Справа № 127/13524/24
Провадження № 2/127/1762/24
13.10.2025 м. Вінниця
Вінницький міський суд Вінницької області
у складі головуючого судді Антонюка В. В.,
за участі: секретаря судового засідання Бойчук Я. П.,
позивача ОСОБА_1 ,
представника позивача Пунько І. В. ,
представника відповідача Рой В. Л.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду м. Вінниця, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства комерційний банк "Приват Банк", треті особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: фізична особа-підприємець ОСОБА_3 , фізична особа-підприємець ОСОБА_4 , про захист прав споживача та стягнення грошових коштів,-
ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до АТ КБ «Приват Банк», про захист прав споживача та стягнення грошових коштів, який мотивувала тим, що вона є клієнтом АТ КБ «Приват Банк» та має відповідні карткові рахунки.
27.12.2022 року, близько 16 год. 00 хв., перебуваючи за місцем фактичного проживання, а саме: АДРЕСА_1 , на особистий номер телефону позивачка отримала смс-повідомлення від АТ КБ «ПриватБанк», в якому містився пароль для входу у мобільний додаток «Приват24». Після чого, відразу надійшов телефонний дзвінок від АТ КБ «Приват Банк» за номером телефону НОМЕР_1 та за допомогою автовідповідача був сформований запит «Чи підтверджує Позивачка дану операцію? Якщо «так» - натиснути «один», якщо «ні» - «двійку». Тобто з'єднання та особистої розмови з оператором не було, виклики були виключно з автовідповідача. Оскільки позивачка не розуміла про яку операцію йде мова та не погоджувалась із нею, вона обрала варіант «двійку», проте такі дії не забезпечили захист її карткових рахунків. Через декілька хвилин позивачці прийшло смс-повідомлення про те, що з її картки було знято 18 083 грн.
В подальшому, позивачці надійшло три смс-повідомлення із пропозицією збільшити Інтернет-ліміт у мобільному додатку «Приват24». В той же час, також надійшли телефоні дзвінки АТ КБ «Приват Банк» та автовідповідачем озвучено питання щодо підтвердження вчинення дій, на що позивачкою було не підтверджено та обрано варіант відмінити проведення операції, проте такі дії не забезпечили захист її карткових рахунків. Як і попереднього разу, з'єднання та особистої розмови з оператором не було, виклики були виключно з автовідповідача. У зв'язку з чим позивачка отримала смс-повідомлення, що з її картки для виплат, знято грошові кошти у сумі 19 487 грн.
Позивачка зазначає, що вона невідкладно зателефонувала на гарячу лінію банку за номером 3700 для попередження несанкціонованих операцій у Приват24 та якнайшвидшого блокування карткових рахунків, однак вчинення таких дій видались безрезультатними. Разом із цим, вона намагалась самостійно зайти у мобільний додаток «Приват24», однак їй це не вдалось, оскільки він був заблокованим. Після чого, вона звернулась безпосередньо до працівників ПриватБанку за допомогою, втім, на той час, неправомірно списані кошти повернути вже не вдалось, лише було заблоковано картки, а також повідомлено, що з рахунків позивачки знято грошові кошти у загальній сумі 37 570 грн.
За цим фактом, 29.12.2022 року за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 190 КК України, були внесені відомості до ЄРДР за № 12022020020001220.
В ході досудового розслідування позивачці ОСОБА_1 , було надано процесуальний статус потерпілої.
Позивачка зазначає, що вона не розголошувала третім особам інформацію про номери карткових рахунків, пін-коди та іншу конфіденційну інформацію. Картки не губились, доступ до них треті особи не мали. За даних обставин позивачка вважає, що невідомі особи своїми шахрайськими діями заволоділи доступом до додатку «Приват 24» та безперешкодно із сторони служби безпеки банку заволоділи грошовими коштами, які були на її карткових рахунках, відкритих в АТ КБ «ПриватБанк». Вважає, що вказаними шахрайськими діями по карткових рахунках їй створено боргові зобов'язання перед відповідачем, а саме відсоткові нарахування за непогашення боргу. У зв'язку з чим, позивачка ОСОБА_1 щомісячно отримує смс-повідомлення від АТ КБ "Приват Банк" на предмет необхідності внесення обов'язково платежу на картковий рахунок НОМЕР_2 .
07.02.2023 року позивачка звернулася до АТ КБ «Приват Банк» із заявою про зупинення нарахування боргових зобов'язань, однак, у відповіді на вищезазначену заяву від 21.02.2023 року було повідомлено, що клієнт несе відповідальність за всі операції проведені з використанням його платіжних карток. Перерахунок заборгованості або скасування відсотків можливо за рішенням суду, що й стало підставою для звернення позивачкою до суду із даним позовом.
Ухвалою суду від 23.04.2024 року у справі відкрито провадження за загальними правилами позовного провадження та призначено до підготовчого засідання.
Ухвалами суду від 09.09.2024 року продовжено строк підготовчого провадження, залучено третіх осіб, та витребувано інформацію.
10.12.2024 року, ухвалою суду продовжено строк підготовчого провадження.
06.02.2025 року ухвалою суду за клопотанням представника позивача, витребувано докази.
Ухвалою суду від 06.03.2025 року витребувано додаткові докази.
Ухвалою суду від 18.03.2025 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.
Позивач та її представник - адвокат Пунько І. М. в судовому засіданні позовні вимоги підтримали за обставин, викладених у позовній заяві, просили суд їх задовольнити у повному обсязі.
Представник відповідача Рой В. Л. в судовому засіданні заперечив щодо задоволення позовних вимог у повному обсязі.
Третя особа - ФОП ОСОБА_4 в судове засідання не з'явилась, надала до суду заяву про розгляд справи у її відсутність.
Третя особа - ФОП ОСОБА_3 в судове засідання не з'явилась, про день та час розгляду справи повідомлялась належним чином, через судові повістки та оголошенням на офіційному сайті Судової влади. Заяв та клопотань до суду не надала.
Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази у їх сукупності, суд вважає, що позов задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Так, судом установлено, що ОСОБА_1 є клієнтом АТ КБ «Приват Банк» та має відповідний карткові рахунки, а саме: НОМЕР_3 (IBAN: НОМЕР_4 , рахунок отримувача НОМЕР_5 , АТ «ПриватБанку»); НОМЕР_2 (IBAN: НОМЕР_6 , рахунок отримувача НОМЕР_7 , АТ «ПриватБанку»).
З Анкети- заяви від 29.03.2022 року, вбачається, що ФОП ОСОБА_3 відкрито поточний рахунок НОМЕР_8 .(т.1 а.с.13-15).
27.12.2022 року з рахунку позивачки № НОМЕР_6 , знято суму в розмірі 18 083,00 грн., та з рахунку № НОМЕР_4 , знято суму в розмірі 19 487,18 грн., що підтверджується виписками з АТ КБ «Приватбанк» від 28.12.2022 року.(т.1 а.с.16, 17, 31, 32).
29.12.2022 року за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 190 КК України, були внесені відомості до ЄРДР за № 12022020020001220, в ході досудового розслідування ОСОБА_1 , було надано процесуальний статус потерпілої.(т.1 а.с.12, 30).
07.02.2023 року позивачка ОСОБА_1 звернулася до АТ КБ «Приват Банк» із заявою про зупинення нарахування боргових зобов'язань. (т.1 а.с.18).
21.02.2023 року за № 20.1.0.0.0/7-230213/27705 АТ КБ «Приватбанк» повідомлено позивачку, що клієнт несе відповідальність за всі операції проведені з використанням його платіжних карток. Перерахунок заборгованості або скасування відсотків можливо за рішенням суду. (т.1 а.с.19)
06.11.2023 року адвокатом Красіловським В. О., який діяв в інтересах ОСОБА_1 , звернувся до АТ КБ «Приват Банк» із заявою про повернення грошових коштів, оскільки картки не губилися, доступу до них треті особи не мали, ПІН-код до картки, СVV-код або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції від її імені, вона нікому не повідомляла. Позивачкою було докладено максимальних зусиль для якнайшвидшого блокування карткових рахунків, термінового звернення безпосередньо до відділення банку, а також невідкладного звернення до правоохоронних органів, для фіксування та розслідування кримінального правопорушення.(т.1 а.с.20-28).
22.11.2023 року на звернення адвоката Красіловського В. О., надійшла відповідь з АТ КБ «Приватбанк» за № 20.1.0.0.0/7-231120/83210, якою відмовлено у наданні запитуваної інформації з посиланням на відсутність на думку відповідача повного переліку необхідних документів, а саме дозволу клієнта на розкриття банківської таємниці та належним чином завіреної копії свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю.(т.1 а.с.29).
Позивачкою 02.04.2024 року подано заяву до АТ КБ «Приватбанк» про надання копії договору на підставі якого здійснюється нарахування кредитної заборгованості на зняті шахрайським способом з карткового рахунку останньої грошових коштів.(т.1 а.с.42)
Відповідно до відповіді з АТ КБ «Приватбанк» від 15.04.2024 року з № 20.1.0.0.0/70010, позивачці відмовлено у наданні такого договору та роз'яснено, що чинним законодавством України не передбачено обов'язок банку надавати копії договорів клієнтам. (т.1 а.с.43).
Як вбачається із Анкети-заяви ОСОБА_1 , від 06.052011 р., вона надала свою згоду на приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в ПриватБанку (т.1 а.с.92).
Із матеріалів справи витребуваних ухвалою суду від 23.04.2024 року вбачається, що позивачкою були підписані: Заява про зміну анкетних даних (в програмні комплекси банку додана 23.04.2014 р.), Анкета-заява про приєднання до умов та правил надання банківських послуг в ПриватБанку від 05.10.2018 р., Анкета-заява про приєднання до умов та правил надання банківських послуг в ПриватБанку від 22.09.2020 р., Заява про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг від 23.09.2021 р. та Заява про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг від 02.02.2022 р. (т.1 а.с.63-91).
Відповідно до висновку Службової перевірки по факту списання коштів з карт позивачки ОСОБА_1 від 26.06.2024 року та дослідженому в судовому засіданні DVD - диску із записом розмови вбачається, що несанкціоновані транзакції могли бути здійснені внаслідок розголошення позивачкою конфіденційної інформації по своїх картках (т.1 а.с.115, 116-122).
Як вбачається із висновку службової перевірки, а також результатів розгляду звернення ОСОБА_1 за каналом "Банк образив клієнта" № 15751051 від 14.02.2023 р., проведенню спірних платіжних операцій, передувала зміна облікового запису акаунту Приват24 відповідачки, тобто отримання доступу до рахунку за допомогою засобів дистанційної комунікації. Так, перевіркою виявлено вхід в акаунт Приват24 ОСОБА_1 з пристроїв, які не є типовими (які зазвичай не використовуються клієнтом) SM-G973N|samsung та SMN960N|samsung. Перший вхід з нетипового пристрою SM-G973N|samsung зафіксовано о 15:49:30 год 27.12.2022 р., при цьому використовувалась посилена автентифікація з підтвердженням за допомогою IVR-опитування*: Підтвердження авторизації в IVR (згідно записів журналу операцій (логів)): "2022-12-27 15:48:21 Контакт проведено (OK) НОМЕР_9 P24AOS2 authorization" *Довідково: Інтерактивне голосове меню (IVR) - це автоматизована телефонна система, яка дозволяє клієнтам вибирати варіанти голосового меню та взаємодіяти за допомогою голосу та цифрових клавіатур, наприклад підтвердити зміну пароля або вхід з нетипового пристрою), та інше. Здійснення телефонного дзвінка з банку підтверджується також відомостями сотового оператора, наявного в матеріалах справи. Але в наступному, дана сесія була закрита за допомогою форми, надісланої в акаунт Приват24 клієнта: "Першу сесію з нетипового пристрою скасовано 2022-12-27 15:49:30 У роботі (IN) НОМЕР_16 Надіслали форму підтвердження сесії до Приват24. 2022-12-27 15:51:21 допомога онлайн (НЕ ппідтверджує) (O2) НОМЕР_9 Не підтвердили вхід у Приват24. Закрили цю сесію в Приват24." Другий вхід з нетипового пристрою SM-N960N|samsung зафіксовано о 15:54:31 год 27.12.2022 р. Він супроводжувався зміною паролю входу в Приват24: 6972469 46499091 НОМЕР_9 Dec 27, 2022 3:54:29 PM CHANGE_PASSWORD channel is p24mob 176.96.140.43 1f7e93faf8b4c5a9 0.0 0.0 SM-N960N|samsung p24mob CONVEYOR 6972469 46499091 НОМЕР_9 Dec 27, 2022 3:54:31 PM UNLOCK_ACCOUNT restore access 176.96.140.43 1f7e93faf8b4c5a9 0.0 0.0 Phone SMN960N|samsung Android 9 6.52.00 P24_AUTHORIZATION_MOB. При цьому, для зміни пароля у мобільному додатку Приват24 (що мало місце в даному випадку) необхідно: - вказати логін входу в Приват24 - фінансовий номер телефону користувача; - введення паролю входу в Приват24, відомий тільки користувачу, якщо клієнт забув пароль натискається кнопка «Забули пароль»; - обрання карти за допомогою якої буде здійснюватися зміна паролю; - введення PIN-коду карти; - введення OTP-пароля, отриманого на телефон клієнта, або підтвердження за допомогою IVR-опитування. Згідно висновку службової перевірки, підготовлено с.з. 7358415 "Про надання інформації" для отримання інформації щодо підтвердження входу в Приват24 та як відбувалася зміна пароля, підтвердження по IVR+PIN по якій карті. Отримана відповідь: "2022-12-27 15:54:31 userLogin": "НОМЕР_17", "userEkbId":46499091 "processName": "restoreaccess" IVR+PIN " НОМЕР_10 . Тобто особа, яка входила в додаток Приват24, відновлювала доступ за допомогою зміни паролю Приват24 та коректного вводу PIN коду від карти. Пароль для входу в Приват24 клієнта ОСОБА_1 , було змінено після виконання наступних операцій: ввести логін (номер телефону) - натиснути кнопку "забули пароль" - після чого відбувається дзвінок на фінансовий номер телефону з телефону НОМЕР_11 , для підтвердження зміни паролю Приват24 потрібно відповісти на дзвінок та натиснути кнопку "1". Після цього потрібно обрати карту та ввести PIN код від обраної карти. В наступному меню потрібно ввести новий пароль та повторити новий пароль. " Таким чином, при вході в Приват24 клієнта зі зміною паролю було використано ПІН код клієнтської картки НОМЕР_12 , а також підтверджено за допомогою IVR опитування на фінансовий номер телефону клієнта. Таким чином, при отриманні доступу до рахунку відповідачки, що передував здійсненню спірних платіжних операцій банком було застосовано посилену процедуру ідентифікації, що передбачала використання двох чи більше сукупностей даних, що належать до таких різних категорій: 1) знання ПІН-коду картки НОМЕР_12 , що належала позивачці; 2) володіння - фінансовим номером телефона, на який було здійснено дзвінок банку з метою IVR-опитування за допомогою якого така зміна була підтверджена клієнтом і без такого підтвердження вхід до Приват24 клієнта був би неможливий. Також, в Приват24 клієнта знову була направлена форма підтвердженн входу з нетипового пристрою "Друга спроба входу успішна, сесія не скасована 2022-12-27 15:53:30 Контакт проведено (OK) НОМЕР_9 P24AOS2 restoreaccess ми виявили нетиповий вхід у ваш акаунт Приват24. Пристрій: Phone Операційна система: AOS Версія: 9 Model: samsung|SM-N960N IP-адреса: 176.96.140.43 Ім'я провайдера: LeaseWeb Netherlands B.V. Дата й час входу: 27.12.2022 15:54 Ukraine, -", але цього разу скасовано клієнтом не було.(т.1 а.с.141-146).
Відповідно до витребуваної інформації у третьої особи ФОП ОСОБА_3 , вбачається, що 27.12.2022 року через інтернет магазин « ІНФОРМАЦІЯ_1 » здійснено покупку браслету з червоного золота на суму 18 083,00 грн., розрахунок здійснений карткою № НОМЕР_2 .(т.1 а.с.174-181).
Як вбачається із інформації, наданої ТОВ «Нова Пошта» від 11.03.2025 року за №1311 вих-25, за результатами розгляду звернення встановлено, що особи: ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , які використовували номер телефону НОМЕР_13 , зверталися до ТОВ «Нова Пошта» з 05.05.2022 року по 03.10.2024 року.(т.2 а.с.60)
Згідно відповіді з ГУНП у Вінницькій області від 18.03.2025 року за №1251/24-2025 вбачається, що слідчим ГУНП у Вінницькій області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12022020030000249 від 06.08.2022 року, за ознаками кримінальних правопорушень передбачених ч.4 ст.185, ч.ч.2, 3, 4 ст. 190 КК України, однак жодних осіб не повідомлено про підозру за вчинення даного кримінального правопорушення. (т.2 а.с.63).
Відповідно до ст. ст. 15, 16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Відповідно до статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно з частиною першою статті 1066 ЦК України за договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.
За змістом статті 1073 ЦК України у разі несвоєчасного зарахування на рахунок грошових коштів, що надійшли клієнтові, їх безпідставного списання банком з рахунка клієнта або порушення банком розпорядження клієнта про перерахування грошових коштів з його рахунка банк повинен негайно після виявлення порушення зарахувати відповідну суму на рахунок клієнта або належного отримувача, сплатити проценти та відшкодувати завдані збитки, якщо інше не встановлено законом.
Згідно зі статтею 1 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» платіжною картою є електронний платіжний засіб у вигляді емітованої в установленому законодавством порядку пластикової чи іншого виду карти, що використовується для ініціювання переказу коштів з рахунка платника або з відповідного рахунка банку з метою оплати вартості товарів і послуг, перерахування коштів зі своїх рахунків на рахунки інших осіб, отримання коштів у готівковій формі в касах банків через банківські автомати, а також здійснення інших операцій, передбачених відповідним договором.
Відповідно до статті 14 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» користувач спеціального платіжного засобу зобов'язаний використовувати його відповідно до вимог законодавства України і умов договору, укладеного з емітентом, та не допускати використання спеціального платіжного засобу особами, які не мають на це права або повноважень.
Лише наявність обставин, які безспірно доводять, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв незаконному використанню ПІН-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції, є підставою для притягнення його до цивільно-правової відповідальності.
Наведені правила визначають предмет дослідження та відповідним чином розподіляють між сторонами тягар доведення, а отже, встановленню підлягають обставини, які беззаперечно свідчитимуть, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв незаконному використанню ПІН-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції від його імені. У разі недоведеності обставин, які безспірно свідчать про те, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню ПІН-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції, необхідно виходити з відсутності вини користувача у перерахуванні чи отриманні спірних грошових коштів.
За змістом частини третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина перша статті 76 ЦПК України).
Згідно зі статтею 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.
Відповідно до статті 78 ЦПК України суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Згідно з частиною першою статті 80 ЦПК України достатніми є докази, які в своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Відповідно до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Законність, обґрунтованість та вмотивованість судового рішення обумовлюється, зокрема, порядком оцінки доказів і визначенням відповідно до статті 89 ЦПК України їх якості з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупності зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення.
Подібна за змістом правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 02 березня 2021року у справі № 922/2319/20, від 16 лютого 2021 року у справі № 913/502/19, від 13 серпня 2020 року у справі №°916/1168/17, від 16 березня 2021 року у справі № 905/1232/19, від 21 липня 2022 року у справі № 922/3308/20.
Таким чином, неналежні докази та недопустимі докази - це різні поняття.
Водночас відповідно до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Суд виходить з того, що право на справедливий суд встановлено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція).
Зокрема, відповідно до пункту 1 цієї статті кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Зміст права на справедливий розгляд справи висвітлюється в практиці Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ).
У рішенні «Шабельник проти України» (заява № 16404/03) від 19 лютого 2009 року ЄСПЛ зазначив, що хоча стаття 6 Конвенції гарантує право на справедливий судовий розгляд, вона не встановлює ніяких правил стосовно допустимості доказів як таких, бо це передусім питання, яке регулюється національним законодавством.
Водночас у рішенні у справі «Руіз-Матеос проти Іспанії» (Ruiz-Mateos v. Spain, заява № 12952/87, від 23 червня 1993 року, пункт 63) ЄСПЛ зауважив, що принцип рівності сторін (рівних процесуальних можливостей) є одним з проявів справедливого розгляду, який включає фундаментальне право на змагальність розгляду. Зокрема, кожна сторона вправі знати про доводи та докази, представлені іншою стороною, та мати дієву можливість коментувати їх.
У рішенні у справі «Вержбицький проти Польщі» (Wierzbicki v. Poland, заява № 24541/94, від 18 червня 2002 року, пункт 39) ЄСПЛ, посилаючись на рішення у справі «Домбо Бехер проти Нідерландів» (Dombo Beheer B. V. v. The Netherlands, заява № 14448/88, пункт 33), наголосив, що стосовно судового процесу, який стосується протилежних приватних інтересів, принцип рівності сторін передбачає, що кожній стороні забезпечується достатня можливість представити свою позицію, включаючи докази, з дотриманням вимог, які не ставлять сторону в невигідне становище щодо опонента.
Наведена практика ЄСПЛ свідчить, що за наявності спору про право цивільне держава повинна забезпечити учасникам судового провадження дієву, реальну можливість надання суду своїх доказів та аргументів.
Відповідно до частини першої та другої статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом.
Судом установлено та не заперечується сторонами, що у період з 27.12.2022 року з карткового рахунку позивачки НОМЕР_2 було зроблено зняття грошових коштів на суму 18 083 грн. та 19 487,18 грн. Вказані операції здійснювались за рахунок використання кредитних коштів.
Матеріалами справи підтверджено, що 28.12.2022 року позивачка звернулася до Відділу поліції №1 Вінницького районного управління поліції ГУНП у Вінницькій області із заявою про вчинення кримінального правопорушення. 07.02.2023 року позивачка звернулася до відповідача із заявою про припинення нарахування заборгованості за простроченим кредитом, заборгованості за простроченими процентами на час здійснення досудового розслідування та притягнення винних осіб до кримінальної відповідальності.
Листом АТ КБ «ПриватБанк» від 21.02.2023 року за № 20.1.0.0.0/7-230213/27705 позивача повідомлено, що клієнт несе відповідальність за всі операції проведені з використанням його платіжних карток. Перерахунок заборгованості або скасування відсотків можливо за рішенням суду.
26.06.2024 року співробітниками АТ КБ «Приватбанк» проведено службову перевірку по факту списання коштів з карт позивача ОСОБА_1 , з якої вбачається, що несанкціоновані транзакції могли бути здійснені внаслідок розголошення позивачкою конференційної інформації по своїх картках.
Отже, банк довів належними та допустимими доказами, що ОСОБА_1 своїми діями чи бездіяльністю сприяла втраті, незаконному використанню персонального ідентифікаційного номеру або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції.
Натомість після безпідставного списання грошових коштів із банківського рахунку, ОСОБА_1 не виконала усіх дій та не надала усю інформацію в день коли було здійснено шахраями запит на вхід із іншого пристрою, яка необхідна була АТ КБ «ПриватБанк» для здійснення розслідування щодо спірних операцій, а повідомила про це банк лише 07.02.2023 року.
З огляду на вказане, у суду наявні підстав вважати, що позивачка своїми діями чи бездіяльністю сприяла незаконному використанню ПІН-коду. Також наявні докази того, що позивачка своїми діями сприяла незаконному використанню інформації, яка дала змогу ініціювати третій особі проведення платіжних операцій.
Оскільки банком належними та допустимими доказами підтверджено, що позивачка своїми діями чи бездіяльністю сприяла незаконному використанню ПІН-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції щодо перерахування грошових коштів з її рахунку, суд відмовляє у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 .
Керуючись ст. ст. 15, 16, 1066, 1068, 1071, 1073, 1092 ЦК України, ст. ст. 12, 81-82, 141, 263-265, 279, 354 ЦПК України, суд -
Позов ОСОБА_1 до Акціонерного товариства комерційний банк "Приват Банк", треті особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: фізична особа-підприємець ОСОБА_3 , фізична особа-підприємець ОСОБА_4 , про захист прав споживача та стягнення грошових коштів - залишити без задоволення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його складення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повний текст рішення виготовлено 16.10.2025 року.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_14 , адреса проживання: АДРЕСА_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 .
Відповідач: Акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк», юридична адреса: м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д, ЄДРПОУ 14360570.
Третя особа: фізична особа-підприємець ОСОБА_3 , ІПН НОМЕР_15 , остання відома адреса: АДРЕСА_3 .
Третя особа: фізична особа-підприємець ОСОБА_4 , місцезнаходження, АДРЕСА_4 .
Суддя: