Справа № 947/31612/25
Провадження № 2/947/5403/25
07.10.2025 року
Київський районний суд м. Одеси в складі:
головуючого - судді Петренка В.С.,
за участю секретаря - Торгонської В.М.,
розглянувши у судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в м. Одесі цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення неустойки (пені) за несплату аліментів,
25.08.2025 року ОСОБА_1 , через свого представника - адвоката Зачепіло Зоряну Ярославівну звернулася до Київського районного суду м. Одеси з позовною заявою до ОСОБА_2 про стягнення неустойки (пені) за несплату аліментів, а саме просить стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 неустойку (пеню) за прострочення сплати аліментів у розмірі 150514,25 грн., відповідно до розрахунку заборгованості за сплати аліментів від 01.08.2025 року, за період з лютого 2019 року по 01.08.2025 року.
В обґрунтування заявленого позову позивач посилається на те, що 17.09.2010 року між сторонами було зареєстровано шлюб, від якого вони мають малолітнього сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Позивачка зазначає, що 13.05.2019 року рішенням Київського районного суду м. Одеси вказаний вище шлюб було розірвано та стягнуто з ОСОБА_2 на користь позивачки аліменти на утримання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі частки з усіх видів його заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків ввід прожиткового мінімуму на утримання дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з дня пред'явлення позову 19.02.2019 року до досягнення дитиною повноліття, ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Зазначає, що позивачем ОСОБА_1 було отримано виконавчий лист від 09.04.2025 року по справі №520/3527/19.
14.05.2025 року Київським відділом державної виконавчої служби м. Одеси Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) було відкрито виконавче провадження №78063909.
15.09.2020 року між ОСОБА_4 та ОСОБА_5 було зареєстровано шлюб, про що Дарницьким районним у місті Києві відділом державної реєстрації актів цивільного стану Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Києві) було зроблено відповідний актовий запис № 1398. У зв'язку з даною обставиною прізвище позивачки було змінено з « ОСОБА_6 » на « ОСОБА_7 ».
Позивачка вказує, що відповідач - ОСОБА_2 систематично не сплачував аліменти. За прострочення сплати аліментів виник борг у сумі 150 514,25 грн., про що свідчить розрахунок заборгованості зі сплати аліментів від 01.08.2025 року.
Загальна сума неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів - 1563534,33 грн., що підтверджується розрахунком пені за прострочення сплати аліментів.
Проте, враховуючи, що розмір пені перевищує розмір заборгованості, стягненню підлягає пеня у розмірі заборгованості, тобто у розмірі 150514,25 грн.
Відповідно до автоматизованої системи документообігу цивільну справу було розподілено судді Київського районного суду м. Одеси Петренку В.С.
Ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 27.08.2025 року було прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження по цивільній справі за позовною заявою позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення неустойки (пені) за несплату аліментів. Призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні.
26.09.2025 року від представника відповідача ОСОБА_2 - адвоката Кійко Олексія Володимировича надійшов відзив, відповідно до якого він просить відмовити у задоволенні позовних вимог та враховуючи майновий стан відповідача зменшити розмір пені до 20000,00 грн.
У судове засідання 07.10.2025 року позивачка та її представник не з'явилися, про час та місце судового засідання були повідомлені належним чином, проте 23.09.2025 року представник позивачки надіслала клопотання про розгляд справи за їх відсутності, позовні вимоги підтримала та просила їх задовольнити.
У судове засідання 07.10.2025 року відповідач та його представник не з'явилися, про час та місце судового засідання були повідомлені належним чином, проте 06.10.2025 року представник відповідача надіслав клопотання про розгляд справи за їх відсутності.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд дійшов висновку про необхідність залишення позовних вимог без задоволення, виходячи з наступного.
Як вбачається із матеріалів справи та встановлено судом у судовому засіданні, 17.09.2010 року між сторонами було зареєстровано шлюб, від якого вони мають малолітнього сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 .
Згідно рішення Київського районного суду м. Одеси від 13.05.2019 року вказаний вище шлюб було розірвано та стягнуто з ОСОБА_2 на користь позивачки аліменти на утримання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі частки з усіх видів його заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків ввід прожиткового мінімуму на утримання дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з дня пред'явлення позову 19.02.2019 року до досягнення дитиною повноліття, ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Судом встановлено, що позивачем ОСОБА_1 було отримано виконавчий лист лише 09.04.2025 року по справі №520/3527/19.
Позивачка вказує, що 14.05.2025 року Київським відділом державної виконавчої служби м. Одеси Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) було відкрито виконавче провадження №78063909, олнак доказів на підтвердження цього не надала суду.
Таким чином, з матеріалів справи не можливо встановити коли було відкрито виконавче провадження.
Відповідно до розрахунку заборгованості зі сплати аліментів Київського ВВС у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) станом на 01.08.2025 року, за період з лютого 2019 року по липень 2025 року, за прострочення сплати аліментів у ОСОБА_2 виник борг у сумі 150 514,25 грн.,
Відповідно розрахунку представника позивача, загальна сума неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів - 1563534,33 грн. за періодл з лютого 2019 року по липень 2025 рік.
Проте, враховуючи, що розмір пені перевищує розмір заборгованості, позивач просить стягнути пеню у розмірі заборгованості, тобто у розмірі 150514,25 грн.
Розглядаючи спірні відносини сторін, суд виходить з наступного.
Порядок стягнення аліментів на утримання дітей визначається законом - ст. 79-91, 194-197 СК України та статтею 71 Закону України «Про виконавче провадження».
Відповідно до ч. 3 ст. 195 СК України розмір заборгованості за аліментами обчислюється державним виконавцем, а у разі спору - судом.
Відповідно до ч. 1 ст. 196 СК України у разі виникнення заборгованості з вини особи, яка зобов'язана сплачувати аліменти за рішенням суду або за домовленістю між батьками, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка суми несплачених аліментів за кожен день прострочення від дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, але не більше 100 відсотків заборгованості.
Відповідно до роз'яснень постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» (п. 22) роз'яснено, що передбачена ст. 196 СК України відповідальність платника аліментів за прострочення їх сплати у виді неустойки (пені) настає лише за наявності вини цієї особи. На платника аліментів не можна покладати таку відповідальність, якщо заборгованість утворилася з незалежних від нього причин, зокрема, у зв'язку з несвоєчасною виплатою заробітної плати, затримкою або неправильним перерахуванням аліментів банками. В інших випадках стягується неустойка за весь час прострочення сплати аліментів.
Так, судом встановлено, що після ухвалення рішення Київським районним судом м. Одеси 13.05.2019 року, позивачка ОСОБА_8 отримала виконавчий лист у справі - 09.04.2025 року та пред'явила до Київського відділу державної виконавчої служби м. Одеси Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса).
При цьому, відповідачем ОСОБА_2 надані платіжні інструкції про перерахування ОСОБА_9 грошових коштів, з призначенням платежу «Аліменти», а саме за вересень 2019 року в розмірі 2500,00 грн. та 1500,00 грн., за жовтень 2019 року в сумі 1500,00 грн., листопад 2019 року в сумі 1500,00 грн., за грудень 2019 року в сумі 1000,00 грн., за січень 2020 року в сумі 1000,00 грн., за лютий 2020 року в сумі 1000,00 грн., за березень 2020 року в сумі 1000,00 грн., за квітень 2020 року в сумі 1000,00 грн., за травень 2020 року в сумі 1000,00 грн., за червень 2020 року в сумі 1000,00 грн., за липень 2020 року в сумі 1000,00 грн., за серпень 2020 року в розмірі 1000,00 грн., за вересень 2020 року в розмірі 1000,00 грн., жовтень 2020 року в сумі 1000,00 грн., листопад 2020 року в сумі 1000,00 грн., грудень 2020 року - 1200,00 грн., січень 2021 року - 1200,00 грн., березень 2021 року - 1200,00 грн., травень 2021 року - 1200,00 грн., серпень 2021 року - 1200,00 грн., вересень 2021 року - 1200,00 грн., жовтень 2021 року - 1200,00 грн., листопад 2021 року - 1200,00 грн., грудень 2021 року - 1200,00 грн., січень 2022 року - 1200,00 грн., лютий 2022 року - 1600,00 грн. та 4500,00 грн., травень 2022 року - 1200,00 грн., травень 2025 року - 2500,00 грн., червень 2025 року - 3500,00 грн., липень 2025 року - 3500,00 грн., серпень 2025 року - 3500,00 грн.
Таким чином, позивачкою не доведено та не надано суду достатньо доказів, щодо наявності вини відповідача ОСОБА_2 у несплаті аліментів на її користь на утримання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 за період з лютого 2019 року по 01.08.2025 року, адже виконавчий лист було отримано позивачкою лише у квітні 2025 року та коли саме його було пред'явлено до виконання з матеріалів справи встановити не можливо.
Суд, встановивши дійсні обставини справи, приходить до висновку про відсутність вини відповідача ОСОБА_2 у несплаті аліментів, відповідно до рішення Київського районного суду м. Одеси від 13.05.2019 року.
Неустойка (пеня) - це спосіб забезпечення виконання зобов'язання. Її завдання - сприяти належному виконанню зобов'язання, стимулювати боржника до належної поведінки. Однак таку функцію неустойка виконує до моменту порушення зобов'язання боржником. Після порушення боржником свого обов'язку неустойка починає виконувати функцію майнової відповідальності. Це додаткові втрати неналежного боржника, майнове покарання його за невиконання або невчасне виконання обов'язку сплатити аліменти.
В свою чергу, за правовою природою аліментні зобов'язання - це періодичні платежі, які боржник зобов'язаний сплачувати щомісяця і несвоєчасна сплата яких передбачає настання негативних наслідків матеріального характеру у вигляді стягнення неустойки (пені).
В пункті 22 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справи щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» надано роз'яснення, що передбачена статтею 196 СК України відповідальність платника аліментів за прострочення їх сплати у виді неустойки (пені) настає лише за наявності вини цієї особи. На платника аліментів не можна покласти таку відповідальність, якщо заборгованість утворилася з незалежних від нього причин, зокрема, у зв'язку з несвоєчасною виплатою заробітної плати, затримкою або неправильним перерахуванням аліментів банками. В інших випадках стягується неустойка за весь час прострочення аліментів.
Доказів того, що заборгованість зі сплати аліментів виникла внаслідок умисних дій (бездіяльності) відповідача, позивачем суду надано не було, враховуючи також, що позивачкою з 2019 по 2025 рік не вчинялися дії щодо примусового виконання рішення Київського районного суду м. Одеси від 13.05.2019 року, тому суд вважає, що вина відповідача у несплаті аліментів на користь позивача на утримання їх спільної дитини за період з лютого 2019 року по 01.08.2025 року відсутня, при цьому розрахунок пені зроблено позивачем по липень 2025 року включно, а тому позов не підлягає задоволенню.
На підставі вищевикладеного, ст. ст. 180, 195, 196 СК України, керуючись ст. ст. 263-265, 268, 273, 354 ЦПК України суд, -
В задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення неустойки (пені) за несплату аліментів- відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його складення.
Суддя В. С. Петренко