Справа № 504/3501/25
Номер провадження 1-кс/504/360/25
03.09.2025 рокус-ще Доброслав
Доброславський районний суд Одеської області в складі:
слідчого судді ОСОБА_1 ,
за участі секретаря ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Доброслав клопотання т.в.о. заступника начальника СВ відділення поліції №3 Одеського районного управління поліції №2 Головного управління Національної поліції в Одеській області капітан поліції ОСОБА_3 про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025164330000222 від 03.09.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 414 КК України, -
Т.в.о. заступника начальника СВ відділення поліції №3 Одеського районного управління поліції №2 Головного управління Національної поліції в Одеській області капітан поліції ОСОБА_3 звернулась до суду з клопотанням, яке погоджено з прокурор Одеської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_4 , про накладення арешту, на вилучене в ході огляду місця події від 02.09.2025 на території домоволодіння розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , в ході проведення якого в кімнаті житлового будинку було виявлено та вилучено: автоматичну зброю АК74 № НОМЕР_1 , магазин до автоматичної зброї, 29 патронів калібру 5,45 мм..
Своє клопотання обґрунтовує тим, що слідчим відділенням відділення поліції №3 Одеського районного управління поліції №2 Головного управління Національної поліції в Одеській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12025164330000222 відомості про яке 03.09.2025 внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 414 КК України.
Нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у зазначеному кримінальному провадженні здійснюється Одеською спеціалізованою прокуратурою у сфері оборони Південного регіону.
Досудовим розслідуванням було встановлено, що 02.09.2025 року о 22 год. 47 хв., до чч ВП №3 ОРУП №2 ГУНП в Одеській області надійшло повідомлення про те, що 02.09.2025 до Одеської обласної клінічної лікарні, доставлений військовий військовослужбовець ВЧ НОМЕР_2 ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з вогнепальним пораненням правої непроникаючої бокової ділянки живота, внаслідок необережного поводження зі зброєю військовослужбовцем ВЧ НОМЕР_2 ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ..
02.09.2025 слідчим було здійснено огляд місця події на території домоволодіння розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , в ході проведення якого в кімнаті житлового будинку було виявлено та вилучено: автоматичну зброю АК74 № НОМЕР_1 , магазин до автоматичної зброї, 29 патронів калібру 5,45 мм.
03.09.2025 постановою слідчого вилучені майно визнано речовими доказами та передано на зберігання до камери зберігання речових доказів ВнП №3 ОРУП №2 ГУНП в Одеській області. Вилучені в ході огляду місця події речі могли зберегти на собі сліди вчиненого кримінального правопорушення, тому виникла необхідність у накладенні на зазначені об'єкти арешту.
Слідчий в судове засідання не з'явився, надав заяву з проханням клопотання розглянути без його участі.
Відповідно до вимог ч.1 ст. 172 КПК України неприбуття цих осіб у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.
В силу ч. 4 ст. 107 КПК України вказане клопотання розглядається без застосування технічних засобів фіксування.
Перевіривши надані матеріали клопотання та дослідивши докази по даних матеріалах, слідчий суддя дійшов такого висновку.
Згідно ч.1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
Відповідно до ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в т.ч. предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом.
На підставі п.1) ч.2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.
Відповідно до ч.3 ст.170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Згідно ч.5 ст.171 КПК України клопотання слідчого, прокурора про арешт тимчасово вилученого майна повинно бути подано не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, у якої його було вилучено.
Згідно ч. 11 ст.170 КПК України, заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.
У відповідності до ч. 1 ст. 173 КПК України, слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.
Тобто, обов'язок доведення необхідності арешту майна та наявності відповідних ризиків, законодавцем покладено на особу, що звернулася з клопотання про арешт майна.
При вирішенні питання про арешт майна, відповідно до ст. 173 КПК України, слідчий суддя, суд повинен враховувати: правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другою статті 170 цього Кодексу).
З Витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань вбачається наявність кримінального провадження в рамках якого слідчий звернувся до суду із клопотанням.
Згідно протоколу огляду місця події від 02.09.2025 року проведеного в період часу з 23:45 по 01:06 год., тимчасово вилучено: автоматичну зброю АК74 № НОМЕР_1 , магазин до автоматичної зброї, 29 патронів калібру 5,45 мм.
Постановою т.в.о. заступника начальника СВ відділення поліції №3 Одеського районного управління поліції №2 Головного управління Національної поліції в Одеській області капітана поліції ОСОБА_3 , від 03.09.2025 року вказане вище майно, визнано речовим доказом у кримінальному провадженні №12025164330000222 від 03.09.2025 року та передано на зберігання до камери зберігання речових доказі.
Як вбачається зі змісту процесуальних норм, що містяться в статті 170 КПК України, предметом арешту може бути майно, що належить певній особі.
Слідчим не доведена така мета забезпечення арешту, як збереження речових доказів, для запобігання їх приховування, пошкодження, втрати, знищення, використання або перетворення вище переліченого майна, оскільки таке майно на даний час вже визнано речовим доказом, та відповідно до Постанови КМУ від 19 листопада 2012 року №1104 «Про затвердження Порядку зберігання речових доказів стороною обвинувачення, їх реалізації, технологічної переробки, знищення, здійснення витрат, пов'язаних з їх зберіганням і пересиланням, схоронності тимчасово вилученого майна під час кримінального провадження», майно перебуває на відповідному зберіганні в камері зберігання речових доказів ВП №3 ОРУП №2 ГУНП в Одеській області, що виключає можливість такого майна бути прихованим, пошкодженим, втраченим, знищеним, використаним або перетвореним.
Приписами ч. 2 ст. 168 КПК України визначено, що тимчасове вилучення майна може здійснюватися також під час обшуку, огляду.
Статтею 170 КПК України встановлено, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
Водночас згідно з ч. 7 ст. 236 КПК України предмети, які вилучені законом з обігу, підлягають вилученню незалежно від їх відношення до кримінального провадження. Вилучені речі та документи, які не входять до переліку, щодо якого прямо надано дозвіл на відшукання в ухвалі про дозвіл на проведення обшуку, та не відносяться до предметів, які вилучені законом з обігу, вважаються тимчасово вилученим майном.
Отже, системний аналіз ч. 7 ст. 237 КПК України вказує на те, що законодавець не відносить до тимчасово вилученого майна речі, які вилучені законом з обігу.
Згідно з Інструкцією про порядок вилучення, обліку, зберігання та передачі речових доказів у кримінальних справах, цінностей та іншого майна органами дізнання, досудового слідства і суду, затвердженої спільним наказом від 27.08.2010 № 51/401/649/471/23/125 ГПУ, МВС, ДПА України, СБУ, ВСУ та ДСА України, до вилучених з обігу належать, зокрема предмети, придбання і використання яких здійснюється за особливими дозволами і вичерпний перелік яких визначений законодавством України.
Відповідно до ч.1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
З огляду на наведене слідчим у клопотанні не доведено необхідності накладення арешту на вилучені під час огляду автоматичну зброю НОМЕР_3 , магазин до автоматичної зброї, 29 патронів калібру 5,45 мм, оскільки зазначені речі не є тимчасово вилученим майном, оскільки вони вилучені законом з обігу.
На підставі викладеного, керуючись ст.170-173 КПК України, суд,
У задоволенні клопотання т.в.о. заступника начальника СВ відділення поліції №3 Одеського районного управління поліції №2 Головного управління Національної поліції в Одеській області капітан поліції ОСОБА_3 про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025164330000222 від 03.09.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 414 КК України- відмовити.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду протягом паяти днів з дня її проголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1