Справа № 761/38306/25
Провадження № 3/761/7594/2025
15 жовтня 2025 року м. Київ
Суддя Шевченківського районного суду м. Києва Глянь О.С., розглянувши матеріал, якій надійшов з Управління патрульної поліції у місті Києві Департаменту патрульної поліції Національної поліції Українипро притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ч. 1 ст. 130 КУпАП, -
17.08.205 о 11 год. 40 хв. за адресою: вул. Жилянська,99, м. Київ, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки «Hyundai», державний номерний знак НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, поведінка, яка не відповідає обстановці, виражене тремтіння пальців рук.
Огляду на стан сп'яніння проводився в установленому законом порядку із застосуванням спеціального технічного приладу Драгер, результат якого позитивний - 1,20 проміле.
Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.9а Правил дорожнього руху України та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
У судовому засіданні ОСОБА_1 своєї вини не визнав.
Його захисник у судовому засіданні просив закрити провадження у справі на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП, вказуючи на те, що ОСОБА_1 після огляду на стан алкогольного сп'яніння не висловив свою згоду із його результатами, однак поліцейським не було проведено огляд в закладах охорони здоров'я, що є порушенням ч. 3 ст. 266 КУпАП.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши особу, яка притягується до адміністративної відповідальності, його захисника, суд вважає наступне.
Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно ст. 280 КУпАП, орган /посадова особа/ при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Так, частиною 1 ст. 130 КУпАП передбачена відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Пунктом 2.9а Правил дорожнього руху України визначено, що водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, підтверджується доказами, а саме:
- відомостями, що містяться в протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 425731 від 17.08.2025, який складений уповноваженою на те особою, а його зміст у повній мірі відповідає вимогам ст. 256 КУпАП;
- результатом тесту приладу «Драгер», результат якого позитивний - 1,20 проміле;
- актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, в якому зазначений результат огляду на стан сп'яніння: позитивний - 1,20 проміле;
- відеозаписом з нагрудної камери поліцейських, на якому зафіксований огляд ОСОБА_1 на стан алкогольного сп'яніння.
Вказані докази отримані з дотриманням встановленого законом порядку та у передбачений законом спосіб, тому відсутні будь-які сумніви у їх достовірності та істинності.
На відеозаписі з нагрудної камери поліцейського чітко зафіксовано, що ОСОБА_1 добровільно на місці зупинки пройшов огляд на стан алкогольного сп'яніння за допомогою спеціального приладу «Драгер».
Згідно ч. 3 ст. 266 КУпАП у разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я.
Однак, під час перегляду відеозапису встановлено, що після проведеного огляду на неодноразові запитання поліцейського водій ОСОБА_1 не висловлював свою незгоду з проведеним оглядом або будь-які зауваження, не зазначеного такого і в протоколі про адміністративне правопорушення, складеного за ч. 1 ст. 130 КУпАП, а тому у поліцейських були відсутні підстави пропонувати водію проводити огляд в закладах охорони здоров'я.
Переглянувши відеозапис, судом встановлено, що працівники поліції діяли в межах повноважень та у спосіб, встановлений Законом України «Про національну поліцію», будь-яких порушень працівниками поліції вимог чинного законодавства встановлено не було.
Долучений до матеріалів справи відеозапис свідчить про дотримання працівниками поліції вимог ст. 266 КУпАП та Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції № 1452/735 від 09 листопада 2015 року, під час проведення огляду.
На підставі викладеного, суд дійшов висновку про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, що підтверджується зібраними доказами, які, на переконання суду, є належними та допустимими, повністю узгоджуються між собою та відповідають дійсним фактичним обставинам справи, встановленим у судовому засіданні.
Згідно ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
У рішенні по справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29 червня 2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Суд враховує, що велика кількість дорожньо-транспортних пригод з тяжкими наслідками відбуваються саме через нехтування учасниками дорожнього руху Правилами дорожнього руху, особливо у стані алкогольного чи наркотичного сп'яніння. Безпека руху це зобов'язання водія не тільки по відношенню до себе, але й до інших учасників руху, оскільки порушення учасниками дорожнього руху правил безпеки руху, як правило, призводить до непередбачуваних наслідків, зокрема загрози життю та здоров'ю громадян, пошкодження майна тощо.
З огляду на обставини справи та особу, відносно якої складено протокол про адміністративне правопорушення, враховуючи характер вчиненого правопорушення, суд дійшов висновку, що ОСОБА_1 слід визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та застосувати до нього адміністративне стягнення передбачене санкцією цієї статті, яке за своїм видом і розміром буде відповідати характеру вчиненого правопорушення, особі порушника та ступеню його вини, необхідним і достатнім для його виховання та запобігання вчиненню нових правопорушень.
Згідно Закону України «Про судовий збір» до стягнення підлягає судовий збір в розмірі 605 грн 60 коп.
Враховуючи наведене, дослідивши всі зібрані докази, що містяться у справі, керуючись ст. ст. 33, 40-1, 130, 221, 283-285, 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд, -
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та застосувати до нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) грн 00 коп. з позбавленням права керування всіма видами транспортних засобів строком на один рік.
Стягнути з ОСОБА_1 збір у розмірі 605 (шістсот п'ять) грн 60 коп.
Роз'яснити, що штраф має бути сплачений не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
У разі несплати правопорушником штрафу в вищезазначений строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу та витрати на облік зазначених правопорушень.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги.
Постанова може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги до Київського апеляційного суду через Шевченківський районний суд м. Києва протягом десяти днів з дня її винесення.
Строк пред'явлення постанови до виконання три місяці з дня набрання постановою законної сили.
Суддя О.С. Глянь