Справа № 761/29793/25 Слідчий суддя в суді першої інстанції: ОСОБА_1
Провадження № 11-сс/824/7583/2025 Суддя-доповідач: ОСОБА_2
30 вересня 2025 року м. Київ
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду кримінальних справ:
головуючого судді: ОСОБА_2 ,
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4
при секретарі: ОСОБА_5
за участю:
прокурора ОСОБА_6 ,
захисника ОСОБА_7
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_7 подану в інтересах ОСОБА_8 на ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 22 липня 2025 року в кримінальному провадженні №420250000000000096 від 04.02.2025 про арешт майна,-
Прокурор Маловисківського відділу Новоукраїнської окружної прокуратури ОСОБА_9 звернулась до суду з клопотанням про арешт майна, яке було вилучене під час обшуку 09.07.2025, у квартирі за адресою: АДРЕСА_1 , із забороню на відчуження, розпорядження та користування, а саме:
- Мобільний телефон марки Iphone 14 Pro Max чорного кольору IMET: НОМЕР_1 ; IMEI(2): НОМЕР_2 з сім-картою мобільного оператора зв?язку «ВФ Україна», з абонентським номером НОМЕР_3 , що належить ОСОБА_10
- Мобільний телефон SAMSUNG чорного кольору IMEI: НОМЕР_4 ; IMEI(2) : НОМЕР_5 , S/N: НОМЕР_6 -картою мобільного оператора зв?язку ТОВ «лайфсел», з абонентським номером НОМЕР_7 , що належить ОСОБА_10 ;
- ??Іноземні посвідчення у кількості 4 шт. організації ОБСЄ на ім?я ОСОБА_21 2 шт, на ім?я ОСОБА_22 1 шт., на ім?я ОСОБА_11 1 шт;
- ??Папка з документами ГО «МДМ» ОБСЕ на 85 арк.;
- ??Печатка «Великий князь Палуектов на відповідальне зберігання до камери зберігання речових доказів ГСУ СБ України.
- Предмети візуально схожі на злитки з золота у кількості 2-ох шт. та предмети візуально схожі на злитки платини у кількості 2 шт;
- ??Предмети візуально схожі на грошові кошти валютою долари США у розмірі 7300 доларів США купюрами по 100 доларів у кількості 73 шт;
- ??Предмети візуально схожі на грошові кошти валютою євро у розмірі 6800 євро, купюрами по 100 євро у кількості 4 шт, купюрами 200 євро у кількості 32 шт.;
- ??предмети візуально схожі на грошові кошти валютою фунт стерлінг у розмірі 5330 фунтів стерлінгів, купюрами по 50 стерлінгів у кількості 49 шт, купюрами по 10 стерлінгів у кількості 132 шт, купюрами по 20 стерлінгів у кількості 77 шт, купюрами по 5 стерлінгів у кількості 4 шт.
В обґрунтування клопотання зазначала, що Головним слідчим управлінням СБ України за процесуального керівництва Офісу Генерального прокурора, здійснюється досудове розслідування кримінального провадження, відомості про яке внесені до ЄРДР за № 42025000000000096 від 04.02.2025 за підозрою ОСОБА_12 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 114-1, ч. 3 ст. 369-2 КК України, за підозрою ОСОБА_13 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 114-1 КК України та за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 190, ч. 3 ст. 369-2 ККУкраїни.
Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_12 разом із іншими невстановленими особами, зокрема, осіб з числа працівників МВС та Держприкордонслужби, налагодив схему вимагання та одержання неправомірної 4 від іноземців, які проживали на території України без документів на право перебування (перебування) в Україні за сприяння у їх безперешкодномувиїзді з України через пункти пропуску митної та прикордонної служби України без застосування до них заходів адміністративного впливу, зокрема видворення та здійснив перешкоджання законній діяльності Збройних Сил України (далі - 3С України) та інших військових формувань в особливий період, за наступних обставин.
Наказом в.о. голови Державної митної служби України № 1052-0 від 23.12.2024 ОСОБА_12 призначено на посаду заступника директора департаменту міжнародної взаємодії Держмитслужби.Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов?язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Статтею 18 Кримінального кодексу України передбачено, що службовими особами є особи, які постійно, тимчасово чи за спеціальним повноваженням здійснюють функції представників влади чи місцевого самоврядування, а також обіймають постійно чи тимчасово в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, на державних чи комунальних підприємствах, в установах чи організаціях посади, пов?язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських функцій, або виконують такі функції за спеціальним повноваженням, яким особа наділяється повноважним органом державної влади, органом місцевого самоврядування, центральним органом державного управління зі спеціальним статусом, повноважним органом чи повноважною особою підприємства, установи, організації, судом або законом. Відповідно до пункту 1 примітки до ст. 364 Кримінального кодексу України (далі - КК України) службовими особами у статтях 364, 368, 3682, 369 цього Кодексу є особи, які постійно, тимчасово чи за спеціальним повноваженням здійснюють функції представників влади чи місцевого самоврядування, а також обіймають постійно чи тимчасово в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, на державних чи комунальних підприємствах, в установах чи організаціях посади, пов?язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно господарських функцій, або виконують такі функції за спеціальним повноваженням, яким особа наділяється повноважним органом державної влади, органом місцевого самоврядування, центральним органом державного управління із спеціальним статусом, повноважним органом чи повноважною особою підприємства, установи, організації, судом або законом.
Відповідно до ч. ч. 1, 4 ст. 7 Митного кодексу України затвердженого Законом України від 13.03.2012 № 4495-VI встановлені порядок і умови переміщення товарів через митний кордон України, їх митний контроль та митне оформлення, застосування механізмів тарифного і нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, справляння митних платежів, ведення митної статистики, обмін митною інформацією, ведення Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності, здійснення відповідно до закону державного контролю нехарчової продукції при її ввезенні на митну територію України, запобігання та протидія контрабанді, боротьба з порушеннями митних правил, організація і забезпечення діяльності митних органів та інші заходи, спрямовані на реалізацію державної митної політики, становлять митну справу, а безпосереднє керівництво здійсненням митної справи покладається на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну митну політику. Відповідно до п. «б» ч. 1 ст. 2 Закону України «Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів» та п. п. 1-3 п. 3 Положення про Державну митну службу України (далі - Держмитслужба) затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.03.2019 N? 227 Держмитслужба с центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів і який Таким чином, в силу займаної посади ОСОБА_12 наділений організаційно - розпорядчими та адміністративно-господарськими функціями, здійснює функції представника влади, тобто згідно з ч. 3 ст. 18 та п. 1 примітки до ст. 364 КК України є службовою особою. Крім того, відповідно ст.ст. 3, 22 Закону України «Про запобігання корупції» суб?єктам, на яких поширюється дія цього Закону, забороняється використовувати свої службові повноваження або своє становище та пов?язані з цим можливості з метою одержання неправомірної вигоди для себе чи інших осіб, у тому числі використовувати будь-яке державне чи комунальне майно або кошти в приватних інтересах. Статтею 3 Закону України «Про запобігання корупції» передбачено, що особами, уповноваженими на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, зокрема є:
в) державні службовці, посадові особи місцевого самоврядування; е) посадові та службові особи органів прокуратури, Служби безпеки України, Державного бюро розслідування, Національного антикорупційного бюро України, Бюро економічної безпеки України, Рахункової палати, дипломатичної служби, державної лісової охорони, державної охорони природно-заповідного фонду, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, і центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну митну політику. Відповідно до п. 2 примітки до ст. 368 КК України службовими особами, які займають відповідальне становище, у статтях 368, 368-5, 369 та 382 цього Кодексу є особи, зазначені у пункті 1 примітки до статті 364 цього Кодексу, посади яких згідно із статтею 6 Закону України «Про державну службу» належать до категорії«Б», судді, прокурори і слідчі, а також інші, крім зазначених у пункті 3 примітки до цієї статті, керівники і заступники керівників органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх структурних підрозділів та одиниць. Таким чином, ОСОБА_12 , перебуваючи на посаді заступника директора Департаменту міжнародної взаємодії Державної митної служби України є службовою особою, яка займає відповідальне становище. У своїй діяльності ОСОБА_12 , як працівник митної служби, керується та повинен знати Конституцію України, Податковий кодекс України, Закон України «Про державну службу», Закон України «Про запобігання корупції», Митний кодекс України, інші Закони та підзаконні нормативно-правові акти. Відповідно ст. 68 Конституції України ОСОБА_12 зобов?язаний неухильно додержуватись Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Однак, незважаючи на вищезазначені норми чинного законодавства України та ігноруючи основні засади державної служби, заступник директора Департаменту міжнародної взаємодії Державної митної служби України ОСОБА_14 , будучи посадовою особою правоохоронного органу та маючи владні повноваження, своєї компетенції, вчинив корупційні правопорушення у сфері службової діяльності.
Не пізніше грудня 2024 року, точну дату та час під час досудового розслідування не встановлено, у заступника директора Департаменту міжнародної взаємодії Держмитслужби ОСОБА_12 виник злочинний умисел, направлений на вимагання та одержання неправомірної вигоди від іноземців, які проживали на території України без документів на право проживання (перебування) в Україні за сприяння у їх безперешкодному контрольованому виїзді з України через пункти пропуску митної та прикордонної служби України без застосування до них заходів адміністративного впливу, зокрема видворення.
З метою реалізації свого злочинного умислу, направленого на вимагання та одержання неправомірної вигоди за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави, в грудні 2024 року, більш точну дату, час та місце в ході досудового розслідування не встановлено, ОСОБА_12 під час зустрічі з ОСОБА_15 (особою, яка залучена правоохоронними органами на умовах конфіденційного співробітництва) продемонстрував обізнаність у вирішенні питань, пов?язаних із законністю перебування іноземців на території України. ОСОБА_12 зазначив, що має досвід у подібних справах, зокрема у легалізації громадян Індії в Україні, та висловив зацікавленість у сприянні вирішенню проблем, пов?язаних із перетином кордону знайомими ОСОБА_15 , асаме: громадянами Туреччини.
Відповідно до п. 16. ст. 4 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» іноземці та особи без громадянства, які в?їхали в Україну на інших законних підставах, вважаються такими, які тимчасово перебувають на території України на законних підставах на період наданого візою дозволу на в?їзд або на період, встановлений законодавством чи міжнародним договором України. Частиною першою статті 13 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» серед іншого встановлено, що в?їзд в Україну іноземцю або особі без громадянства не дозволяється якщо під час попереднього перебування на території України іноземець або особа без громадянства не виконали рішення суду або органів державної влади, уповноважених накладати адміністративні стягнення, або мають інші не виконані майнові зобов?язання перед державою, фізичними або юридичними особами, включаючи пов?язані з попереднім видворенням, у тому числі після закінчення терміну заборони подальшого в?їзду в Україну.
Порядок виконання рішення про заборону щодо подальшого в?їзду в Україну визначає Кабінет Міністрів України. Разом з тим, ч. 4 Положення про Державну міграційну службу України, затвердженого Постановою КМУ № 360 від 20.08.2014 визначено завдання ДМС, зокрема приймає рішення про добровільне повернення або примусове повернення іноземців та осіб без громадянства в країну походження або третю країну, про видворення іноземців та осіб без громадянства з України, рішення про поміщення до пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, про реадмісію, про заборону в?їзду іноземцям та особам без громадянства в Україну, здійснює заходи, пов?язані з примусовим поверненням/видворенням іноземців та осіб без громадянства з України. ОСОБА_12 , усвідомлюючи, що відповідно до чинного законодавства України громадянам Туреччини буде заборонений в?їзд на територію України на певний строк через порушення строків тимчасового проживання в Україні без належних документів та наявність раніше складених адміністративних протоколів за порушення міграційного законодавства, реалізовував свій злочинний намір та діючи з метою одержання неправомірної вигоди для себе та третіх осіб шляхом впливу на прийняття рішень уповноваженою особою, що виконує функції держави, повідомив ОСОБА_15 про необхідність передачі йому грошових коштів у розмірі 50 000 гривень та 350 доларів США за кожну особу як умову для незаконного забезпечення безперешкодного перетину кордону чотирма громадянами Туреччини. При цьому, в розмові ОСОБА_12 чітко вказав кому яка сума буде передана для виконання обговорених домовленостей, зокрема: 50 000 грн. особі, яку він свідомо не конкретизував (приховав дані), що видалить з бази Державної міграційної служби України (далі - ДМС) відомості про притягнення вказаних іноземців, які проживали на території України без документів на право проживання (перебування) в Україні, до адміністративної відповідальності, 250 доларів США - прикордоннику, який буде здійснювати пропуск обумовлених іноземців через державний кордон України та 100 доларів США, безпосередньо, ОСОБА_12 .
В середині січня 2025 року, більш точну дату, час та місце в ході досудового розслідування не встановлено, але не пізніше 17 січня 2025 року, ОСОБА_15 , на виконання вимог ОСОБА_12 передав останньому документи на 4 (чотирьох) громадян Туреччини, а саме: ОСОБА_24, ОСОБА_19, ОСОБА_25,ОСОБА_26, які мали намір безперешкодно виїхати за межі території України через пункт пропуску. В подальшому, 20.02.2025, близько 13:40 год. під час зустрічі, перебуваючи в автомобілі «AUDI Аб», сірого кольору, д.н.з. НОМЕР_8 поблизу АЗС «ANP» за адресою: м. Київ, б-р. Миколи Міхновського, 42, ОСОБА_12 , продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел, спрямований на вимагання та одержання від ОСОБА_15 неправомірної вигоди для себе та третьої особи за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави, дав останньому вказівку покласти, грошові кошти у раніше зазначеній ним сумі, а саме 200 000 грн. та 1400 доларів США в речовий ящик автомобіля, який розташований навпроти пасажирського сидіння в салоні транспортного засобу, яким він керував.
Під час цієї зустрічі ОСОБА_12 наголосив на сприянні у безперешкодному пропуску вказаних іноземців через державний кордон України та не застосування до них додаткового виду покарання, у вигляді заборони в?їзду на територію України. Крім того, ОСОБА_12 , в ході вказаної зустрічі, поцікавився у ОСОБА_15 про дату перетину кордону громадянами Туреччини, оскільки йому необхідний був час на врегулювання умов проходу перетину на пункті пропуску Могилів-Подільський з певною зміною Державної прикордонної служби України. Після цього, 26.02.2025, о 13:53 год., у невстановленому досудовим розслідуванням місці, ОСОБА_16 , діючи умисно та протиправно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, з метою вимагання та одержання неправомірної вигоди для себе та третьої особи за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави та особистого збагачення, із використанням месенджера «Signal» здійснив телефонний дзвінок ОСОБА_15 та під час розмови уточнив, дату перетину ними державного кордону України громадяни Туреччини.
Не зупиняючись на скоєному, діючи в подальшому з єдиним умислом, спрямованим на отримання неправомірної вигоди, ОСОБА_12 продовжив злочинну діяльність з метою особистого збагачення. Так, під час телефонної розмови з ОСОБА_15 , через месенджер «Signal», близько 18:00 год. 27.02.2025 ОСОБА_12 продовжуючи свій злочинний умисел, направлений на вимагання та одержання неправомірної вигоди для себе та третьої особи за вплив на прийняття рішення невстановленою особою, уповноваженою на виконання функцій держави від ОСОБА_15 за сприяння у безперешкодному контрольованому виїзді громадянина Туреччини - ОСОБА_17 , який також порушив терміни проживання на території України без документів на право проживання (перебування), за межі території України через пункт пропуску та не застосування до нього додаткового виду покарання у вигляді заборони в?їзду на територію України, повідомив останнього, щоб той передав йому документи на вищезгаданого іноземця та гарантував позитивне вирішення вказаного питання. В подальшому, цього ж дня о 19:06 год. у телефонній розмові ОСОБА_12 , продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел, спрямований на вимагання та одержання неправомірної вигоди для себе та третьої особи за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави, повідомив ОСОБА_15 , що він передасть власні грошові кошти за безперешкодний перетин кордону вказаним громадянином Туреччини, а ОСОБА_15 в свою чергу, повинен їх йому повернути.
28.02.2025 о 12:38 год. ОСОБА_12 під час телефонної розмови з ОСОБА_15 , реалізовуючи свій злочиннийумисел спрямований на вимагання Ta одержання від останнього неправомірної вигоди для себе та третьої особи за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави, переслідуючи незаконне отримання матеріальних благ, на виконання попередніх домовленостей підтвердив, що вищевказаних громадян Туреччини ОСОБА_17 i ОСОБА_19 чекають на пункті пропуску через українсько-молдовський кордон, розташований у м. Могилів-Подільський Вінницької області, та який забезпечує сполучення між Україною та молдовським населеним пунктом Отач. Цього ж дня, близько 18:50 год. ОСОБА_12 , бажаючи довести свій злочинний план до завершення, перебуваючи поблизу свого місця проживання за адресою: АДРЕСА_2 , діючи умисно та протиправно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, з метою вимагання та одержання неправомірної вигоди для себе або третьої особи за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави, вкотре підтвердив свій стійкий намір, висловивши пропозицію та на виконання попередніх домовленостей отримав від ОСОБА_15 неправомірну вигоду в сумі 50 000 грн. та 350 доларів США (за курсом Національного банку України станом на 28.02.2025 складає 14 529,90 грн.) за сприяння у безперешкодному виїзді за межі території України громадянина Туреччини ОСОБА_17 . Також, під час цієї зустрічі ОСОБА_27, демонструючи зацікавленість у подальшій долі громадян Туреччини ОСОБА_17 та ОСОБА_19 , уточнив у ОСОБА_15 про їхній поточний статус перебування та просив повідомляти про будь-які проблеми з легалізацією в Україні подібних його знайомих, одночасно пропонуючи послуги з незаконного оформлення документів "під ключ", включаючи організацію отримання віз через територію Республіки Молдова для подальшого в?їзду в Україну та перебування на території України, що свідчить про намір створення механізму системного обходу норм міграційного законодавства. ьТаким чином, своїми умисними діями, які виразились у одержанні неправомірної вигоди для себе та третьої особи за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави, поєднане з вимаганням такої вигоди, ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 369-2 КК України. 24.02.2022 року Указом Президента України N? 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», у зв?язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» постановлено введення в Україні воєнного стану із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, в подальшому дія якого Указом Президента України N?235/2025 від 15.04.2025 продовжено з 05 години 30 хвилин 9 травня 2025 року строком на 90 діб. Указом Президента України від 24.02.2022 N? 65/2022, затвердженим Законом України від 03.03.2022 N? 2105-IХ, у зв?язку з військовою агресією російської федерації проти України та з метою забезпечення оборони держави, підтримання бойової і мобілізаційної готовності Збройних Сил України та інших військових формувань оголошено проведення загальної мобілізації. Відповідно до ст. 1 Закону України «Про оборону України» особливий період - це період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій. В подальшому, у кінці квітня 2025 року, більш точну дату та час органом досудового розслідування не встановлено, але не пізніше 24.04.2025 у ОСОБА_12 , обізнаного зі збройною агресією російської федерації та подальшим її широкомасштабним вторгненням в Україну і запровадженням у зв?язку із цим воєнного стану, виник злочинний умисел усупереч вищевказаним вимогам законодавства перешкодити законній діяльності ЗС України. цільової або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
У кінці квітня 2025 року, більш точну дату та час органом досудового розслідування не встановлено, але не пізніше 24.04.2025 у ОСОБА_12 , обізнаного зі збройною агресією російської федерації та подальшим її широкомасштабним вторгненням в Україну і запровадженням у зв?язку із цим воєнного стану, виник злочинний умисел усупереч вищевказаним вимогам законодавства перешкодити законній діяльності ЗС України. З метою реалізації злочинного умислу, спрямованого на перешкоджання законній діяльності Збройних Сил України, всупереч вимогам чинного законодавства, в кінці квітня 2025 року, точну дату, час та місце в ході досудового розслідування не встановлено, але не пізніше 24.04.2025 ОСОБА_12 , вступив у злочинну змову з громадянином України ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . При цьому ОСОБА_12 та ОСОБА_13 , розробили злочинний план, що передбачав вчинення протиправних дій, спрямованих на дестабілізацію законної діяльності ЗС України. Відповідно до розробленого злочинного плану, на ОСОБА_12 покладалися обов?язки підшукування осіб чоловічої статі - громадян України, які не маючи законних підстав в умовах діючих під час воєнного стану тимчасових обмежень, з метою уникнення призову та/або мобілізації на військову службу, шляхом пред?явлення відповідних документів для безперешкодного проходження перевірок військово-облікових документів представниками правоохоронних органів та ЗС України та подальшого уникнення призову за мобілізацією до 3С України та ведення переговорів з такими особами. В свою чергу, на ОСОБА_13 покладалися обов?язки, після виготовлення відповідних документів для безперешкодного проходження перевірок військово-облікових документів представниками правоохоронних органів і ЗС України та подальшого уникнення призову за мобілізацією до ЗС України, передати їх підшуканим ОСОБА_12 особам чоловічої статі.
Діючи з прямим умислом, в період дії на території України особливого періоду, з метою перешкоджання законній діяльності Збройних Сил України та інших військових формувань в особливий період, а саме діяльності військовослужбовців РТЦК та СП, яку останні здійснювали на виконання вимог абзацу 11 п. 9 постанови КМУ № 154 від 23.02.2022 «Про затвердження Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки» та п. 79 абзац 4 постанови КМУ № 1487 від 30.12.2022 «Порядок організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів», заступник директора Департаменту міжнародної взаємодії Держмитслужби ОСОБА_12 за попередньою змовою з ОСОБА_13 та іншими невстановленими особами, за неправомірну вигоду в розмірі від 6 тисяч доларів США організував протиправний механізм перешкоджання законній діяльності ЗСУ та інших військових формувань шляхом виготовлення та продажу під виглядом офіційних документів найбільшої у світі регіональної міжурядової організації з питань безпеки - «OSCE» (Організація з питань безпеки і співробітництва в Європі) (далі - ОБСЄ), посвідчень публічного дипломата Громадської організації «Міжнародна дипломатична місія «Організація Безпеки Спільноти Європи» (скорочена назва (код ЄДРПОУ 40030533). Зазначені посвідчення в умовах воєнного стану надають змогу безперешкодного проходження громадянами України перевірок військово-облікових документів представниками правоохоронних органів та Збройних СилУкраїни та подальшого уникнення призову за мобілізацією до Збройних Сил України.
24.04.2025, близько 20:00 год. ОСОБА_12 перебуваючи за адресою: м. Київ, вул. Липківського, 37-В діючи умисно та на підтвердження своїх протиправних намірів, направлених на перешкоджання законній діяльності ЗСУкраїни в особливий період, під час зустрічі з ОСОБА_15 , який залучений правоохоронними органами на умовах конфіденційного співробітництва, запропонував останньому виготовити посвідчення публічного дипломата Громадської організації «Міжнародна дипломатична місія «Організація Безпеки Спільноти Європи» (скорочена назва ОБСЄ), яке надає змогу в умовах воєнного стану безперешкодного проходження перевірок військово-облікових документів представниками правоохоронних органів і ЗС України та подальшого уникнення призову за мобілізацією до ЗС України.
28.05.2025 близько 18:00 год. ОСОБА_12 перебуваючи за місцем свого проживання за адресою: АДРЕСА_2 , діючи умисно та за попередньою змовою з ОСОБА_13 , усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки за перешкоджання законній діяльності ЗС України в особливий період, отримав від ОСОБА_15 , раніше обумовлені матеріали, а саме копію закордонного паспорту, скріншої сторінки з мобільного додатку «Дія», фото та грошові кошти в розмірі 6300 (шість тисяч триста) доларів США, що за курсом Національного банку України станом на 28.05.2025 складає 262 557,54 грн. для виготовлення посвідчення публічного дипломата Громадської організації «Міжнародна дипломатична місія «Організація Безпеки Спільноти Європи». Цього ж дня, о 18:15 год. ОСОБА_12 , перебуваючи за адресою: м. Київ,вул. Липківського, 37-В, бажаючи довести спільний з ОСОБА_13 злочинний план, спрямований на перешкоджання законній діяльності 3С України в особливий період до завершення, зустрівся з останнім та передав йому раніше отримані від ОСОБА_15 копію закордонного паспорту, скріншот сторінки з мобільного додатку «Дія», фото та грошові кошти в розмірі 6300 (шість тисяч триста) доларів США за виготовлення посвідчення публічного дипломата Громадської організації «Міжнародна дипломатична місія «Організація Безпеки Спільноти Європи» останньому з метою ухилення від мобілізації та перешкоджання законній діяльності ЗС України.
02.06.2025 о 15:36 год. ОСОБА_12 , діючи умисно та на підтвердження своїх протиправних намірів, направлених на перешкоджання законній діяльності 3С України в особливий період, використовуючи месенджер «Signal» направивОСОБА_15 повідомлення з посиланням на сайт зазначеної організації, а також зазначив, що відомості про останнього містяться на сайті організації у розділі «public diplomats», що також підтвердив під час телефонної розмови 03.06.2025 о 12:11 год. ОСОБА_12 , продовжуючи реалізовувати спільний з ОСОБА_13 злочинний умисел, спрямований на перешкоджання законній діяльності 3С України в особливий період, 10.06.2025 о 20:40 год зателефонував ОСОБА_15 та повідомив останнього про готовність посвідчення.
11.06.2025 о 17:59 год., ОСОБА_12 , діючи за попередньою змовою з ОСОБА_13 та продовжуючи реалізовувати спільний з ОСОБА_13 злочинний умисел, спрямований на перешкоджання законній діяльності 3С України в особливий період, використовуючи месенджер «Signal» надіслав ОСОБА_15 номер мобільного телефону ОСОБА_13 та повідомив, що посвідчення знаходиться у нього.
12.06.2025 о 17:12 год. ОСОБА_13 , бажаючи довести спільний з ОСОБА_12 злочинний план до завершення, перебуваючи поблизу кав?ярні за адресою: АДРЕСА_3 , діючи за попередньою змовою з останнім, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, з метою перешкоджання законній діяльності ЗС України в особливий період, на виконання попередніх домовленостей, передав ОСОБА_15 посвідчення Громадської організації «Міжнародна дипломатична місія «Організація Безпеки Спільноти Європи»(скорочена назва ОБСЄ) вказавши, що вказане посвідчення матиме статус публічного дипломата Організації з безпеки і співробітництва в Європі (ОБСЄ) та захистить його від перевірки військово-облікових документів, з метою встановлення факту належності до військового обов?язку та звірки персональних даних в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов?язаних та резервістів.
ОСОБА_13 під час цієї зустрічі повідомив ОСОБА_15 , що він обізнаний про факт передачі останнім ОСОБА_12 грошових коштів у сумі 6 300 доларів США за отримання вищевказаного посвідчення, а також наголосив на тому, що він теж активно користується аналогічним посвідченням, коли виникають питання щодо перевірки військово-облікових документів представниками ТЦК та СП чи поліції та у разі виникнення таких перевірок, ОСОБА_15 може відразу телефонувати йому. Своїми умисними діями, які виразились у перешкоджанні законній діяльності Збройних Сил України в особливий період, ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 114-1 КК України. Також, відповідно до матеріалів досудового розслідування, ОСОБА_12 , реалізовуючи свій злочинний умисел спрямований на вимагання та одержання від ОСОБА_20 неправомірної вигоди для себе та третьої особи за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави, переслідуючи незаконне отримання матеріальних благ, та на перешкоджання законній діяльності ЗС України та інших військових формувань залучив ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_3 , за місцем проживання якого може зберігатися майно, окремі речі, предмети та документи, які зберегли на собі сліди злочину, а також грошові кошти, отримані від неправомірної діяльності.
Відповідно до повідомлення оперативного підрозділу СБ України від 08.07.2025 N?14/4/1-9200 встановлено, що ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 за місцем свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 , останній зберігає речі, предмети, документи, що використовуються вказаною особою під час здійснення своїх незаконних дій, які можуть містити на собі сліди вчинення злочину, а також відомості про факти та обставини, що встановлюються у кримінальному провадженні та можуть бути використані як доказ під час досудового розслідування та у подальшому судовому розгляді кримінального провадження, а також грошові кошти отримані від протиправної діяльності.
Речі, предмети та документи, що можуть знаходися в квартирі за адресою: АДРЕСА_4 , можуть містити на собі сліди вчинення злочину, а також відомості про факти та обставини що встановлюються у кримінальному провадженні № 42025000000000096 від 04.02.2025 та можуть бути використані як доказ під час досудового розслідування і у подальшому судового розгляду кримінального провадження.
09.07.2025 у зв?язку із невідкладним випадком, з метою врятування (збереження) майна, окремих речей, предметів та документів, у вказаному кримінальному провадженні, слідчим ГСУ СБ України, керуючись ч. 3 ст. 233 КПК України, проведено обшук у квартирі за адресою: АДРЕСА_1 , під час якого виявлено та вилучено наступні речі, предмети та документи:
- Мобільний телефон марки Iphone 14 Pro Мах чорного кольору IMEI: НОМЕР_1 ; IMEI(2) НОМЕР_2 з сім-картою мобільного оператора зв?язку «ВФ Україна», з абонентським номером НОМЕР_3 , що належить ОСОБА_10
- Мобільний телефон марки SAMSUNG чорного кольору IMET: НОМЕР_9 ; IMEI(2) : НОМЕР_5 , S/N: НОМЕР_10 сім-картою мобільного оператора зв?язку ТОВ «лайфсел», з абонентським номером НОМЕР_7 , що належить ОСОБА_10 ;
- ??Іноземні посвідчення у кількості 4 шт. організації ОБСЄ на ім?я ОСОБА_21 2 шт, на ім?я ОСОБА_22 1 шт., на ім?я ОСОБА_11 1 шт;
- ??Папка з документами ГО «МДМ» ОБСЕ на 85 арк.;
- ??Печатка «Великий князь Палуектов на відповідальне зберігання до камери зберігання речових доказів ГСУ СБ України.
- ??Предмети візуально схожі на злитки з золота у кількості 2-ох шт. та
предмети візуально схожі на злитки платини у кількості 2 шт.;
- ??Предмети візуально схожі на грошові кошти валютою долари США у розмірі 7300 доларів США купюрами по 100 доларів у кількості 73 шт;
- ??Предмети візуально схожі на грошові кошти валютою євро у розмірі 6800 євро, купюрами по 100 євро у кількості 4 шт, купюрами 200 євро у кількості 32 шт.;
- ??предмети візуально схожі на грошові кошти валютою фунт стерлінг у розмірі 5330 фунтів стерлінгів, купюрами по 50 стерлінгів у кількості 49 шт, купюрами по 10 стерлінгів у кількості 132 шт, купюрами по 20 стерлінгів у кількості 77 шт, купюрами по 5 стерлінгів у кількості 4 шт.
09.07.2025 постановою слідчого вказані речі визнані речовими доказами в кримінальному провадженні.
Ухвалою Шевченківського районного суду міста Києва від 14 липня 2025 року надано дозвіл на проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , у зв'язку з невідкладним випадком.
Прокурор зазначала, що, з метою встановлення усіх обставин вчинення кримінального правопорушення у цьому кримінальному провадженні, необхідно призначити і провести ряд комп?ютерно-технічних та інших судових експертиз, у зв?язку з чим, експертам необхідно буде надати на дослідження відповідні вилучені речі та документи.
Зазначила, що в інший спосіб, окрім вилучення оригіналів вказаних електронних документів, надання мобільних терміналів разом з інформацією, що на них міститься, та подальшого використання їх для проведення судових експертиз, довести факт вчиненого кримінального правопорушення у слідства немає можливості.
Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 22 липня 2025 року клопотання прокурора задоволено частково.
Накладено арешт на майно, вилучене під час обшуку 09.07.2025, а саме:
- мобільний телефон марки Iphone 14 Pro Max чорного кольору IMEI: НОМЕР_1 ; IMEI(2) : НОМЕР_2 з сім-картою мобільного оператора зв'язку «ВФ Україна», з абонентським номером НОМЕР_3 , що належить ОСОБА_10
- мобільний телефон марки SAMSUNG чорного кольору IMEI: НОМЕР_9 ; IMEI(2) : НОМЕР_5 , S/N: НОМЕР_10 з сім-картою мобільного оператора зв'язку ТОВ «лайфсел», з абонентським номером НОМЕР_7 , що належить ОСОБА_10 ;
- іноземні посвідчення у кількості 4 шт. організації ОБСЄ на ім'я ОСОБА_21 2 шт, на ім'я ОСОБА_22 , на ім'я ОСОБА_11 1 шт;
- папка з документами ГО «МДМ» ОБСЕ на 85 арк.;
- печатка «Великий князь Палуектов на відповідальне зберігання до камери зберігання речових доказів ГСУ СБ України.
- грошові кошти валютою долари США у розмірі 7300 доларів США купюрами по 100 доларів у кількості 73 шт;
- на грошові кошти валютою євро у розмірі 6800 євро, купюрами по 100 євро у кількості 4 шт, купюрами 200 євро у кількості 32 шт.;
- грошові кошти валютою фунт стерлінг у розмірі 5330 фунтів стерлінгів, купюрами по 50 стерлінгів у кількості 49 шт, купюрами по 10 стерлінгів у кількості 132 шт, купюрами по 20 стерлінгів у кількості 77 шт, купюрами по 5 стерлінгів у кількості 4 шт.
Задовольняючи клопотання, слідчий суддя дійшов до висновку, що вилучене майно, а саме: мобільний телефон з надписом на зворотній кришці G, без видимих ідентифікуючих ознак, що належить ОСОБА_23 ; сейф-пакет № RIC2116348 у яких міститься речовина темно-зеленого кольору; сейф-пакет № RIC2116348 у яких міститься предмет ззовні схожий на пристрій для куріння; паперовий конверт який опечатаний печаткою червоного кольору NPU-1074513 Національна поліція України Увага! Опломбований! Не відкривати! у якому містяться змиви з пристрою для куріння; можуть бути використані як доказ у кримінальному провадженні, відповідають критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України.
Зазначив, що як і постанова про визнання вказаного майна речовим доказом так і клопотання про арешт майна, з посиланням на встановлені у кримінальному провадженні фактичні обставини кримінального правопорушення, містять відповідні мотиви та підстави на обґрунтування висновку про відповідність такого майна ознакам речових доказів, визначеним ст. 98 КПК України, зокрема посилання на те, що вилучене майно може містити відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.
Вважав, що доказів негативних наслідків від застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт майна, слідчим суддею не встановлено.
Прийшов до висновку, що клопотання в частині накладення арешту на предмети візуально схожі на злитки з золота у кількості 2-ох шт. та предмети візуально схожі на злитки платини у кількості 2 шт., задоволенню не підлягає у зв'язку з його необґрунтованістю, оскільки слідчим у клопотанні та прокурором під час судового розгляду не доведено яке значення має вказане майно для з'ясування обставин у кримінальному провадженні № 42025000000000096 від 04.02.2025, його відповідність критеріям, визначеним ст. 98 КПК України та необхідність накладення арешту на нього.
Не погоджуючись із ухвалою слідчого судді, адвокат ОСОБА_7 в інтересах ОСОБА_8 , 18.09.2025 подала апеляційну скаргу. Просила скасувати ухвалу та постановити нову про відмову в задоволенні клопотання прокурора.
Просила поновити строк на апеляційне оскарження, оскільки власник майна про дату і час судового засідання не повідомлявся.
В обґрунтування апеляційних вимог зазначила, що ухвала, є незаконною, необґрунтованою, невмотивованою, висновки суду не відповідають фактичним обставинам кримінального провадження.
Зазначила, що судове рішення постановлено з істотними порушеннями чинного кримінального законодавства, так як порушено приписи ст.ст. 168, 236 КПК України.
Вилучені мобільні телефони не відповідають ознакам речових доказів, відповідно до ст. 98 КПК України і їх арешт порушує право власності ОСОБА_8 , так як він є законним та добросовісним власником.
Стверджувала, що вилучення грошових коштів, відповідно до чинного кримінального процесуального закону є незаконним.
Зазначила, що обшук був проведений без ухвали слідчого судді, тому обшук вважається незаконним, а ухвала про легалізацію даного обшуку необґрунтованою.
Вважає, що відсутні обґрунтування визнання майна речовими доказами.
Ухвала слідчого судді про арешт майна не виправдовує його мету та не відповідає завданням кримінального провадження, не є розумним, доцільним та співрозмірним, постановлена з порушенням принципу пропорційності.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, доводи представника власника майна в підтримку поданої апеляційної скарги з проханням її задовольнити, думку прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги, вважаючи оскаржувану ухвалу законною та обґрунтованою, вивчивши матеріали провадження та перевіривши доводи апеляційної скарги представника власника майна колегія суддів вважає, що вона не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
З матеріалів судового провадження вбачається, що Головним слідчим управлінням СБ України за процесуального керівництва Офісу Генерального прокурора, здійснюється досудове розслідування кримінального провадження, відомості про яке внесені до ЄРДР за № 42025000000000096 від 04.02.2025 за підозрою ОСОБА_12 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 114-1, ч. 3 ст. 369-2КК України, за підозрою ОСОБА_13 у вчиненні кримінальногоправопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 114-1 КК України та за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 190, ч. 3 ст. 369-2 ККУкраїни.
09.07.2025 у зв?язку із невідкладним випадком, з метою врятування (збереження) майна, окремих речей, предметів та документів, у вказаному кримінальному провадженні, слідчим ГСУ СБ України, керуючись ч. 3 ст. 233 КПК України, проведено обшук у квартирі за адресою: АДРЕСА_1 , під час якого виявлено та вилучено речі, предмети та документи.
09.07.2025 постановою слідчого вказані речі визнані речовими доказами в кримінальному провадженні.
З висновками слідчого судді колегія суддів погоджується, з огляду на наступне.
Розглядаючи клопотання про накладення арешту на майно, в порядку статей 170-173 КПК України, для прийняття законного та обґрунтованого рішення, слідчий суддя повинен з'ясувати всі обставини, які передбачають підстави для арешту майна або відмови у задоволенні клопотання про арешт майна.
З ухвали слідчого судді та журналу судового засідання вбачається, що наведені в клопотанні прокурора доводи про накладення арешту на майно перевірялись судом першої інстанції. При цьому були досліджені матеріали судового провадження, вислухано доводи прокурора в підтримку поданого клопотання, а також з'ясовані інші обставини, які мають значення при вирішенні питання щодо арешту майна.
При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.
При вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та справедливого рішення слідчий суддя, згідно ст. ст. 94, 132, 173 КПК України, повинен врахувати правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього конфіскації, в тому числі і спеціальної, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для підозрюваного, третіх осіб.
Відповідні дані мають міститися і у клопотанні слідчого чи прокурора, який звертається з проханням арештувати майно, оскільки відповідно до ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб'єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
Згідно ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення:
1) збереження речових доказів;
2) спеціальної конфіскації;
3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;
4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Арешт на комп'ютерні системи чи їх частини накладається лише у випадках, якщо вони отримані внаслідок вчинення кримінального правопорушення або є засобом чи знаряддям його вчинення, або зберегли на собі сліди кримінального правопорушення, або у випадках, передбачених пунктами 2, 3, 4 частини другою цієї статті, або якщо їх надання разом з інформацією, що на них міститься, є необхідною умовою проведення експертного дослідження, а також якщо доступ до комп'ютерних систем чи їх частин обмежується їх власником, володільцем або утримувачем чи пов'язаний з подоланням системи логічного захисту.
При винесенні ухвали судом, у відповідності до вимог ст. 173 КПК України, були враховані наведені в клопотанні прокурора правові підстави для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також обставини кримінального провадження №420250000000000096 від 04.02.2025 та відношення до нього вилученого майна, а тому слідчим суддею обґрунтовано задоволено клопотання прокурора про арешт майна, з урахуванням наявних для цього підстав, передбачених ст. 170 КПК України.
Як встановлено під час апеляційного розгляду, слідчий суддя, всупереч твердженням апелянта обґрунтовано, у відповідності до вимог ст. ст. 131-132, 170-173 КПК України, наклав арешт на вище зазначене майно, з тих підстав, що воно у встановленому законом порядку визнано речовими доказами в рамках вказаного кримінального провадження та відповідає критеріям, передбаченим ст. 98 КПК України.
Відповідно до ч. 2 ст. 168 КПК України тимчасове вилучення майна може здійснюватися також під час обшуку, огляду.
Тимчасове вилучення електронних інформаційних систем, комп'ютерних систем або їх частин, мобільних терміналів систем зв'язку для вивчення фізичних властивостей, які мають значення для кримінального провадження, здійснюється лише у разі, якщо вони безпосередньо зазначені в ухвалі суду.
Забороняється тимчасове вилучення електронних інформаційних систем, комп'ютерних систем або їх частин, мобільних терміналів систем зв'язку, крім випадків, коли їх надання разом з інформацією, що на них міститься, є необхідною умовою проведення експертного дослідження, або якщо такі об'єкти отримані в результаті вчинення кримінального правопорушення чи є засобом або знаряддям його вчинення, а також якщо доступ до них обмежується їх власником, володільцем або утримувачем чи пов'язаний з подоланням системи логічного захисту.
Згідно вимог ч. 7 ст. 236 КПК України при обшуку слідчий, прокурор має право проводити вимірювання, фотографування, звуко- чи відеозапис, складати плани і схеми, виготовляти графічні зображення обшуканого житла чи іншого володіння особи чи окремих речей, виготовляти відбитки та зліпки, оглядати і вилучати документи, тимчасово вилучати речі, які мають значення для кримінального провадження. Предмети, які вилучені законом з обігу, підлягають вилученню незалежно від їх відношення до кримінального провадження. Вилучені речі та документи, які не входять до переліку, щодо якого прямо надано дозвіл на відшукання в ухвалі про дозвіл на проведення обшуку, та не відносяться до предметів, які вилучені законом з обігу, вважаються тимчасово вилученим майном.
Як вбачається зі змісту клопотання проведеним оглядом, встановлено, що виявлений у складському приміщенні за адресою: м. Київ, вул. Юрія Литвинського, буд. 45-Б, 09.07.2025, а саме:мобільний телефон марки Iphone 14 Pro Max чорного кольору IMEI: НОМЕР_1 ; IMEI(2) : НОМЕР_2 з сім-картою мобільного оператора зв'язку «ВФ Україна», з абонентським номером НОМЕР_3 , що належить ОСОБА_10 ; мобільний телефон марки SAMSUNG чорного кольору IMEI: НОМЕР_9 ; IMEI(2) : НОМЕР_5 , S/N: НОМЕР_10 з сім-картою мобільного оператора зв'язку ТОВ «лайфсел», з абонентським номером НОМЕР_7 , що належить ОСОБА_10 ; іноземні посвідчення у кількості 4 шт. організації ОБСЄ на ім'я ОСОБА_21 2 шт, на ім'я ОСОБА_22 1 шт., на ім'я ОСОБА_11 1 шт; папка з документами ГО «МДМ» ОБСЕ на 85 арк.; печатка «Великий князь Палуектов на відповідальне зберігання до камери зберігання речових доказів ГСУ СБ України; грошові кошти валютою долари США у розмірі 7300 доларів США купюрами по 100 доларів у кількості 73 шт; на грошові кошти валютою євро у розмірі 6800 євро, купюрами по 100 євро у кількості 4 шт, купюрами 200 євро у кількості 32 шт.; грошові кошти валютою фунт стерлінг у розмірі 5330 фунтів стерлінгів, купюрами по 50 стерлінгів у кількості 49 шт, купюрами по 10 стерлінгів у кількості 132 шт, купюрами по 20 стерлінгів у кількості 77 шт, купюрами по 5 стерлінгів у кількості 4 шт., містить інформацію, яка має значення для встановлення обставин у даному кримінальному провадженні, тобто на цих речах зберігаються відомості, які можуть бути використані, як доказ фактів, що розслідуються у кримінальному провадженні, а тому постановою слідчого вказане майно визнано речовим доказом.
З огляду на наведене та враховуючи, що в засіданні суду першої інстанції ретельно перевірено майно і його відношення до матеріалів кримінального провадження, а також встановлено мету арешту майна відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України, а саме збереження речових доказів колегія суддів вважає, що слідчий суддя дійшов правильного висновку про наявність правових підстав для частково задоволення клопотання прокурора та накладення арешту на майно.
Матеріали провадження свідчать, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою забезпечення запобігання можливості приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження, що може перешкодити кримінальному провадженню, а слідчий суддя, в свою чергу, не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї заходів забезпечення кримінального провадження, одним із яких і є накладення арешту на майно.
Колегія суддів вважає, що слідчий суддя обґрунтовано, у відповідності до вимог ст. ст. 132, 170 - 173 КПК України, наклав арешт на майно.
Підстав сумніватися в співрозмірності обмеження права власності завданням кримінального провадження колегія суддів не вбачає. Обставини кримінального провадження на час прийняття рішення вимагали вжиття такого методу державного регулювання як накладення арешту.
Будь-яких негативних наслідків від вжиття такого заходу забезпечення кримінального провадження, які можуть суттєво позначитися на інтересах інших осіб, колегією суддів не встановлено.
Доводи апеляційної скарги про необґрунтованість накладення арешту на майно є такими, що не відповідають матеріалам провадження. Крім того, слідчим суддею суду першої інстанції накладено арешт на майно відповідно до вимог ст. ст. 132, 170, 173 КПК України на підставі належно досліджених доводів органу досудового розслідування.
Колегія суддів об'єктивно переконана, що слідчий суддя, накладаючи арешт, діяв у спосіб та у межах діючого законодавства, арешт застосував правомірно, а тому доводи апелянта стосовно незаконності ухвали слідчого судді слід визнати непереконливими.
Всі інші зазначені в апеляційній скарзі обставини не можуть бути безумовними підставами для скасування ухвали суду.
Істотних порушень норм КПК України, які могли б стати підставою для скасування ухвали слідчого судді, колегією суддів не вбачається.
Крім того, колегія суддів звертає увагу на те, що арешт майна є тимчасовим заходом забезпечення кримінального провадження, який застосовується з метою досягнення дієвості цього провадження, який в подальшому може бути скасований у визначеному законом порядку. У відповідності до вимог ст. 174 КПК України арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що рішення суду прийнято у відповідності до вимог закону, слідчий суддя при розгляді клопотання з'ясував всі обставини, з якими закон пов'язує можливість накладення арешту на майно, а тому ухвалу слідчого судді необхідно залишити без змін, а апеляційні скарги - без задоволення.
Керуючись ст. ст. 176-178, 183, 193, 376, 277, 278, 303, 404, 405, 407, 412, 422 КПК України, суд,
Апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_7 подану в інтересах ОСОБА_8 залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 22 липня 2025 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню у касаційному порядку не підлягає.
Судді:
_______________ _____________ _____________
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4