15 жовтня 2025 року
м. Київ
справа № 500/2001/24
адміністративне провадження № К/990/46564/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду (далі - Суд):
судді-доповідача - Бевзенка В.М.,
суддів: Шарапи В.М., Чиркіна С.М.
розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє ОСОБА_2, на рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 24 червня 2024 року (прийняте у складі судді Баб'юка П.М.) та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 25 листопада 2024 року (у складі колегії суддів: Судової-Хомюк Н.М., Онишкевича Т.В., Сеника Р.П.) у справі № 500/2001/24 за позовом ОСОБА_2 , в інтересах недієздатного ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про зобов'язання вчинити певні дії,
І. ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
1. У квітні 2024 року ОСОБА_2 (далі - представник позивача, ОСОБА_2 ), в інтересах недієздатного ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Тернопільського окружного адміністративного суду із позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області (далі - відповідач, ГУ ПФУ в Тернопільській області), в якому просив суд зобов'язати відповідача призначити ОСОБА_1 пенсію у зв'язку з втратою годувальника з 29 листопада 2022 року, здійснити нарахування та перерахунок пенсії з урахуванням чинних нормативно-правових актів, зокрема підзаконних нормативно-правових актів центральних органів виконавчої влади щодо надбавок, провести виплату раніше невиплаченої пенсії у спосіб, який використовується для поточних виплат пенсії.
Позов обґрунтовано тим, що ОСОБА_1 є особою з інвалідністю з дитинства. ІНФОРМАЦІЯ_1 він досяг повноліття. За результатами огляду медико-соціальною експертною комісією від 17 лютого 2023 року йому встановлено інвалідність І групи, підгрупи А.
15 березня 2023 року Тернопільський міськрайонний суд відкрив провадження за заявою ОСОБА_2 про визнання ОСОБА_1 недієздатним і призначення опікуна. 13 листопада 2023 року Тернопільський міськрайонний суд ухвалив рішення щодо визнання недієздатним ОСОБА_1 і призначення його опікуном ОСОБА_2 , яке набрало законної сили 14 грудня 2023 року.
З моменту досягнення повноліття, з 23 жовтня 2022 року, і до моменту набрання рішенням законної сили 14 грудня 2023 року, позивач мав правовий статус особи з повною цивільною дієздатністю, проте через стан здоров'я не міг самостійно реалізовувати свої права та не мав законного представника. У зв'язку з цим, на думку його представника, пропущені строки для реалізації прав і законних інтересів ОСОБА_1 підлягають поновленню з метою забезпечення реальної можливості їх здійснення через законного представника або мають бути захищені іншим належним способом.
Представник позивача зазначає, що після смерті батька ІНФОРМАЦІЯ_3 у ОСОБА_1 виникло право на пенсію у зв'язку з втратою годувальника, передбачене розділом V Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року № 1058-IV (далі - Закон № 1058-IV).
За результатами звернення до відповідача 29 грудня 2023 року (повторне звернення подано 15 січня 2024 року) зазначений вид пенсії ОСОБА_1 було призначено, проте не з моменту смерті годувальника, а з дати звернення до територіального органу Пенсійного фонду України.
Не погоджуючись з такими діями відповідача, представник позивача звернувся до суду з позовом зобов'язати відповідача призначити ОСОБА_1 пенсію у зв'язку з втратою годувальника з 29 листопада 2022 року.
Короткий зміст рішень судів першої та другої інстанцій
2. Тернопільський окружний адміністративний суд рішенням від 24 червня 2024 року, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 25 листопада 2024 року, у задоволенні позову відмовив.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суди першої та апеляційної інстанцій виходили з того, що на момент звернення 29 грудня 2023 року опікуна ОСОБА_1 до відповідача із заявою про призначення пенсії у зв'язку з втратою годувальника у останнього не було підстав для її призначення з 29 листопада 2022 року (наступного дня після смерті годувальника), оскільки звернення відбулося після спливу дванадцяти місяців з дня смерті годувальника.
Суди зазначили, що для того, щоб у пенсійного органу виникли правові підстави призначити пенсію у зв'язку з втратою годувальника з дня смерті годувальника, позивач може звернутися до суду, який розглядав справу про визнання його недієздатним, із заявою про ухвалення додаткового рішення. У такій заяві слід просити суд визначити конкретну дату, з якої ОСОБА_1 слід вважати недієздатним. Суди звернули увагу, що станом на дату висновку судово- психіатричної експертизи - 14 вересня 2023 року, якою підтверджено наявність у ОСОБА_1 стійкого психічного розладу, ще не сплинуло 12 місяців з дня смерті годувальника - батька недієздатного ОСОБА_1 . Визначивши конкретну дату, з якої ОСОБА_1 слід вважати недієздатним можна буде зробити висновок, що його стан недієздатності охоплював період до моменту звернення опікуна ОСОБА_2 із заявою про призначення пенсії.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
3. Не погоджуючись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, ОСОБА_2 звернувся із касаційною скаргою, у якій просить скасувати рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 24 червня 2024 року, постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 25 листопада 2024 року та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.
II. АРГУМЕНТИ СТОРІН
Короткий зміст вимог касаційної скарги
4. Касаційна скарга обґрунтована тим, що суди попередніх інстанцій при ухвалені судових рішень допустили неправильне застосування норм матеріального і порушення норм процесуального права, не врахували висновки, викладені у постанові Верховного Суду від 30 квітня 2021 року у справі № 383/39/20.
Також скаржник зазначає, що касаційна скарга у справі № 500/2001/24 має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики і виняткове значення для позивача.
Верховний Суд ухвалою від 28 січня 2025 року відкрив касаційне провадження у цій справі, запропонував відповідачеві подати відзив на касаційну скаргу та витребував з Тернопільського окружного адміністративного суду справу № 500/2001/24.
17 лютого 2025 року до Верховного Суду надійшла адміністративна справа № 500/2001/24.
Відзив на касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 24 червня 2024 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 25 листопада 2024 року відповідач не надав, що не перешкоджає подальшому розгляду справи.
ІІІ. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ
5. Суди попередніх інстанцій встановили, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є особою з інвалідністю з дитинства I групи, підгрупи А, що підтверджується довідкою до акта огляду медико-соціальною експертною комісією серії 12 ААГ № 239263 від 23 лютого 2023 року.
Згідно зі свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 від 07 грудня 2022 року, батько ОСОБА_1 - ОСОБА_3 - помер ІНФОРМАЦІЯ_3 (арк. справи 4, зворот).
Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області рішенням від 13 листопада 2023 року у справі № 607/4844/23 визнав недієздатним ОСОБА_1 , встановив над ним опіку та призначив ОСОБА_2 його опікуном.
29 грудня 2023 року ОСОБА_2 звернувся до ГУ ПФУ в Тернопільській області із заявою про призначення ОСОБА_1 пенсії у зв'язку з втратою годувальника.
Відповідно до протоколу призначення пенсії, ОСОБА_1 призначено пенсію у зв'язку з втратою годувальника відповідно до Закону № 1058-IV з 29 грудня 2023 року.
На звернення ОСОБА_2 ГУ ПФУ в Тернопільській області листом від 23 лютого 2024 року повідомило, що відповідно до статті 45 Закону № 1058-IV пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім випадків, коли пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається з дня, що настає за днем смерті годувальника, якщо звернення надійшло протягом 12 місяців з дня смерті годувальника.
Оскільки вперше із заявою про призначення пенсії у зв'язку з втратою годувальника звернулися 29 грудня 2023 року (після спливу 12-тимісячного строку з дня смерті годувальника), пенсію призначено з дати звернення - з 29 грудня 2023 року.
Представник позивача не погоджується з такою датою призначення пенсії та вважає, що пенсію слід було призначити з 29 листопада 2022 року (наступного дня після смерті годувальника), що і стало підставою для звернення до суду з відповідним позовом.
ІV. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
6. Під час розгляду касаційної скарги колегія суддів враховує приписи частин першої та другої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) відповідно до яких суд касаційної інстанції переглядає судові рішення у межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
7. Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 КАС України, Верховний Суд зазначає таке.
8. Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
9. Відповідно до частин першої та другої статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
10. За приписами пункту 6 частини першої статті 92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.
11. Стаття 1 Закону України «Про пенсійне забезпечення» передбачає, що громадяни України мають право на державне пенсійне забезпечення за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника та в інших випадках, передбачених цим Законом.
12. Статтею 2 Закону України «Про пенсійне забезпечення» визначені види пенсій: а) трудові пенсії: за віком; по інвалідності; в разі втрати годувальника; за вислугу років.
13. Звернення за призначенням пенсії може здійснюватися у будь-який час після виникнення права на пенсію.
14. Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел визначає Закон № 1058-IV.
15. Так, статтею 8 Закону № 1058-IV передбачено право громадян України на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг.
16. Відповідно до частини першої статті 36 Закону № 1058-IV пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається непрацездатним членам сім'ї померлого годувальника, які були на його утриманні, за наявності в годувальника на день смерті страхового стажу, який був би необхідний йому для призначення пенсії по III групі інвалідності, а в разі смерті особи, яка виконала функцію донора анатомічних матеріалів людини, пенсіонера або осіб, зазначених у частині другій статті 32 цього Закону, у разі смерті (загибелі) особи внаслідок поранення, каліцтва, контузії чи інших ушкоджень здоров'я, одержаних під час участі у масових акціях громадського протесту в Україні з 21 листопада 2013 року по 21 лютого 2014 року за євроінтеграцію та проти режиму Януковича (Революції Гідності), та непрацездатним членам сім'ї особи, якій відповідно до Закону України «Про правовий статус осіб, зниклих безвісти за особливих обставин» надано правовий статус особи, зниклої безвісти за особливих обставин, - незалежно від тривалості страхового стажу. При цьому дітям пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається незалежно від того, чи були вони на утриманні годувальника.
17. Батьки і чоловік (дружина) померлого, які не були на його утриманні, мають право на пенсію у зв'язку з втратою годувальника, якщо втратили джерело засобів до існування.
18. Відповідно до пункту 2 частини другої статті 36 Закону № 1058-IV непрацездатними членами сім'ї вважаються діти (у тому числі діти, які народилися до спливу 10 місяців з дня смерті годувальника) померлого годувальника, які не досягли 18 років або старші цього віку, якщо вони стали особами з інвалідністю до досягнення 18 років.
19. Згідно з частиною першою статті 44 Закону № 1058-IV призначення (перерахунок) пенсії здійснюється за зверненням особи або автоматично (без звернення особи) у випадках, передбачених цим Законом.
20. Звернення за призначенням (перерахунком) пенсії здійснюється шляхом подання заяви та інших документів, необхідних для призначення (перерахунку) пенсії, до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженої особи застрахованою особою особисто або через законного представника недієздатної особи, особи, дієздатність якої обмежена, малолітньої або неповнолітньої особи.
21. Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсії визначається правлінням Пенсійного фонду за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення.
22. Відповідно до пункту 1.1 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону № 1058-IV, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1, заява про призначення, перерахунок, поновлення пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший (Заява про призначення/перерахунок пенсії - додаток 1); заява про припинення перерахування пенсії на поточний рахунок пенсіонера в банку та отримання пенсії за місцем фактичного проживання, продовження виплати пенсії за довіреністю, виплату частини пенсії на непрацездатних членів сім'ї особи, яка перебуває на повному державному утриманні, виплату пенсії за шість місяців наперед у зв'язку з виїздом на постійне місце проживання за кордон, переведення виплати пенсії за новим місцем проживання (Заява про виплату пенсії - додаток 2); заява про працевлаштування (звільнення), початок (припинення) діяльності, пов'язаної з отриманням доходу, що є базою нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (додаток 3); заява про виплату недоотриманої пенсії у зв'язку зі смертю пенсіонера (додаток 4) подається заявником до територіального органу Пенсійного фонду України.
23. Відповідно до пункту 3 частини першої статті 45 Закону № 1058-IV пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків: пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається з дня, що настає за днем смерті годувальника, якщо звернення про призначення такого виду пенсії надійшло протягом 12 місяців з дня смерті годувальника.
24. Відповідно до обставин цієї справи батько недієздатного ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , помер ІНФОРМАЦІЯ_3 .
25. Із заявою про призначення ОСОБА_1 пенсії у зв'язку з втратою годувальника опікун ОСОБА_2 звернувся 29 грудня 2023 року, тобто після спливу 12 місяців з дня смерті годувальника.
26. У касаційній скарзі опікун ОСОБА_1 зазначає, що звернення за призначенням пенсії протягом цього строку було неможливим для ОСОБА_1 як особи з інвалідністю з дитинства, яка в подальшому була визнана недієздатною, оскільки останній не мав змоги самостійно звернутися до будь-якого органу через психічне захворювання, на яке хворіє з народження, і на той момент у нього не було законного представника.
27. З огляду на це, звернення із заявою про призначення пенсії відбулося вже після набрання законної сили рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 13 листопада 2023 року у справі № 607/4844/23, яким ОСОБА_1 визнано недієздатним та призначено його опікуном ОСОБА_2 .
28. Предметом спору у цій справі є питання призначення пенсії у зв'язку з втратою годувальника, зокрема правомірність дій відповідача щодо визначення дати початку виплати пенсії - з дня звернення за її призначенням, а не з дня смерті годувальника.
29. Враховуючи положення статті 45 Закону № 1058-IV, а також встановлені у справі обставини, колегія суддів Верховного Суду погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що вказана норма не передбачає жодних винятків або поновлення строку для звернення із заявою про призначення пенсії. Отже, у відповідача були відсутні правові підстави для призначення пенсії з дати смерті годувальника, оскільки звернення подано після спливу 12-місячного строку.
30. Відповідно до частини першої статті 40 Цивільного кодексу України, фізична особа визнається недієздатною з моменту набрання законної сили рішенням суду про це.
31. Водночас, частина друга статті 40 Цивільного кодексу України передбачає, що якщо від часу виникнення недієздатності залежить визнання недійсним шлюбу, договору або іншого правочину, суд, з урахуванням висновку судово-психіатричної експертизи та інших доказів щодо психічного стану особи, може визначити у своєму рішенні день, з якого така особа визнається недієздатною.
32. Оскільки у рішенні Тернопільського міськрайонного суду від 13 листопада 2023 року не визначено дату виникнення недієздатності ОСОБА_1 , відсутні правові підстави вважати, що його стан недієздатності охоплював період до моменту набрання рішення законної сили. Відповідно, дії відповідача щодо призначення пенсії з дня звернення, а не з дня смерті годувальника, є правомірними та такими, що відповідають вимогам чинного законодавства.
33. Щодо доводів представника позивача про неврахування судом апеляційної інстанції висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 30 квітня 2021 року у справі № 383/39/20, колегія суддів зазначає, що вони є нерелевантними до обставин цієї справи. Предметом спору у справі № 383/39/20 було продовження строку для подання заяви про прийняття спадщини, оскільки спадкоємець першої черги був особою з інвалідністю I групи з дитинства та через психічне захворювання не міг самостійно звернутися до нотаріуса у встановлений шестимісячний строк. У цій постанові Верховний Суд зробив висновки щодо застосування статей 1270 та 1272 Цивільного кодексу України, які регулюють спадкові правовідносини. Натомість у справі, що розглядається, спірні правовідносини врегульовано статтею 45 Закону № 1058-IV, тому за предметом спору та правовим регулюванням справи не є подібними.
34. За наведених обставин, колегія суддів дійшла висновку, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій законні і не можуть бути скасовані, оскільки суди, всебічно перевіривши обставини справи, вирішили спір відповідно до норм матеріального права, що застосовуються до цих правовідносин; у ньому повно відображені обставини, що мають значення для справи, висновки судів щодо встановлених обставин і правові наслідки є правильними, а доводи касаційної скарги їх не спростовують.
35. Відповідно до частини першої статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте у передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
36. З огляду на результат розгляду цієї справи судові витрати відповідно до вимог статті 139 КАС України не розподіляються.
Керуючись статтями 139, 242, 341, 345, 349, 350, 355, 356, 359 КАС України, Суд
Касаційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє ОСОБА_2, залишити без задоволення.
Рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 24 червня 2024 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 25 листопада 2024 року у справі № 500/2001/24 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і не оскаржується.
Суддя-доповідач В. М. Бевзенко
Судді В. М. Шарапа
С. М. Чиркін