15 жовтня 2025 року
м. Київ
справа №200/2159/24
адміністративне провадження №К/990/41772/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Бучик А.Ю.,
суддів: Тацій Л.В., Рибачука А.І.,
перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 01.10.2024 та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 11.09.2025 у справі №200/2159/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просив:
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо припинення нарахування та виплаті компенсації за соціальні пільги на ЖКП, з 01.01.2023 по 01.06.2024.
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області нарахувати та виплатити компенсацію за соціальні пільги на ЖКП, з 01.01.2023 по 01.06.2024 на зазначений рахунок в установі банку.
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 01.10.2024, залишеним без змін постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 11.09.2025, у задоволенні позову відмовлено.
13.10.2025 до Верховного Суду через систему «Електронний суд» надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 01.10.2024 та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 11.09.2025 у справі №200/2159/24.
Перевіривши відповідність вказаної касаційної скарги та доданих до неї документів вимогам Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для відкриття касаційного провадження.
Предметом оскарження у даній справі є відмова відповідача нарахувати та виплатити компенсацію за соціальні пільги на ЖКП, з 01.01.2023 по 01.06.2024 на зазначений рахунок в установі банку.
Суди попередніх інстанцій здійснили розгляд цієї справи за правилами спрощеного позовного провадження.
Пунктом 2 частини п'ятої статті 328 КАС України передбачено, що не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо:
а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;
б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;
в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;
г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
Відповідно до частини четвертої статті 12 КАС України виключно за правилами загального позовного провадження розглядаються справи у спорах: 1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом; 2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності; 4) щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 5) щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років".
За змістом пункту 3 частини шостої статті 12 КАС України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.
У касаційній скарзі скаржник посилається на те, що справа має для нього виняткове значення, оскільки він є учасником бойових дій, зареєстрований на території, що є тимчасово окупованою, а саме в місті Маріуполі, але фактично проживає на підконтрольній території України. Вказує, що в умовах воєнного стану забезпечення пільг для нього має принципове значення, оскільки безпосередньо впливає на реалізацію соціальних гарантій, встановлених державою для захисників України.
За таких умовах позивач відчуває дискримінацію відносно себе із боку держави в особі ГУ ПФУ в Донецькій області щодо протиправного припинення нарахування та виплати йому передбачених законами України пільг за відповідний період, у зв'язку з реєстрацією у місті Маріуполь.
Аналіз доводів касаційної скарги в сукупності з встановленими в судових рішеннях судів першої та апеляційної інстанції обставинами та наданою їм правовою оцінкою дають підстави для висновку про наявність в даному випадку обставин, наведених у підпункті "в" пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України.
Як підстави касаційного оскарження рішення суду першої та апеляційної інстанцій скаржник вказує пункт 3 частини четвертої статті 328 КАС України, а саме: відсутність висновку Верховного Суду щодо застосування постанови Кабінету Міністрів України №215 від 07.03.2022 «Про особливості нарахування та виплати грошових допомог, пільг та житлових субсидій на період дії воєнного стану» та постанови Кабінету Міністрів України №214 від 07.03.2022 «Деякі питання надання державної соціальної допомоги та пільг на період введення воєнного стану».
Наведені доводи вказують на наявність обставин, визначених підпунктом "в" пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України та пунктом 3 частини четвертої статті 328 КАС України, що в свою чергу є підставою для відкриття касаційного провадження.
Касаційна скарга відповідає вимогам статті 330 КАС України, подана з дотриманням установленого процесуальним законом строку на касаційне оскарження, підстави для повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження, відсутні.
Керуючись статтями 328, 331, 334, 338 КАС України,
Відкрити касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 01.10.2024 та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 11.09.2025 у справі №200/2159/24.
Витребувати з Донецького окружного адміністративного суду справу №200/2159/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії.
Надіслати учасникам справи копію цієї ухвали, в порядку, визначеному статтею 251 КАС України.
Учасникам справи встановити строк для подачі відзиву на касаційну скаргу у десять днів з дня вручення копії цієї ухвали та роз'яснити, що до відзиву додаються докази надсилання (надання) його копій та доданих до нього документів іншим учасникам справи.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач А. Ю. Бучик
Судді:
Л.В. Тацій
А.І. Рибачук