Справа №487/6334/25
Провадження №2/487/3105/25
(ЗАОЧНЕ)
15.10.2025 Заводський районний суд м. Миколаєва в складі: головуючого-судді Кузьменко В.В., розглянувши в порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Акцент-банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
Представник АТ КБ «Акцент-банк» звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
В обґрунтування позову зазначив, що 30.08.2021 року відповідач звернувся до АТ «Акцент-Банк» з заявою №АВН0СТ155101711210121776 щодо надання кредиту в розмірі 15000,00 грн. строком на 36 місяців (тобто до 22.03.2027 року) зі сплатою процентів у розмірі 85% щорічно. Кредитний договір підписано боржником за допомогою електронного підпису, використання якого погоджено сторонами в Анкеті-Заяві про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в А-Банку.
АТ «А-Банк» свій обов'язок виконав повністю, надав позичальнику кредит згідно до умов кредитного договору. Однак відповідач не виконав умови договору, в зв'язку з чим станом на 28.08.2025 року утворилася заборгованість в розмірі 16952,25 грн, яка складається з заборгованості за кредитом 13004,34 грн, заборгованості по відсоткам 3777,64 грн. загальний залишок заборгованості за пенею - 170,27 грн. З урахуванням наведеного, позивач просить стягнути на свою користь вказану заборгованість з відповідачки.
Ухвалою суду від 29.08.2025 року відкрито спрощене провадження по справі.
Положеннями статті 174 ЦПК України закріплено, що при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву. Подання заяв по суті справи є правом учасників справи.
У зв'язку з цим, суд, згідно вимогам частини 4 статті 223 та статей 280, 281 ЦПК України, вважає можливим провести заочний розгляд справи.
У відповідності до статей 174, 178 ЦПК України, відповідачі не скористались своїм правом та не направили до суду відзив на позовну заяву, із викладенням заперечень проти неї.
За даних обставин, суд вирішує справу за наявними матеріалами, що передбачено частиною 8 статті 178, статтею 181 ЦПК України.
Суд, дослідивши письмові докази по справі, вважає позов таким, що підлягає до задоволення, виходячи з наступного.
Дослідивши матеріали справи і оцінивши отримані докази, суд приходить до наступного.
Розглядаючи даний спір, суд виходить із того, що між сторонами виникли правовідносини, які регулюються загальними положення ЦК України щодо зобов'язання та параграфом 2 Глави 71 ЦК України.
Суд, дослідивши та перевіривши всі докази в їх сукупності, встановив такі факти та відповідні їм правовідносини.
23.03.2024 року ОСОБА_2 звернувся до АТ «Акцент-Банк» з заявою про надання послуги «Швидка готівка» №АВН0СТ155101711210121776 щодо надання кредиту в розмірі 15000,00 грн. строком на 36 місяців (тобто до 22.03.2027 року) зі сплатою процентів у розмірі 85% щорічно. Кредитний договір підписано боржником за допомогою електронного підпису, використання якого погоджено сторонами в Анкеті-Заяві про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в А-Банку.
З паспорту споживчого кредиту «Швидка готівка», який було підписано відповідачкою 23.03.2024 року за допомогою електронного підпису вбачається, що ліміт кредиту 15000,00 грн, строк кредитування 41 місяців, процентна ставка 85% річних, загальні витрати за кредитом 27349,04 грн, орієнтовна загальна вартість кредиту для споживача за весь строк користування кредитом 42349,04 грн, реальна річна процентна ставка 129,83% річних, розмір шомісячного платежу 1176,37 грн.
Моморіальним ордером №TR.35935222.34604.65455 від 23.03.2024 року, який наявний в матеріалах справи, підтверджується факт перерахування позивачем 15000,00 грн. на рахунок ОСОБА_2 призначення платежу: видача кредиту згідно договору №АВН0СТ155101711210121776 від 23.03.2024 року.
З наданого позивачем розрахунку заборгованості вбачається, що за підрахунками позивача, в зв'язку з порушенням взятих на себе зобов'язань, у ОСОБА_2 виникла заборгованість станом на 28.08.2025 року в розмірі 16952,25 грн, яка складається з заборгованості за кредитом 13004,34 грн, заборгованості по відсоткам 3777,64 грн., загальний залишок заборгованості за пенею - 170,27 грн.
Зазначений розрахунок заборгованості, проведений позивачем, відповідачкою не спростовано, відповідно приймається судом до уваги.
Статтею 11 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) визначено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Відповідно до статей 626,628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Статтею 638 ЦК України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом, як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти за його використання.
Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо в зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно із ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), тобто ухиляючись від сплати заборгованості за кредитом.
Статтею 612 ЦК України передбачено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Крім того, ч. 2 ст. 1050 ЦК України встановлено, що у разі якщо за договором позичальник зобов'язувався повернути позику частинами, то у разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилась, та сплати процентів.
Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Вказаними вище доказами позивачем у достатній мірі доведений факт отримання відповідачкою вищезазначеного кредиту.
На час розгляду справи судом, відповідачкою не надано даних, що свідчать про погашення заборгованості та про причини несвоєчасного погашення заборгованості за кредитним договором у добровільному порядку, а також жодних заперечень щодо наведеного позивачем розрахунку заборгованості.
Таким чином, вимоги позивача є обґрунтованими у розмірі 16952,25 грн.
Що стосується питання розподілу судових витрат, то суд керується частиною першою статті 141 ЦПК України та, враховуючи задоволення позову в повному обсязі, стягує з відповідачки понесені позивачем витрати на оплату судового збору в сумі 2422,40 гривень.
На підставі викладеного, керуючись ст.10,12,19,81,141,258-260,263-265,274-279, 280 ЦПК України,
Позов Акціонерного товариства «Акцент-банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Акцент-банк» заборгованість за кредитним договором №АВН0СТ155101711210121776 від 23.03.2024 року станом на 28.08.2025 року в розмірі 16952,25 грн. та судові витрати по сплаті судового збору в сумі 2422,4 грн.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Миколаївського апеляційного суду безпосередньо протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача, яку може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Суддя В.В.Кузьменко