Справа №461/8231/25
Провадження №3/461/2937/25
16 жовтня 2025 року суддя Галицького районного суду м. Львова Павлюк О. В. за участю представника митного органу Лубоцького Б. І., розглянувши матеріали, які надійшли від Львівської митниці Державної митної служби про притягнення до адміністративної відповідальності за порушення митних правил:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, місце проживання - АДРЕСА_1 , Закордонний паспорт НОМЕР_1 від 29.01.2024, виданий органом 5626,
за ч. 1 ст. 483 Митного кодексу України, -
Приблизно о 19 год 30 хв 12.09.2024 в зону митного контролю пункту пропуску «Шегині - Медика» митного поста «Мостиська» Львівської митниці у напрямку «виїзд з України» на смугу руху «зелений коридор» в'їхав транспортний засіб з реєстраційним номером НОМЕР_2 під керуванням громадянина України ОСОБА_1 .
При проведенні митних формальностей виникла необхідність направити даний транспортних засіб на рентгенографічне сканування. Проведеним аналізом отриманого зображення встановлено наявність аномалії. У результаті проведення митного огляду салону вказаного автомобіля виявлено прихований від митного контролю товар, а саме: "цигарки та стіки торгівельних марок "Parliament", "Sobranie", "Terea" з наявними марками акцизного податку України" кількістю 23 блоки (3400 штук цигарок та 1200 штук стіків).
Виявлені товари були поміщенні в поліетиленові пакети чорного кольору, що знаходились у вентиляційній шахті стелі салону автомобіля.
Документи, що підтверджують вартість сигарет та стіків на момент перетину кордону у громадянина ОСОБА_1 були відсутні.
Про наявність виявлених під час митного огляду Цигарок та стіків гр. України ОСОБА_1 у процесі усного опитування не заявив.
Таким чином, громадянин України ОСОБА_1 вчинив дії, спрямовані на переміщення через митний кордон України товарів з приховуванням від митного контролю з використанням засобів або способів, що утруднюють виявлення таких товарів, тобто приховавши підакцизний товар «цигарки та стіки» помістивши їх в вентиляційній шахті стелі салону автомобіля.
Зазначені дії мають ознаки порушення (порушень) митних правил, передбаченого (передбачених) ст.483 ч.1 МКУ
У судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, який був належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду справи, що стверджується матеріалами справи.
З огляду на те, що особа, яка притягувалася до адміністративної відповідальності, не вживала заходів для явки до суду, не з'явилася після отримання судової повістки, її поведінка свідчить про свідоме затягування розгляду справи з метою закінчення строку притягнення до адміністративної відповідальності, передбаченого статтею 38 КУпАП.
Європейський суд з прав людини у рішенні «Пономарьов проти України» від 03 квітня 2008 року зазначив, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Окрім того, враховуючи принцип судочинства, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним, суд вважає за можливе провести розгляд справи за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, оскільки безпідставне умисне затягування справи нівелює завдання КУпАП, яким є охорона конституційного ладу України, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції, законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством (стаття 1 КУпАП).
З метою забезпечення розумних строків розгляду справи, суд вважає за можливе справу розглянути за відсутності ОСОБА_1 на підставі наявних у матеріалах справи доказів.
Представник митниці Лубоцький Б. І. у судовому засіданні протокол підтримав, просив притягнути ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, передбаченого ч. 1 ст. 483 МК України.
Заслухавши представника митниці, дослідивши матеріали справи, приходжу до таких висновків.
Завданнями провадження у справах про порушення митних правил є своєчасне, всебічне, повне та об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її з дотриманням вимог закону, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню порушень митних правил, та запобігання таким правопорушенням (ч.1 ст.486 МК України).
Згідно зі ст. 458 МК України, порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред'явлення їх митним органам для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на митні органи цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність.
Відповідно до положень ст. 4 Митного кодексу України, митне оформлення - це виконання митних формальностей, необхідних для випуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення (п.23).
Митний контроль - це сукупність заходів, що здійснюються з метою забезпечення додержання норм Митного кодексу України, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку (п.24)
Митні правила - встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред'явлення їх органам доходів і зборів для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем, або контроль за якими покладено на органи доходів і зборів цим Кодексом та іншими законами України (п.28).
Відповідно до частини 1 статті 257 Митного кодексу України декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.
Відповідно до частин 1, 2, 4 статті 266 Митного кодексу України, декларант зобов'язаний здійснити декларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення відповідно до порядку, встановленого цим Кодексом; надати митному органу передбачені законодавством документи і відомості, необхідні для виконання митних формальностей; у випадках, визначених цим Кодексом та Податковим кодексом України, сплатити митні платежі або забезпечити їх сплату відповідно до розділу X цього Кодексу. У разі самостійного декларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення декларантом передбачену цим Кодексом відповідальність за вчинення порушення митних правил у повному обсязі несе декларант.
Згідно зі ч. 1 ст. 483 МК України, відповідальність настає за переміщення або дії, спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю, тобто з використанням спеціально виготовлених сховищ (тайників) та інших засобів або способів, що утруднюють виявлення таких товарів, або шляхом надання одним товарам вигляду інших, або з поданням митному органу як підстави для переміщення товарів підроблених документів чи документів, одержаних незаконним шляхом, або таких, що містять неправдиві відомості щодо найменування товарів, їх ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача, кількості вантажних місць, їх маркування та номерів, неправдиві відомості, необхідні для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості.
Встановлено, що громадянин України ОСОБА_1 вчинив дії, спрямовані на переміщення через митний кордон України товарів з приховуванням від митного контролю з використанням засобів або способів, що утруднюють виявлення таких товарів, тобто приховавши підакцизний товар «цигарки та стіки» помістивши їх в вентиляційній шахті стелі салону автомобіля, що доводиться дослідженими у ході розгляду справи нижченаведеними доказами:
- протоколом про порушення митних правил № 1332/UA209000/2025 від 12.09.2025, до якого ОСОБА_1 зауважень не висловив;
- письмовими поясненнями гр. ОСОБА_1 від 12.09.2025, у яких він підтвердив обставини, викладені у протоколі про порушення митних правил;
- копією паспорта гр. ОСОБА_1 , свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу та контрольного талону;
- актом проведення огляду товарів, транспортних засобів UA209040/2025/014885 від 12.09.2025;
- описом предметів, затриманих у справі про ПМП № 1332/ UA209000/2025;
- фототаблицями;
- висновком експерта № 1420003400-0833 від 30.09.2025;
- доповідною та службовою записками;
- іншими матеріалами справи, що узгоджуються між собою, та знаходяться в об'єктивному зв'язку.
Вищенаведені докази засвідчують факт переміщення товару через митний кордон, порядок проходження митних процедур, вказують на обставини виявлення факту переміщення через митний кордон України товару з приховуванням від митного контролю з використанням засобів або способів, що утруднюють виявлення таких товарів, є належними та допустимими.
У ході розгляду справи не встановлено даних, які ставлять під сумнів достовірність долучених до протоколу наведених вище доказів.
Безпосереднім об'єктом посягання при вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 483 МК України, є встановлений порядок переміщення товарів через митний кордон України.
Об'єктивною стороною вказаного адміністративного правопорушення, зокрема, є дії, спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю та з поданням органу доходів до митного оформлення документів, що одержані незаконним шляхом та містять неправдиві відомості стосовно товару.
Переміщення товарів з приховуванням від митного контролю - це їх переміщення через митний кордон: з використанням спеціально виготовлених сховищ (тайників) та інших засобів або способів, що утруднюють виявлення таких товарів, або шляхом надання одним товарам вигляду інших, або з поданням органу доходів і зборів як підстави для переміщення товарів підроблених документів чи документів, одержаних незаконним шляхом, або таких, що містять неправдиві відомості щодо найменування товарів, їх ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача, кількості вантажних місць, їх маркування та номерів, неправдиві відомості, необхідні для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості.
Суб'єктивна сторона вказаного правопорушення характеризується прямим умислом, тобто усвідомленням особою, яка його вчинила характеру незаконного переміщення товарів через митну територію України.
Виходячи зі змісту ч. 1 ст. 483 МК України, склад вищевказаного правопорушення полягає саме в умисному переміщенні товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю, тобто з використанням спеціально виготовлених сховищ (тайників) та інших засобів або способів, що утруднюють виявлення таких товарів, або шляхом надання одним товарам вигляду інших, або з поданням органу доходів і зборів як підстави для переміщення товарів підроблених документів чи документів, одержаних незаконним шляхом, або таких, що містять неправдиві відомості щодо товарів.
Суд вважає, що досліджені у ході розгляду у суді цієї справи докази є достатніми для ухвалення законного та об'єктивного рішення та належної перевірки доводів учасників процесу, а також доказів у справі. Суд визнає їх такими, що знаходяться у об'єктивному взаємозв'язку з інкримінованим правопорушенням, не спростовані в ході судового розгляду, передбачені як джерела доказування чинним законодавством та зібрані у відповідності процесуальними нормами, відтак суд вважає доведеним факт вчинення особою інкримінованого адміністративного правопорушення.
Суд приходить до висновку про те, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкриміноване правопорушення було вчинено і обвинувачена особа є винною у його вчиненні, тобто вина ОСОБА_1 у цій справі доведена поза розумним сумнівом.
Відповідно до ст.487 МК України, провадження у справах про порушення митних правил здійснюється відповідно до цього Кодексу, а в частині, що не регулюється ним, - відповідно до законодавства України про адміністративні правопорушення.
Згідно зі ст. 33 КУпАП, при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Вирішуючи питання про призначення виду та розміру стягнення за порушення митних правил, суд бере до уваги те, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
З урахуванням наведених вище обставин, характеру вчиненого порушення, особи порушника, який раніше до адміністративної відповідальності за порушення митних правил не притягувався, ступеня його вини, способу вчинення правопорушення, мету призначення стягнення та співрозмірність можливого покарання вчиненому правопорушенню, приходжу до висновку, що до ОСОБА_1 слід застосувати стягнення у виді штрафу у розмірі від 50 відсотків вартості товарів - безпосередніх предметів порушення митних правил, з конфіскацією товарів - безпосередніх предметів порушення митних правил, тобто в межах санкції ч. 1 ст. 483 МКУ.
Згідно зі ст. 519 МКУ, витрати у справі про порушення митних правил складаються з видатків на інвентаризацію, зберігання, перевезення (пересилання) товарів, транспортних засобів, зазначених у пункті 3 статті 461цього Кодексу, а також з інших понесених митними органами витратна провадження або розгляд справи. До витрат у справі про порушення митних правил належать також кошти, що виплачуються експерту за виконання його обов'язків та за роботу, виконану за дорученням митного органу, виплати добових, компенсації на проїзд до митного органу і назад та наймання приміщення, а також кошти, одержані свідком на відшкодування витрат, пов'язаних з викликом для дачі пояснень.
Відповідно до ст. 520 МКУ, витрати у справі про порушення митних правил відшкодовуються особою, щодо якої винесено постанову про накладення адміністративного стягнення.
Таким чином, з особи, яка притягається до відповідальності, підлягають стягненню витрати, понесені митним органом за зберігання товарів, які стали предметом порушення митних правил.
Стаття ст. 40-1КУпАП передбачає, що судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом. Згідно з п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного з правопорушника стягується 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Керуючись ст.ст.458, 459, 461, 483, 486, 527, 528 МК України, суд -
1. ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 483 Митного кодексу України та накласти на нього стягнення у виді штрафу в розмірі 50 відсотків вартості товарів - безпосередніх предметів порушення митних правил, що становить 16'739,40 грн, з конфіскацією товару - безпосереднього предмету порушення митних правил, наведеному у протоколі № 1332/UA209000/2025 від 12.09.2025.
2. Стягнути зі ОСОБА_1 на користь Львівської митниці витрати за зберігання товару сумі 48,04 грн.
3. Стягнути зі ОСОБА_1 на користь держави в особі Державної судової адміністрації України 605,60 гривень судового збору.
На постанову протягом десяти діб з дня її винесення може бути подана апеляція до Львівського апеляційного суду.
Суддя Ольга ПАВЛЮК