15 жовтня 2025 року
м. Київ
справа №804/3705/18
адміністративне провадження № К/9901/68356/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
Судді-доповідача - Васильєвої І.А.,
суддів -Бившевої Л.І., Юрченко В.П.,
розглянувши в порядку письмового провадження
касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «РІМ-БУД»
на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10.07.2018 (суддя: Захарчук Борисенко Н.В.)
та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 08.11.2018 (судді: Чередниченко В.Є. Іванов С.М., Панченко О.М.
у справі № 804/3705/18
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «РІМ-БУД»
до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області
про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -
У травні 2018 року Товариство з обмеженою відповідальністю «РІМ-БУД» (далі - позивач, ТОВ «РІМ БУД») звернулося до суду з позовом до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області (далі - відповідач, ГУ ДФС у Дніпропетровській області, податковий/контролюючий орган), в якому просило суд: визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення рішення № 0046931205 від 01.03.2018 Головного управління ДФС у Дніпропетровській області на суму 259032,15 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач наголосив на протиправності оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, оскільки позивачем помилково, по одним і тим самим господарським операціям було складено та зареєстровано в ЄРПН по дві податкові накладні на кожну таку господарську операцію, що подвоїло податкові зобов'язання позивача зі сплати ПДВ.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10.07.2018 (т. 1 а.с. 163-165), залишеного без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 08.11.2018 (т. 1 а.с. 223-225) у задоволені адміністративного позову відмовлено повністю.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції, з мотивами якого погодився суд апеляційної інстанції, виходили з того, що позивачем було порушено граничний строк реєстрації податкових накладних в ЄРПН.
Щодо тверджень позивача відносно помилковості складання та реєстрації 21 податкової накладної, то суд першої інстанції наголосив на безпідставності таких доводів, оскільки процес складання податкової накладної та їх реєстрація в Єдиному реєстрі податкових накладних містить комплекс свідомих дій платника податку із заповнення усіх реквізитів податкової накладної (у тому числі власноручного присвоєння податковій накладній номеру, передбаченого Порядком заповнення податкової накладної, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 № 1307), накладення електронного цифрового підпису та підтвердження відправки на реєстрацію, що у свою чергу унеможливлює сформування податкової накладної без свідомої участі відповідальної особи платника податку. Суд додав, що як зазначив представник відповідача у судовому засіданні для складення та реєстрації податкових накладних в ЄРПН користувачу необхідно здійснити дії в чотири етапи.
В свою чергу суд апеляційної інстанції з даного приводу зазначив, що доводи позивача щодо необґрунтованого застосування до нього штрафних санкцій у зв'язку з складанням помилкових податкових накладних які не було вчасно зареєстровано, є безпідставними, оскільки положення пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України передбачають саме обов'язок для платника податків зареєструвати в установлені терміни складену ним податкову накладну в Єдиному реєстрі податкових накладних, виключень щодо не реєстрації в установлені строки складених помилково податкових накладних ця норма не містить.
Відносно доводів позивача щодо необґрунтованого застосування до нього штрафних санкцій за складені помилково податкові накладні, оскільки до них позивачем складено та зареєстровано в ЄРПН розрахунки коригування, суд апеляційної інстанції також вважає необґрунтованим, оскільки ця обставина не спростовує факт порушення граничних термінів реєстрації в ЄРПН таких податкових накладних позивачем.
Щодо доводів позивача про те, що реєстрація ще двох податкових накладних, а саме: від 26.06.2017 № 73 та від 30.06.2017 № 74 зупинена, то суд апеляційної інстанції зазначив, що ці накладні відсутні в переліку податкових накладних за несвоєчасну реєстрацію яких нараховано штрафні санкції за оскарженим податковим повідомленням-рішенням відповідача. Отже ця обставина не стосується предмету спору.
Не погоджуючись із судовими рішенням судів першої та апеляційної інстанції, позивач звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою (т. 2 а.с.1-7), в якій просить скасувати судові рішення першої та апеляційної інстанції, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
В доводах касаційної скарги позивач зазначає, що судами попередніх інстанцій порушено норми матеріального та процесуального права та порушено принцип офіційного з'ясування всіх обставин справи, що призвело до неправильного вирішення спору.
Скаржник пояснює, що судами попередніх інстанцій не взято до уваги пояснення позивача щодо помилковості складання та реєстрації 19 з 21 податкових накладних, оскільки ТОВ «РІМ-БУД» щодо одних і тих самих господарських операцій, помилково складено і зареєстровано в ЄРПН по дві податкові накладні на кожну таку операцію, що фактично подвоїло відповідні податкові зобов'язання зі сплати ПДВ та забезпечило безпідставне збільшення надходжень Державного бюджету України на суму такого зайвого ПДВ.
Додає, що судами попередніх інстанцій також не взято до уваги надані позивачем докази на підтвердження помилковості реєстрації ПН, зокрема, листи до ДПІ у Центральному районі м. Дніпра, декларації ТОВ «РІМ-БУД» з ПДВ за червень та грудень 2017 року і витяги з ЄРПН, які підтверджують реєстрацію як вірних так і помилкових ПН, розрахунки коригування до ПН, що фактично анулювали помилково складені і зареєстровані ПН.
За висновком представника скаржника враховуючи, що оспорювані помилкові податкові накладні складені щодо господарських операцій, за якими вже складено та зареєстровано в ЄРПН вірні ПН, а інші аналогічні господарські операції на дати складання таких помилкових податкових накладних за участю ТОВ «РІМ-БУД» відсутні, то обов'язок позивачем складання даних помилкових ПН та їх реєстрація в ЄРПН також відсутня, а отже підстави для застосування до позивача штрафних санкцій за порушення строків реєстрації таких помилкових ПН в ЄРПН також відсутні. Аналогічна правова позиція викладена у листі ДФС України від 04.05.2018 № 2004/6/99-99-07-05-06-15/ІПК та постанові Верховного Суду від 26.06.2018 у справі № 813/4556/16.
Відповідач надіслав відзив на касаційну скаргу (т. 2 а.с. 44-46), в якому просив таку скаргу залишити без задоволення, а судові рішення судів попередніх інстанцій залишити без змін.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи касаційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що податковим органом, на підставі підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 розділу І Податкового кодексу України, у порядку підпункту 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 та статті 76 глави 8 розділу ІІ Податкового кодексу України проведено камеральну перевірку ТОВ «РІМ-БУД» з питання своєчасності реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних складених за червень, листопад та грудень 2017 року, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних у липні. грудні 2017 року та січні 2018 року, за результатами якої складено акт від 05.02.2018 № 5055/04-36-12-05/35042112 (т. 1 а.с. 12-13), яким встановлено порушення граничних строків реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних
На підставі акту перевірки податковим органом прийнято податкове повідомлення - рішення від 01.03.2018 № 004693125 про застосування до позивача штрафних санкцій у розмірі 259032,12 грн. за порушення п. 201.10. ст. 201 Податкового кодексу України (т. 1 а.с. 10). За результатами адміністративного оскарження вищевказане податкове повідомлення-рішення залишено без змін.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулює Податковим кодексом України (далі - ПК України у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
Відповідно до пункту 201.10 статті 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.
Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.
Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.
Помилки в реквізитах, визначених пунктом 201.1 цієї статті (крім коду товару згідно з УКТ ЗЕД), які не заважають ідентифікувати здійснену операцію, її зміст (товар/послугу, що постачаються), період, сторони та суму податкових зобовязань, не можуть бути причиною неприйняття податкових накладних у електронному вигляді.
Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків:
для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені;
для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені;
У разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.
Таким чином, на платника податків покладено обов'язок щодо реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних у строк, встановлений податковим законодавством, а саме для податкових накладних складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені, а для податкових накладних складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені.
Відповідно до пункту 120-1.1 статті 120-1 ПК України (у редакції від 01.01.2018) порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов'язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі:
10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів;
20 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів;
30 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів;
40 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів;
50 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації на 366 і більше календарних днів.
Відповідно до абз. 6 п. 192.1 ст. 192 ПК України розрахунок коригування до податкової накладної складається також у випадку виправлення помилок, допущених при складанні податкової накладної, у тому числі не пов'язаних із зміною суми компенсації вартості товарів/послуг.
З аналізу наведеної норми слідує, що у випадку допущення помилок при складанні податкової накладної та реєстрації її в Єдиному реєстрі податкових накладних платник податку з метою виправлення допущеної помилки має право згідно з пунктом 192.1 статті 192 ПК України скласти розрахунок коригування до помилкової податкової накладної. Такий розрахунок коригування підлягає реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку на додану вартість, на адресу якого виписано помилкову податкову накладну.
У цій справі, суди попередніх інстанцій встановили та дійшли висновку про порушення позивачем у червні, листопаді та грудні 2017 року термінів реєстрації ПН:
- № 60 від 27.06.2017, дата подання до реєстрації 16.08.2017, кількість днів затримки 32 дня;
- № 62 від 30.06.2017, дата подання до реєстрації 16.08.2017, кількість днів затримки 32 дня;
- № 61 від 30.06.2017, дата подання до реєстрації 16.08.2017, кількість днів затримки 32 дня;
- № 63 від 30.06.2017, дата подання до реєстрації 16.08.2017, кількість днів затримки 32 дня;
- № 70 від 30.06.2017, дата подання до реєстрації 16.08.2017, кількість днів затримки 32 дня;
- № 68 від 30.06.2017, дата подання до реєстрації 16.08.2017, кількість днів затримки 32 дня;
- № 69 від 30.06.2017, дата подання до реєстрації 16.08.2017, кількість днів затримки 32 дня;
- № 65 від 30.06.2017, дата подання до реєстрації 16.08.2017, кількість днів затримки 32 дня;
- № 67 від 29.06.2017, дата подання до реєстрації 16.08.2017, кількість днів затримки 32 дня;
- № 66 від 29.06.2017, дата подання до реєстрації 16.08.2017, кількість днів затримки 32 дня;
- № 64 від 30.06.2017, дата подання до реєстрації 16.08.2017, кількість днів затримки 32 дня;
- № 71 від 19.06.2017, дата подання до реєстрації 16.08.2017, кількість днів затримки 32 дня;
- №72 від 30.06.2017, дата подання до реєстрації 16.08.2017, кількість днів затримки 32 дня;
- №75 від 16.06.2017, дата подання до реєстрації 16.08.2017, кількість днів затримки 32 дня;
- № 90 від 30.06.2017, дата подання до реєстрації 16.08.2017, кількість днів затримки 32 дня;
- № 91 від 26.06.2017, дата подання до реєстрації 16.08.2017, кількість днів затримки 32 дня;
- № 18 від 10.11.2017, дата подання до реєстрації 06.12.2017, кількість днів затримки 6 дня;
- № 47 від 28.12.2017, дата подання до реєстрації 19.01.2018, кількість днів затримки 4 дня;
- № 48 від 28.12.2017, дата подання до реєстрації 22.01.2018, кількість днів затримки 7 дня;
- № 19 від 28.12.2017, дата подання до реєстрації 19.01.2018, кількість днів затримки 4 дня;
- № 22 від 28.12.2017, дата подання до реєстрації 19.01.2018, кількість днів затримки дня (т. 1 а.с. 23-54).
Отже, суди попередніх інстанцій дійшли висновку про порушення позивачем граничних строків реєстрації вказаних ПН в ЄРПН, що свідчить про правомірність прийняття податковим органом оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.
Разом з тим, перевіряючи висновки судів попередніх інстанцій з урахуванням встановлених обставин та наявних в матеріалах справи доказів, колегія суддів виходить з наступного.
Відповідно до пункту 21 Порядку заповнення податкової декларації, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 № 1307 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 26.01.2016 за № 137/28267 (далі - Порядок № 1307, у редакції від 01.03.2017) у разі здійснення коригування сум податкових зобов'язань, а також у випадку виправлення помилок, допущених при складанні податкової накладної, не пов'язаних із зміною суми компенсації вартості товарів/послуг, відповідно до статті 192 розділу V Податкового кодексу України постачальник (продавець) товарів/послуг складає розрахунок коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної (далі - розрахунок коригування) за формою згідно з додатком 2 до податкової накладної.
Розрахунок коригування складається особами, визначеними відповідно до пункту 1 цього Порядку.
Порядок складання розрахунку коригування та його реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних аналогічний порядку, передбаченому для податкових накладних, крім випадків, передбачених цим Порядком.
У розрахунку коригування вказуються дата та номер податкової накладної, до якої вносяться зміни. У клітинках номера податкової накладної, що не заповнюються, нулі, прочерки та інші знаки чи символи не проставляються.
У разі складання розрахунку коригування з метою виправлення помилок, допущених при складанні податкової накладної, не пов'язаних із зміною суми компенсації вартості товарів/послуг, у розрахунку коригування зазначаються виправлені дані.
Не допускається виправлення даних щодо дати складання податкової накладної та її порядкового номера.
Згідно з абз. 7 та 8 п. 120-1.1 ст. 120 ПК України (у редакції від 01.01.2018) у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних згідно з пунктом 201.16 статті 201 цього Кодексу штрафні санкції, передбачені цим пунктом, не застосовуються на період зупинення такої реєстрації до прийняття рішення щодо відновлення реєстрації таких податкових накладних/розрахунків коригування згідно з підпунктом 201.16.4 пункту 201.16 статті 201 цього Кодексу.
У разі реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до податкової накладної до початку проведення перевірки, предметом якої є дотримання вимог цього Кодексу щодо своєчасності реєстрації таких документів в Єдиному реєстрі податкових накладних, штрафні санкції, передбачені пунктом 120-1.2 цієї статті, не застосовуються.
З матеріалів справи встановлено, що позивачем 22.01.2018, тобто до початку проведення камеральної перевірки (проведена 05.02.2018) складено та направлено на реєстрацію розрахунок коригування кількісних і вартісних показників № 4 (т. 1 а.с. 56) до податкової накладної від 28.12.2017 № 48 на суму ПДВ 315 353,09 грн. (т. 1 а.с. 57).
Про вказані обставини позивачем було повідомлено податковий орган листом від 24.01.2018 за вих № 26 (т. 1 а.с. 55).
З розрахунку штрафу за порушення термінів реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних з ЄРПН (т. 1 а.с. 11) за податковим повідомленням рішенням від 01.03.2018 № 0046931205 вбачається, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення включає в себе також і суму штрафних санкцій у розмірі 10% - 31535,31 грн. за податковою накладною від 28.12.2017 № 48 на суму ПДВ 315 353,09 грн.
Отже, суди попередніх інстанцій ухвалюючи судові рішення про відмову у задоволенні позовних вимог у повному обсязі, не врахували, що позивачем було подано до контролюючого органу, до початку проведення перевірки (до 05.02.2018), РК від 22.01.2018 № 4 до ПН від 28.12.2017 № 48, що свідчить про протиправність податкового повідомлення рішення від 01.03.2018 № 0046931205 в частині на суму штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 31535,31 грн., а позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню, що свідчить про помилковість висновків судів попередніх інстанцій в цій частині. В іншій частині судові рішення підлягають залишенню без змін.
Відносно доводів позивача що ним було також подано розрахунки коригування від 21.02.2018 № 1 (т. 1 а.с. 123) та від 21.02.2018 № 2 (т. 1 а.с. 126), а також від 22.02.2018 № 3 (т. 1 а.с. 129) до податкових накладних від 19.06.2017 № 71, від 30.06.2017 № 72 та від 16.06.2017 № 75, що не враховано судами попередніх інстанцій, то Суд вважає вказані доводи безпідставними, оскільки такі розрахунки подано вже після проведення камеральної перевірки, якою і встановлено порушення своєчасності реєстрації податкових накладних, яка проведена 05.02.2018.
Більш того, Суд зауважує, що до податкових накладних від 27.06.2017 № 60, від 30.06.2017 № 62, від 30.06.2017 № 61, від 30.06.2017 № 63, від 30.06.2017 № 70, від 30.06.2017 № 68, від 30.06.2017 № 69, від 30.06.2017 № 65, від 29.06.2017 № 67, від 29.06.2017 № 68, від 30.06.2017 № 64, від 30.06.2017 № 90, від 26.06.2017 № 91, розрахунки коригування відносно помилковості складання та реєстрації в ЄРПН вказаних ПН позивачем, в порушення вимог п. 192.1 ст. 192 ПК України та п. 21 Порядку № 1307 взагалі не складалися та на реєстрацію до ЄРПН не направлялися, що вказує на безпідставність доводів скаржника про помилковість реєстрації зазначених ПН в ЄРПН.
Відносно листа від 05.02.2018 вих. № 05/02 (т. 1 а.с. 22), яким позивачем повідомлено податковий орган про помилковість реєстрації ПН в ЄРПН, то колегія суддів зауважує, що такий лист не може свідчити про помилковість реєстрації ПН, перелік яких наведено в такому листі, в ЄРПН, оскільки вказаний лист було направлено податковому органу датою проведення камеральної перевірки, тобто 05.02.2018. Більш того, до такого листа не надано РК до ПН, які б надавали суду можливість пересвідчитись у помилковості реєстрації ПН в ЄРПН.
Суд вважає слушними доводи судів попередніх інстанцій, що посилання позивача на помилкове формування податкових накладних є необґрунтованим, оскільки процес складання податкової накладної та її реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних містить комплекс свідомих дій платника податку із заповнення усі реквізитів податкової накладної (у тому числі власноручного присвоєння податковій накладній номеру, передбаченого Порядком № 1307, накладення електронного цифрового підпису та підтвердження відправки на реєстрацію, що у свою чергу унеможливлює сформування податкової накладної без свідомої участі відповідальної особи платника податку.
Щодо посилання скаржника у касаційній скарзі на те, що підстави для застосування до позивача штрафних санкцій за порушення строків реєстрації помилкових ПН в ЄРПН відсутні, Суд вважає безпідставними, оскільки, як вже було зазначено вище позивачем не складалися та направлялися РК по ПН від 27.06.2017 № 60, від 30.06.2017 № 62, від 30.06.2017 № 61, від 30.06.2017 № 63, від 30.06.2017 № 70, від 30.06.2017 № 68, від 30.06.2017 № 69, від 30.06.2017 № 65, від 29.06.2017 № 67, від 29.06.2017 № 68, від 30.06.2017 № 64, від 30.06.2017 № 90, від 26.06.2017 № 91 щодо помилковості їх реєстрації.
Колегія суддів вважає безпідставними посилання скаржника у касаційній скарзі на постанову Верховного Суду від 26.06.2018 у справі № 813/4556/16, оскільки обставини у справі № 813/4556/16 не є релевантними обставинам у даній справі.
Посилання позивача у касаційній скарзі на лист ДФС України від 04.05.2018 № 2004/6/99-99-07-05-06-15/ІПК, колегією суддів також до уваги не приймається, оскільки, виходячи з ч. 5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Касаційний перегляд справи здійснено в порядку, що діяв до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ» від 15.01.2020 № 460-ІХ (відповідно до пункту 2 розділу ІІ цього Закону), та в межах доводів та вимог касаційної скарги відповідно до ч. 1 ст. 341 КАС України.
Відповідно до ч. 1 ст. 351 КАС України підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення або зміни рішення у відповідній частині є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Таким чином, судові рішення попередніх інстанцій підлягають скасуванню в частині відмови у задоволенні позовних вимог про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення рішення від 01.03.2018 № 0046931205 в частині на суму 31535,31 грн., а позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.
Керуючись статтями 341, 345, 349, 351, 353, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «РІМ-БУД» задовольнити частково.
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10.07.2018 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 08.11.2018 у справі № 804/3705/18 скасувати в частині відмови у задоволенні позовних вимог про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 01.03.2018 № 0046931205 на суму штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 31535,31 грн.
Прийняти в цій частині нове судове рішення.
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «РІМ-БУД» задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 01.03.2018 № 0046931205 на суму штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 31535,31 грн.
В іншій частині рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10.07.2018 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 08.11.2018 у справі № 804/3705/18, залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя І.А. Васильєва
Cудді Л.І. Бившева
В.П. Юрченко