Справа № 464/4376/25
пр.№ 2/464/2020/25
14.10.2025 року Сихівський районний суд м. Львова в складі головуючого судді Теслюка Д.Ю., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» (далі - ТзОВ «Споживчий центр») до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
представник позивача ТзОВ «Споживчий центр» - Шабатин Н.А. 23.06.2025 звернулась в суд із позовом, в якому просить стягнути з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача заборгованість за кредитним договором №29.02.2024-100001280 в розмірі 10 696 грн, а також сплачений при поданні позову судовий збір у сумі 2 422,40 грн.
В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що 29.02.2024 між ТзОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 укладено Кредитний договір (оферти) №29.02.2024-100001280, який був підписаний електронним підписом позичальника, згідно з яким, кредитодавець надав позичальнику кредит у розмірі 7 000 грн строком на 28 днів. Дата повернення (виплати) кредиту - 27.03.2024. Позивач виконав свої зобов'язання у повному обсязі, однак відповідач взяті на себе зобов'язання не виконав, внаслідок чого утворилась заборгованість у розмірі 10 696 грн, яка складається із заборгованості по тілу кредиту у розмірі 7 000 грн, по процентам - 2 646 грн та по комісії - 1 050 грн, яку позивач просить стягнути з відповідача.
Ухвалою судді від 30.06.2025 прийнято позов до розгляду та відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Визначено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву.
У зазначений відповідачу ОСОБА_1 строк, останній не скористався своїм правом, відповідно до ст.178 ЦПК України, для подання відзиву на позов.
Відповідно до ч.5 ст.279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до такого висновку.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, 29.02.2024 між ТзОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 укладено Кредитний договір (оферти) №29.02.2024-100001280 (далі - Договір), шляхом підписання останнім Заявки одноразовим ідентифікатором Е332, відповідно до умов якого, відповідач отримав кредит в розмірі 7 000 грн. Строк, на який надається кредит, - 28 днів. Дата надання кредиту - 29.02.2024, дата повернення кредиту - 27.03.2024 (а.с.9-14).
Згідно з п.п. 5-7 Заявки та Відповіді кредитного договору, періодом користування кредитом є кожні наступні 14 днів з дня надання кредиту; процентна ставка - фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 1,35% за 1 (один) день користування кредитом, яка застосовується протягом всього строку, на який надається кредит.
Комісія, пов'язана з наданням кредиту - 15% від суми кредиту та дорівнює 1 050 грн, нараховується кредитором та обліковується в день видачі кредиту (п.9 Заявки та Відповіді кредитного договору).
ТзОВ «Споживчий центр» виконало свої зобов'язання перед ОСОБА_1 , перерахувавши останньому 7 000 грн на банківську картку, яку відповідач вказав у Заявці, що підтверджується квитанцією №2431547351 від 29.02.2024 (а.с.19).
Разом з тим, відповідач ОСОБА_1 не виконав свої зобов'язання щодо повернення кредитних коштів, нарахованих відсотків та комісії у строк, передбачений кредитним договором.
Згідно з довідкою-розрахунком про стан заборгованості за кредитним договором №29.02.2024-100001280 від 29.02.2024 заборгованість відповідача ОСОБА_1 за вказаним договором становить 10 696 грн, що складається із заборгованості за тілом кредиту в розмірі 7 000 грн, заборгованості по процентам в розмірі 2 646 грн та комісії в розмірі 1 050 грн (а.с.20).
Відповідно до пункту 1 частини другої статті 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до статті 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно з частиною першою статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору невстановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі (частини перша, друга статті 639 ЦК України).
Частиною першою статті 1054 ЦК України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до частини 1 статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики. За змістом статті 1049 згаданого Кодексу позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні визначені Законом України «Про електронну комерцію», який встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов'язки учасників відносин у сфері електронної комерції.
Згідно з частиною першою статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі; електронний правочин - дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків, здійснена з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем. Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору. Суб'єкт електронної комерції - суб'єкт господарювання будь-якої організаційно-правової форми, що реалізує товари, виконує роботи, надає послуги з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем, або особа, яка придбаває, замовляє, використовує зазначені товари, роботи, послуги шляхом вчинення електронного правочину.
Відповідно до статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти(оферти)однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею. Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
З урахуванням викладеного, слід дійти висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК України).
Аналогічні висновки викладені в постановах Верховного Суду від 02 листопада 2021 року в справі № 243/6552/20, від 09 вересня 2020 року в справі № 732/670/19, від 23 березня 2020 року в справі № 404/502/18, від 07 жовтня 2020 року в справі №127/33824/19 та інших.
Таким чином, відповідно до Закону України «Про електронну комерцію», вказаний вище договір вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного в письмовій формі. Сторони узгодили розмір кредиту, грошову одиницю, в якій надано кредит, строк та умови кредитування, що свідчить про наявність волі відповідача ОСОБА_1 для укладення договору на таких умовах.
Згідно із частиною першою статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до статті 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно із статтею 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до частини першої статті 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно зі статтею 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до частини першої статті 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Частинами першою, другою статті 612 ЦК України визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.
Застосовані судом вищенаведені норми права регулюють спірні правовідносини та визначають обсяг суб'єктивних прав та юридичних обов'язків, якими наділені сторони в цих правовідносинах.
Враховуючи наведене вище, оскільки відповідач ОСОБА_1 не виконав зобов'язань щодо повернення кредитних коштів, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, шляхом стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за договором №29.02.2024- 100001280 від 29.02.2024 в розмірі 10 696 грн.
Окрім цього, з врахуванням вимог частин 1, 2 ст. 141 ЦПК України з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача слід стягнути витрати, пов'язані зі сплатою судового збору, в розмірі 2 422,40 грн.
Керуючись статтями 13, 81, 89, 263 - 265, 279 ЦПК України,
позов задовольнити.
Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» заборгованість за кредитним договором №29.02.2024-100001280 від 29.02.2024 в розмірі 10 696 (десять тисяч шістсот дев'яносто шість) грн.
Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» судовий збір, сплачений при поданні позову, в сумі 2 422 грн 40 коп.
Рішення може бути оскаржене до Львівського апеляційного суду, шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повний текст рішення складено 14.10.2025.
Повне найменування (ім'я) учасників справи та їх місце проживання (місцезнаходження):
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр», код ЄДРПОУ 37356833, м.Київ, вул.Саксаганського, 133а.
Відповідач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .
Суддя Дмитро ТЕСЛЮК