23 вересня 2025 року місто Київ
справа № 369/17217/24
апеляційне провадження № 22-ц/824/12967/2025
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
судді-доповідача - Головачова Я.В.,
суддів: Нежури В.А., Невідомої Т.О.,
за участю секретаря судового засідання: Приходька Р.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 , подану представником ОСОБА_2 , на рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області у складі судді Скрипник О.Г. від 19 травня 2025 року у справі за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Орган опіки та піклування Гатненської сільської ради Фастівського району Київської області, ОСОБА_3 , про визнання особи недієздатною, призначення опікуна,
Короткий зміст заявлених вимог
У жовтні 2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про визнання фізичної особи недієздатною, встановлення опіки і призначення опікуна, посилаючись на те, що його повнолітня донька ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , внаслідок хронічного психічного розладу не здатна усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними, не в змозі працювати, не усвідомлює наслідків своєї поведінки, потребує постійного стороннього догляду; є інвалідом І групи підгрупи "А", інвалідність з дитинства, довічно, що підтверджується довідкою МСЕК № 1100400 від 11 квітня 2024 року. Донька страждає на хронічне нервове захворювання - дитячий церебральний параліч, подвійна геміплегія, симптоматична епілепсія, когнітивна недостатність, загальний недорозвиток мови.
Заявник має бажання стати опікуном та має можливість дбати про ОСОБА_4 , створювати необхідні побутові умови, забезпечувати її доглядом та лікуванням.
Посилаючись на викладене, ОСОБА_1 просив суд визнати ОСОБА_4 недієздатною та встановити над нею опіку, призначивши його опікуном.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 19 травня 2025 року заяву ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано ОСОБА_4 недієздатною та встановлено над нею опіку. У частині вимог заяви про призначення опікуном ОСОБА_1 відмовлено. На Орган опіки та піклування Гатненської сільської ради Фастівського району Київської області покладено опіку над недієздатною ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до призначення опікуна. Відмовлено ОСОБА_1 у призначенні опікуном над недієздатною ОСОБА_4 .
Рішення суду мотивовано тим, що ОСОБА_4 за своїм психічним станом не здатна усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними, а тому її слід визнати недієздатною і встановити над нею опіку. У призначенні ОСОБА_1 опікуном відмовлено з тих підстав, що в недієздатної також є мати ОСОБА_3 , яка не позбавлена батьківських прав відносно своєї доньки та може бути її опікуном, проте відповідну заяву про призначення її опікуном не подавала, перебуває за межами України. При цьому, ОСОБА_1 є військовозобов'язаним та перебуває на військовому обліку, тому його конституційний обов'язок оборони незалежності та територіальної цілісності України має перевагу над його бажанням бути опікуном недієздатної повнолітньої дитини.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги та її узагальнені доводи
У поданій апеляційній скарзі представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 , посилаючись на неповне з'ясування обставин справи, неправильне застосування норм матеріального і порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції в частині відмови у призначенні ОСОБА_1 опікуном і ухвалити в цій частині нове судове рішення про задоволення заяви.
Скаржник зазначає, що висновок суду про те, що заявник є військовозобов'язаним та перебуває на військовому обліку, не може бути підставою для відмови у задоволенні вимоги про призначення його опікуном недієздатної доньки, адже норми Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" не містять положень щодо заборони призначення опікунами осіб чоловічої статі призовного віку. На момент розгляду справи ОСОБА_1 мав відстрочку на військову службу під час мобілізації на підставі абзацу 7 частини 1 статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", як військовозобов'язаний, на утриманні якого перебуває повнолітня дитина, яка є особою з інвалідністю І чи ІІ групи. Тому є хибним висновок суду, що звернення заявника із заявою в частині призначення його опікуном недієздатної доньки пов'язане з його уникненням від мобілізації.
Зазначає, що мати доньки - ОСОБА_3 проживає у Німеччині та повертатися на постійне проживання в Україну не планує, має намір отримати громадянство Німеччини, у зв'язку з цим не може піклуватися про свою повнолітню недієздатну доньку. При цьому вона погоджується з тим, щоб опікуном недієздатної доньки було призначено заявника ОСОБА_1 .
Наголошує на тому, що матеріалами справи підтверджується факт того, що ОСОБА_1 здійснює догляд за своєю донькою, створює їй всі необхідні умови для нормальної життєдіяльності, захищає її права та інтереси. Відсутні обставини, які б вказували, що поведінка заявника суперечить інтересам недієздатної доньки.
Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи
22 вересня 2025 року від ОСОБА_3 надійшла заява, в якій остання повідомила про те, що вона проживає у Федеративній Республіці Німеччина та має тимчасовий дозвіл на проживання строком до 4 березня 2026 року. Відповідно до законодавства Німеччини її термін перебування в Україні обмежений, тривалістю 21 день, тому 23 вересня 2025 року вона не перебуватиме в Україні. У заяві також зазначила, що вимоги апеляційної скарги ОСОБА_1 підтримує у повному обсязі.
Орган опіки та піклування Гатненської сільської ради Фастівського району Київської області відзив на апеляційну скаргу не подав.
Позиція учасників справи, які з'явилися в судове засідання
ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_2 в суді апеляційної інстанції підтримали апеляційну скаргу з наведених в ній підстав.
ОСОБА_3 в судове засідання не з'явилася, про дату, час і місце розгляду справи повідомлена належним чином, однак подала заяву про розгляд справи за її відсутності.
Орган опіки та піклування Гатненської сільської ради Фастівського району Київської області в судове засідання не з'явився. З урахуванням положень частини 2 статті 372 ЦПК України його неявка не перешкоджає розгляду справи.
Фактичні обставини справи, встановлені судом
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є особою з інвалідністю І групи, підгрупа "А", інвалідність з дитинства, довічно, що підтверджується копією довідки МСЕК № 1100400 від 11 квітня 2024 року (а.с. 13-14).
Відповідно до консультаційного висновку від 1 березня 2024 року, ОСОБА_4 страждає на хронічне нервове захворювання - дитячий церебральний параліч, подвійна геміплегія, симптоматична епілепсія, когнітивна недостатність, загальний недорозвиток мови (а.с. 15).
Заявник ОСОБА_1 та заінтересована особа ОСОБА_3 є батьками ОСОБА_4 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 (а.с. 10).
Заявник ОСОБА_1 та ОСОБА_4 проживають разом за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується витягами з реєстру територіальної громади від 12 червня 2024 року та від 27 вересня 2024 року, копією акту від 30 квітня 2024 року (а.с. 9, 12, 21).
Згідно акту обстеження матеріально-побутових умов сім'ї майбутнього опікуна від 7 вересня 2024 року, наданого Гатненською сільською радою Фастівського району Київської області, ОСОБА_1 дійсно доглядає за своєю донькою, дбає про її стан здоров'я. Побутові умови задовільні для проживання та опікування (а.с. 22).
Згідно з копією довідки від 25 вересня 2024 року № 24/09/24, ОСОБА_1 з 18 вересня 2019 року працює в ТОВ "Медичний центр "ІМПЕРІАЛ МЕДІКА" на посаді лікаря-дерматовенеролога, отримує постійний дохід (а.с. 23).
Рішенням виконавчого комітету Гатненської сільської ради Фастівського району Київської області від 26 вересня 2024 року № 11/38 визначено за доцільне призначити ОСОБА_1 опікуном над його донькою ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Згідно з висновком судово-психіатричного експерта № 93-ц від 5 березня 2025 року, ОСОБА_4 страждає на хронічний стійкий психічний розлад - глибоку розумову відсталість, за своїм психічним станом не може усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними (а.с. 95-96).
Позиція суду апеляційної інстанції, мотиви з яких виходить суд та застосовані норми права
Відповідно до статті 41 ЦК України, над недієздатною фізичною особою встановлюється опіка.
Згідно зі статтею 55 ЦК України, опіка та піклування встановлюються з метою забезпечення особистих немайнових і майнових прав та інтересів малолітніх, неповнолітніх осіб, а також повнолітніх осіб, які за станом здоров'я не можуть самостійно здійснювати свої права і виконувати обов'язки.
Відповідно до статті 58 ЦК України, опіка встановлюється над малолітніми особами, які є сиротами або позбавлені батьківського піклування, та фізичними особами, які визнані недієздатними.
У частині 1 статті 60 ЦК України визначено, що суд встановлює опіку над фізичною особою у разі визнання її недієздатною і призначає опікуна за поданням органу опіки та піклування.
Суд, ухвалюючи рішення про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи (у тому числі обмеження або позбавлення права неповнолітньої особи самостійно розпоряджатися своїми доходами) чи визнання фізичної особи недієздатною, встановлює над нею відповідно піклування або опіку і за поданням органу опіки та піклування призначає їй піклувальника чи опікуна (частина 1 статті 300 ЦПК України).
В статті 62 ЦК України визначено, що опіка або піклування встановлюються за місцем проживання фізичної особи, яка потребує опіки чи піклування, або за місцем проживання опікуна чи піклувальника.
У частинах 2-5 статті 63 ЦК України визначено, що опікуном або піклувальником може бути лише фізична особа з повною цивільною дієздатністю. Фізична особа може бути призначена опікуном або піклувальником лише за її письмовою заявою. Опікун або піклувальник призначаються переважно з осіб, які перебувають у сімейних, родинних відносинах з підопічним, з урахуванням особистих стосунків між ними, можливості особи виконувати обов'язки опікуна чи піклувальника. Фізичній особі може бути призначено одного або кількох опікунів чи піклувальників.
Встановивши, що ОСОБА_4 має тяжкий психічний розлад, який позбавляє її здатності усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними, у зв'язку з чим вона потребує постійного стороннього догляду та нагляду, тобто потребує опіки, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про визнання її недієздатною та необхідність встановити над нею опіку.
Відмовляючи у задоволенні заяви в частині призначення опікуном заявника ОСОБА_4 , суд першої інстанції виходив із того, що він є військовозобов'язаним та перебуває на військовому обліку, тоді як мати недієздатної ОСОБА_4 - ОСОБА_3 , не позбавлена батьківських прав щодо своєї дитини та може бути її опікуном.
Колегія суддів погоджується з доводами апеляційної скарги, що до такого висновку суд дійшов за неповного з'ясування обставин справи та внаслідок неправильного застосування норм матеріального права.
Згідно з частиною 1 статті 67 ЦК України, опікун зобов'язаний дбати про підопічного, про створення йому необхідних побутових умов, забезпечення його доглядом та лікуванням.
При призначенні опікуна важливі і обов'язково повинні враховуватися особисті приязні стосунки між опікуном і підопічним, що забезпечить нормальне життєзабезпечення підопічного. Можливість особи здійснювати повноваження опікуна перевіряється органом опіки та піклування, який висловлює пропозиції про доцільність призначення опікуна.
Подібні положення зазначені у Правилах опіки та піклування, затверджених наказом Державного комітету України у справах сім'ї та молоді Міністерства освіти України, Міністерства охорони здоров'я України, Міністерства праці та соціальної політики України від 26 травня 1999 року № 34/166/131/88.
У Правилах також зазначено, що опікун призначається лише за його згодою і, як правило, з числа родичів чи близьких підопічному осіб.
Крім того, згідно з підпунктами 3.2, 3.3 Правил опіки та піклування, опікунами (піклувальниками) не можуть бути особи, які: не досягли 18 років; визнані в установленому порядку недієздатними або обмежено дієздатними; перебувають на обліку або лікуються в психоневрологічних та наркологічних закладах; раніше були опікунами чи піклувальниками та з їх вини опіку чи піклування було припинено; позбавлені батьківських прав; інтереси яких суперечать інтересам осіб, що підлягають опіці чи піклуванню; засуджені за скоєння тяжкого злочину. Документи, за наявності яких органи опіки і піклування призначають опікуна: повідомлення державних, громадських організацій або заяви громадянина (громадян); копії свідоцтва про народження особи, що потребує опіки, або іншого документа, який підтверджує її вік; копія свідоцтва про смерть батьків або рішення суду про визнання громадянина безвісно відсутнім або оголошення їх померлими чи інших матеріалів, які підтверджують неможливість виховання дитини. Якщо опіка призначається над повнолітньою особою, - рішення суду про визнання даної особи недієздатною; акт обстеження умов життя особи, що потребує опіки, і опис її майна; довідки про стан здоров'я особи, що потребує опіки (якщо вона раніше проживала окремо), та майбутнього опікуна (піклувальника); довідка про місце проживання майбутнього опікуна і його заява про прийняття на себе обов'язків про опіку; акт перевірки умов життя майбутнього опікуна та висновок від органів опіки та піклування за місцем проживання опікуна про можливість виконувати опікунські обов'язки; довідка лікувальної установи про відсутність в сім'ї майбутнього опікуна (піклувальника) захворювань, що перешкоджають влаштуванню до нього особи, що потребує опіки; документ про закріплення за дитиною житлової площі.
Отже, можливість особи здійснювати повноваження опікуна перевіряються органом опіки та піклування, який висловлює пропозиції про доцільність призначення опікуна. Тому за наявності висновку органу опіки та піклування про доцільність призначення опікуном певної особи суд зобов'язаний лише перевірити відповідність цього висновку вимогам закону щодо його обґрунтованості та змісту, зокрема чи складений такий висновок на підставі документів, передбачених Правилами опіки та піклування.
У постанові Верховного Суду від 8 січня 2024 року в справі № 753/1905/22 (провадження № 61-8758св23) зроблено висновок про те, що призначення опікуна недієздатної особи здійснюється за поданням органу опіки та піклування, яке повинне відповідати вимогам закону щодо його обґрунтованості та змісту, має бути подано в належній процесуальній формі згідно з вимогами ЦПК України. При внесенні подання орган опіки та піклування має врахувати якнайкращі інтереси особи, над якою встановлюється опіка.
Обов'язковою умовою призначення судом конкретної фізичної особи опікуном над недієздатною фізичною особою є наявність подання органу опіки та піклування щодо доцільності призначення саме цієї особи опікуном.
Такий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 20 травня 2020 року в справі № 736/1508/17 (провадження № 61-39361св18), від 23 листопада 2021 року в справі № 751/9572/19 (провадження № 61-3053св21), від 28 лютого 2024 року в справі № 372/3474/21 (провадження № 61-16349св23), від 24 липня 2024 року в справі № 727/597/24 (провадження № 61-6720св24).
Справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених ЦПК України, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду.
У справі, яка переглядається, суд першої інстанції залишив поза увагою те, що обов'язковою умовою призначення судом конкретної фізичної особи опікуном над недієздатною фізичною особою є наявність подання органу опіки та піклування щодо доцільності призначення саме цієї особи опікуном.
З матеріалів справи вбачається, що до заяви ОСОБА_1 долучив висновок опікунської ради виконавчого комітету Гатненської сільської ради Фастівського району Київської області від 26 вересня 2024 року, в якому зазначено про доцільність призначення саме ОСОБА_1 опікуном над його донькою ОСОБА_4 (а.с. 18).
Даний висновок відповідає вимогам закону щодо його обґрунтованості та змісту, складений на підставі документів, передбачених Правилами опіки та піклування, перелік яких безпосередньо наведений в цьому ж висновку.
Водночас, сам по собі факт того, що заявник є військовозобов'язаним та перебуває на військовому обліку не може слугувати підставою для відмови у призначенні такої особи опікуном, оскільки законодавством України не запроваджено особливого порядку для встановлення опіки під час воєнного стану та не встановлено імперативної заборони щодо призначення військовозобов'язаного опікуном над недієздатною фізичною особою.
Крім цього, той факт, що заявник є військовозобов'язаним, не виключає можливості призначення його опікуном недієздатної доньки і з огляду на ту обставину, що мати недієздатної не має можливості бути опікуном доньки та не заперечує проти того, щоб заявник став опікуном їх спільної доньки.
З матеріалів справи вбачається, що мати недієздатної ОСОБА_3 проживає окремо від доньки та погоджується з вимогами заявника про призначення його опікуном. Так, 17 квітня 2025 року до суду першої інстанції надійшла заява від ОСОБА_3 , в якій остання зазначила, що вона має право тимчасового проживання на території Німеччини. Планує постійно проживати в Німеччині та отримати громадянство. У зв'язку з цим не має можливості піклуватися про дитину, починаючи з 13 березня 2022 року та в подальшому теж. Просила призначити опікуном батька доньки - ОСОБА_1 . До заяви ОСОБА_3 долучила копію дозволу на тимчасове проживання на території Німеччини та копію документа про продовження дозволу на проживання (а.с. 109-114).
Також з матеріалів справи вбачається, що в суд апеляційної інстанції від ОСОБА_3 22 вересня 2025 року надійшла нотаріально засвідчена заява, в якій остання зазначила, що повністю підтримує вимоги апеляційної скарги ОСОБА_1 .
Норми Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" не містять положень щодо заборони призначати опікунами осіб чоловічої статі призивного віку.
При розгляді справи не встановлено обставин, які вказують на те, що поведінка ОСОБА_1 , який виявив бажання бути опікуном, суперечить інтересам недієздатної ОСОБА_4 . Навпаки, заявник ОСОБА_1 наголошує на тому, що має бажання та можливість бути опікуном своєї недієздатної доньки, що підтверджується письмовими доказами у справі.
Більше того, ОСОБА_1 у відповідності до вимог пункту 7 частини 1 статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" має право на відстрочку, оскільки на його утриманні перебуває повнолітня донька, яка є особою з інвалідністю І групи. Факт, перебування повнолітньої доньки, яка має інвалідність І групи, на утриманні заявника, зокрема підтверджується тим, що заявник та недієздатна зареєстровані та проживають за однією адресою, тоді як мати недієздатної проживає в Німеччині.
Одночасно колегія суддів звертає увагу й на те, що у відповідності до затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року № 560 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації на особливий період військовозобов'язані, зайняті постійним доглядом за хворою дружиною (чоловіком), дитиною та/або своїми батьком чи матір'ю, не зазначають у заяві, зазначеній у пункті 58 цього Порядку (додаток 4), інформацію про інших працездатних членів сім'ї, які зобов'язані та можуть здійснювати постійний догляд.
Таким чином, у суду першої інстанції були відсутні правові підстави вважати, що звернення ОСОБА_1 із заявою в частині призначення його опікуном недієздатної доньки може бути пов'язане з намаганням уникнути мобілізації, оскільки у нього і так наявна відстрочка, передбачена нині діючим законодавством.
Колегія суддів також зауважує, що бажання заявника бути опікуном близькій людині, зокрема дитині, є однією із визначених законом вимог для призначення особи опікуном з числі рідних людей. Введення військового стану в країні не зупинило дію актів цивільного законодавства, що визначають порядок призначення опікуна та наразі не містять заборон або обмежень, у контексті правовідносин цієї справи, на призначення опікуна недієздатній особі, її батька, який є чоловіком призивного віку.
Крім цього, положення цивільного законодавства передбачають обов'язкове призначення опікуна над недієздатною особою, і залишення особи, яка визнана недієздатною без призначеного опікуна призводить до унеможливлення реалізації такою особою будь-яких її прав, а отже відсутність опікуна над недієздатною особою є порушенням, перш за все, її прав, що є неприпустимим.
За наведених обставин, колегія суддів вважає, що ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні заяви в частині призначення заявника опікуном, суд першої інстанції не надав належної правової оцінки фактичним обставинам справи, інтересам недієздатної особи, не встановив обставин, які підлягають урахуванню при вирішенні питання про призначення опікуна.
Відповідно до статті 376 ЦПК України, підставами для скасування судового рішення та ухвалення нового рішення є неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права.
Таким чином, рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 19 травня 2025 року в частині відмови у задоволенні заяви ОСОБА_1 про призначення опікуном підлягає скасуванню з ухваленням нового судового рішення про задоволення заяви в цій частині та призначення ОСОБА_1 опікуном над недієздатною ОСОБА_4 .
Керуючись статтями 367, 374, 376, 381-384 ЦПК України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , подану представником ОСОБА_2 , задовольнити.
Рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 19 травня 2025 року в частині відмови у задоволенні заяви ОСОБА_1 про призначення опікуном скасувати і ухвалити в цій частині нове рішення такого змісту.
Заяву ОСОБА_1 про призначення опікуном задовольнити.
Призначити ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ; РНОКПП НОМЕР_2 ) опікуном над недієздатною ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена до Верховного Суду шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий Судді: