Справа № 761/34119/20
№ апеляційного провадження: 22-з/824/1266/2025
08 жовтня 2025 року м. Київ
Київський апеляційний суд в складі колегії суддів
судової палати з розгляду цивільних справ:
судді-доповідача Болотова Є.В.,
суддів: Євграфової Є.П., Музичко С.Г.,
при секретарі Ганжалі С.К.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за заявою представника ОСОБА_1 про стягнення витрат на правничу допомогу у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: приватне підприємство «Агентство нерухомості «Будівельна корпорація «РІЕЛ», про встановлення факту проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу, визнання майна спільною сумісною власністю та поділ майна подружжя,
за апеляційними скаргами представника ОСОБА_1 та представника ОСОБА_2 на рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 03 грудня 2024 року та за апеляційною скаргою представника ОСОБА_2 на додаткове рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 15 січня 2025 року, ухвалених під головуванням судді Савицького О.А.,-
встановив:
У жовтні 2020 року ОСОБА_2 звернулась до суду із названим позовом.
Рішенням Шевченківського районного суду міста Києва від 03 грудня 2024 року названий позов задоволено частково.
Визнаноспільною сумісною власністю подружжя ОСОБА_2 та ОСОБА_1 грошові кошти у сумі 1 061 442 грн 70 коп., які перебували на банківських рахунках, відкритих на ім'я ОСОБА_1 станом на дату припинення ведення спільного господарства - 01 липня 2020 року.
В порядку поділу спільного майна подружжя стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 530 721 грн 35 коп.
Стягнутоз ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 судові витрати у розмірі 11 057 грн 21 коп., з яких: сплачений судовий збір у розмірі 5 307 грн 21 коп., витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5 750 грн 00 коп.
В іншій частині позовнихвимог відмовлено.
13 січня 2025 року представник ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про ухвалення додаткового рішення та просив стягнути із ОСОБА_2 витрати за проведення експертизи документів у розмірі 36 381 грн 32 коп.
Додатковим рішенням Шевченківського районного суду міста Києва від 15 січня 2025 року названу заяву задоволено частково.
Стягнутоз ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати, пов'язані з проведенням експертизи у розмірі 27 285 грн 99 коп.
В іншій частині вимог заяви відмовлено.
Постановою Київського апеляційного суду від 17 вересня 2025 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 на рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 03 грудня 2024 року задоволено частково.
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 на рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 03 грудня 2024 року задоволено частково.
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 на додаткове рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 15 січня 2025 року задоволено частково.
Рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 03 грудня 2024 року скасовано.
Додаткове рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 15 січня 2025 року скасовано.
Ухвалено нове рішення суду.
Позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: приватне підприємство «Агентство нерухомості «Будівельна корпорація «РІЕЛ», про встановлення факту проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу, визнання майна спільною сумісною власністю та поділ майна подружжя задоволено частково.
Визнаноспільною сумісною власністю подружжя ОСОБА_2 та ОСОБА_1 грошові кошти у розмірі 887 878 грн 60 коп., які перебували на банківських рахунках, відкритих на ім'я ОСОБА_1 станом на дату припинення ведення спільного господарства - 01 липня 2020 року.
В порядку поділу грошових коштів стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 443 939 грн 30 коп.
Визнано спільною сумісною власністю подружжя ОСОБА_2 та ОСОБА_1 грошові кошти у розмірі 533 235 грн 00 коп.
В порядку поділу грошових коштів стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 266 617 грн 50 коп.
В іншій частині позовні вимоги залишено без задоволення.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 сплачений судовий збір за подання позовної заяви у розмірі 4 792 грн 20 коп., витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5 750 грн 00 коп. та витрати, пов'язані з проведенням експертизи у розмірі 14 301 грн 50 коп.
08 вересня 2025 року від представника ОСОБА_1 надійшла заява про ухвалення додаткового рішення суду. Заявник просила стягнути з ОСОБА_2 витрати на правничу допомогу у розмірі 20 000 грн 00 коп.
Учасники справи в судове засідання не з'явились, про дату, час і місце розгляду справи повідомлялись належним чином.
Відповідно до ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо:
1) стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення;
2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що треба виконати;
3) судом не вирішено питання про судові витрати;
4) суд не допустив негайного виконання рішення у випадках, встановлених ст. 430 цього Кодексу.
Згідно з вимогами ст. 382 ЦПК України постанова суду апеляційної інстанції складається із резолютивної частини із зазначенням розподілу судових витрат, понесених у зв'язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.
Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Частиною 3 статті 133 ЦПК України визначено, що до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать зокрема витрати на професійну правничу допомогу.
Так, за ч. 8 ст. 141 ЦПК України, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку із розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів. Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Згідно ч. 1 ст. 246 ЦПК України якщо сторона з поважних причин не може подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат до закінчення судових дебатів у справі, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.
У постанові Верховного Суду від 10 січня 2024 року за № 285/5547/21 зазначено: «Обміркувавши викладене, з урахуванням принципу розумності, касаційний суд зауважує, що:
у випадку якщо сторона з поважних причин до закінчення судових дебатів не могла подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, та подає ці докази разом з відповідною заявою після прийняття рішення по суті позовних вимог, то така сторона повинна обґрунтувати поважність причин не подання таких доказів суду до закінчення судових дебатів у справі;
у разі відсутності обґрунтування поважних причин чи їх неповажності суд відмовляє в задоволенні заяви про стягнення витрат.»
Колегією суддів встановлено, що постановою Київського апеляційного суду від 17 вересня 2025 року апеляційні скарги представника ОСОБА_1 , представника ОСОБА_2 на рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 03 грудня 2024 року та апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 на додаткове рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 15 січня 2025 року задоволено частково.
Рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 03 грудня 2024 року та додаткове рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 15 січня 2025 року скасовано.
22 вересня 2025 року від представника ОСОБА_1 надійшла заява про стягнення з ОСОБА_2 витрат на правничу допомогу у розмірі 20 000 грн 00 коп.
До заяви долучено копію: договору про надання правової допомоги від 25 січня 2025 року; додаткової угоди № 2 від 07 лютого 2025 року; акту приймання-передачі наданої правової допомоги від 22 вересня 2025 року.
Звертаючись до суду із заявою про стягнення витрат на правничу допомогу, представником ОСОБА_1 не зазначено обґрунтувань поважності причин неподання до апеляційного суду доказів, що підтверджують розмір понесених судових витрат, до закінчення судових дебатів у названій справі.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що заява представника ОСОБА_1 про стягнення витрат на правничу допомогу не підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 133,141, 270 ЦПК України, суд,-
ухвалив:
Відмовити представнику ОСОБА_1 в прийнятті додаткового рішення.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Повний текст складено 14 жовтня 2025 року.
Суддя-доповідач Є.В. Болотов
Судді: Є.П. Євграфова
С.Г. Музичко