії по відношенню до потерпілої ОСОБА_5 були вчинені у 2020 році, є неточним. В оприлюдненій у Єдиному державному реєстрі судових рішень ухвалі слідчого судді Ковпаківського районного суду м. Суми від 08.10.2021 у кримінальній справі № 592/12755/21, провадження № 1-кс/592/6011/21 вирішувалося питання про тимчасовий доступ до документів у кримінальному провадженні № 12021205520001223. Зі змісту цієї ухвали можна дійти висновку, що шахрайські дії щодо потерпілої ОСОБА_5 почалися 21.12.2020 і продовжувалися принаймні до серпня 2021 року. Правопорушення вочевидь мало продовжений у часі характер і включало різні стадії, тобто не тільки моменти здійснення платіжних операцій, але й тривалу попередню підготовку, створення та адміністрування вебсайтів і кол-центрів, а також сукупність дій, спрямованих на спонукання постраждалих осіб до продовження “інвестицій» . Якщо погодитися з доводами слідчого, викладеними в оскаржуваній постанові, то доведеться взагалі дійти висновку про принципову неможливість виконання положень ч. 3 ст. 55 КПК України, адже за наявності декількох потерпілих в одному кримінальному провадженні завжди можна знайти певні відмінності у вчиненні злочинних дій відносно кожного із потерпілих. За такою логікою, у всіх подібних випадках необхідно не залучати потерпілих до вже існуючого кримінального провадження, а ініціювати окреме кримінальне провадження відносно кожного потерпілого. Слідчий повинна була враховувати, що залучення його в якості потерпілого безумовно сприятиме розширенню доказової бази, виявленню всіх способів та засобів вчинення шахрайських дій, встановленню кола можливих учасників та організаторів злочинної схеми у кримінальному провадженні № 12021205520001223. Він вважає, що ці міркування не суперечать, а навпаки, цілком відповідають завданням кримінального провадження, визначеним ст. 2 КПК України. На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 55, 303 КПК України, він просив: 1. Скасувати постанову старшого слідчого СВ Сумського РУП ГУНП в Сумській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_4 від 03.10.2025 про відмову у визнанні його потерпілим у кримінальному провадженні № 12021205520001223. 2. Розглядати його скаргу на постанову слідчого без його участі. Він, ОСОБА_3 , у справі № , провадження № надає згоду на отримання процесуальних документів в електронній формі від учасників цього кримінального провадження та на одержання від суду повісток про виклик, повідомлень та інших документів в цьому кримінальному провадження на його офіційну електронну адресу в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі (у відповідності до ст. 35 ч. 2 ост. (12) абзацу, ст. 136 ч. 1 абз. 2 КПК України) (вхідний № 40475/25 від 13.10.2025) (а. п. 1, 2) .
В судове засідання скаржник та слідча не прибули. Про місце, дату та час судового розгляду скарги по суті були повідомлені належним чином.
Із врахуванням приписів ч. 3 ст. 306 КПК України, слідчий суддя дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності сторін кримінального провадження.
За приписами ч. 4 ст. 107 КПК України у разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.
Розглянувши скаргу, дослідивши наявні письмові докази, слідчий суддя дійшов висновку про часткову обґрунтованість скарги та наявність у зв'язку із цим підстав для її часткового задоволення, враховуючи таке.
Відповідно до ст. ст. 24-26 КПК України кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому цим Кодексом. Прокурор, слідчий зобов'язані в межах своєї компетенції розпочати досудове розслідування в кожному випадку безпосереднього виявлення ознак кримінального правопорушення (за виключенням випадків, коли кримінальне провадження може бути розпочате лише на підставі заяви потерпілого) або в разі надходження заяви (повідомлення) про вчинення кримінального правопорушення, а також вжити всіх передбачених законом заходів для встановлення події кримінального правопорушення та особи, яка його вчинила. Сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом.
За змістом ч. 5 ст. 40 КПК України слідчий, здійснюючи свої повноваження відповідно до вимог цього Кодексу, є самостійним у своїй процесуальній діяльності, втручання в яку осіб, що не мають на те законних повноважень, забороняється. Органи державної влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації, службові особи, інші фізичні особи зобов'язані виконувати законні вимоги та процесуальні рішення слідчого.
За приписами ст. 110 КПК України процесуальними рішеннями є всі рішення органів досудового розслідування, прокурора, слідчого судді, суду (ч. 1) . Рішення слідчого, дізнавача, прокурора приймається у формі постанови. Постанова виноситься у випадках, передбачених цим Кодексом, а також коли слідчий, дізнавач, прокурор визнає це за необхідне (ч. 3) . Зміст постанови слідчого врегульований ч. 5 ст. 110 КПК України. Зокрема, у мотивувальній частині зазначаються зміст обставин, які є підставами для прийняття постанови; мотиви прийняття постанови, їх обґрунтування та посилання на положення цього Кодексу; а у резолютивній - зміст прийнятого процесуального рішення; місце та час (строки) його виконання; особу, якій належить виконати постанову; можливість та порядок оскарження постанови. Разом з цим, згідно ч. 6 ст. 110 КПК України постанова слідчого, дізнавача, прокурора виготовляється на офіційному бланку та підписується службовою особою, яка прийняла відповідне процесуальне рішення.
У відповідності до п. 5 ч. 1 ст. 303 КПК України на досудовому провадженні можуть бути оскаржені рішення прокурора, слідчого, дізнавача про відмову у визнанні потерпілим - особою, якій відмовлено у визнанні потерпілою.
За змістом ч. 1 ст. 304, ч. 1 ст. 306 КПК України скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача чи прокурора, передбачені ч. 1 ст. 303 цього Кодексу, можуть бути подані особою протягом десяти днів з моменту прийняття рішення, вчинення дії або бездіяльності. Скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача чи прокурора розглядаються слідчим суддею місцевого суду. Таким чином, наведені вимоги щодо строку звернення до слідчого судді та підсудності скарги заявником дотримані.
За нормою ч. 2 ст. 305 КПК України слідчий, дізнавач чи прокурор можуть самостійно скасувати рішення, передбачені, зокрема, п. 1 ч. 1 ст.303 цього Кодексу, припинити дію чи бездіяльність, які оскаржуються, що тягне за собою закриття провадження за скаргою. Відповідних підстав слідчим суддею не встановлено.
За приписами ч. ч. 1, 2 ст. 307 КПК України за результатами розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача чи прокурора постановляється ухвала згідно з правилами цього Кодексу. Ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування може бути, зокрема, про зобов'язання вчинити певну дію.
Таким чином, як встановлено під час розгляду скарги, факт звернення скаржника із заявою в порядку ст. 55 КПК України підтверджений, проте її розгляд в належний спосіб не забезпечений.
Слід також наголосити на тому, що положеннями ст. 55 Конституції України кожному гарантовано право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. В офіційному тлумаченні ч. 2 ст. 55 Конституції України, викладеному в рішенні Конституційного Суду України від 14.12.2011 №19-рп/2011 зазначено про те, що реалізація конституційного права на оскарження в суді будь-яких рішень, дій чи бездіяльності всіх органів влади, місцевого самоврядування, посадових і службових осіб забезпечується в порядку, визначеному процесуальним законом.
За приписами ст. 220 КПК України клопотання сторони захисту, потерпілого і його представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, про виконання будь-яких процесуальних дій та у випадках, установлених цим Кодексом, іншої особи, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування, або її представника слідчий, дізнавач, прокурор зобов'язані розглянути в строк не більше трьох днів з моменту подання і задовольнити їх за наявності відповідних підстав (ч. 1) .
Про результати розгляду клопотання повідомляється особа, яка заявила клопотання. Про повну або часткову відмову в задоволенні клопотання виноситься вмотивована постанова, копія якої вручається особі, яка заявила клопотання, а у разі неможливості вручення з об'єктивних причин - надсилається їй (ч. 2) .
Відповідно до ст. 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до жодного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Згідно ч. 2 ст. 9 КПК України прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов'язані всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом'якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.
Тому, враховуючи завдання кримінального провадження, встановлені обставини, компетенцію слідчого судді в межах розгляду справ даної категорії, необхідність забезпечення конституційного права заявника на оскарження в суді бездіяльності органів державної влади, за результатами розгляду скарги встановлено підстави для її часткового задоволення у спосіб зобов'язання старшого слідчого СВ Сумського РУП ГУНП в Сумській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_4 або інших слідчих слідчих, які входять до складу групи слідчих по кримінальному провадженню № 12021205520001223, внесеному 09.09.2021 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань, повторно розглянути заяву ОСОБА_3 про залучення його до кримінального провадження № 12021205520001223 як потерпілого у строк, передбачений ст. 220 КПК України.
Крім того, рішення про визнання або невизнання ОСОБА_3 потерпілим на даному етапі є дискрецією слідчого за приписами ч. 5 ст. 40 КПК України, що входить до групи слідчих з розслідування даного кримінального провадження, відповідно, слідчий суддя, суд не може впливати на його прийняття.
Задоволення скарги у визначений слідчим суддею спосіб є достатнім для захисту прав та інтересів особи, яка звернулась зі скаргою.
Слід наголосити на тому, що згідно ч. 15 ст. 55 КПК України потерпілим у кримінальному провадженні може бути фізична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано моральної, фізичної або майнової шкоди, юридична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано майнової шкоди, а також адміністратор за випуском облігацій, який відповідно до положень Закону України “Про ринки капіталу та організовані товарні ринки» діє в інтересах власників облігацій, яким кримінальним правопорушенням завдано майнової шкоди.
Права і обов'язки потерпілого виникають в особи з моменту подання заяви про вчинення щодо неї кримінального правопорушення або заяви про залучення її до провадження як потерпілого. Тобто, в разі задоволення заяви винесення окремої постанови чинний КПК України не вимагає. Так, потерпілому вручається пам'ятка про процесуальні права та обов'язки особою, яка прийняла заяву про вчинення кримінального правопорушення. Вказаною нормою наголошено, що потерпілим є також особа, яка не є заявником, але якій кримінальним правопорушенням завдана шкода і у зв'язку з цим вона після початку кримінального провадження подала заяву про залучення її до провадження як потерпілого.
Потерпілим не може бути особа, якій моральна шкода завдана як представнику юридичної особи чи певної частини суспільства. Проте, вказана обставина підлягає перевірці під час здійснення досудового розслідування, на чому наголошує слідчий суддя.
Крім того, за наявності очевидних та достатніх підстав вважати, що заява, повідомлення про кримінальне правопорушення або заява про залучення до провадження як потерпілого подана особою, якій не завдано шкоди, зазначеної у частині першій цієї статті, слідчий або прокурор виносить вмотивовану постанову про відмову у визнанні потерпілим, яка може бути оскаржена слідчому судді (ч. 5 ст. 55 КПК України) .
При цьому, на переконання слідчого судді, очевидність та достатність таких підстав є оцінним поняттям, яке визначається в кожному окремому випадку, виходячи з обставин кримінального провадження і внутрішнього переконання особи, уповноваженої на прийняття відповідного рішення.
Разом з тим, у разі встановлення факту неможливості визнання потерпілим конкретної особи, виходячи з кримінально-правової характеристики кримінального правопорушення особа, яка приймає відповідне процесуальне рішення у будь-якому випадку має сформулювати свої висновки у такий спосіб, що б вони кореспондували нормам ч. 5 ст. 55 КПК України, оскільки таке процесуальне рішення є фактично кінцевим для особи у кримінальному провадженні, відповідно, має бути вмотивованим та зрозумілим, тобто відповідати критеріям законності, обґрунтованості та вмотивованості.
Відповідно до положень гл. 19 КПК України усі питання, пов'язані із здійсненням кримінального провадження, вирішує слідчий, в провадженні якого таке знаходиться та/або процесуальний прокурор.
Згідно ч. 3 ст. 26 КПК України слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом.
Таким чином, прихожу до висновку про те, що скаргу скаржника ОСОБА_3 на постанову слідчого про відмову у визнанні потерпілим, слід задовольнити частково. Слід скасувати постанову старшого слідчого СВ Сумського РУП ГУНП в Сумській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_4 від 03.10.2025 про відмову у визнанні його потерпілим у кримінальному провадженні № 12021205520001223. Слід зобов'язати старшого слідчого СВ Сумського РУП ГУНП в Сумській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_4 або інших слідчих, які входять до складу групи слідчих по кримінальному провадженню № 12021205520001223, внесеному 09.09.2021 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань, повторно розглянути заяву ОСОБА_3 про залучення його до кримінального провадження № 12021205520001223 як потерпілого у строк, передбачений ст. 220 КПК України.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 303, 307, 308, 375, 376, 532, 533, 615 КПК України, -
Скаргу скаржника ОСОБА_3 на постанову слідчого про відмову у визнанні потерпілим, задовольнити частково.
Скасувати постанову старшого слідчого СВ Сумського РУП ГУНП в Сумській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_4 від 03.10.2025 про відмову у визнанні його потерпілим у кримінальному провадженні № 12021205520001223.
Зобов'язати старшого слідчого СВ Сумського РУП ГУНП в Сумській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_4 або інших слідчих, які входять до складу групи слідчих по кримінальному провадженню № 12021205520001223, внесеному 09.09.2021 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань, повторно розглянути заяву ОСОБА_3 про залучення його до кримінального провадження № 12021205520001223 як потерпілого у строк, передбачений ст. 220 КПК України.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Сумського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення (з урахуванням рішенням Конституційного Суду України № 4-р(II)/2020 від 17.06.2020) .
Слідчий суддя: ОСОБА_1