Справа № 508/844/25
Провадження № 2-а/508/4/25
Іменем України
про відмову у відкритті провадження по справі
"16" жовтня 2025 р. селище Миколаївка
Суддя Миколаївського районного суду Одеської області Горобець В.Л., дослідивши матеріали адміністративної позовної заяви ОСОБА_1 до ВПД № 1 Березівського районного відділу поліції ГУНП в Одеській області, третя особа з боку відповідача: Інспектор спеціальної роти патрульної поліції відділу поліцейської діяльності № 1 Березівського районного відділу поліції ГУНП в Одеській області Шугайло Олександра Вікторовича про скасування протоколу про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, -
До Миколаївського районного суду Одеської області надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до ВПД № 1 Березівського районного відділу поліції ГУНП в Одеській області, третя особа з боку відповідача: Інспектор спеціальної роти патрульної поліції відділу поліцейської діяльності № 1 Березівського районного відділу поліції ГУНП в Одеській області Шугайло Олександра Вікторовича про скасування протоколу про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про необхідність відмовити у відкритті провадження у справі з наступних підстав.
Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється, зокрема, на справи у публічно-правових спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 20 КАС України місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні, зокрема, адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.
У той же час відповідно до пункту 3 частини 2 статті 19 КАС, юрисдикція адміністративних судів не поширюється на справи: про накладення адміністративних стягнень, крім випадків, визначених цим Кодексом.
Позивач ОСОБА_1 просить суд скасувати протоколи про адміністративні правопорушення серії ААД № 165509 від 30.09.2025 року за ст. 124 КУпАП.
Відповідно до ч. 1 ст. 221 КУпАП судді районних, районних у місті, міських чи міськрайонних судів розглядають справи про адміністративні правопорушення, передбачені, зокрема, ст. ст. 122-4 та 124 КУпАП.
Згідно із ч. 1, 2 ст. 276 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення; а справи про адміністративні правопорушення, передбачені, зокрема, ст. 121-126 КУпАП, можуть також розглядатися за місцем обліку транспортних засобів або за місцем проживання порушника.
Таким чином, розгляд справи про адміністративне правопорушення, передбачене статтями 124 КУпАП, законом віднесено до компетенції суддів районних, районних у місті, міських чи міськрайонних судів за місцем його вчинення, за місцем обліку транспортних засобів або за місцем проживання порушника.
Згідно ч. 1 ст. 254 КУпАП, про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженою на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності.
Відповідно до положень глави 19 Кодексу України про адміністративні правопорушення, наявність протоколу про адміністративне правопорушення свідчить про те, що є підстави для порушення справи.
При цьому, протокол про адміністративне правопорушення, згідно ст. 251 КУпАП, є джерелом доказів.
Протокол про адміністративне правопорушення не передбачає настання наслідків зобов'язального характеру на відміну від рішення суб'єкта владних повноважень - нормативно-правового акту чи акту індивідуальної дії.
Складаючи протокол про адміністративне правопорушення, інспектор виконує не звичайні управлінські функції, а вчиняє процесуальні дії у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП.
З урахуванням вищевикладеного, вищезазначений протокол про адміністративні правопорушення не є рішенням суб'єкта владних повноважень.
Таким чином, провадження у справах про адміністративне правопорушення, за яке передбачена адміністративна відповідальність, розгляд справ про адміністративне правопорушення, накладення адміністративних стягнень здійснюється у порядку передбаченому КУпАП.
Так, протокол є процесуальним документом у справі, носієм доказової інформації.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Предметом позову є дії відповідача, пов'язані із складанням протоколу про адміністративні правопорушення за ст. ст. 124 КУпАП щодо позивача.
Тобто, вказаний позов не є адміністративним, оскільки відповідачем при складанні адміністративного протоколу здійснювалися не владні повноваження, а процесуальні дії, які повинні бути розглянуті при розгляді справи про адміністративне правопорушення.
Разом з тим, протокол про адміністративне правопорушення не є рішенням суб'єкта владних повноважень у розумінні Кодексу адміністративного судочинства України, а складається уповноваженою особою за наслідками вчинення адміністративного правопорушення у порядку та випадках, встановлених Кодексом України про адміністративні правопорушення.
Сам по собі протокол про адміністративне правопорушення, в розумінні ст. 251 Кодексу України про адміністративне правопорушення, є доказом у справі про адміністративне правопорушення.
Питання щодо правильності складання протоколу про адміністративне правопорушення, встановлення наявності чи відсутності в діяннях особи складу адміністративного правопорушення, тощо, належить розглядати в порядку, визначеному Кодексом України про адміністративні правопорушення.
Тобто, питання розгляду та надання оцінки всім доказам, в тому числі і самому протоколу про адміністративне правопорушення, здійснюється під час розгляду питання про притягнення особи до адміністративної відповідальності.
Протокол про адміністративне правопорушення встановлює лише виявлення порушення, однак не породжує будь-яких правових наслідків для позивача, не встановлює його прав і обов'язків, а тому не може бути предметом розгляду в порядку адміністративного судочинства.
Таким чином, протокол про адміністративне правопорушення, а також дії інспектора поліції по його складанню самостійним предметом оскарження бути не можуть, оскільки не підпадають під положення ст. 19 КАС України, якою визначено юрисдикцію адміністративних судів щодо вирішення адміністративних справ.
Відтак, як зазначив Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду під час розгляду адміністративної справи № 760/9462/16-а (постанова від 10.05.2018), сам по собі протокол про адміністративне правопорушення не є рішенням суб'єкта владних повноважень, а тому позовні вимоги, спрямовані на фактичне визнання його незаконним, не підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства.
Крім того, протокол про адміністративне правопорушення, складений відносно позивача за ст. 124 КУпАП, розглядається судом першої інстанції, за наслідками розгляду якого виноситься постанова суду.
Аналогічна позиція міститься в Постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.03.2019 року у справі № 712/7385/17.
Отже, виходячи з аналізу вказаних правових норм вбачається, що позовні вимоги про скасування протоколу про адміністративні правопорушення серії ААД № 165509 від 30.09.2025 року, не підлягають розгляду у позовному провадженні в порядку адміністративного судочинства, оскільки розгляд справ про адміністративні правопорушення, що передбачені ст. 124 КУпАП віднесено до компетенції суддів районних, районних у місті, міських чи міськрайонних судів, постанови яких підлягають оскарженню в апеляційному порядку до апеляційної інстанції відповідного суду протягом десяти днів з дня винесення постанови, що позбавляє права оскарження протоколу, який є лише джерелом доказів, в порядку адміністративного судочинства.
Зважаючи на викладене, суд дійшов висновку що спір у цій справі не є адміністративним, оскільки відповідач при складанні протоколу про адміністративне правопорушення здійснював не публічно-владні управлінські функції, а процесуальні дії, оцінка яким надається під час розгляду справи про адміністративне правопорушення.
Згідно п.1 ч.1 ст.170 КАС України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що розгляд справи про скасування протоколу про адміністративне правопорушення розгляду в порядку адміністративного судочинства не підлягає.
Одночасно згідно ч. 6 ст. 170 КАС України роз'яснюю позивачу, що оскарження протоколу чи дій працівників поліції щодо складення протоколу про адміністративне правопорушення відбувається за правилами, визначеними у ст. 294 КУпАП разом із оскарженням постанови суду про притягнення до адміністративної відповідальності, яка винесена на підставі такого протоколу.
Керуючись ст. ст. 170 294, 295 КАС України, суд, -
Відмовити у відкритті провадження у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ВПД № 1 Березівського районного відділу поліції ГУНП в Одеській області, третя особа з боку відповідача: Інспектора спеціальної роти патрульної поліції відділу поліцейської діяльності № 1 Березівського районного відділу поліції ГУНП в Одеській області Шугайло Олександра Вікторовича про скасування протоколу про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху.
Ухвала можу бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її винесення до П'ятого апеляційного адміністративного суду.
Суддя: Горобець В.Л.