15 жовтня 2025 року
м. Київ
справа № 821/1420/17
адміністративне провадження № К/9901/60890/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
Судді-доповідача - Васильєвої І.А.,
суддів -Юрченко В.П., Хохуляка В.В.
розглянувши в порядку письмового провадження
касаційну скаргу Головного управління ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі
на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 22.11.2017 (суддя: Кисильова О.Й.)
та постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 19.07.2018 (судді: Єщенко О.В., Димерлій О.О., Бітов А.І.).
у справі № 821/1420/17
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ВП «Каховські ковбаси»
до Головного управління ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі
про скасування податкових повідомлень-рішень, -
У вересні 2017 року Товариство з обмеженою відповідальністю «ВП «Каховські ковбаси» (далі - позивач, ТОВ «ВП «Каховські ковбаси», Товариство) звернулося до суду з позовом до Головного управління ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі (далі - відповідач, ГУ ДФС у Херсонській області, АРК та м. Севастополі, податковий/контролюючий орган), в якому просило суд :
1) скасувати податкове повідомлення-рішення від 27.06.2017 № 0001891422 про збільшення позивачу суми грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) у сумі 459386,25 грн., в тому числі за податковим зобов'язанням у сумі 367509,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 91877,25 грн.;
2) скасувати податкове повідомлення-рішення від 27.06.2017 № 0001881422 про збільшення позивачу суми грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств у сумі 39268,75 грн., в тому числі за податковим зобов'язанням у сумі 31415,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями у сумі 7853,75 грн.;
3) податкове повідомлення-рішення від 27.06.2017 № 0001901422 про зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість за березень 2017 року на 125643,00 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач наголосив на протиправності оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, оскільки податковим органом не вірно надана оцінка обставинам господарської діяльності підприємства, а господарські операції позивача з ТОВ «Європродмаркет» мали реальний характер, оскільки товар за цими господарськими операціями поставлений у повному обсязі, належним чином оприбуткований та оплачений.
Доводи податкового органу про неможливість перевірки питання відображення у бухгалтерському обліку продажу товарів за період з 22.12.2015 по 02.03.2017 у зв'язку із відсутністю регістрів аналітичного та синтетичного обліку, де б відображалися господарські операції з ТОВ «Європродмаркет» позивач вважає безпідставними, оскільки відсутність чи наявність регістрів обліку не свідчить про неможливість встановлення реальності господарських операцій, з огляду на наявність у податкового органу інших первинних бухгалтерських та податкових документів, які у повному обсязі відображали рух товару, оплату, що господарські операції реально відбулися.
Відносно взаємовідносин позивача з ФОП ОСОБА_1 та «ИЗОБИЛИЕ» (склад Маріуполь) заявник зазначив, що не мав жодних взаємовідносин із вказаними контрагентами, а висновки контролюючого органу про реалізацію вказаним особам товару зроблено тільки на підставі ТТН, що свідчить про їх необґрунтованість.
Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 22.11.2017, залишеною без змін постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 18.07.2018, позов задоволено у повному обсязі. Скасовано податкові повідомлення-рішення від 27.06.2017 № 0001881422, № 0001891422 та №0001901422.
Задовольняючи позовні вимоги суди першої та апеляційної інстанції виходили з того, що господарські операції між ТОВ «ВП «Каховські ковбаси» з ТОВ «Європродмаркет» мали реальний характер, а не надання договору від 01.07.2016 № 15, якого не існує та про який взагалі не згадується в первинних документах, не може свідчити про нереальність таких господарських операцій. Щодо господарських взаємовідносин позивача з ФОП ОСОБА_1 та «ИЗОБИЛИЕ» (склад Маріуполь), то суди попередніх інстанцій зазначили, що під час розгляду справи судами не встановлено будь-яких господарських операцій позивача з вказаними особами.
Не погоджуючись із судовими рішеннями першої та апеляційної інстанції відповідач звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою (т. 2 а.с. 139-146), в якій просить скасувати судові рішення першої та апеляційної інстанції та прийняти нове судове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.
В доводах касаційної скарги скаржник зауважив, що судами попередніх інстанцій порушено норми матеріального та процесуального права та порушено принцип офіційного з'ясування всіх обставин справи, що призвело до неправильного вирішення спору.
Скаржник зазначає, що перевіркою встановлено, що ТОВ «ВП «Каховські ковбаси» задокументувало господарські операції без підтвердження їх фактичного здійснення з контрагентом-покупцем ТОВ «Європродмаркет» та реалізації ТМЦ на адресу контрагентів-покупців, яких неможливо ідентифікувати, в результаті чого занижено податкові зобов'язання з ПДВ в періоді, що перевірявся на загальну суму 391 246,53 грн. Відповідач також зауважив, що у договорі, укладеному між позивачем з контрагентом ТОВ «Європродмаркет» чітко не визначено умови поставки товарів, зокрема, хто має здійснювати таку поставку постачальник чи покупець, чиїм транспортом, звідки та куди має доставлятися товар, оскільки при перевірці встановлено відсутність ТТН, подорожних листів, журнал/регістрів обліку перевезень, ПІБ водіїв, що здійснювали перевезення, марки, модель, номерні знаки транспортних засобів, що свідчить про відсутність реального руху товарів від позивача контрагенту.
Крім зазначеного, скаржник додав, що позивач мав господарські взаємовідносини з ФОП « ОСОБА_1 » та одержувачем товару «ИЗОБИЛИЕ» (склад Маріуполь). Зокрема, перевіркою встановлено реалізацією позивачем у листопаді 2016 року на адресу покупця ФОП « ОСОБА_1 » товару на загальну суму 12 995,60 грн., у т.ч. ПДВ 2599,12 грн., а також реалізацію товарів одержувачу «ИЗОБИЛИЕ» (склад Маріуполь) на загальну суму 496 534,53 грн., у т.ч. ПДВ 99 306,91 грн., що підтверджується ТТН, які є в наявності у матеріалах кримінального провадження, вилучених 02.03.2017 УСБУ в Херсонській області у позивача та наданих для перевірки документів.
Скаржник звертає увагу, що у ТТН не зазначено код ЄДРПОУ одержувача «ИЗОБИЛИЕ» (склад Маріуполь), а позивачем в бухгалтерському та податковому обліку не відображено господарські операції з реалізації товару на адресу ФОП « ОСОБА_1 » та одержувачу «ИЗОБИЛИЕ» (склад Маріуполь).
Враховуючи викладене, скаржник просить задовольнити касаційну скаргу.
Позивач надіслав відзив на касаційну скаргу (т 2 а.с. 133-135), в якому просив касаційну скаргу залишити без задоволення, а судові рішення судів попередніх інстанцій залишити без змін.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи касаційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що на підставі ст. 20, п/п. 78.1.11 п. 78.1 ст. 78 ПК України, у період з 26.04.2017 по 10.05.2017 контролюючим органом проведено позапланову виїзну перевірку ТОВ «ВП «Каховські ковбаси», код ЄДРПОУ 40189966 з питань дотримання вимог податкового законодавства по питанням, визначеним в ухвалі від 19.04.2017 слідчого судді Херсонського міського суду Херсонської області Радченко Г.А., відповідно до якої підлягали встановленню факти наявності або відсутності господарських взаємовідносин між ТОВ «ВП «Каховські ковбаси» та суб'єктів господарської діяльності, в тому числі: ТОВ «Європродмаркет», ТОВ «Ізобіліє Груп», ФОП ОСОБА_1 , за результатами якої складено акт перевірки від 16.05.2017 № 112/21-22-14-04/40189966 (т. 1 а.с. 11-82), яким встановлено порушення позивачем вимог:
1) п/п.134.1.1 п.134.1 ст.134 Податкового кодексу України, п. 5, п. 7, п. 8 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 15 «Дохід», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.11.1999 № 290 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14.12.1999 за № 860/4153, в результаті чого занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся, на загальну суму 31 415,26 грн., у тому числі за 2016 рік на суму 31 415,26 грн.;
2) п. 187.1 ст. 187 Податкового кодексу України та п. 5 п/п. 4 підрозділу ІІ розділу V Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 № 21 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29.01.2016 за № 159/28289, в результаті чого занижено податок на додану вартість в періоді, що перевірявся, на загальну суму 367 509,00 грн., у тому числі: за листопад 2016 року в сумі 141175,00 грн.; за грудень місяць 2016 року в сумі 178409,00 грн.; за січень 2016 року в сумі 47385, 00 грн.
3) п. 187.1 ст. 187 Податкового кодексу України та п. 5 п/п. 4 підрозділу ІІ розділу V Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом міністерства фінансів України від 28.01.2016 № 21 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29.01.2016 за № 159/28289, в результаті чого завищено від'ємне значення по податку на додану вартість, що зараховується до складу податкового кредиту наступного періоду (ряд. 21 Декларації) за березень 2017 року у сумі 125 643,00 грн.
На підставі акта перевірки відповідачем прийнято податкові повідомлення - рішення від 27.06.2017:
1) № 0001891422, яким ТОВ «ВП «Каховські ковбаси» збільшено суму грошового зобов'язання за платежем з податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) в сумі 459386,25 грн., у тому числі за основним платежем в сумі 367509,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) в сумі 91877,25 грн. (т. 1 а.с. 7);
2) № 0001881422, яким ТОВ «ВП «Каховські ковбаси» збільшено суму грошового зобов'язання за платежем з податок на прибуток приватних підприємств в сумі 39268,75 грн., у тому числі за основним платежем в сумі 31415,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) в сумі 7853,75 грн. (т. 1 а.с. 10);
3) № 0001901422, яким ТОВ «ВП «Каховські ковбаси» зменшено розмір від'ємного значення суми з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) в сумі 125643,00 грн. (т. 1 а.с. 8).
Вважаючи свої права порушеними позивач звернувся до суду з даним позовом.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються Податковим кодексом України (далі - ПК України у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
Приписами п/п. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 ПК України визначено, що податковим кредитом є сума, на яку платник ПДВ має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.
Відповідно до п. 44.1 ст. 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
Відповідно до п/п 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПК України об'єктом оподаткування податком на прибуток підприємств є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього розділу.
Згідно з п. 135.1 ст. 135 ПК України доходи, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, включаються до доходів звітного періоду за датою, визначеною відповідно до статті 137, на підставі документів, зазначених у пункті 135.2 цієї статті, та складаються з: доходу від операційної діяльності, який визначається відповідно до пункту 135.4 цієї статті; інших доходів, які визначаються відповідно до пункту 135.5 цієї статті, за винятком доходів, визначених у пункті 135.3 цієї статті та у статті 136 цього Кодексу.
Пунктом 135.2 ст. 135 ПК України передбачено ,що доходи визначаються на підставі первинних документів, що підтверджують отримання платником податку доходів, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.
Згідно з п. 138.2 ст. 138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.
Відповідно до п/п. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 ПК України визначено, що не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.
Згідно з п. 185.1. ст. 185 ПК України об'єктом оподаткування є операції платників податку з: а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу; в) ввезення товарів на митну територію України; г) вивезення товарів за межі митної території України; е) постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.
Положеннями п. 186.1. ст. 186 ПК України передбачено, що місцем постачання товарів є: а) фактичне місцезнаходження товарів на момент їх постачання (крім випадків, передбачених у підпунктах «б» і «в» цього пункту); б) місце, де товари перебувають на час початку їх перевезення або пересилання, у разі якщо товари перевозяться або пересилаються продавцем, покупцем чи третьою особою; в) місце, де провадиться складання, монтаж чи встановлення, у разі якщо товари складаються, монтуються або встановлюються (з випробуванням чи без нього) продавцем або від його імені.
Згідно з п. 198.1 ст. 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.
Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною (п. 198.2 ст. 198 ПК України).
Пунктом 198.3 ст. 198 ПК України передбачено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Пунктом 198.6 ст. 198 ПК України визначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).
За змістом наведених норм, право платника податків на збільшення податкового кредиту обумовлено юридичним складом, до якого входять такі юридичні факти, як придбання платником податку у інших платників цього податку товарів (послуг), призначених для використання в оподатковуваних операціях, що відповідають цілям господарської діяльності платника податку; підтвердження податковою накладною, виписаною постачальником - платником податку, митною декларацією (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 ПК України) суми нарахованого (сплаченого) податку в ціні придбання товару (послуг).
Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (частина 2 цієї статті).
Таким чином, будь-які документи (у тому числі, договори, акти, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.
Щодо господарських взаємовідносин ТОВ «ВП «Каховські ковбаси» з контрагентом ТОВ «Європродмаркет» судами попередніх інстанцій встановлено, що під час проведення перевірки контролюючим органом використані матеріали, опис яких зазначено у протоколі обшуку та огляду, вилучені Управлінням СБУ у Херсонській області 02.03.2017 у ТОВ «ВП «Каховські ковбаси», а також використана інформація даних ІС «Податковий блок», архів електронної звітності, аналітична система: перегляд результатів співставлення, з огляду на що перевірка проводилась в приміщенні слідчого відділу УСБУ у Херсонській області, оскільки в даному приміщенні знаходились вилучені первинні бухгалтерські та фінансові документи ТОВ «ВП «Каховські ковбаси», системні блоки та інші матеріали.
За результатами перевірки взаємовідносин між ТОВ «ВП «Каховські ковбаси» та ТОВ «Європродмаркет» контролюючий орган зробив висновок про не підтвердження реальності господарських операцій з продажу товарів на суму 1 956 232,65 грн., оскільки відсутня можливість перевірити питання відображення у бухгалтерському обліку продажу товарів за період з 22.12.2015 по 12.03.2017 через відсутність регістрів аналітичного та синтетичного обліку, де зображуються у бухгалтерському та податковому обліку господарські операції ТОВ «ВП «Каховські ковбаси» із контрагентом ТОВ «Європродмаркет».
На противагу вказаним висновками податкового органу, суди попередніх інстанцій вірно зазначили, що згідно з п/п. 75.1.2. п. 75.1. ст. 75 ПК України, документальна перевірка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.
Тобто, виходячи з аналізу вказаної норми, суди попередніх інстанцій слушно зауважили, що відсутність чи наявність регістрів обліку не свідчить про неможливість встановлення реальності господарських операцій. Тим більше, що регістри податкового та бухгалтерського обліку не є єдиним документом, що підлягає перевірці.
Більш того, з акту перевірки вбачається, що предметом перевірки був також договір від 15.08.2016 № 19 (т. 1 а.с. 34-35), укладений між ТОВ «ВП «Каховські ковбаси» (постачальник) та ТОВ «Європродмаркет» (покупець), за умовами якого поставка товару здійснюється згідно з поданою покупцем заявкою за рахунок постачальника або самовивезенням зі складу постачальника. Якість товару підтверджується посвідченням якості виробника, ветеринарне посвідчення надається за рахунок покупця.
Отже, суди попередніх інстанцій слушно зазначили, що твердження відповідача відносно відсутності у позивача документів, які б підтверджували перевезення товарів (шляхові листи, товарно-транспортні накладні, журнал/регістр обліку перевезень, П.І.Б. водіїв, що здійснювали перевезення, марка, модель, номерні знаки транспорту тощо), є необґрунтованими, оскільки ТОВ «ВП «Каховські ковбаси» не здійснювало перевезення товару, а ТОВ «Європродмаркет» отримувало товар на складі продавця та здійснювало його перевезення самостійно.
Більш того, в акті зазначено про наявність первинних документів, що підтверджують взаємовідносини між сторонами, зокрема, видаткові та податкові накладні зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних. Тоді як розрахунки за поставлений товар здійснено на розрахунковий рахунок ТОВ «ВП «Каховські ковбаси» №26007013044154 в ПАТ «СБЕРБАНК», код банка 320627 покупцем ТОВ «Європродмаркет» у загальній сумі 4 994 332,26 грн.
Крім того, зі змісту акта перевірки абз. 3 та 4 вбачається (т. 1 а.с. 33, а.с. акта перевірки 23), відповідач, проводячи перевірку зазначив, що під час перевірки не підтверджено реальність господарських операцій ТОВ «ВП «Каховські ковбаси» з ТОВ «Європродмаркет» у період з 25.10.2016 у зв'язку з тим, що позивачем не надано договір поставки товару покупцю ТОВ «Європродмаркет» від 01.07.2016 №15, посилання на який зазначається у банківській виписці розрахункового рахунку підприємства № НОМЕР_1 в ПАТ «СБЕРБАНК», код банка 320627 від 29.08.2016.
Однак, дослідивши записи судового засідання в суді першої інстанції від 14.11.2017 та від 22.11.2017, колегія суддів дійшла висновку, що дійсно представник позивача у судовому засіданні зазначив, що жодні первинні документи не містять посилання на договір від 01.07.2016 № 15, оскільки його не існує. Не встановлено судом касаційної інстанції і таких документів під час їх дослідження, які б містили посилання на договір від 01.07.2016 № 15.
В порушення вимог ч. 2 ст. 77 КАС України, податковим органом, як до суду першої інстанції, так і до суду апеляційної інстанції, не надано банківську виписку розрахункового рахунку підприємства № НОМЕР_1 в ПАТ «СБЕРБАНК», код банка 320627 від 29.08.2016, з якої, як суди попередніх інстанцій, так і Верховний Суд могли б пересвідчитись, що така банківська виписка містить посилання на вказаний договір.
Щодо твердження відповідача про відсутність посвідчень якості товару, відсутність ветеринарного посвідчення, надання якого передбачено умовами договору між суб'єктами господарювання, суди попередніх інстанцій вірно зазначили, що такі питання не входить до компетенції контролюючого органу і є виключно питанням взаємовідносин сторін угоди, якщо сторона прийняла товар, то якість товару її влаштовує.
Більш того, слід зауважити, що посвідчення якості товару, у розумінні Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», не є первинними документами, а відтак жодним чином не впливають на реальність господарських операцій та вочевидь не можуть свідчити про нереальність таких господарських операцій.
Відносно посилання контролюючого органу про нездійснення господарських операцій з реалізації товарів покупцю, починаючи з 25.10.2016 та у листопаді-грудні 2016 року з тих підстав, що у вказаний період ТОВ «Європродмаркет» не відображає в Єдиному реєстрі податкових накладних на подальшу реалізацію придбаного ТОВ «ВП «Каховські ковбаси» товару, суди попередніх інстанцій вірно зазначили, що такі обставини жодним чином не стосуються діяльності позивача і є виключно питанням додержання вимог діючого законодавства контрагентом, виходячи з вимог абз. 2 ст. 61 Конституції України.
Тоді як, в акті перевірки відсутнє посилання на настання правових наслідків для покупця ТОВ «Європродмаркет» відносно не виявлення контролюючим органом фактів наступного продажу контрагентом товарів, отриманих від позивача.
ГУ ДФС у Херсонській області під час перевірки надіслано до Маріупольської ОДПІ ГУ ДФС У Донецькій області (Центральне відділення) запит про проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ «Європродмаркет», однак на момент складання акту перевірки інформації не отримано.
Відтак, суди попередніх інстанцій вірно зауважили про передчасність висновків контролюючого органу про нездійснення господарських операцій з реалізації товарів на адресу ТОВ «Європродмаркет» у зв'язку з відсутністю належної та достовірної інформації у контролюючого органу по даному контрагенту, у зв'язку з чим такі висновки відповідача ґрунтуються лише на припущеннях.
Щодо взаємовідносин ТОВ «ВП «Каховські ковбаси» з ФОП ОСОБА_1 та «ИЗОБИЛИЕ» (склад Маріуполь), які зроблені на підставі дослідження ТТН, то суди попередніх інстанцій вірно зауважили, що під час розгляду справи встановлено відсутність будь-яких господарських операцій позивача із ФОП ОСОБА_1 та «ИЗОБИЛИЕ» (склад Маріуполь), зважаючи на те, що позивач мав господарські відносини з ФОП ОСОБА_2 , що підтверджується договором постачання № 1207/1 від 12.07.2016 (т. 2 а.с. 69).
Відповідно до витягу по банківському рахунку позивача від 08.11.2016 ФОП ОСОБА_2 здійснено передоплату за грудень 2016 року у сумі 50 000 грн.(т. 1 а.с. 98).
Більш того, суди встановили, що контрагентом позивача було ТОВ «Ізобіліє Груп» (код ЄДРПОУ 39636570), що знаходиться у м. Нова Каховка. Жодних взаємовідносин із невстановленим суб'єктом «ИЗОБИЛИЕ» (склад Маріуполь) у позивача не було. В акті перевірки не зазначено ідентифікації такого контрагента позивача, як «ИЗОБИЛИЕ» (склад Маріуполь), зокрема, його організаційно-правову форму, код ЄДРПОУ, місцезнаходження, тощо, що свідчить про безпідставність висновків контролюючого органу про наявність взаємовідносин щодо передачі товарів між позивачем та вказаними суб'єктами.
Відтак, суди попередніх інстанцій дійшли правильних висновків, що під час розгляду справи встановлено відсутність будь-яких господарських операцій позивача із ФОП ОСОБА_1 та «ИЗОБИЛИЕ» (склад Маріуполь).
В порушення вимог ч. 2 ст. 77 КАС України, податковим органом до матеріалів справи не надано будь-яких, у розумінні ст. 73 КАС України доказів, які б надавали судам можливість пересвідчитись в протилежному.
Враховуючи викладене, доводи касаційної скарги, не знайшли свого підтвердження та спростовуються матеріалами справи і не дають підстав вважати, що при прийнятті оскаржуваних рішень суди попередніх інстанції допустили неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Касаційний перегляд справи здійснено в порядку, що діяв до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ» від 15.01.2020 № 460-ІХ (відповідно до пункту 2 розділу ІІ цього Закону), та в межах доводів та вимог касаційної скарги відповідно до ч. 1 ст. 341 КАС України.
Згідно з частиною 1 статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
На підставі викладеного, керуючись статтями 341, 345, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд, -
Касаційну скаргу Головного управління ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі залишити без задоволення.
Постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 22.11.2017 та постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 19.07.2018 у справі № 821/1420/17, залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя І.А. Васильєва
Cудді В.П. Юрченко
В.В. Хохуляк