Справа № 454/2974/25
07 жовтня 2025 року Сокальський районний суд Львівської області у складі:
головуючого - судді Струс Т. В. ,
за участю секретаря Синевської Г.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного провадження з викликом сторін в м.Сокалі, цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
Позивач ТзОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» звернулося із даним позовом до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на те, що 10.12.2020р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Слон Кредит" та ОСОБА_1 укладено договір №440983 та відповідачу були перераховані кредитні кошти на Картковий рахунок в сумі 15000 грн.
Відповідач не виконав належним чином кредитні зобов'язання, що є грубим порушенням чинного законодавства України в частині виконання договірних відносин - ст.526 та ст.527 Цивільного кодексу України, внаслідок чого, керуючись нормами ст. ст. 530, 1082, 1084 ЦК України, 21.02.2024р. згідно умов Договору факторингу № 2102-24, ТОВ «Слон Кредит» відступлено право вимоги за Кредитним Договором №440983 від 10.12.2020р. на користь Товариству з обмеженою відповідальністю "ДІДЖИ ФІНАНС" (далі - ТОВ "ДІДЖИФІНАНС" або Позивач), а відповідно ТОВ "ДІДЖИ ФІНАНС" набуто права вимоги до відповідача.
Представник позивача вказує, що згідно Договору факторингу сума боргу перед новим кредитором (ТОВ "ДІДЖИ ФІНАНС") є обґрунтованою та документально підтвердженою та становить 14662,35грн., із яких:
-заборгованість за тілом кредиту становить 9240,91грн.;
-заборгованість за відсотками становить 5421,44грн.;
-заборгованість за комісійними винагородами становить 0 грн.;
-заборгованість за пенею становить 0 грн.
Керуючись ст. 512 - 514, 516 ЦК України та у зв'язку з порушенням відповідачем умов кредитного договору, позивачем, який набув права грошової вимоги, на адресу відповідача, зазначену в кредитному договорі, направлено повідомлення про відступлення права вимоги від ТОВ «Слон Кредит» до ТОВ «Діджи Фінанс», зазначивши інформацію про порядок погашення заборгованості по кредитному договору.
Крім цього, зазначає, що позивачем вживалися заходи досудового врегулювання спору, шляхом скерування відповідачу адвокатської вимоги про сплату заборгованості за кредитним договором.
Незважаючи на це, позичальник не виконав свого обов'язку щодо повернення кредиту в строки, передбачені кредитним договором.
Просить суд стягнути з відповідача ОСОБА_1 на користь ТОВ «Діджи Фінанс» заборгованість за кредитним договором №440983 від 10.12.2020р. в розмірі 14662,35грн., а також сплачений судовий збір в розмірі 2422,40 грн. та витрати на правову допомогу у розмірі 6 000грн.
Розгляд справи призначено в порядку спрощеного провадження з повідомлення сторін.
Представник позивача в судове засідання не прибув, надав суду клопотання щодо розгляду справи у його відсутності, позовні вимоги підтримує та просить задовольнити.
Відповідач у судове засідання не прибув, відзиву на позовну заяву не подав.
Оскільки сторони в судове засідання не прибули, відповідно до ч.2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Суд, дослідивши докази у справі, приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.
Відповідно до ст.ст.1054, 1055 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти; кредитний договір укладається у письмовій формі.
Згідно зі ст. 526, 530 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу; якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
Відповідно до ст.536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти; розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.
Згідно з Законом України «Про споживче кредитування» від 15.11.2016 року № 1734-VІІІ банкам надано право отримувати комісію за обслуговування кредитної заборгованості.
10.12.2020р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Слон Кредит" та ОСОБА_1 укладено договір №440983.
Відповідач не надав своєчасно ТОВ "Слон Кредит" грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками, а також іншими витратами відповідно до умов договору (не сплатив щомісячні платежі, що має відображення у розрахунку заборгованості за договором про надання банківських послуг. Таким чином, у порушення умов кредитного договору, а також ст.ст. 509, 526, 1054 ЦК України, ОСОБА_1 зобов'язання за вказаним договором не виконав, хоча ст. 629 ЦК України визначено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно з п.1 ч.1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Відповідно до ст. 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно зі ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.
21.02.2024р. згідно умов Договору факторингу № 2102-24, ТОВ «Слон Кредит» відступлено право вимоги за Кредитним Договором №440983 від 10.12.2020р. на користь Товариству з обмеженою відповідальністю "ДІДЖИ ФІНАНС".
Оскільки відповідач належним чином не виконував грошові зобов'язання за кредитним договором, виникла заборгованість в сумі 14662,35грн., із яких: заборгованість за тілом кредиту становить 9240,91грн.; заборгованість за відсотками становить 5421,44грн..
Відповідно, ТОВ «Діджи Фінанс» є новим кредитором та належним позивачем у спірних правовідносинах.
Згідно зі ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Як встановлено в ході розгляду справи відповідачем зобов'язань за кредитним договором не виконано, ні кредитних коштів, ні відсотків нарахованих за кредитом не сплачено.
Таким чином, позовні вимоги щодо стягнення із відповідача в користь позивача 14662,35грн. підлягають до задоволення в повному обсязі.
Дослідженою копією платіжної інструкції від 01.08.2025р., встановлено, що звертаючись до суду із даним позовом позивачем сплачено 2422,40грн. судового збору, які згідно приписів ст. 141 ЦПК України підлягають стягненню із відповідача в користь позивача.
Крім цього, згідно статті 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Згідно з ч.6 ст. 137 ЦПК України обов'язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду у справі №607/14338/19-ц від 01.12.2021.
Порядок розподілу та відшкодування судових витрат регламентується статтею 141 ЦПК України.
Верховний Суд у постанові від 22.01.2021 у справі № 925/1137/19 роз'яснив, що витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено.
Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 03.10.2019 у справі №922/445/19.
З урахуванням викладеного вище, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено.
Отже, зміст наведених норм законодавства вказує на те, що склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
Аналогічна позиція викладена у постановах Верховного Суду № 810/3213/16 від 04.08.2020, № 640/15803/19 від 05.08.2020.
У постанові від 24.01.2019 у справі № 910/15944/17 Верховний Суд зауважив, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
На підтвердження понесення витрат на правничу допомогу позивач надав Договір про надання професійної правничої допомоги від 01.01.2025р., детальний опис робіт виконаних адвокатом, акт про підтвердження факту надання правової допомоги, згідно якого клієнт зобов'язаний сплатити адвокату винагороду в розмірі 6000грн.
Таким чином, відповідно до ст. 137 ЦПК України, із врахуванням обсягу виконаних адвокатом робіт, часу їх виконання, складності справи, співмірності часу розгляду справи та участі адвоката у її розгляді, зокрема розгляду справи у спрощеному провадженні, суд приходить до висновку про доцільність стягнення з відповідача на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу в сумі 3000грн.
Керуючись ст.ст. 12, 81, 263-265 ЦПК України, суд-
Позовні вимоги задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» заборгованість за кредитним договором №440983 від 10.12.2020р., в розмірі 14662,35грн., із яких: заборгованість за тілом кредиту становить 9240,91грн.; заборгованість за відсотками становить 5421,44грн..
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» 2422,40грн. сплаченого судового збору та 3000грн. витрати на правову допомогу.
У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Рішення може бути оскаржено позивачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Львівського апеляційного суду.
Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частину рішення воно може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Позивач: Товариств з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс», ЄДРПОУ:42649746, місцезнаходження: м. Київ, вул. Авіаконструктора Ігоря Сіковського, 8.
Відповідач: ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 .
Головуючий: Т. В. Струс