17 версеня 2025 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду в складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
судді ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
секретаря ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Києві матеріали провадження за апеляційною скаргою представника ОСОБА_5 в інтересах Міністерства юстиції України на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 03 червня 2025 року,
Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 03 червня 2025 року відмовлено у задоволенні скарги представника Міністерства юстиції України на бездіяльність уповноважених осіб Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Мотивуючи своє рішення, суд першої інстанції послався на те, що в уповноважених осіб Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві, не виникло обов'язку внести відомості до ЄРДР, позаяк заява про вчинення кримінального правопорушення у розумінні ст. ст. 2, 11 КПК України не містить даних про вчинення кримінального правопорушення.
Не погодившись із рішенням суду, представник ОСОБА_5 в інтересах Міністерства юстиції України подала апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 03 червня 2025 року скасувати, постановити нову, якою задовольнити скаргу Міністерства юстиції України.
У судове засідання представник ОСОБА_5 , повідомлена належним чином, не з'явилась, заяв чи клопотань не подавала, в апеляційній скарзі не ставила питання про свою обов'язкову участь у судовому засіданні.
Заслухавши доповідь судді, вивчивши матеріали судового провадження за скаргою, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів уважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно ст. 370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу . Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Вказаних вимог закону судом першої інстанції дотримано в повному обсязі.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.303 КПК України, на досудовому провадженні можуть бути оскаржені, зокрема, бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.
Відповідно до ч.1 ст.214 КПК України слідчий, прокурор, невідкладно, але не пізніше 24 години після подання заяви, повідомлення про вчинення кримінального правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до ЄРДР та розпочати розслідування.
Відповідно до висновку, викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30 січня 2019 року у справі № 818/1526/18 у межах процедури оскарження бездіяльності слідчого щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви, слідчий суддя з'ясовує обставини та мотиви, з яких слідчий або прокурор дійшов висновку про відсутність підстав для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, чим саме обґрунтоване невнесення відповідних відомостей до ЄРДР, та вирішує питання про наявність або відсутність правових підстав для зобов'язання слідчого або прокурора внести інформацію про кримінальне правопорушення до ЄРДР.
Відповідно до ч. 4 ст. 214 КПК України слідчий, прокурор, інша службова особа, уповноважена на прийняття та реєстрацію заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення, зобов'язані прийняти та зареєструвати таку заяву чи повідомлення. Відмова у прийнятті та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення не допускається.
Згідно з ч. 1 ст. 2 КК України, підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад злочину, передбачений цим Кодексом.
Як визначено у ст. 11 КК України, злочином є передбачене цим Кодексом суспільно небезпечне винне діяння (дія або бездіяльність), вчинене суб'єктом злочину. Не є злочином дія або бездіяльність, яка хоча формально і містить ознаки будь-якого діяння, передбаченого цим Кодексом, але через малозначність не становить суспільної небезпеки, тобто не заподіяла і не могла заподіяти істотної шкоди фізичній чи юридичній особі, суспільству або державі.
Системний аналіз положень ч. 1 ст. 214 КПК України, ст. ст. 2, 11 КК України дає підстави для висновку, що реєстрації в Єдиному реєстрі досудових розслідувань підлягають не будь-які заяви чи повідомлення, а лише ті з них, які містять достатні відомості про кримінальне правопорушення.
Так, з матеріалів провадження вбачається, що 14.04.2025 року представник Міністерства юстиції України подала до Державного бюро розслідувань заяву про вчинення кримінального правопорушення посадовими особами державної влади, яку було перенаправлено до Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві.
З копії відповіді ТУ ДБР, розташованого у місті Києві, убачається, що внаслідок розгляду вказаної заяви прийнято рішення про відсутність обставин, що можуть свідчити про вчинення конкретними особами кримінального правопорушення (зокрема працівниками правоохоронних органів та/або суддями), у зв'язку із з чим підстав для внесення відповідних відомостей до ЄРДР не вбачається.
Проаналізувавши зміст заяви про кримінальне правопорушення, слідчий суддя дійшов висновку, що вона не містить виклад конкретних обставин об'єктивної сторони кримінального правопорушення та зводиться по суті до незгоди уповноважених осіб Міністерства юстиції України із діяльністю посадових осіб державної влади.
Переконливих доводів, які б спростовували правильність висновків слідчого судді в апеляційній скарзі не наведено та в ході апеляційного розгляду провадження встановлено не було.
Таким чином, колегія суддів вважає, що ухвала слідчого судді є законною та обґрунтованою і відсутні підстави для її скасування, в зв'язку чим апеляційна скарга, як безпідставна, задоволенню не підлягає, а ухвала слідчого судді має бути залишена без змін.
Керуючись ст. ст. 376, 404, 405, 407, 409, 419, 422 КПК України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_5 в інтересах Міністерства юстиції України залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 03 червня 2025 року, якою відмовлено у задоволенні скарги Міністерства юстиції України на бездіяльність уповноважених осіб Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань, - без зміни.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.
Судді: _____________ ______________ _________________
ОСОБА_1 ОСОБА_3 ОСОБА_2
Справа № 11-сс/824/4833/2025
Слідчий суддя суду 1-ї інстанції: ОСОБА_6
Доповідач у суді апеляційної інстанції: ОСОБА_1