Справа №760/15763/22
1-в/760/308/25
15 жовтня 2025 року м. Київ
Солом'янський районний суд м. Києва в складі:
головуючого: судді ОСОБА_1 ,
за участю
секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні подання заступника начальника Білоцерківського районного відділу № 1 філії ДУ «Центр пробації» у м. Києві та Київській області ОСОБА_4 про розстрочку виплати несплаченої суми штрафу ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , засудженого за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України, в кримінальному провадженні, відомості щодо якого внесено до ЄРДР за № 12022105090001656 від 27.09.2022 р., до покарання у виді штрафу в сумі 850 гривень, -
До Солом'янського районного суду м. Києва надійшло подання заступника начальника Білоцерківського районного відділу № 1 філії ДУ «Центр пробації» у м. Києві та Київській області ОСОБА_4 про розстрочку виплати несплаченої суми штрафу ОСОБА_5 .
В судове засідання представник органу пробації та засуджений не з'явилися, а тому суд розглянув подання за їх відсутності.
Прокурор проти задоволення подання заперечувала, вказавши, що виходячи із офіційних даних, щомісячні доходи засудженого не зможуть покривати суму щомісячної виплати, враховуючи розмір призначеного покарання у виді штрафу, а тому застосування розстрочки буде неефективним.
Суд, дослідивши матеріали подання, приходить до переконання, що подання про розстрочку виплати несплаченої суми штрафу не підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Вироком Солом'янського районного суду м. Києва від 27 січня 2023 року ОСОБА_5 було призначено покарання у виді у виді одного року обмеження волі та на підставі ст. 75 КК України його було звільнено від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком один рік.
Таку міру та вид покарання суд першої інстанції обґрунтував у вироку, зазначивши, що враховуючи те, що обвинувачений не працює, суд не вважає за доцільне призначати йому покарання у виді штрафу, не може суд також призначити і покарання у виді виправних робіт в силу ч. 1 ст. 57 КК України.
З такою позицією суду не погодився суд апеляційної інстанції, змінивши вирок та призначивши засудженому інше покарання - у виді штрафу у розмірі 2000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 34000 грн.
Зазначеною ухвалою апеляційного суду покарання у виді штрафу визнано співмірним, адекватним, необхідним і достатнім для виправлення засудженого та запобігання вчиненню ним нових кримінальних правопорушень із посиланням на положення статей 50 та 65 Кримінального кодексу України. Апеляційний суд, змінюючи вирок, наполіг саме на застосуванні штрафу як реального майнового стягнення у визначеному розмірі; така правова оцінка є обов'язковою для суду першої інстанції, оскільки ухвала апеляційного суду набрала законної сили з моменту проголошення і підлягає безумовному виконанню всіма органами та посадовими особами.
Висновки апеляційного суду щодо виду та міри покарання мають преюдиційну силу для стадії виконання судового рішення і не можуть бути змінені чи нівельовані шляхом встановлення іншого порядку фактичного відбування покарання, який зменшує його інтенсивність або відтерміновує його виконання. Надання розстрочки сплати штрафу за таких обставин суперечило б встановленим апеляційним судом критеріям співмірності і достатності покарання, фактично розмивало б превентивний та каральний ефект штрафу, на якому апеляційний суд категорично наполіг.
Відповідно до статті 26 Кримінально-виконавчого кодексу України засуджений зобов'язаний сплатити штраф у місячний строк після набрання законної сили вироком (ухвалою) суду та повідомити про це орган пробації; питання про розстрочку може розглядатися судом за поданням органу пробації у разі повідомлення засудженим про неможливість сплати в повному обсязі, однак така розстрочка є правом, а не обов'язком суду і допускається виключно за наявності переконливих і належних доказів об'єктивної неможливості одноразової сплати, що не нівелюють мету, характер та інтенсивність призначеного покарання.
Матеріали подання містять лише загальні відомості про обмеженість доходів і отримання соціальних виплат без надання документів, які б свідчили про реальну, а не декларативну, неможливість виконати покарання у визначений законом строк (дані про склад сім'ї, утриманців, тривалі лікування, виняткові витрати тощо). Сам по собі факт обмежених доходів не утворює виключних підстав для розстрочки, а з огляду на обов'язкові для суду першої інстанції висновки апеляційного суду про співмірність і достатність штрафу, розстрочка виплати штрафу у цій справі є неможливою.
Оцінивши доводи подання та матеріали, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для його задоволення.
На підставі викладеного суд, -
В задоволенні подання заступника начальника Білоцерківського районного відділу № 1 філії ДУ «Центр пробації» у м. Києві та Київській області ОСОБА_4 про розстрочку виплати несплаченої суми штрафу ОСОБА_5 - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Солом'янський районний суд м. Києва протягом семи днів з дня її оголошення.
Суддя ОСОБА_1