Справа № 991/10208/25
Провадження 1-кс/991/10291/25
07 жовтня 2025 року м.Київ
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань у м. Києві клопотання прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_1 про продовження строку дії обов'язків, покладених на підозрюваного ухвалою слідчого судді у зв'язку із застосуванням запобіжного заходу у межах кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 28.11.2019 року за № 52019000000001067, за підозрою ОСОБА_2 , яка народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Ужгород Закарпатської області, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 27, ч. 3 ст. 369 КК України,
1. Суть клопотання
02.10.2025 року до Вищого антикорупційного суду (далі - ВАКС) надійшло зазначене клопотання, у якому прокурор просив продовжити на два місяці строк дії обов'язків, покладених на підозрюваного ОСОБА_2 , а саме:
- прибувати до детектива, прокурора та суду за кожною вимогою;
- повідомляти детектива, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;
- утримуватися від спілкування зі свідками ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) громадянина України для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Клопотання обґрунтоване тим, що детективами Національного антикорупційного бюро України (далі - НАБУ) за процесуального керівництва Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (далі - САП) здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52019000000001067 від 28.11.2019 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 27, ч. 3 ст. 369 Кримінального кодексу України (далі - КК).
15.05.2025 року ОСОБА_2 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 27, ч. 3 ст. 369 КК. 11.08.2025 року ухвалою слідчого судді ВАКС підозрюваному продовжено на два місяці запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання. Крім того, на ОСОБА_2 покладено вищевказані обов'язки.
Прокурор зазначив, що на цей час продовжують існувати ризики, передбачені ст. 177 КПК України, які були встановлені слідчим суддею під час обрання запобіжного заходу ОСОБА_2 , що, на його думку, обумовлює необхідність продовження строку дії покладених на підозрюваного обов'язків.
2. Позиція учасників судового засідання
Прокурор ОСОБА_1 підтримав клопотання з наведених у ньому мотивів, наголосив на обґрунтованості підозри, яка підтверджується матеріалами, доданими до клопотання та наявності ризиків, передбачених ч.1 ст. 177 КПК.
Захисник заперечила проти задоволення клопотання. Вважала подане клопотання необґрунтованим, а ризики не доведеними належними та достатніми доказами, а тому клопотання не підлягає задоволенню.
Підозрюваний ОСОБА_2 підтримав позицію свого захисника, зазначив про те, що є ветераном війни та інвалідом 2 групи.
3. Мотиви слідчого судді
3.1. Норми кримінального процесуального закону, якими керується слідчий суддя
Кримінальний процесуальний закон під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням під вартою, передбачає можливість покладення на обвинуваченого одного або кількох обов'язків, визначених ч. 5 ст. 194 КПК України.
Зазначені обов'язки можуть бути покладені на підозрюваного на строк не більше двох місяців. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому ст. 199 КПК України, яка регулює порядок продовження строку тримання під вартою (ч. 7 ст. 194 КПК України).
Згідно з ч. 4 ст. 199 КПК України клопотання про продовження строку дії обов'язків розглядається за правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.
Тобто вирішуючи питання про продовження строку дії обов'язків, слідчий суддя керується загальними приписами, якими врегульовано застосування запобіжних заходів.
Зокрема, ч. 2 ст. 177 КПК України передбачає, що слідчий суддя має встановити: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України.
Крім того, положення ч. 3 ст. 199 КПК України орієнтують слідчого суддю додатково оцінити:
- обставини, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, які виправдовують продовження строку дії обов'язків;
- обставини, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали.
3.2. Оцінка обґрунтованості підозри
15.05.2025 року ОСОБА_2 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 27, ч. 3 ст. 369 КК.
Згідно з повідомленням про підозру кримінальне правопорушення було вчинено за таких обставин.
Головою Перечинського районного суду Закарпатської області ОСОБА_4 , розглядається кримінальне провадження № 12018070130000405 за обвинуваченням ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , ОСОБА_7 , ОСОБА_6 у незаконному переправленні осіб через державний кордон України, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, справа № 304/282/19, провадження № 1-кп/304/105/2019.
Захист ОСОБА_3 та ОСОБА_5 у цьому провадженні здійснював адвокат ОСОБА_2 .
Не пізніше 13.11.2019 у ОСОБА_2 виник умисел на підбурювання ОСОБА_3 до надання голові Перечинського районного суду Закарпатської області ОСОБА_4 неправомірної вигоди в розмірі 5 500 доларів США за винесення останнім вироку, яким ОСОБА_3 та ОСОБА_5 буде призначено покарання, не пов'язане із позбавленням волі, та/або із звільненням від відбування покарання з випробуванням.
За версією слідства, 13.11.2019 після судового засідання у справі дорогою з м. Перечин до м. Ужгород Закарпатської області адвокат ОСОБА_2 повідомив ОСОБА_3 про необхідність надання ОСОБА_4 неправомірної вигоди у розмірі 5 500 доларів США за винесення останнім вироку, яким буде призначено ОСОБА_3 та ОСОБА_5 покарання, не пов'язане із позбавленням волі та/або із звільненням від відбування покарання з випробуванням.
ОСОБА_2 вказав, що надавати кошти для ОСОБА_4 потрібно через нього.
Продовжуючи схиляти ОСОБА_3 до вчинення злочину 25.11.2019, дорогою з м. Ужгород до м. Перечин Закарпатської області ОСОБА_2 повідомив ОСОБА_3 , що для надання неправомірної вигоди ОСОБА_4 , ОСОБА_3 необхідно 20.12.2019 на судове засідання у Перечинському районному суді Закарпатської області принести з собою частину неправомірної вигоди в розмірі 3 000 доларів США.
Укріплюючи переконання ОСОБА_3 в необхідності надати неправомірну вигоду, ОСОБА_2 повідомив, що вже спілкувався з ОСОБА_4 , який сказав, що, у випадку ненадання йому неправомірної вигоди, він призначить ОСОБА_3 та ОСОБА_5 покарання у виді позбавлення волі.
ОСОБА_3 , не маючи наміру передавати неправомірну вигоду ОСОБА_4 , 28.11.2019 звернувся із заявою про вчинення злочину до правоохоронних органів.
03.12.2019 після судового засідання у Перечинському районному суді Закарпатської області, по дорозі з м. Перечина до м. Ужгорода ОСОБА_2 , продовжуючи схиляти ОСОБА_3 до вчинення злочину, вчергове запитав у ОСОБА_3 , чи готові кошти в розмірі 3 000 доларів США, які він повинен передати ОСОБА_4 20.12.2019 за винесення рішення в інтересах ОСОБА_3
19.12.2019 приблизно о 14 год. 30 хв. під час поїздки в автомобілі від будинку 1а по вул. Срібляста у м. Ужгород до ресторану «Кілікія» в м. Ужгород, ОСОБА_2 , продовжуючи схиляти ОСОБА_3 до надання неправомірної вигоди ОСОБА_4 , вказав ОСОБА_3 , щоб 20.12.2019 останній мав із собою 1 500 доларів США, тобто «лише за себе», для передачі ОСОБА_4 , у зв'язку із відсутністю ОСОБА_5 . ОСОБА_2 також наголосив, що гроші треба передати ОСОБА_4 20.12.2019 та не переносити судове засідання, бо інакше ОСОБА_4 подумає, що його хочуть підставити.
Дорогою до Перечинського районного суду Закарпатської області 20.12.2019 ОСОБА_2 запитав у ОСОБА_3 , чи взяв він гроші, на що ОСОБА_3 відповів, що взяв, після чого ОСОБА_2 запевнив ОСОБА_3 , що у нього буде все добре.
Після відкладення судового засідання у кримінальному провадженні, у зв'язку з неявкою ОСОБА_5 , ОСОБА_2 повідомив, щоб ОСОБА_3 зачекав, а він спробує зайти до ОСОБА_4 .
Через деякий час ОСОБА_2 вийшов з приміщення Перечинського районного суду Закарпатської області та повідомив ОСОБА_3 , що суддя ОСОБА_4 боїться бути викритим правоохоронними органами, не хоче спілкуватися із ними безпосередньо, та сказав ОСОБА_2 отримати неправомірну вигоду від ОСОБА_3 , оскільки довіряє ОСОБА_2 і сума неправомірної вигоди є невеликою.
Після цього, дорогою з м. Перечин до м. Ужгород Закарпатської області, ОСОБА_2 повідомив ОСОБА_3 , що їм потрібно поговорити, уникаючи передання неправомірної вигоди у присутності ОСОБА_6 , який теж перебував із ними в авто.
Близько 12 год. 20 хв. 20.12.2024 ОСОБА_3 з ОСОБА_2 під'їхали та зайшли до кафе «Карат» за адресою м. Ужгород, вул. Собранецька, 145.
В приміщенні кафе «Карат» ОСОБА_3 запитав у ОСОБА_2 , що робити, чи давати долари, на що ОСОБА_2 відповів, щоб ОСОБА_3 надав грошові кошти.
ОСОБА_8 уточнив у ОСОБА_3 суму грошових коштів, на що ОСОБА_3 повідомив, що сума становить 1500 доларів США.
Після цього, будучи підбуреним ОСОБА_2 , близько 12 год. 22 хв. ОСОБА_3 передав ОСОБА_2 1500 доларів США, які ОСОБА_2 отримав від ОСОБА_3 та поклав їх у свій портфель.
ОСОБА_2 повідомив ОСОБА_3 , що довіряє йому, а тому не буде перераховувати грошові кошти, що всі ці кошти будуть передані ОСОБА_4 , а для себе ОСОБА_2 нічого не залишить, а також, щоб ОСОБА_3 нікому про це не розповідав.
Не маючи наміру передавати грошові кошти ОСОБА_4 , ОСОБА_2 отриманими коштами розпорядився на власний розсуд.
Оцінюючи обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_2 кримінального правопорушення за наведених у повідомленні про підозру обставин, слідчий суддя керується стандартом доказування «обґрунтована підозра». Цей стандарт є менш суворим у порівнянні зі стандартом доказування «поза розумним сумнівом», який застосовується під час розгляду висунутого особі обвинувачення по суті, та не передбачає оцінку доказів з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні злочину.
Як зазначав Європейський Суд з прав людини у рішеннях у справах «Фокс, Кемпбел і Гартлі проти Сполученого Королівства», «Нечипорук та Йонкало проти України» під обґрунтованою підозрою Європейський суд розуміє існуючі факти або інформацію, яка може переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити кримінальне правопорушення. Отже, факти, які є причиною виникнення підозри, не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку чи висунення обвинувачення особі, але вони мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування та застосування заходів забезпечення кримінального провадження.
На підставі оцінки сукупності отриманих фактів та обставин слідчий суддя лише визначає, що причетність тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї запобіжного заходу.
Обґрунтованість повідомленої ОСОБА_2 підозри підтверджують надані прокурором матеріалами, зокрема:
- витяг з ЄРДР від 28.11.2019;
- заява про кримінальне правопорушення ОСОБА_3 від 28.11.2019, а саме про вчинення кримінального правопорушення адвокатом ОСОБА_2 ;
- протоколи допиту свідка ОСОБА_3 від 28.11.2019, 09.12.2019, 26.01.2020, 31.03.2020, 26.05.2020, 10.06.2020, 12.05.2021, 30.12.2021, 09.11.2022, в яких містяться відомості про підбурювання адвокатом ОСОБА_2 до надання ОСОБА_3 неправомірної вигоди та надання неправомірної вигоди для Голови Перечинського районного суду Закарпатського області ОСОБА_4 за винесення ОСОБА_4 вироку, яким призначить ОСОБА_3 покарання у виді позбавлення волі та на підставі ст. 75 КК України звільнить його від відбування покарання з випробуванням у кримінальній справі № 304/282/19 про обвинувачення ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , ОСОБА_7 , ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України;
- відомості із сайту «Єдиного реєстру адвокатів України», в яких містяться відомості про адвоката ОСОБА_2 ;
- відомості з Єдиного Державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, про перебування ОСОБА_4 на посаді Голови Перечинського районного суду Закарпатської області;
- відомості із сайту судової влади України та Єдиного реєстру судових рішень, де отримано дані про розподіл, дати судових засідань та судові рішення у судовій справі № 304/282/2019 у Перечинському районному суді Закарпатської області;
- протокол огляду, ідентифікації та вручення грошових коштів від 19.12.2019, які вручені ОСОБА_3 та у подальшому передані адвокату ОСОБА_2 на виконання постанови прокурора про проведення несласної слідчої (розшукової) дії - контролю за вчиненням злочину, у формі спеціального слідчого експерименту;
- протокол контролю за вчиненням злочину від 13.02.2020 відповідно до якого 19.12.2019 ОСОБА_3 вручено грошові кошти в сумі 1500 доларів США, які 20.12.2020 надані адвокату ОСОБА_2 , для передачі Голові Перечинського районного суду Закарпатської області ОСОБА_4 ;
- протоколи за результатами проведення НСРД аудіо-, відео контролю особи від 28.01.2020, 27.03.2020, 18.06.2020, 16.09.2020 щодо ОСОБА_2 , протокол за результатами проведення НСРД - зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж від 24.01.2020, 18.06.2020, 19.06.2020 щодо ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в яких містяться відомості про підбурювання адвокатом ОСОБА_2 до надання ОСОБА_3 неправомірної вигоди та надання неправомірної вигоди для Голови Перечинського районного суду Закарпатського області ОСОБА_4 за винесення ОСОБА_4 вироку, з призначенням ОСОБА_3 покарання у виді позбавлення волі та на підставі ст. 75 КК України звільнням його від відбування покарання з випробуванням у кримінальній справі № 304/282/19 про обвинувачення ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , ОСОБА_7 , ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України.
Відомості, які містяться у наведених матеріалах, узгоджуються з обставинами, зазначеними у повідомленні про підозру, підтверджують їх та у своїй сукупності дають вагомі підстави для висновку про обґрунтованість підозри ОСОБА_2 у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 27, ч. 3 ст. 369 КК.
3.3. Щодо наявності ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК
Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Слідчий суддя, оцінюючи вірогідність такої поведінки підозрюваного, має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності позапроцесуальних дій зазначеної особи.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Клішин проти України» наявність кожного ризику повинна носити не абстрактний, а конкретний характер та доводитися відповідними доказами.
Обґрунтовуючи клопотання, прокурор послався на існування ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК, отже слідчий суддя має оцінити їх наявність, зокрема ризиків:
- переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
- незаконно впливати на свідків, інших підозрюваних, експертів у цьому ж кримінальному провадженні;
- перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
3.3.1. Щодо ризику переховуватись від органів досудового розслідування та суду
Слідчий суддя вважає обґрунтованими доводи прокурора про те, що ОСОБА_2 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, яке згідно класифікації, передбаченої ст. 12 КК, належить до тяжких злочинів. Також слід врахувати, що кримінальне правопорушення за ст. 369 КК приміткою до ст. 45 КК віднесене до корупційних, що виключає застосування інститутів звільнення від відбування покарання з випробуванням (ч. 1 ст. 75 КК України) та призначення більш м'якого покарання, ніж передбачено законом (ч. 1 ст. 69 КК України).
На переконання слідчого судді, очікування можливого суворого покарання саме по собі може бути реальним мотивом та підставою для підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування чи суду. Це твердження узгоджується з позицією Європейського суду з прав людини, який зазначав, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування (п. 80 рішення у справі «Ілійков проти Болгарії»).
Разом з тим, сама лише тяжкість кримінального правопорушення та суворість можливого покарання без врахування інших факторів не є достатньою підставою для висновку про наявність такого ризику.
Зважаючи на наявність у ОСОБА_2 паспорту громадянина України для виїзду за кордон та безперешкодного виїзду ним у період дії воєнного стану (як інвалідом ІІ групи), а саме з 03.12.2024 по 07.12.2024, до Словацької Республіки, свідчить про наявність реальної можливості залишити територію України з метою ухилення від кримінальної відповідальності.
У ході досудового розслідування вживались заходи щодо встановлення місця перебування свідка та в подальшому підозрюваного ОСОБА_2 , здійснювався виклик ОСОБА_2 для проведення допиту, на який він не прибував, та не повідомляв про причини не прибуття, здійснювались телефонні дзвінки з метою виклику для проведення процесуальних та слідчих, проводилось спілкування з сином підозрюваного ОСОБА_2 - ОСОБА_9 щодо встановлення можливого місця перебування ОСОБА_2 . Однак, проведеними заходами не видалось за можливе встановити місце перебування ОСОБА_2 . У зв'язку з чим, 16.05.2025 підозрюваний ОСОБА_2 оголошувався в розшук.
Тобто, попередня процесуальна поведінка ОСОБА_2 також свідчить про продовження існування реального ризику його переховування від органів досудового розслідування та суду.
Викладене переконує слідчого суддю в обґрунтованості доводів прокурора щодо наявності цього ризику.
3.3.2. Щодо ризику незаконно впливати на свідків та експертів у цьому ж кримінальному провадженні
Під час оцінки цього ризику слідчий суддя виходить з того, що:
- по-перше, показання свідків, як тих, що вже допитані в ході досудового розслідування, так і тих, які можуть бути допитані у подальшому, є процесуальними джерелами доказів (ч. 2 ст. 84 КПК) та можуть мати важливе значення в контексті предмету доказування у цьому кримінальному провадженні;
- по-друге, встановлена кримінальним процесуальним законом процедура отримання показань свідків передбачає безпосереднє сприйняття їх судом у судовому засіданні (ст. 23, 224 КПК). Отже, ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й продовжує існувати на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.
Слідчий суддя враховує, що ОСОБА_2 має можливість координувати свої дії та показання з такими особами, впливаючи на зміст, характер та обсяг їх показань та процесуальну поведінку.
Наведені обставини свідчать про обґрунтованість доводів прокурора в частині наявності ризику незаконного впливу на свідків у цьому кримінальному провадженні з метою їх спонукання до відмови у наданні викривальних показань.
3.3.3. Щодо ризику перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином
Підозрюваний має тривалий досвід роботи в правоохоронних органах та адвокатом, він набув міцних зв'язків в різних органах державної влади, правоохоронних органах, підприємствах, установах, організаціях, у тому числі в експертних установах. Крім того, в силу свого досвіду підозрюваний достовірно обізнаний в формах та методах збору доказів під час досудового розслідування.
Отже, продовжує існувати ризик перешкоджання підозрюваним кримінальному провадженню іншим чином.
4. Щодо неможливості завершити досудове розслідування до закінчення дії попередньої ухвали
Оскільки сторона захисту на даний час ознайомлюється із матеріалами кримінального провадження, а ухвала про визначення строку для ознайомлення з матеріалами не постановлялась, на даний час неможливо завершити кримінальне провадження до закінчення дії попередньої ухвали.
Враховуючи наведене, слідчий суддя вважає обґрунтованими доводи клопотання, оскільки наведені факти дійсно перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про застосування запобіжного заходу.
5. Оцінка доводів сторони захисту та висновки слідчого судді
Слідчий суддя враховує доводи сторони захисту про недоцільність продовження обов'язку здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) громадянина України для виїзду за кордон, оскільки паспорт вже було здано до відповідного державного органу.
Оскільки паспорт (паспорти) громадянина України для виїзду за кордон, а також інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну, підлягають поверненню підозрюваному у разі відсутності зазначеного вище обов'язку, а слідчим суддею встановлено існування ризику переховування від органів досудового розслідування та суду, слідчий суддя приходить до висновку про те, що дію вказаного обов'язку потрібно продовжити.
Отже, інші обов'язки, покладені на підозрюваного ОСОБА_2 , строк дії яких просив продовжити прокурор на два місяці, релевантні встановленим ризикам та здатні їм запобігти. Слідчому судді не надано відомостей про існування фактів порушення ОСОБА_2 своїх процесуальних обов'язків, що свідчить про їх ефективність, достатність та здатність забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного у майбутньому.
За таких обставин клопотання прокурора підлягає задоволенню.
Керуючись статтями 369-372, 375, 376 КПК, слідчий суддя
1. Клопотання - задовольнити.
2. Продовжити на два місяці, тобто до 07 грудня 2025 року включно, але в межах строку досудового розслідування, строк дії обов'язків, покладених на підозрюваного ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , а саме:
- прибувати до детектива, прокурора та суду за кожною вимогою;
- повідомляти детектива, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;
- утримуватися від спілкування зі свідками ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ОСОБА_6 , ОСОБА_7 з приводу обставин, викладених у повідомленні про підозру у кримінальному провадженні № 52019000000001067 від 28.11.2019;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади (Державної міграційної служби України) свій паспорт (паспорти) громадянина України для виїзду за кордон, а також інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
3. Попередити підозрюваного ОСОБА_2 , що в разі невиконання покладених на нього обов'язків, до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення в розмірі, визначеному КПК України.
4. Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_1 .
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає. Заперечення щодо ухвали можуть бути надані під час підготовчого провадження в суді.
Слідчий суддя ОСОБА_10