Справа №461/8225/25
Провадження №3/461/2932/25
16 жовтня 2025 року суддя Галицького районного суду м. Львова Павлюк О. В., за участю представника митного органу Лубоцького Б. І., розглянувши матеріали, які надійшли від Львівської митниці Державної митної служби про притягнення до адміністративної відповідальності за порушення митних правил:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, місце народження - м. Одеса, Одеська область, Україна, місце роботи - ТОВ «ЕН ДІСТРІБ'ЮШН», посада або рід занять - керівник, місце проживання - АДРЕСА_1 , Паспорт НОМЕР_1 від 16.03.2020, виданий 5115, ідентифікаційний код - НОМЕР_2 ,
за ст. 476 Митного кодексу України, -
15.08.2025, з метою здійснення митного оформлення та випуску у вільний обіг товарів, що надійшли на адресу ТОВ «ЕН ДІСТРІБ'ЮШН» (ЄДРПОУ 42135032, адреса: 65059, місто Одеса, пр-т Адміральський, буд. 33а, офіс 425а) від компанії «VOLTIN Sp. z o.o.» (ul. Dluga 2900-238 Warszawa, Poland) декларантом ТОВ «МУЛЬТИМОДАЛ КОНТЕЙНЕР СЕРВІС» (ЄДРПОУ 40944694) ОСОБА_2 до відділу митного оформлення №1 митного посту «Городок» Львівської митниці було подано митну декларацію типу «ІМ40ДЕ» № 25UA209170070399U8 (далі ЕМД).
Відповідно до визначених форм митного контролю, шляхом проведення митного огляду здійснено ідентифікацію товару задекларованого за ЕМД № 19 (позиції 5,6), а саме: позиція 5 «Навуш. блютуз Esperanza EH187W, музика/розмова: 3,5/4,5год (60mAh), фіксація у вушній раковині, з ошийником 60см, не вакуумні, білі (кор.) (8), 30шт.», позиція 6 «Навуш. блютуз Esperanza EH187K, музика/розмова: 3,5/4,5год (60mAh), фіксація у вушній раковині, з ошийником 60см, не вакуумні, чорні (кор.) (8), 30 шт.». Згідно маркування та даних зазначених в ЕМД, торгівельна марка позицій 5,6 товару №19 - Esperanza, виробник - EDC Poterek Sp.Jawna, виготовлено в Китаї.»
З метою забезпечення захисту прав інтелектуальної власності, які охороняються відповідно до закону, на підставі висновку правовласника про наявність порушення прав інтелектуальної власності від 27.08.2025 №460 ДМС (вх. Львівської митниці від 28.08.2025 №30288/13-16) було прийняте рішення про призупинення митного оформлення товарів №114/7.4-16/19 від 18.08.2025 та повідомлено про призупинення митного оформлення представника правовласника (лист №7.4-3/16/13/21071 від 18.08.2025).
Листом №489 ДМС від 08.09.2025 (вх. Львівської митниці від 08.09.2025 № 31354/13-28-09) представник за довіреністю компанії Apple Inc. ОСОБА_3 повідомив, щодо необхідності надання додаткових фотографій відповідно до зображень, заявлених у патенті України №26820 на промисловий зразок «ТЕЛЕФОН ГОЛОВНИЙ» позицій 5,6 товару №19 ЕМД. Листом Львівської митниці від 09.09.2025 № 7.4-2/28-09-01/13/22862 надано додаткові фотографії.
На підставі ст. 399 Митного кодексу України, з урахуванням висновку правовласника про наявність порушення прав інтелектуальної власності від 27.08.2025 № 460 ДМС та вмотивованого клопотання, продовжено строк призупинення на 10 робочих днів (з 01.09.2025 по 12.09.2025) митного оформлення позицій 5,6 товару №19 ЕМД.
Листом представника за довіреністю компанії Apple Inc. ОСОБА_3 від 11.09.025 №502 ДМС (вх. Львівської митниці від 11.09.2025 № 31799/13-16) визначено, що позиції 5,6 товару №19 ЕМД заявлені до митного оформлення підлягають знищенню, оскільки є контрафактними, фальсифікованими, а також було надано висновок експерта №243-01 від 09.09.2025 з додатком.
На електронну скриньку ТОВ «МУЛЬТИМОДАЛ КОНТЕЙНЕР СЕРВІС» скеровано електронне повідомлення від 12.09.2025 про необхідність прибуття керівника ТОВ «ЕН ДІСТРІБ'ЮШН» ОСОБА_4 та декларанта ОСОБА_2 до 16.09.2025 у відділ митного оформлення №1 митного поста «Городок» для надання пояснення та складання протоколу про порушення митних правил.
16.09.2025 засобами електронного зв'язку отримано пояснення від декларанта ОСОБА_2 та ОСОБА_4 . У своїх поясненнях ОСОБА_2 повідомив, що діяв на підставі брокерського договору від 19.08.2025 №19/08/2023 в інтересах імпортера. Декларування товарів здійснювалось виключно з товаросупровідних документів, наявної інформації щодо об'єктів інтелектуальної власності не було, фізичний огляд не проводився.
У своїх поясненнях керівник ТОВ «ЕН ДІСТРІБ'ЮШН» ОСОБА_4 повідомила, що продавцем не було повідомлено ТОВ «ЕН ДІСТРІБ'ЮШН» про можливу схожість виробів із промисловим зразком «ТЕЛЕФОН ГОЛОВНИЙ», заявлених у патенті України № НОМЕР_3 , права на який належать Apple Inc.
Відповідно до інформації, які міститься у графі 44 ЕМД (код 1001 - Статус особи, яка подає митну декларацію) заявлено значення «2», яке свідчить про те, що декларування здійснено відповідно до пункту 2 частини 1 статті 265 Митного кодексу України, тобто ОСОБА_4 .
Таким чином, ОСОБА_4 , яка є утримувачем митного режиму, вчинила дії, спрямовані на ввезення на митну територію України товарів (Навуш. блютуз Esperanza EH187W, музика/розмова: 3,5/4,5год (60mAh), фіксація у вушній раковині, з ошийником 60см, не вакуумні, білі (кор.) (8), 30шт.»; Навуш. блютуз Esperanza EH187K, музика/розмова: 3,5/4,5год (60mAh), фіксація у вушній раковині, з ошийником 60см, не вакуумні, чорні (кор.) (8), 30 шт.) з порушенням охоронюваних законом прав інтелектуальної власності.
Зазначені дії мають ознаки порушення митних правил, передбаченого ст. 476 МК України.
Представник митниці - Лубоцький Б. І., під час розгляду матеріалів у суді, вважав вину ОСОБА_4 у вчиненні порушення митних правил, передбаченого ст. 476 Митного кодексу України, доведеною, та просив притягнути останню до відповідальності у межах санкції вказаної статті.
ОСОБА_4 на розгляд справи не з'явилася, хоча була належним чином повідомленою про час, дату та місце проведення судового розгляду, що стверджується матеріалами справи.
Відповідно до ч. 4 ст. 526 МК України, суд вважає за можливе проводити розгляд справи у відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, яка належним чином була повідомлена про час і місце розгляду справи.
Заслухавши доводи представника митниці, дослідивши матеріали справи, приходжу до таких висновків.
Завданнями провадження у справах про порушення митних правил є своєчасне, всебічне, повне та об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її з дотриманням вимог закону, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню порушень митних правил, та запобігання таким правопорушенням (ч.1 ст.486 МК України).
Згідно зі ст.458 МК України, порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред'явлення їх митним органам для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на митні органи цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність.
Відповідно до положень ст. 4 Митного кодексу України, митне оформлення - це виконання митних формальностей, необхідних для випуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення (п.23).
Митний контроль - це сукупність заходів, що здійснюються з метою забезпечення додержання норм Митного кодексу України, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку (п.24)
Митні правила - встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред'явлення їх органам доходів і зборів для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем, або контроль за якими покладено на органи доходів і зборів цим Кодексом та іншими законами України (п.28).
Товари - це будь-які рухомі речі, у т.ч. ті, на які законом поширено режим нерухомої речі (крім транспортних засобів комерційного призначення), валютні цінності, культурні цінності, а також електроенергія, що переміщується лініями електропередачі.
Згідно зі ст. 476 МК України, відповідальність настає за ввезення на митну територію України або вивезення за межі цієї території товарів, призначених для виробничої або іншої підприємницької діяльності, з порушенням охоронюваних законом прав інтелектуальної власності.
Згідно з частиною 14 статті 399 Митного кодексу України у разі, якщо протягом строків, зазначених у частині другій цієї статті, порушення прав інтелектуальної власності під час переміщення через митний кордон України товарів, щодо яких прийнято рішення про призупинення митного оформлення, буде підтверджено висновком експерта або суб'єкта судово-експертної діяльності, або висновком правовласника про наявність порушення прав інтелектуальної власності, митний орган в установленому цим Кодексом порядку порушує справу про порушення митних правил, а товари - безпосередні предмети правопорушення вилучаються.
У частині 1 статті 257 Митного кодексу України передбачено, що декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії.
Згідно зі ст. 266 Митного кодексу України, декларант зобов'язаний здійснити декларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення відповідно до порядку, встановленого Митним кодексом України; надати митному органу передбачені законодавством документи і відомості, необхідні для виконання митних формальностей; сплатити митні платежі або забезпечити їх сплату. Згідно зі ст. 264 Митного кодексу України - з моменту прийняття митним органом митної декларації вона є документом, що засвідчує факти, які мають юридичне значення, а декларант та митний представник несуть відповідальність за подання недостовірних відомостей, наведених у цій декларації.
Відповідно до ч. 2 ст. 459 Митного кодексу України, суб'єктами адміністративної відповідальності за порушення митних правил можуть бути громадяни, які на момент вчинення такого правопорушення досягли 16-річного віку, а при вчиненні порушень митних правил підприємствами - посадові особи цих підприємств. Посадові особи підприємств - керівники та інші працівники підприємств (резиденти та нерезиденти), які в силу постійно або тимчасово виконуваних ними трудових (службових) обов'язків відповідають за додержання вимог, встановлених Митним кодексом України, законами та іншими нормативно-правовими актами України, а також міжнародними договорами України, укладеними у встановленому законом порядку (п. 43 ч. 1 ст. 4 Митного Кодексу України).
У частині 3 статті 257 Митного кодексу України визначено, що митна декларація та інші документи, подання яких митним органам передбачено Митним кодексу України оформлені на паперовому носії та у вигляді електронних документів, мають однакову юридичну силу.
У підпунктах а, б, г пункту 5, частини 8 статті 257 Митного кодексу України визначено, що декларантом вносяться до митної декларації відомості про товари, його найменування, звичайний торговельний опис, що дає змогу ідентифікувати та класифікувати товар.
Відповідно до пункту 3.2 Порядку заповнення митних декларацій за формою єдиного адміністративного документа, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 30 травня 2012 р. № 651, зареєстрованого в Міністерстві фінансів України 14.08.2012 за № 1372/21684 (із змінами), відомості, заявлені у митній декларації декларантом або уповноваженою ним особою, є відомостями, необхідними для митних цілей.
Відповідно до пунктів 1, 3 та 4 частини 1 статті 266 Митного кодексу України, декларант зобов'язаний:- здійснити декларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення відповідно до порядку, встановленого Митним кодексом України; - надати митному органу передбачені законодавством документи і відомості, необхідні для виконання митних формальностей; - у випадках, визначених Митним кодексом України та Податковим кодексом України, сплатити митні платежі або забезпечити їх сплату відповідно до розділу Х Митного кодексу України.
Згідно з пунктами 1, 4 частини 1 статті 266 Митного кодексу України, декларант зобов'язаний здійснити декларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення, відповідно до порядку, встановленого Митним кодексом України; у випадках, визначеним цим кодексом та Податковим кодексом України, сплатити митні платежі або забезпечити їх сплату відповідно до розділу Х цього кодексу.
Згідно з частиною 8 статті 264 Митного кодексу України з моменту прийняття митним органом митної декларації вона є документом, що засвідчує факти, які мають юридичне значення, а декларант та митний представник несуть відповідальність за подання недостовірних відомостей, наведених у цій декларації.
Відповідно до вимог частини 4 статті 266 Митного кодексу України, у разі декларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення утримувачем митного режиму від власного імені або його прямим митним представником передбачену цим Кодексом відповідальність за невиконання обов'язків декларанта, передбачених частиною першою цієї статті, несе утримувач митного режиму.
Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 265 Митного кодексу України декларантом має право виступати: особа, яка в інтересах та від імені якої здійснюється декларування (утримувач митного режиму в разі прямого представництва).
Відповідно до інформації, які міститься у графі 44 ЕМД (код 1001 - Статус особи, яка подає митну декларацію) заявлено значення «2», яке свідчить про те, що декларування здійснено відповідно до пункту 2 частини 1 статті 265 Митного кодексу України, тобто ОСОБА_4 .
Встановлено, що ОСОБА_4 , яка є утримувачем митного режиму, вчинила дії, спрямовані на ввезення на митну територію України товарів (Навуш. блютуз Esperanza EH187W, музика/розмова: 3,5/4,5год (60mAh), фіксація у вушній раковині, з ошийником 60см, не вакуумні, білі (кор.) (8), 30шт.»; Навуш. блютуз Esperanza EH187K, музика/розмова: 3,5/4,5год (60mAh), фіксація у вушній раковині, з ошийником 60см, не вакуумні, чорні (кор.) (8), 30 шт.) з порушенням охоронюваних законом прав інтелектуальної власності, що доводиться дослідженим в ході розгляду справи нижченаведеними доказами:
- протоколом про порушення митних правил № 1354/UA209000/2025 від 17/09/2025, який містить дані про особу ОСОБА_4 і суть та обставини вчиненого та інкримінованого порушення митних правил;
- митною декларацією «ІМ40ДЕ» № 25UA209170070399U8;
- копією інвойсу 02/08/2025;
- копією СМR 2/08;
- копією контракту № 5/2024;
- копією договору № 19/08/2023 та додатку № 1 до нього;
- описом предметів по справі № 1354/UA209000/2025;
- копією рішення про призупинення митного оформлення товарів № 114/74-16/19 від 18.08.2025;
- копією повідомлення від 18.08.2025;
- висновком правовласника від 27.08.2025 та додатками до нього;
- висновком експерта № 243-01 від 09.09.2025, відповідно до якого зовнішній вигляд виробу: пристрої для приймання, перетворення та передачі або відновлення голосу: Навуш Блютуз: Esperanza ЕH187K - 30 шт., Esperanza EH187W - 30 шт., що заявлені за митною декларацією N? UA209170/2025/70399, справляє на поінформованого користувача таке саме загальне враження, як і промисловий зразок «ТЕЛЕФОН ГОЛОВНИЙ», зареєстрований за патентом України N? НОМЕР_3 , права на який належать компанії Apple Inc.;
- листами правовласника № 502 ДМС від 11.09.2025 та № 489 ДМС від 08.09.2025;
- копією пояснення гр. ОСОБА_4 , її паспорта та картки платника податків;
- копією пояснення гр. ОСОБА_2 ;
- листами митниці № 7.4-2/28-09-01/13/22862 від 09.09.2025 та № 7.4-1/28-09-01/13/23841 від 18.09.2025 з поштовим реєстром;
- протоколом про тимчасове вилучення товарів у справі про ПМП № 1354/UA209000/2025 від 17/09/2025;
- службовою запискою;
- іншими матеріалами справи, які узгоджуються та знаходяться в об'єктивному зв'язку між собою.
Вищенаведені докази засвідчують факт переміщення товару через митний кордон, порядок проходження митних процедур, вказують на обставини виявлення факту переміщення через митний кордон України товару, його характеристики, кількість ознаки та найменування, є належними та допустимими.
Суд також відзначає, що ОСОБА_4 у процесі провадження у справі не надав належних та допустимих доказів, які ставлять під сумнів висновок експерта або доводи, наведені представниками компанії «Apple Inc.» у наведених вище матеріалах переписки з митним органом. У ході розгляду справи не встановлені жодні об'єктивні дані ставити під сумнів наведені вище висновки експерта. Зокрема, такі надані уповноваженою особою, у межах відповідної компетенції, є допустимими та належними доказами. Так, вказані висновки містять усі необхідні дані та отримані за процедурою, встановленою законом, тобто є допустимими доказами.
У ході розгляду справи не встановлені дані, які ставлять під сумнів достовірність долучених до протоколу наведених вище доказів, а також не здобуті жодні докази на підтвердження того, що у висновках експерта наведені необ'єктивні дані.
Безпосереднім об'єктом посягання при вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 476 МК України, є встановлений порядок ввезення на митну територію України або вивезення за межі цієї території товарів, призначених для виробничої або іншої підприємницької діяльності, з порушенням охоронюваних законом прав інтелектуальної власності.
Об'єктивною стороною цього адміністративного правопорушення, зокрема, є дії, спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України з порушенням охоронюваних законом прав інтелектуальної власності.
Суб'єктивна сторона вказаного правопорушення характеризується прямим умислом, тобто усвідомленням особою, яка його вчинила характеру незаконного переміщення товарів через митну територію України, призначених для виробничої або іншої підприємницької діяльності, з порушенням охоронюваних законом прав інтелектуальної власності.
У вказаному випадку встановлено, що саме ОСОБА_4 , є особою, яка відповідальна за здійснення відповідного переміщення (поставки) товару.
Суд вважає, що здобуті та досліджені у ході розгляду у суді цієї справи докази є достатніми для ухвалення законного та об'єктивного рішення у справі та належної перевірки доказів у справі.
Відповідно до ст. 62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкриміноване правопорушення було вчинено і обвинувачена особа є винною у його вчиненні.
Поза розумним сумнівом має бути доведений кожний з елементів, які є важливими для правової кваліфікації діяння: як тих, що утворюють об'єктивну сторону діяння, так і тих, що визначають його суб'єктивну сторону.
Це питання має бути вирішено на підставі безстороннього та неупередженого аналізу наданих суду доказів, які свідчать за чи проти тієї або іншої версії подій.
Обов'язок всебічного і неупередженого дослідження судом усіх обставин справи у цьому контексті означає, що для того, щоб визнати винуватість доведеною поза розумним сумнівом, версія обвинувачення (у даному випадку суть правопорушення наведена у протоколі представниками митного органу) має пояснювати усі встановлені судом обставини, що мають відношення до події, яка є предметом судового розгляду. Суд не може залишити без уваги ту частину доказів та встановлених на їх підставі обставин лише з тієї причини, що вони суперечать версії обвинувачення, тобто в даному випадку - версії представників митниці. Наявність таких обставин, яким версія обвинувачення не може надати розумного пояснення або які свідчать про можливість іншої версії інкримінованої події, є підставою для розумного сумніву в доведеності вини особи.
Для дотримання стандарту доведення поза розумним сумнівом недостатньо, щоб версія обвинувачення (у даному випадку уповноважених представників митниці) була лише більш вірогідною за версію захисту. Законодавець вимагає, щоб будь-який обґрунтований сумнів у тій версії події, яку надало обвинувачення, був спростований фактами, встановленими на підставі допустимих доказів, і єдина версія, якою розумна і безстороння людина може пояснити всю сукупність фактів, установлених у суді, є та версія подій, яка дає підстави для визнання особи винною за інкримінованим обвинуваченням.
Окрім того, у п. 2 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, зазначено, що кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено згідно закону. У розумінні Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, притягнення особи до адміністративної відповідальності розцінюється як «кримінальне обвинувачення», оскільки адміністративні правопорушення та стягнення мають ознаки, притаманні «кримінальному обвинуваченню» у значенні ст. 6 Конвенції.
Зважаючи на суть правопорушення, його характер, санкцію, наведені положення можуть бути застосовані і у цій справі.
Суд при оцінці доказів керується критерієм доведеності винуватості особи «поза будь-яким розумним сумнівом» і така доведеність може випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою.
Оцінюючи вищеописані зібрані по справі, досліджені та перевірені в судовому засіданні докази, суд визнає їх такими, що знаходяться в об'єктивному взаємозв'язку з інкримінованим правопорушенням, не спростовані у ході судового розгляду, передбачені як джерела доказування чинним законодавством та зібрані у відповідності процесуальними нормами, відтак суд вважає доведеним факт вчинення особою інкримінованого адміністративного правопорушення.
Суд приходить до висновку про те, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкриміноване правопорушення було вчинено і обвинувачена особа є винною у його вчиненні, тобто вина ОСОБА_4 у цій справі доведена поза розумним сумнівом.
Таким чином, аналізуючи докази по даній справі з точки зору їх допустимості, об'єктивності та достатності, приходжу до висновку, що вина ОСОБА_4 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 476 МК України доведена належним чином.
Відповідно до ст. 487 МК України, провадження у справах про порушення митних правил здійснюється відповідно до цього Кодексу, а в частині, що не регулюється ним, - відповідно до законодавства України про адміністративні правопорушення.
Відповідно до ст. 33 КУпАП, при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Обтяжуючих та пом'якшуючих відповідальність ОСОБА_4 обставин судом не встановлено.
Вирішуючи питання про призначення виду та розміру стягнення за порушення митних правил, суд бере до уваги те, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
З урахуванням наведених вище обставин, характеру вчиненого порушення, особи порушника, яка раніше до адміністративної відповідальності за порушення митних правил не притягувалася, ступеня її вини, способу вчинення правопорушення, мету призначення покарання та співрозмірність можливого покарання вчиненому правопорушенню, приходжу до висновку, що до ОСОБА_4 слід застосувати стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією товарів, що переміщуються з порушенням права інтелектуальної власності, тобто в межах санкції відповідної статті МКУ.
Згідно зі ст. 519 МКУ, витрати у справі про порушення митних правил складаються з видатків на інвентаризацію, зберігання, перевезення (пересилання) товарів, транспортних засобів, зазначених у пункті 3 статті 461 цього Кодексу, а також з інших понесених митними органами витрат на провадження або розгляд справи. До витрат у справі про порушення митних правил належать також кошти, що виплачуються експерту за виконання його обов'язків та за роботу, виконану за дорученням митного органу, виплати добових, компенсації на проїзд до митного органу і назад та наймання приміщення, а також кошти, одержані свідком на відшкодування витрат, пов'язаних з викликом для дачі пояснень.
Відповідно до ст. 520 МКУ, витрати у справі про порушення митних правил відшкодовуються особою, щодо якої винесено постанову про накладення адміністративного стягнення.
Таким чином, з особи, яка притягається до відповідальності, підлягають стягненню витрати, понесені митним органом за зберігання товарів, які стали предметом порушення митних правил.
Відповідно до ст. 487 МК України, провадження у справах про порушення митних правил здійснюється відповідно до цього Кодексу, а в частині, що не регулюється ним, - відповідно до законодавства України про адміністративні правопорушення.
У ст. 40-1 КУпАП передбачено, що судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом. Згідно з п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного з правопорушника стягується 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Керуючись ст.ст.458, 459, 461, 476, 486, 527, 528 МК України, суд -
1. ОСОБА_4 визнати винною у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 476 Митного кодексу України та накласти на неї стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17'000 гривень, з конфіскацією товарів, що переміщуються з порушенням права інтелектуальної власності, вилучених відповідно до протоколу про порушення митних правил № 1354/UA209000/2025 від 17.09.2025.
2. Стягнути зі ОСОБА_4 витрати за зберігання на складі митниці товарів, які є предметом порушення митних правил у розмірі 78,62 гривень.
3. Стягнути зі ОСОБА_4 на користь держави в особі Державної судової адміністрації України 605,60 гривень судового збору.
На постанову протягом десяти діб з дня її винесення може бути подана апеляційна скарга до Львівського апеляційного суду.
Суддя Ольга ПАВЛЮК