Справа №487/5707/25
Провадження №2/487/2934/25
(ЗАОЧНЕ)
15.10.2025 Заводський районний суд м. Миколаєва в складі: головуючого-судді Кузьменко В.В., розглянувши в порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ДІДЖИ ФІНАНС" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
Представник ТОВ "ДІДЖІ ФІНАНС" звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
Вимоги мотивовано тим, що 16.08.2021 між ТОВ «Слон Кредит» та ОСОБА_1 укладено договір про надання споживчого кредиту №683229, згідно якого відповідачу надається кредит в сумі 20625 грн. на строк на 365 днів, з кінцевим терміном повернення 16.08.2022, а позичальник зобов'язався повернути позивачу кредит і сплатити проценти за користування ними та виконати інші обов'язки на умовах договору. На підставі договору факторингу №2808-23 від 28.08.2023 укладеного між ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» та ТОВ «Слон Кредит» відбулося відступлення прав вимог за рядом кредитних договорів. Відповідно до вказаного договору ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» набуло статусу нового кредитора та отримало право грошової вимоги по відношенню до осіб, які є боржниками ТОВ «Слон Кредит», у тому числі і до відповідача за договором про надання споживчого кредиту №683229 від 16.08.2021. Відповідач не виконує зобов'язання за договором, а тому виникла необхідність у зверненні до суду з даним позовом. Вказану заборгованість позивач просив стягнути з відповідача у повному обсязі.
Ухвалою судді від 07.07.2025 року відкрито провадження у даній справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Відповідно до частини другої статті 247 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК України) у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
У відповідності до положень ст. 280-281 ЦПК України, суд вважає за можливе провести заочний розгляд справи й ухвалити заочне рішення на підставі наявних у ній доказів.
Суд, дослідивши подані документи та матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення справи по суті, приходить до наступного.
Згідно зі ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного судочинства.
Статтею 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Суд розглядає цивільні справи в межах заявлених вимог і на підставі представлених сторонами доказів.
Згідно ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно ч. 1-3 ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування; предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення; сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.
Частиною 1 статті 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Судом встановлено, 16.08.2021 між ТОВ «Слон Кредит» та ОСОБА_2 укладено договір про надання споживчого кредиту №683229, згідно якого відповідачу надається кредит в сумі 20625 грн. на строк на 365 днів, з кінцевим терміном повернення 16.08.2022, з процентною ставкою - 25% в день - 9125 % річних, з поверненням за графіком платежів. Позичальник зобов'язався повернути позивачу кредит і сплатити проценти за користування ними та виконати інші обов'язки на умовах договору.
Факт укладення договору, ознайомлення відповідача з його умовами підтверджується підписами ОСОБА_1 в договорі, заяві-анкеті, паспорті споживчого кредиту.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та актів цивільного законодавства.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).
Згідност.1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
На підставі договору факторингу №2808-23 від 28.08.2023 укладеного між ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» та ТОВ «Слон Кредит» відбулося відступлення прав вимоги і ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» набуло статусу нового кредитора та отримало право грошової вимоги по відношенню до відповідача за договором про надання споживчого кредиту №683229 від 16.08.2021. Дане підтверджується копією договору факторингу, витягом з додатку до договору, актом приймання-передачі реєстру прав вимоги. Відповідач не виконує зобов'язання за договором, що підтверджується розрахунком заборгованості.
Відповідно до положень ст.512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); правонаступництва; виконання обов'язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); виконання обов'язку боржника третьою особою. Кредитор у зобов'язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом. Кредитор у зобов'язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.
Стаття 513 ЦК України передбачає, що правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові. Правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні, яке виникло на підставі правочину, що підлягає державній реєстрації, має бути зареєстрований в порядку, встановленому для реєстрації цього правочину, якщо інше не встановлено законом.
Згідно з положеннями ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст.516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.
Статтею 517 ЦК України визначено, що первісний кредитор у зобов'язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення. Боржник має право не виконувати свого обов'язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов'язанні.
Згідност.1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
З матеріалів справи вбачається, що внаслідок невиконання відповідачем зобов'язань по кредитному договору за ним утворилася заборгованість у розмірі 12841,19 грн., з яких: 9539,74 грн - заборгованість за тілом кредиту та 3301,45 грн. - заборгованість за відсотками.
У справах про стягнення кредитної заборгованості кредитор повинен довести виконання ним своїх обов'язків за кредитним договором, оскільки саме на позивача покладено обов'язок довести факт укладення між сторонами кредитного договору та прострочення виконання позичальником взятих на себе зобов'язань, а позичальник - повернення грошових коштів у розмірі та на умовах, визначених договором.
Ураховуючи зазначені норми прав, письмові матеріали справи та викладені позивачем обставини, суд дійшов висновку, що письмовими доказами позивачем доведено факт укладення договору кредиту, факт перерахування коштів на рахунок відповідача та факт наявності заборгованості. А тому позов в цій частині підлягає задоволенню.
Відповідно до ч. 1 та п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Позивач просить стягнути з відповідача витрати на правову допомогу в розмірі 6000,00 грн., надавши у підтвердження договір №42649746 від 01.01.2025, додаткову угоду до нього від 30.05.2025 та детальний опис наданих послуг від 30.05.2025.
При визначенні суми відшкодування суд виходить з критерію реальності адвокатських витрат та враховує п. 48 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України №10 від 17.10.2014, згідно якої витрати на правову допомогу стягуються не лише за участь у судовому засіданні при розгляді справи, а й у разі вчинення інших дій поза судовим засіданням, безпосередньо пов'язаних із наданням правової допомоги у конкретній справі (наприклад, складання позовної заяви, надання консультацій, переклад документів, копіювання документів). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані представником позивача документи та доводи на обґрунтування суми заявлених витрат, пов'язаних із розглядом справи, взявши до уваги рівень складності юридичної кваліфікації правовідносин у справі, обсяг та обґрунтованість підготовлених та поданих до суду адвокатом документів, їх значення для спору (справи), суд дійшов висновку про те, що заявлений до стягнення розмір витрат на професійну правничу допомогу в сумі 6000,00 грн. є цілком співмірним із складністю справи, виконаними адвокатом роботами (наданими послугами, часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг), обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача необхідно стягнути на користь позивача витрати по сплаті судового збору в сумі 2422,40 грн.
На підставі викладеного та керуючись 6, 7, 10, 12, 13, 81, 141, 259, 263-265, 354 ЦПК України, суд
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс заборгованість за договором №683229 від 16.08.2021 року у розмірі 12841,19 грн, витрати на правничу допомогу у розмірі 6000 грн, а також 2422,40 грн. судового збору.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яку може бути подано протягом 30 днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Заочне рішення суду може бути оскаржене позивачем до Миколаївського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом 30 днів з дня його проголошення.
Заочне рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання заяви про перегляд заочного рішення, апеляційної скарги, якщо їх не буде подано, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Суддя В.В.Кузьменко