про витребування доказів
15 жовтня 2025 року № 320/37931/23
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Діски А. Б., розглянувши в приміщенні суду в м. Києві адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , Міністерства оборони України про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії, -
Позивач, ОСОБА_1 звернувся до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Військової частини НОМЕР_1 , Міністерства оборони України, в якому просив:
- визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та невиплати компенсації за інвалідність по захисту Батьківщини, який ОСОБА_1 брав безпосередню участь у бойових діях або забезпечує здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресіє, перебуваючи безпосередньо в районах бойових дій;
- визнати протиправною бездіяльність Міністерства оборони України щодо незабезпечення ефективного і цільового використання бюджетних коштів, а також щодо відсутності контролю за діяльністю Департаменту соціального забезпечення Міністерства оборони України, при нарахуванні та виплаті ОСОБА_1 , компенсації за інвалідність по захисту Батьківщини, який брав безпосередню участь у бойових діях або забезпечує здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах бойових дій;
- стягнути солідарно з Міністерства оборони України та з Військової частини НОМЕР_1 на користь ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу у зв'язку з отриманням 3 групи інвалідності на загальну суму у розмірі 200000,00 грн.
Ухвалою суду відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у порядку письмового провадження).
Від Міністерства оборони України до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому зазначає, зокрема, що Міноборони не наділене повноваженнями щодо здійснення виплати додаткової винагороди військовослужбовцям військових частин Збройних Сил України. Крім того, Мінооборони вказує, що позивачу було виплачено одноразову грошову допомогу відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 № 975, у розмірі 250-кратного прожиткового мінімум, встановленого законом для працездатних осіб, на 1 січня календарного року, в якому вперше встановлено інвалідність.
До суду також надійшов відзив від в/ч НОМЕР_1 , в якому представник зазначає, що позивачу у квітні та травні 2022 року було нараховано та виплачено додаткову винагороду, передбачену постановою Кабінету Міністрів України № 168 від 28.02.2022 із розрахунку 100 000 грн на місяць, пропорційно часу участі у бойових діях та заходах з національної безпеки і оборони, відсічі та стримування збройної агресії рф, та надано суду відповідні докази на підтвердження вказаних обставин.
Представник позивача подала до суду заяву про зміну предмету позову, в якій просить:
1. Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати додаткової винагороди ОСОБА_1 у розмірі 100000 грн, у зв'язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов'язаним із захистом Батьківщини.
2. Стягнути з Військової частини НОМЕР_1 на користь ОСОБА_1 додаткову винагороду у розмірі 100000 грн, у зв'язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов'язаним із захистом Батьківщини.
3. Стягнути з Військової частини НОМЕР_1 на користь ОСОБА_1 моральну шкоду у розмірі 100000 гривень.
Ухвалою суду від 07.08.2025 запропоновано позивачу уточнити позовні вимоги до Міністерства оборони України та зобов'язано позивача надати суду письмові пояснення щодо нормативно-правового обґрунтування заявлених позовних вимог до в/ч НОМЕР_1 . Також зобов'язано в/ч НОМЕР_1 надати до суду належним чином засвідчену копію додатку 5 до наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 03.05.2022 № 105.
Представником позивача було подано до суду заяву про залишення без розгляду позовних вимог до Міністерства оборони України.
Також надано обґрунтування позовних вимог щодо права позивача на отримання додаткової винагороди, передбаченої постановою № 168, у зв'язку з пораненням.
Таким чином, заява позивача про уточнення позовних вимог до в/ч НОМЕР_1 підлягає прийняттю до розгляду судом.
Щодо заявленого представником клопотання про залишення позовних вимог до Міністерства оборони України без розгляду, суд зазначає наступне.
Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 240 КАС України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, якщо надійшла заява позивача про залишення позову без розгляду.
З огляду на викладені вище обставини, заява позивача про залишення позовної заяви без розгляду, в частині позовних вимог до Міністерства оборони України, відповідає вимогам Кодексу адміністративного судочинства України, не суперечить інтересам позивача чи інших осіб, а тому може бути задоволена судом, а позов ОСОБА_1 в цій частині підлягає залишенню без розгляду.
Суд зазначає, що відповідно до вимог ч. 4 ст. 240 КАС України особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення підстав, з яких позов було залишено без розгляду, має право звернутися до адміністративного суду в загальному порядку.
Так, обґрунтовуючи свої вимоги до в/ч НОМЕР_1 , позивач вказує, що він має право на отримання додаткової винагороди у розмірі 100000 грн, виплату якої не здійснено Військовою частиною НОМЕР_1 .
Водночас, позивачем не зазначено за який саме період йому не було виплачено додаткову винагороду, збільшену до 100000 гривень, у зв'язку з пораненням, пов'язаним із захистом Батьківщини, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров'я до іншого, або перебувають у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної) комісії.
У позовній заяві позивачем також не зазначено в які періоди позивач перебував на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров'я до іншого, або перебування у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної) комісії та не надано відповідних доказів.
Відповідно до вимог ч. 4 ст. 9 КАС України суд вживає визначені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.
Згідно з ч. 1, 3 ст. 80 КАС України учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Про витребування доказів за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи, або про відмову у витребуванні доказів суд постановляє ухвалу.
З метою забезпечення повного, об'єктивного та всебічного дослідження обставин справи суд дійшов висновку про необхідність витребування у позивача та відповідача додаткових доказів по справі.
При цьому суд зазначає, що відповідно до ст. 370 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Керуючись ст.ст. 80, 240, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. Прийняти до розгляду заяву ОСОБА_1 про уточнення позовних вимог до військової частини НОМЕР_1 .
2. Позовну заяву ОСОБА_1 в частині позовних вимог до Міністерства оборони України про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії - залишити без розгляду.
3. Зобов'язати ОСОБА_1 надати суду письмові пояснення з наданням відповідних доказів:
- за який саме період позивачу не було виплачено додаткову винагороду, збільшену до 100000 гривень, у зв'язку з пораненням, пов'язаним із захистом Батьківщини;
- чи перебував позивач на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я (у тому числі закордонних) та/або у відпустці для лікування після тяжкого поранення, отриманого 29.04.2022, за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної) комісії, зазначити періоди такого перебування (включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров'я до іншого).
4. Зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 надати суду письмові пояснення з наданням відповідних доказів: чи перебував ОСОБА_1 на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я (у тому числі закордонних) та/або у відпустці для лікування після тяжкого поранення, отриманого 29.04.2022, за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної) комісії, зазначити періоди такого лікування та перебування, включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров'я до іншого, та надати відповідні докази (виписки з медичної картки, копії наказів, у тому числі про надання відпустки, тощо);
- якщо позивач перебував на стаціонарному лікуванні чи у відпустці для лікування після тяжкого поранення, отриманого 29.04.2022, надати докази нарахування та виплати грошового забезпечення за такі періоди.
5. Зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 надати суду належним чином засвідчені копії карток особового рахунку про нараховане та виплачене позивачу грошове забезпечення за період з 01.06.2022 по 25.11.2022.
5. Витребувані судом докази, скріплені електронним цифровим підписом, надіслати на електронну адресу суду: inbox@adm.ko.court.gov.ua або направити за адресою: м. Київ, бульвар Лесі Українки, 26а, 4 поверх протягом п'яти днів з моменту отримання копії даної ухвали.
6. Копію ухвали направити учасникам справи.
7. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя Діска А.Б.