Справа № 991/10365/24
Провадження 1-р/991/53/25
29.09.2025 Вищий антикорупційний суд у складі колегії суддів:
головуючого суддіОСОБА_1
суддівОСОБА_2
ОСОБА_3
за участі:
секретаря судового засіданняОСОБА_4
прокурораОСОБА_5
обвинуваченогоОСОБА_6
його захисників, адвокатівОСОБА_7
ОСОБА_8
обвинуваченогоОСОБА_9
його захисників, адвокатівОСОБА_10
ОСОБА_11
ОСОБА_12
обвинуваченого ОСОБА_13
його захисника, адвокатаОСОБА_14
обвинуваченого ОСОБА_15
його захисника, адвокатаОСОБА_16
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві заяви обвинуваченого ОСОБА_13 про роз'яснення ухвал Вищого антикорупційного суду, постановлених у межах кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 52023000000000547 від 02.11.2023, стосовно:
ОСОБА_6 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у с. Кунашівка, Ніжинського району, Чернігівської області, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
ОСОБА_9 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_2 у м. Києві, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_2 ,
ОСОБА_13 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_3 у с. Чуловичі, Городоцького району, Львівської області, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_3 ,
ОСОБА_15 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_4 у м. Києві, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_4 , проживає за адресою: АДРЕСА_5 ,
кожен з яких окремо обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 28, ч. 4 ст. 368 КК України,
І. Історія провадження
1.1. На розгляді Вищого антикорупційного суду перебувають матеріали зазначеного кримінального провадження.
1.2. У період з 16.07.2025 по 31.07.2025 від обвинуваченого ОСОБА_13 надійшли чотири заяви про роз'яснення:
? ухвали Вищого антикорупційного суду від 09.06.2025 про відмову у наданні дозволу на виїзд за кордон, доводи якої зводяться до того, що: (1) є незрозумілими мотиви суду щодо в частині урахування думок сторони захисту, які судом не заслуховувались; (2) чому суд послався на ухвалу слідчого судді від 05.12.2023, яка є очевидно недопустимою; (3) потребує уточнення твердження суду щодо «ненаведеності достатніх доказів існування виключних обставин, які викликають необхідність відвідати Республіку Хорватію» в частині того, чи вони стосуються лише цієї країни, чи виїзду за кордон загалом; (4) висновок суду про необхідність проходження спеціалізованого лікування або ж рекомендацій щодо морського оздоровлення за кордоном щодо морського оздоровлення за кордоном є необґрунтованим; (5) необхідно роз'яснити з яких мотивів виходив, суд зазначаючи що внесена сума застави не здатна забезпечити належну процесуальну поведінку ОСОБА_13 і який розмір застави здатний гарантувати це; (6) потребує уточнення висновок суду щодо законного способу обмеження вільного пересування обвинуваченого; (7) слід роз'яснити, з яких саме підстав суд дійшов до переконання, що до ОСОБА_13 застосоване обмеження у конституційному праві вільно залишати територію України (т. 38, а.с. 154-159);
? ухвали Вищого антикорупційного суду від 09.06.2025 про продовження строку дії обов'язків, мотиви якої базуються на необхідності роз'яснення судом: (1) мотивів порушення принципу стадійності кримінального провадження, а саме вирішення клопотань прокурора на підставі ст. 315 КПК України у той час як стадія підготовчого судового провадження завершилась; (2) порушення процедурних гарантій з огляду на те, що думки усіх учасників кримінального провадження не були заслухані судом та не було постановлено окремі ухвали по кожному клопотанню як того вимагає ст. 350 КПК України; (3) відсутності оцінки обґрунтованості підозри, яка є обов'язковою умовою в силу ч. 1 ст. 194 КПК України; (4) порушення конституційних вимог, оскільки суд проігнорував факт невідповідності Конституції України ухвали слідчого судді від 05.12.2023, яка постановлена не «іменем України»; (5) невідповідності клопотання прокурора вимогам кримінального процесуального закону, оскільки воно не містить усіх елементів, передбачених ч. 3 ст. 199 КПК України; (6) часткового задоволення без належної фіксації, що зумовлене скорочення ініціалів свідків під час викладу обов'язку заборони спілкування з певним колом осіб; (7) критеріїв оцінки розміру застави, визначеної ОСОБА_13 ; (8) причину ігнорування судом європейських стандартів, закріплених у рішеннях ЄСПЛ; (9) відсутність належних мотивів щодо відхилення заперечень сторони захисту на клопотання прокурора, як того вимагає ст. 372 КПК України (т. 38, а.с. 160-164);
? ухвали Вищого антикорупційного суду від 30.05.2024 про порядок дослідження доказів, яка обумовлена відсутністю належних обґрунтувань аргументів сторони захисту про необхідність першочергового допиту свідків та за потреби їх повторного допиту після дослідження письмових доказів, що потребує вирішення (т. 38, а.с. 235-239);
? ухвали Вищого антикорупційного суду від 17.07.2025 про продовження строку дії обов'язків, в частині роз'яснення: (1) правової кваліфікації клопотання прокурора, що пов'язано з тим, що його розглянуто в порядку ст. 331 КПК України; суд самостійно скоротив ініціали свідків, з якими встановлено заборону спілкування; (2) процедурних порушень під час розгляду клопотань, що пов'язано з тим, що суд розглянув одночасно всі клопотання разом без урахуванням думок учасників; (3) порушення конституційних вимог, оскільки суд проігнорував факт невідповідності Конституції України ухвали слідчого судді від 05.12.2023, яка постановлена не «іменем України»; (5) відсутності оцінки обґрунтованості підозри, яка є обов'язковою умовою в силу ч. 1 ст. 194 КПК України, та доказової бази, яка її підтверджує; (6) належних обґрунтувань висновків суду про доведення ризику переховування ОСОБА_13 від суду; (7) недотримання вимог закону під час задоволенні клопотання прокурора в повному обсязі з урахуванням того, що не всі вимоги прокурора були задоволені, зокрема, в частині способу виконання покладених обов'язків; (8) відсутності в ухвалі відповідей на доводи обвинуваченого, викладені у запереченнях від 04.07.2025; причину ігнорування судом європейських стандартів, закріплених у рішеннях ЄСПЛ; (9) критеріїв оцінки розміру застави, визначеної ОСОБА_13 та мотиви прийнятого судом рішення загалом; (10) мотивів суду щодо ігнорування можливості застосування до ОСОБА_13 альтернативних видів запобіжного заходу; (11) причин, з яких суд не забезпечив принцип змагальності сторін та не забезпечив йому можливість висловити свою позицію в повній мірі; (12) чи враховував суд принцип невинуватості, ухвалюючи рішення від 17.07.2025 та як це рішення узгоджується з конституційним правом на свободу та особисту недоторканість; (13) співвідношення стандарту «ймовірної можливості» з вимогами КПК України (т. 38, а.с. 240- 250).
ІІ. Позиції сторін судового провадження
2.1. Обвинувачений ОСОБА_13 підтримав подані ним заяви про роз'яснення судових рішень з мотивів, викладених у них, прохав їх задовольнити та роз'яснити.
2.2. Захисник обвинуваченого ОСОБА_13 , адвокат ОСОБА_14 , підтримала заяви про роз'яснення судових рішень та прохала їх роз'яснити.
2.3. Прокурор просив відмовити у задоволенні заяв обвинуваченого ОСОБА_13 про роз'яснення судових рішень, зазначив, що заяви не містять відомостей, які підлягали б роз'ясненню відповідно до ст. 380 КПК України, фактично обвинувачений не погоджується із рішеннями суду.
ІІІ. Мотиви та обґрунтування суду
3.1. Заслухавши думку учасників судового засідання щодо поданих заяв, суд дійшов висновку про відсутність підстав для їх задоволення, з огляду на таке.
3.2. Відповідно до ч. 1 ст. 380 КПК України, якщо судове рішення є незрозумілим, суд, який його ухвалив, за заявою учасника судового провадження чи органу виконання судового рішення ухвалою роз'яснює своє рішення, не змінюючи при цьому його змісту.
Роз'яснення рішення ? це викладення рішення у більш ясній і зрозумілій формі. Здійснюючи роз'яснення судового рішення, суд викладає більш повно і зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не вносячи змін до рішення по суті і не торкаючись тих питань, які не були предметом судового розгляду. Якщо фактично порушується питання про зміну рішення, або про внесення до нього нових даних, або про роз'яснення мотивів прийняття рішення, суд відмовляє в роз'ясненні рішення.
Таким чином, роз'ясненню підлягає лише незрозуміле судове рішення, зумовлене його нечіткістю за змістом, можливістю різного тлумачення висновків суду, коли воно є неясним та незрозумілим для осіб, стосовно яких воно ухвалене, та тих осіб, які будуть здійснювати його виконання. Це дає змогу усунути недоліки судового рішення, які стосуються недотримання його ясності та визначеності.
Механізм, визначений у ст. 380 КПК України, не може використовуватися, якщо учасник процесу не згоден з мотивами судового рішення, або ж самим рішенням. У випадку незгоди з судовим рішенням, особа має право на його оскарження в апеляційному порядку. Для цього необхідно подати апеляційну скаргу до суду, що виніс таке рішення, але адресована вона має бути відповідному апеляційному суду.
3.3. Оцінюючи заяви обвинуваченого ОСОБА_13 про роз'яснення ухвал Вищого антикорупційного суду від 09.06.2025, 30.05.2024 та 17.07.2025 суд наголошує, що зазначені ухвали є зрозумілими і не містять труднощів для розуміння їх точного змісту. В ухвалах чітко зазначені мотиви, з яких виходив суд під час їх постановлення, й положення закону, яким він керувався, у тому числі тих, що постановлені судом в порядку ч. 2 ст. 372 КПК України.
При цьому, як убачається із тексту заяв обвинуваченого ОСОБА_13 , він по суті заперечує законність та вмотивованість ухвал суду. Ба більше, зі змісту цих заяв прослідковується очевидна незгода з прийнятими судом рішеннями.
Втім, мотиви прийнятого судового рішення і тим більше незгода з судовим рішенням учасника судового провадження не є підставою для його роз'яснення в порядку ст. 380 КПК України. Такий висновок суду узгоджується з позицією ККС ВС, викладено в ухвалі від 22.02.2024 у справі № 761/21443/22 (провадження № 51-5417зр23).
Варто зауважити, що замість прямої апеляційної скарги, особа може вдатись до непрямого оскарження, так званої «замаскованої апеляції», зокрема, шляхом звернення до суду з заявою про роз'яснення судового рішення, яка по суті є спробою його оскаржити.
В силу законних приписів ухвали суду, які прохав роз'яснити обвинувачений ОСОБА_13 , апеляційному оскарженню не підлягають.
Натомість доводи усіх чотирьох його заяв очевидно вказують не на потребу у викладенні постановлених судом рішень у більш ясній або зрозумілій формі, а намагання обійти законну вимогу про неможливість оскарження судових рішень, які не можуть бути переглянуті в апеляційному порядку.
3.4. Отже, оскільки наведені обвинуваченим ОСОБА_13 доводи в його заявах не підлягають роз'ясненню в порядку ст. 380 КПК України, натомість стосуються незгоди з мотивами та змістом прийнятого рішення, що є предметом апеляційного перегляду, у задоволенні заяв обвинуваченого ОСОБА_13 належить відмовити.
На підставі викладеного, керуючись ст. 369, 371, 372, 376, 380 КПК України, колегія суддів
1. У задоволенні заяви обвинуваченого ОСОБА_13 про роз'яснення ухвали Вищого антикорупційного суду від 09.06.2025 про відмову у наданні дозволу на виїзд за кордон ? відмовити.
2. У задоволенні заяви обвинуваченого ОСОБА_13 про роз'яснення ухвали Вищого антикорупційного суду від 09.06.2025 про продовження строку дії обов'язків ? відмовити.
3. У задоволенні заяви обвинуваченого ОСОБА_13 про роз'яснення ухвали Вищого антикорупційного суду від 30.05.2024 про порядок дослідження доказів ? відмовити.
4. У задоволенні заяви обвинуваченого ОСОБА_13 про роз'яснення ухвали Вищого антикорупційного суду від 17.07.2025 про продовження строку дії обов'язків ? відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду через Вищий антикорупційний суд протягом семи днів з дня її проголошення.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. В разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Головуючий суддя ОСОБА_1
Судді ОСОБА_2
ОСОБА_3