Справа №766/7947/25 н/п 2/766/9870/25
14.10.2025 року Херсонський міський суд Херсонської області у складі:
головуючого судді Кузьміної О.І.
за участю секретаря Савицького В.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Херсоні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом адвоката Беспалова Олексія Сергійовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 до Комунального підприємства «Херсонського комунального транспортного сервісу» Херсонської міської ради про поновлення на роботі, стягнення заробітної плати та середнього заробітку за час вимушеного прогулу, стягнення невиплаченої заробітної плати, -
Адвокат Беспалов Олексій Сергійович, який діє в інтересах ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Комунального підприємства «Херсонського комунального транспортного сервісу» Херсонської міської ради про поновлення на роботі, стягнення заробітної плати та середнього заробітку за час вимушеного прогулу, стягнення невиплаченої заробітної плати. Позовні вимоги мотивовано тим, що позивач з 22.12.2018 року працювала в комунальному підприємстві «Херсонський комунальний транспортний сервіс» Херсонської міської ради на посаді диспетчера. 24 лютого 2022 року російська федерація почала повномасштабне вторгнення в Україну. В 2022 році позивач зверталася до директора відповідача Андрія Лапицького проте останній повідомив, що підприємство не функціонує, та позивача повідомлять про початок функціонування. Однак Наказом № 331-к1 від 13.12.2022 року «Про призупинення дії трудового договору у зв'язку із введенням правового режиму воєнного стану», позивачу оголосили припинення трудових відносин з відповідачем з 13 грудня 2022 року, але не пізніше дня припинення або скасування воєнного стану у відповідності до ст. 13 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» від 15.03.2022 р. № 2136. Ознайомитися з вищеописаним наказом позивач змогла тільки 21.05.2025р. 07 листопада 2023 р. наказом № 136-К1 відповідач звільнив позивача через відсутність останньої на роботі та інформації про причини такої відсутності понад чотири місяці поспіль (нібито з 01 січня 2023 р. по 31 грудня 2023 р.) на підставі п. 8-3 частини 1 статті 36 КЗпП України. Ознайомитися з вищеописаним наказом позивач змогла тільки 21.05.2025р. Позивач вважає накази № 331-к1 від 13.12.2022 р., № 136-К1 від 07.11.2023 р. протиправними та незаконними, призупинення з неї трудових відносин та звільнення такими, що не ґрунтується на діючому законодавстві, що стало підставою для звернення до суду з цим позовом.
В порушення зазначених вимог закону відповідачем позивачу не виплачується заробітна плата з лютого 2022 року, варто зауважити й той факт, що відповідач за вказаний час жодного разу не звертався до позивача з вимогою про вихід до роботи, та з вказаним наказом не ознайомлював. За вказаних обставин відповідач має виплатити не виплачену заробітну плату за період з 28 лютого 2022 року по 13.12.2022 року, до винесення наказу № 331-к1 (13.12.2022р.) також відповідач повинен виплатити позивачці середній заробіток за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижче оплачуваної роботи, але не більш як за один рік, з 07.11.2023 р. по 07.11.2024 р. У зв'язку просить скасувати Наказ Комунального підприємства «Херсонський комунальний транспортний сервіс» Херсонської міської ради № 331-к1 від 13.12.2022 року «Про призупинення дії трудового договору у зв'язку із введення правового режиму воєнного стану», в частині оголошення ОСОБА_1 припинення трудових відносин з відповідачем з 13 грудня 2022 року, але не пізніше дня припинення або скасування воєнного стану у відповідності до ст. 13 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» від 15.03.2022 р. № 2136; скасувати Наказ № 136-К1 Комунального підприємства «Херсонський комунальний транспортний сервіс» Херсонської міської ради в частині від 07 листопада 2023 р. «Про звільнення диспетчерів» в частині звільнення ОСОБА_1 через відсутність ОСОБА_2 на роботі та інформації про причини такої відсутності понад чотири місяці поспіль з 01 січня 2023 р. по 31 грудня 2023 р) на піставі п. 8-3 частини 1 статті 36 КЗпП України; стягнути з відповідача Комунального підприємства «Херсонський комунальний транспортний сервіс» Херсонської міської ради на користь позивача ОСОБА_1 не виплачену заробітну плату з 28 лютого 2022 року по 13 грудня 2022 року в розмірі 101 512,50 грн.; стягнути з відповідача Комунального підприємства «Херсонський комунальний транспортний сервіс» Херсонської міської ради на користь позивача ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 07.11.2023 р. по 07.11.2024 р. у розмірі 121 815,00 грн.
Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 22.05.2025 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
10.06.2025 року від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого з вимогами позовної заяви КП «ХКТС» ХМР не погоджується в повному обсязі вважає їх безпідставними, необґрунтованими та такими що не підлягають задоволенню, оскільки вимоги щодо скасування наказу директора КП «ХКТС» ХМР №331-к1 від 13.12.2022 «Про призупинення дії трудового договору у зв'язку із введенням правового режиму воєнного стану» та стягнення з КП «ХКТС» ХМР на користь позивачки середньомісячної заробітної плати за період з 13.12.2023 (моменту призупинення дії трудового договору) до 07.11.2024 (моменту звільнення позивачки), так як відшкодування заробітної плати за цей період покладається на державу, що здійснює збройну агресію проти України. Також позивачем до позовної заяви не додано, доказів на підставі яких в позовній заяві зазначено, що позивачка змогла ознайомитися з наказами тільки 21.05.2025р., так до позовної заяви не додано та не зазначено в позові на підставі чого зазначено саме дату 21.05.2025р. Зазначила, що середньомісячна заробітна плата (середньомісячна заробітна плата ) є щомісячними виплатами, а отже за кожною такою виплатою має застосовуватись окремий строк звернення до суду. Таким чином за грошовими вимогами про стягнення не виплаченої заробітної плати з 28 лютого 2022 року по 13 грудня 2022 року в розмірі 101 512,50 грн., строк для звернення до суду закінчився 13 березня 2023 року, а для стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу з 07.11.2023 р. по 07.11.2024 р. у розмірі 121 815,00 грн., строк для звернення до суду закінчився 07 лютого 2025 року. Позивачка звернулась з цим позовом до суду 21.05.2025 року по закінченню строку, передбаченого статтею 233 КЗпП України для вимог про стягнення заробітної плати. Поважність причин пропуску позивачкою зазначеного строку матеріали справи не містять. За таких обставин вважаємо, що у задоволенні позову в частині стягнення не виплаченої заробітної плати з 28 лютого 2022 року по 13 грудня 2022 року в розмірі 101 512,50 грн., та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу з 07.11.2023 р. по 07.11.2024 р. у розмірі 121 815,00 грн., необхідно відмовити. У зв'язку зі чим просить застосувати до позовної заяви наслідки спливу спеціального строку позовної давності та позовну заяву залишити без задоволення.
18.06.2025 року від представника позивача надійшла відповідь на відзив, відповідно до якого позивач з відзивом не згодна, оскільки відповідач прийняв рішення про призупинення дії укладеного з позивачкою трудового договору та припинення виплати заробітної плати, однак відповідач не припиняв своєї господарської діяльності після запровадження воєнного стану. При цьому, відповідач не надав відповідних належних та допустимих доказів, які б спростовували заявлені позивачем позовні вимоги і свідчили б про неможливість надання ним роботи позивачці за її посадовими обов'язками, станом на час прийняття оспорюваного наказу. Відповідачем не доведено неможливості надання роботи позивачці, з огляду на те, що відповідач здійснює свою господарську діяльність. Відповідачем у відзиві не надано суду, що на час видання оспорюваного наказу існували обставини, які виключали можливість обох сторін трудових відносин виконувати обов'язки, передбачені трудовим договором, тобто, що існувала абсолютна неможливість роботодавця надати роботу, а працівника - виконувати її. В порушення зазначених вище вимог оскаржуваний наказ не містить ім'я та по батькові, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію та номер паспорта відповідних працівників, строк призупинення дії трудового договору та умови відновлення дії трудового договору, що свідчить про його незаконність. Оскільки відповідачем у відзиві не оспорюється призупинення трудових відносин наказом директора КП «ХКТС» ХМР №331-К1 від 13.12.2022 р., то у відповідності до ч. 1 ст. 13 Закону № 2136-ІХ у разі прийняття рішення про скасування призупинення дії трудового договору до припинення або скасування воєнного стану роботодавець повинен за 10 календарних днів до відновлення трудового договору повідомити працівника про необхідність стати до роботи, проте це відповідачем зроблено не було, у відзиві вищеописані обставини не оспорюються. Також зазначив, позивач фактично ознайомилась з наказом про звільнення №331-К1 від 13.12.2022 р., 21.05.2025 року отримавши його в свого представника позивача, що підтверджується розпискою та зазначив в Наказі про звільнення відсутні відмітки з ознайомлення позивачкою з ним, відповідачем не додано до відзиву належних та допустимих доказів про ознайомлення з наказом. У зв'язку із чим просить позовні вимоги ОСОБА_1 до Комунального підприємства «Херсонський комунальний транспортний сервіс» Херсонської міської ради, задовольнити в повному обсязі.
Позивач та її представник в судове засідання не з'явилися, про час та місця розгляду справи повідомлені належним чином, представник позивача надав до суду заяву про розгляд справи у його відсутність та відсутність позивача, зазначив, що заявлені позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить їх задовольнити.
Представник відповідача в судове засідання не з'явилася, про час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, причини неявки суду не повідомила, надала відзив на позовну заяву, відповідно до якого просила застосувати строк позовної давності та позов залишити без задоволення.
За приписами ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється
Суд, дослідивши матеріали справи, встановив наступні обставини та відповідні ним правовідносини.
Судом встановлено, що відповідно до наказу Комунального підприємства «Херсонського комунального транспортного сервісу» Херсонської міської ради №538-к від 21.12.2018 року, прийнято ОСОБА_1 з 22.12.2018 року на посаду диспетчеру відділу експлуатації автобусного пасажирського транспорту, з випробуванням терміном на один місяць з окладом згідно штатного розпису.
Указом Президента України № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» зі змінами затвердженого Законом України Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, станом на сьогодні на території України введено воєнний стан починаючи із 05 години 30 хвилини 24 лютого 2022 року.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» цей Закон визначає особливості проходження державної служби, служби в органах місцевого самоврядування, особливості трудових відносин працівників усіх підприємств, установ, організацій в Україні незалежно від форми власності, виду діяльності і галузевої належності, представництв іноземних суб'єктів господарської діяльності в Україні, а також осіб, які працюють за трудовим договором, укладеним з фізичними особами, у період дії воєнного стану, введеного відповідно до Закону України «Про правовий режим воєнного стану».
Відповідно до наказу Комунального підприємства «Херсонського комунального транспортного сервісу» Херсонської міської ради №331-к1 від 13.12.2022 року, оголосити призупинення трудових відносин з працівниками КП «ХКТС» ХМР за переліком, який наведений у додатку до цього Наказу відповідно ст. 13 Закону України «Про організацію трудових відноси в умовах воєнного стану» від 15.03.2022 року №2136. Призупинення діє з 13.12.2022 року, але не пізніше дня припинення або скасування воєнного стану.
Відповідно до додатку до наказу №331-к до списку працівників яким оголошено призупинення діє трудових відносин включено ОСОБА_1 -диспетчер.
Відповідно до наказу Комунального підприємства «Херсонського комунального транспортного сервісу» Херсонської міської ради №136-К1 від 07.11.2023 року у зв'язку з тим, що диспетчери ліній відсутні на робочому місці та неможливо отримати інформацію про причини їх відсутності з 01.01.2023 року по 31.12.2023 року звільнено ОСОБА_1 , диспетчера лінії відділу експлуатації автобусного пасажирського транспорту, 07.11.2023 року через відсутність на роботі та інформації про причини такої відсутності понад чотири місяці поспіль, пункт 8-3 частини 1 ст. 36 КЗпП України.
Відповідно до архівної довідки Комунального підприємства «Херсонського комунального транспортного сервісу» Херсонської міської ради №89 від 04.02.2025 року ОСОБА_1 була прийнята 25.10.2018 року, а звільнена 04.11.2022 року. Заробіток був нарахований за період роботи 25.10.2018 -28.02.2022 роки.
Відповідно до довідки Комунального підприємства «Херсонського комунального транспортного сервісу» Херсонської міської ради №573 від 06.08.2025 року повідомили, що на 01.07.2025 року за штатним розписом за посадою «Диспетчер автомобільного транспорту» оклад 8000,00грн.. середня заробітна плата ОСОБА_1 , відповідно до Порядку обчислення заробітної плати, затвердженого Постановою Кабінетів Міністрів України від 08.02.1995 року №100 становить 397,11 за день. Середня заробітна плата за останні два місяці (травень, червень 2025 р). становить 262,30грн.
Статтею 15 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Тобто, об'єктом судового захисту є порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов'язане з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликана поведінкою іншої особи.
Згідност.43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.
Відповідно до ч.1ст.21 КЗпП України трудовий договір є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов'язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов'язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.
Відповідно до частин першої та другої статті 13 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» призупинення дії трудового договору -це тимчасове припинення роботодавцем забезпечення працівника роботою і тимчасове припинення працівником виконання роботи за укладеним трудовим договором у зв'язку із збройною агресією проти України, що виключає можливість обох сторін трудових відносин виконувати обов'язки, передбачені трудовим договором. Призупинення дії трудового договору може здійснюватися за ініціативи однієї із сторін на строк не більше ніж період дії воєнного стану. У разі прийняття рішення про скасування призупинення дії трудового договору до припинення або скасування воєнного стану роботодавець повинен за 10 календарних днів до відновлення дії трудового договору повідомити працівника про необхідність стати до роботи. Призупинення дії трудового договору не тягне за собою припинення трудових відносин. Призупинення дії трудового договору не може бути прихованим покаранням.
Призупинення дії трудового договору оформлюється наказом (розпорядженням) роботодавця, в якому, зокрема, зазначається інформація про причини призупинення, у тому числі про неможливість обох сторін виконувати свої обов'язки та спосіб обміну інформацією, строк призупинення дії трудового договору, кількість, категорії і прізвища, ім'я, по батькові (за наявності), реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті) відповідних працівників, умови відновлення дії трудового договору.
В порушення зазначених вище вимог закону оскаржуваний наказ не містять умови відновлення дії трудового договору, що свідчить про їх незаконність.
Відповідно до частини 1 статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Так, в обґрунтування законності наказу Комунального підприємства «Херсонського комунального транспортного сервісу» Херсонської міської ради №331-к1 від 13.12.2022 року про призупинення дії трудових відносин з позивачем, відповідачем не надано суду доказів існування обставин, що виключають можливість обох сторін трудових відносин виконувати обов'язки, передбачені трудовим договором, як це передбачено ст.13 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану».
Водночас суду не надано доказів неможливості забезпечення ОСОБА_1 роботою за укладеним трудовим договором.
За таких обставин, у директора Комунального підприємства «Херсонського комунального транспортного сервісу» Херсонської міської ради були відсутні підстави для призупинення із позивачем трудових відносин, а тому оскаржуваний наказ слід скасувати.
Згідно ч.3 ст.81 ЦПК України, у справах щодо застосування керівником або роботодавцем чи створення ним загрози застосування негативних заходів впливу до позивача (звільнення, примушування до звільнення, притягнення до дисциплінарної відповідальності, переведення, атестація, зміна умов праці, відмова в призначенні на вищу посаду, зменшення розміру заробітної плати тощо) у зв'язку з повідомленням ним або його близькими особами про можливі факти корупційних або пов'язаних з корупцією правопорушень, інших порушень Закону України "Про запобігання корупції" іншою особою обов'язок доказування, що прийняті рішення, вчинені дії є правомірними і не були мотивовані діями позивача чи його близьких осіб щодо здійснення цього повідомлення, покладається на відповідача.
Підстави розірвання трудового договору з ініціативи власника передбачені у статтях 40, 41 КЗпП України.
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 40 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом лише у випадках, зокрема, прогулу (в тому числі відсутності на роботі більше трьох годин протягом робочого дня) без поважних причин.
При розгляді позовів про поновлення на роботі осіб, звільнених за пунктом 4 частини першої статті 40 КЗпП України, суди повинні виходити з того, що передбаченим цією нормою прогулом визнається відсутність працівника на роботі як протягом усього робочого дня, так і більше трьох годин безперервно або сумарно протягом робочого дня без поважних причин. Прогул - це відсутність працівника на роботі без поважних причин більше трьох годин (безперервно чи загалом). Для звільнення працівника на такій підставі власник або уповноважений ним орган повинен мати докази, що підтверджують відсутність працівника на робочому місці більше трьох годин упродовж робочого дня.
Вказані висновки викладено у постановах Верховного Суду від 06 грудня 2023 року у справі № 727/3114/21, від 22 грудня 2023 року у справі № 756/8875/21.
Для встановлення допущення працівником прогулу необхідним є належне фіксування самого факту відсутності працівника на роботі та з'ясування поважності причини такої відсутності. Основним критерієм віднесення причин відсутності працівника на роботі до поважних є наявність об'єктивних, незалежних від волі самого працівника обставин, які повністю виключають вину працівника. Такі висновки викладено у постанові Верховного Суду від 20 грудня 2023 року у справі № 757/45015/20-ц.
Не було надано до суду жодних належних та допустимих доказів того, що ОСОБА_1 безпідставно не з'являлася на робочому місці, про що повинні бути складені відповідні акти та проведено відповідне реагування: відібрано пояснення, застосовано відповідні стягнення.
З огляду на вищевикладене незаконний наказ підлягає скасуванню.
Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення (ч. 6 ст. 43 Конституції України).
Відповідно до статті 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.
Однією з гарантій забезпечення права громадян на працю є передбачений змістом статті 5-1 КЗпП України правовий захист від необґрунтованої відмови у прийнятті на роботу і незаконного звільнення, а також сприяння у збереженні роботи.
Частиною другою статті 2 КЗпП України передбачено, що працівники реалізують право на працю шляхом укладення трудового договору про роботу на підприємстві, в установі, організації або з фізичною особою.
Частиною першою статті 21 КЗпП України визначено, що трудовий договір є угодою між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов'язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов'язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін
Відповідно до статті 10 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» заробітна плата виплачується працівнику на умовах, визначених трудовим договором; роботодавець повинен вживати всіх можливих заходів для забезпечення реалізації права працівників на своєчасне отримання заробітної плати.
Частиною 1 ст. 1 ЗУ "Про оплату праці" встановлено, що заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу.
Згідно з ч. 1 ст. 115 КЗпП України заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.
Відповідно до положень ст. 116 КЗпП при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.
Згідно вимог ст. 117 КЗпП в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку. При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування в тому разі, коли спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, то розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору.
За приписами статті 235 КЗпП України, у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу, працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір. При винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижче оплачуваної роботи, але не більш як за один рік.
Судом встановлено, що у період з 28 лютого 2022 року по 13 грудня 2022 року, до прийняття наказу про призупинення трудових відносин ОСОБА_1 не отримувала заробітної плати.
Оскільки на момент звернення позивача до суду законодавством не було передбачено іншого способу захисту її порушених прав у випадку незаконного призупинення дії трудового договору з нею, з метою відновлення порушеного права позивача підлягає застосуванню ефективний спосіб захисту порушеного права за аналогією із нормами статті 235 КЗпП.
Правила обрахунку середнього заробітку визначені Постановою КМУ від 08.02.1995 року № 100 «Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати».
Відповідно до абзацу 3 пункту 2 Порядку у всіх інших випадках середня заробітне плата обчислюється виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, ще передують місяцю, в якому відбувається подія, з якою пов'язана відповідна виплата.
Абзацом 4 пункту 2 Порядку встановлено, що якщо протягом останніх двох календарних місяців, що передують місяцю, в якому відбувається подія, з якою пов'язане відповідна виплата, працівник не працював, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за попередні два місяці роботи.
Відповідно до абзацу 7 цього пункту якщо у працівника відсутній розрахункові період, то середня заробітна плата обчислюється відповідно до абзаців третього - п'ятого пункту 4 цього Порядку.
Відповідно до довідки Комунального підприємства «Херсонського комунального транспортного сервісу» Херсонської міської ради №573 від 06.08.2025 року повідомили, що на 01.07.2025 року за штатним розписом за посадою «Диспетчер автомобільного транспорту» оклад 8000,00грн.. середня заробітна плата ОСОБА_1 , відповідно до Порядку обчислення заробітної плати, затвердженого Постановою Кабінетів Міністрів України від 08.02.1995 року №100 становить 397,11 за день. Середня заробітна плата за останні два місяці (травень, червень 2025 р). становить 262,30грн.
Заробітна плата ОСОБА_1 не виплачувалась з березня 2022 року по 13 грудня 2022 року, що підтверджується довідкою Комунального підприємства «Херсонського комунального транспортного сервісу» Херсонської міської ради №89 від 04.02.2025 року та не заперечується сторонами.
Таким чином, до стягнення підлягає заборгованість по заробітній платі в розмірі 101 512,50грн. (10 151,25* 10 місяців).
За наведених обставин, суд приходить до висновку і про необхідність стягнення на користь позивачки середнього заробітку не виплаченого внаслідок призупинення дії трудового договору за період із з 07.11.2023 р. по 07.11.2024 р. в розмірі 121 815,00 грн. (заробітна плата позивача у січні 2022 р.- 11 061,26 грн., у лютому 2022 р.- 10 241,25 грн. (10 061,26 + 10 241,25 = 20 302,51 / 2 = 10 151, 25 грн. х 12 місяців).
За таких обставин, суд вважає, що вимоги позивача є обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню судом.
Доводи відповідача не приймаються судом до уваги, як такі, що спростовані в судовому засіданні обставинами.
Клопотання представника відповідача про застосування до позовної заяви наслідки спливу спеціального строку позовної давності не підлягає задоволенню, оскільки позивач звернувся до суду із позовом в межах строку позовної давності, так як про порушене право дізналась 21.05.2025 року.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст 430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішень у справах про присудження працівникові виплати заробітної плати, але не більше ніж за один місяць.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, отже в зв'язку з задоволення позову та оскільки позивач звільнений від сплати судового збору, у відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 5 ЗУ "Про судовий збір", з відповідача на користь держави підлягають стягненню 4 852,10 грн. в рахунок відшкодування витрат по сплаті судового збору.
Керуючись ЗУ "Про оплату праці" , ст.ст. 2, 21, 40, 41, 115, 116, 117, 235 КЗпП, ст.ст. 6-13, 81, 133, 141, 258, 259, 263, 264, 265, 354, 430 ЦПК України суд
Позов адвоката Беспалова Олексія Сергійовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 до Комунального підприємства «Херсонського комунального транспортного сервісу» Херсонської міської ради про поновлення на роботі, стягнення заробітної плати та середнього заробітку за час вимушеного прогулу, стягнення невиплаченої заробітної плати- задовольнити.
Скасувати Наказ Комунального підприємства «Херсонський комунальний транспортний сервіс» Херсонської міської ради № 331-к1 від 13.12.2022 року «Про призупинення дії трудового договору у зв'язку із введення правового режиму воєнного стану», в частині призупинення трудових відносин з ОСОБА_1 .
Скасувати наказ Комунального підприємства «Херсонський комунальний транспортний сервіс» Херсонської міської ради № 136-К1 від 07 листопада 2023 р. «Про звільнення диспетчерів» в частині звільнення ОСОБА_1 , диспетчера лінії відділу експлуатації автобусного пасажирського транспорту, 07 листопада 2023 року через відсутність на роботі та інформації про причини такої відсутності понад чотири місяці поспіль, пункт 8-3 частини 1 ст. 36 КЗпП України.
Стягнути з Комунального підприємства «Херсонський комунальний транспортний сервіс» Херсонської міської ради (код ЄДРПОУ: 01235573, місцезнаходження 73003, м. Херсон, вул. Залізнична, 8) на користь позивача ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , місце реєстрації АДРЕСА_1 ) не виплачену заробітну плату з 28 лютого 2022 року по 13 грудня 2022 року в розмірі 101 512,50 грн. (сто одна тисяча п'ятсот дванадцять гривень 50 коп.).
Стягнути з Комунального підприємства «Херсонський комунальний транспортний сервіс» Херсонської міської ради (код ЄДРПОУ: 01235573, 73003, м. Херсон, вул. Залізнична, 8) на користь позивача ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , місце реєстрації АДРЕСА_1 ) середній заробіток за час вимушеного прогулу з 07.11.2023 року по 07.11.2024 року у розмірі 121 815,00 грн. (сто двадцять одна тисяча вісімсот п'ятнадцять гривень 00 коп.).
Допустити до негайного виконання рішення в частині стягнення заробітної плати за один місяць.
Стягнути з Комунального підприємства «Херсонський комунальний транспортний сервіс» Херсонської міської ради (код ЄДРПОУ: 01235573, 73003, м. Херсон, вул. Залізнична, 8) на користь держави судовий збір в розмірі 4 852,10грн. (чотири тисячі вісімсот п'ятдесят дві гривень 10 копійок).
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів безпосередньо до Херсонського апеляційного суду з дня проголошення рішення або з дня складання повного судового рішення у разі оголошення вступної та резолютивної частини рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи.
Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
У відповідності до п.п.15.5 ч.1 Розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України в новій редакції, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через Херсонський міський суд Херсонської області.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або про прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
СуддяО. І. Кузьміна