Справа № 522/20875/19
Провадження № 2/522/972/25
09 жовтня 2025 року м. Одеса
Приморський районний суд м. Одеси, у складі:
головуючого - судді Науменко А.В.
за участю секретаря - Зелінська К.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі в порядку спрощеного позовного провадження цивільну за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дитини - ОСОБА_3 , до досягнення ним повноліття, -
04 грудня 2019 року позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до відповідача ОСОБА_2 про стягнення на її користь аліментів на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у твердій грошовій сумі, яка еквівалентна 4 000 (чотири тисячі) євро, щомісяця, починаючи з дня звернення до суду з цією позовною заявою і до досягнення дитиною повноліття.
В обґрунтування позовних вимог позивач ОСОБА_1 посилається на те, що 21 грудня 2007 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_4 був укладений шлюб, зареєстрований відділом реєстрації актів цивільного стану по місту Умані Уманського міськрайонного управління юстиції Черкаської області, про що в Книзі реєстрації шлюбів зроблено відповідний актовий запис, укладений шлюб згодом розірвано заочним рішенням Київського районного суду м. Одеси від 26 березня 2019 року.
Від шлюбу сторони мають спільну дитину - ОСОБА_3 . Спору щодо місця проживання сина між сторонами немає. Малолітній ОСОБА_3 проживає разом із матір'ю - ОСОБА_1 . Всі питання щодо виховання та матеріального утримання сина вирішуються позивачкою самостійно без участі та підтримки з боку Відповідача. Малолітній син - ОСОБА_5 , перебуває на повному утриманні та забезпеченні Позивача.
На підтвердження викладеного, надала до суду копію рішення Київського районного суду м. Одеси від 24 вересня 2019 року по справі № 520/7377/19 яким вирішено позбавити батьківських прав ОСОБА_2 відносно малолітнього сина - ОСОБА_3 .
Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 12 грудня 2019 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження з викликом сторін з призначенням судового засідання.
Згідно наданих матеріалів справи, відповідач ОСОБА_6 , є громадянином Грецької Республіки, посвідчення особи: НОМЕР_1 , останнє відоме місце проживання: АДРЕСА_1 .
Так, згідно до положень Протоколу «Про співробітництво між Міністерством юстиції України та Міністерством юстиції, прозорості та прав людини Грецької Республіки», який став чинним для України 01 травня 2013 року, Міністерство юстиції України та Міністерство юстиції, прозорості та прав людини Грецької Республіки (далі - Сторони), бажаючи поліпшити й поглибити співробітництво між Україною та Грецькою Республікою в галузі юстиції; відзначаючи інтерес обох Сторін у розвитку та поглибленні контактів між ними в галузі юстиції та права, домовилися про співробітництво у галузі законодавства, здійснення правосуддя, професійного навчання юристів, функціонування пенітенціарної системи, а також, у межах їхньої компетенції, розвитку правової науки.
Також, відповідно до ст. 15 Угоди між Україною та Грецькою Республікою «Про правову допомогу в цивільних справах» (Угоду ратифіковано Законом України № 244-IV (244-15) від 22 листопада 2002 року) Міністерства юстиції обох Договірних Сторін на запит надають інформацію про застосування даної Угоди, а також про чинне в своїх державах законодавство. Також п. 2 даної угоди визначено, що суди Договірних Сторін та інші установи, які є компетентними у цивільних справах, надають взаємно правову допомогу у цивільних справах відповідно до положень цієї Угоди.
Відповідно до ч. 1 ст. 498 ЦПК України, у разі якщо в процесі розгляду справи суду необхідно вручити документи, отримати докази, провести окремі процесуальні дії на території іншої держави, суд України може звернутися з відповідним судовим дорученням до іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави у порядку, встановленому цим Кодексом або міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України.
Враховуючи необхідність вручити відповідачу копію позовної зави з додатками, та з'ясувати його правову позицію щодо позову а також необхідність витребувати письмові докази, що безпосередньо стосуються предмету спору, судом вирішено постановити ухвалу щодо направлення до компетентного суду Грецької Республіки запиту про міжнародну правову допомогу, відповідно до Гаазької Конвенції про отримання за кордоном доказів у цивільних або комерційних справах від 18 березня 1970 року.
Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 24 червня 2021 року постановлено звернутися до компетентного суду Грецької Республіки та доручити компетентному суду Грецької Республіки виконати окремі процесуальні дії відносно громадянина Грецької Республіки , а саме:
Доручити компетентному суду Грецької Республіки вручити громадянину Грецької Республіки ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 копію позовної зави ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 до досягнення ним повноліття, з додатками.
Доручити компетентному суду Грецької Республіки виконати окремі процесуальні дії відносно громадянина Грецької Республіки ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , а саме:
1)роз'яснити ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 наслідки виконання позовної заяви у разі визнання позовних вимог викладених у позовній заяві ОСОБА_1 про стягнення аліментів та отримати від нього письмову заяву про визнання позовних вимог;
2)отримати від ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 письмові заперечення на позовну заяву з обґрунтуванням, у разі не визнання позовних вимог викладених у позовній заяві ОСОБА_1 про стягнення аліментів;
3)витребувати у компетентного органу Грецької Республіки інформацію стосовно місця реєстрації громадянина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на території Грецької Республіки;
4)витребувати у компетентного органу Грецької Республіки інформацію про всі доходи ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , отримані ним в Грецькій Республіці за період з 01 січня 2016 року по 18 грудня 2020 року;
5)з'ясувати правову позицію ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 щодо позовної заяви ОСОБА_1 про стягнення аліментів;
6)відібрати у ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 пояснення стосовно визнання позовних вимог викладених у позовній заяві ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів;
7)з'ясувати у ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , чи згоден він на розгляд цивільної справи №522/20875/19 за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів, у його відсутність?
Провадження у цивільній справі зупинено до надходження відповіді від іноземного суду на судове доручення про надання правової допомоги.
28 квітня 2025 року від Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) надійшли документи складені в ході виконання на території Грецької Республіки доручення Приморського районного суду м. Одеси про вручення судових документів та виконання окремих процесуальних дій стосовно ОСОБА_2 , складені грецькою мовою.
В судовому засідання представником позивача адвокатом Василович Анною Мірчівною надано нотаріально завірений переклад матеріалів виконання судового доручення.
19 серпня 2025 року представником позивача до суду подано заперечення на пояснення відповідача, за змістом яких позивач просила відхилити доводи відповідача, викладені у письмових поясненнях на позовну заяву.
Також, до суду від позивача надійшла заява про зменшення розміру позовних вимог, у якій позивач з урахуванням відомостей, отриманих в ході виконання судового доручення щодо розміру доходу відповідача, просила зменшити розмір позовних вимог та стягнути з відповідача аліменти у твердій грошовій сумі, яка еквівалентна 1 250 євро щомісяця, до досягнення дитиною повноліття.
Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 12 вересня 2025 року прийнято до розгляду заяву ОСОБА_1 про зменшення розміру позовних вимог, призначено справу до судового розгляду на 09 жовтня 2025 року у залі судового засідання у приміщенні Приморського районного суду м. Одеси об 14 годин 30 хвилин.
09 жовтня 2025 року від представника позивача надійшло клопотання про проведення судового засідання без її участі. Позовні вимоги підтримано в повному обсязі.
У судове засідання відповідача не з'явився, про місце та час його проведення повідомлявся належним чином.
Суд, перевіривши матеріали справи, дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
З матеріалів справи вбачається, що 21 грудня 2007 року між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 був укладений шлюб, зареєстрований відділом реєстрації актів цивільного стану по місту Умані Уманського міськрайонного управління юстиції Черкаської області, про що в Книзі реєстрації шлюбів зроблено відповідний актовий запис за № 865 (свідоцтво про шлюб Серії НОМЕР_2 ).
26 березня 2019 року заочним рішенням Київського районного суду м. Одеси (справа № 520/4519/19) шлюб між сторонами розірвано.
Від шлюбу сторони мають спільну дитину - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (свідоцтво про народження серії НОМЕР_3 ). Спору щодо проживання сина між сторонами немає. Малолітній ОСОБА_3 проживає разом із матір'ю - ОСОБА_1 , за адресою: АДРЕСА_2 .
Відповідно до інформації, наданої Головним центром обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України від 30 листопада 2018 року, громадянин Грецької Республіки ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_2 за останні п'ять років не перетинав державний кордон України. Також, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 не перетинав державний кордон України за визначений період.
На виконання судового доручення, Суд першої інстанції у цивільних справах Грецької Республіки вручив копію позовної заяви відповідачу та отримав пояснення, що відповідач з позивачем тривалий час не спілкуються. За посиланнями відповідача, позивачка свідомо обмежила його у можливості спілкування з сином. Щодо розміру позовних вимог зазначав, що вимоги позивача є необґрунтованими та недоведеними, посилаючись на надані податкові декларації за період з 2016 по 2021 роки, похилий вік та потребу старшої дочки віком 26 років у матеріальній підтримці батька, вказував на відсутність матеріальної можливості сплачувати аліменти. Будь яких заперечень проти розгляду справи не висловлював, додаткових заяв та клопотань до суду не надсилав.
Заперечуючи проти пояснень відповідача, у поданих запереченнях позивач вказувала, що відповідачу відоме місцеперебування його неповнолітнього сина, на підтвердження чого надала копії листівок, що надходили на її поштову адресу від близьких родичів відповідача. Додатково зауважувала, що відповідач не обтяжений зобов'язаннями щодо інших неповнолітніх осіб та згідно наявних у матеріалах справи доказів має спроможність сплачувати аліменти у заявленому розмірі.
В силу ч. 7 ст. 7 Сімейного кодексу України (далі - СК України), дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини, іншими міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Відповідно до ст. 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Відповідно до ч.ч. 1,2 ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує:
1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини;
2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів;
3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина;
3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав;
3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів;
4) інші обставини, що мають істотне значення.
Згідно з ч. 2 ст. 182 СК України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Частиною 1 ст. 183 СК України визначено, що частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.
Так, відповідно до ст. 181 СК України - за рішенням суду кошти на утримання дитини присуджуються у частці від доходу або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Відповідно до ч. 2 ст. 166 Сімейного кодексу, особа, позбавлена батьківських прав, не звільняється від обов'apoзязку щодо утримання дитини, а отже, відповідач зобов'язаний надавати матеріальну допомогу позивачу з дитиною, адже це його дитина, про яку він, як батько, повинен дбати.
Частиною 1 ст. 3 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789ХІІ (78912) від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, (далі-Конвенція ООН) про права дитини, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Відповідно до Конвенції про міжнародне стягнення аліментів на дітей та інших видів сімейного утримання», 23 листопада 2007 року у м. Гаазі (далі - Конвенція), ратифіковану Законом України «Про ратифікацію Конвенції про міжнародне стягнення аліментів на дітей та інших видів сімейного утримання» №26-VII від 11 січня 2013 року, набрав чинності 25 лютого 2013 року (далі Закон України № 26-VII), Держави, які підписали цю Конвенцію, нагадуючи, що відповідно до статей 3 й 27 Конвенції Організації Об'єднаних Націй про права дитини від 20 листопада 1989 року:
- в усіх діях стосовно дітей першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини;
- кожна дитина має право на рівень життя, що відповідає фізичному, розумовому, духовному, моральному та соціальному розвиткові дитини;
- один з батьків (батьки) або інші особи, які відповідають за дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини;
- держави-учасниці повинні вживати всіх відповідних заходів, у тому числі стосовно укладення міжнародних угод, для забезпечення стягнення утримання на дитину з одного з батьків (батьків) або інших осіб, які відповідають за дитину, зокрема у випадках, коли такі особи проживають у державі, іншій, ніж та, у якій проживає дитина.
Положення цієї Конвенції застосовуються до дітей незалежно від сімейного стану батьків.
Законом України № 26-VII визначено, що Україна відповідно достатті 62 Конвенції залишає за собою право застосовувати Конвенцію до зобов'язань про утримання, що виникають з відносин між батьками та дитиною, стосовно особи віком до 18 років.
Частиною першою ст. 191 СК України передбачено, що аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову.
Відповідно до ч.1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Так, враховуючи, що неповнолітній ОСОБА_3 виховується матір'ю, і потребує матеріальної допомоги, відповідач працездатний та має змогу сплачувати аліменти, надані позивачем докази і встановлені судом обставини, пояснення відповідача, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог, та вважає необхідним стягнути з відповідача аліменти на утримання дитини, визначивши їх у твердій грошовій , яка еквівалентна 1250 (одна тисяча двісті п'ятдесят) євро.
На підставі ст. 141 ЦПК України, суд стягує з відповідача на користь держави судовий збір, від якого позивач звільнена.
Керуючись ст. ст. 12, 13, 76,77, 141, 259, 263, 264, 265, 268,272,273 ЦПК України, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дитини - ОСОБА_3 , до досягнення ним повноліття - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , (посвідчення особи: НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 (РНОКПП - НОМЕР_4 ) на утримання спільного сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , аліменти у твердій грошовій сумі, яка еквівалентна 1250 (одна тисяча двісті п'ятдесят) євро, щомісяця, починаючи з 09.12.2019 року і до досягнення дитиною повноліття, а саме до ІНФОРМАЦІЯ_6 .
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Одеського апеляційного суду.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя А.В. Науменко
Повний текст рішення виготовлений 15.10.2025 року.
Суддя А.В. Науменко