ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/21565/25
провадження № 1-кс/753/2980/25
"09" жовтня 2025 р. Дарницький районний суд міста Києва у складі
слідчої судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2
прокурора ОСОБА_3
адвоката ОСОБА_4
ОСОБА_5
підозрюваного ОСОБА_6
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого слідчого відділу Дарницького управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві ОСОБА_7 , погоджене прокурором Дарницької окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_3 , подане у кримінальному провадженні, відомості про яке внесено 7 жовтня 2025 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025100020003723, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 289 КК України про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно:
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Петрашівка, Ямпільського району, Вінницької області, українця, громадянина України, одруженого, офіційно не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 289 КК України,
09 серпня 2024 до Дарницького районного суду міста Києва надійшло вказане клопотання.
Відповідно до протоколу автоматизованого визначення слідчого судді від 09 жовтня 2025 року матеріали клопотання передано судді ОСОБА_1 .
В обґрунтування клопотання слідчий вказує, що у провадженні слідчого відділу Дарницького управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві перебувають матеріали кримінального провадження № 12025100020003723 від 07 жовтня 2025 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 289 КК України.
Досудовим розслідуванням установлено, що ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , 06.10.2025 близько 22 год. 00 хв., перебуваючи за адресою: м. Київ, вул. Єлизавети Чавдар, 24, помітив припаркований поблизу будинку автомобіль марки «Mazda», 2008 року випуску, коричневого кольору, д.н.з НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_2 , який на праві власності належить ОСОБА_8 та який перебуває у користуванні ОСОБА_9 , який стояв з увімкненим двигуном та в його салоні не було сторонніх осіб, після чого у нього виник раптовий злочинний умисел направлений на незаконне заволодіння вищевказаним транспортним засобом.
Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на незаконне заволодіння транспортним засобом, діючи умисно, протиправно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, ОСОБА_10 06.10.2025 близько 22 год. 00 хв., продовжуючи знаходитись за адресою: м. Київ, вул. Єлизавети Чавдар, 24, підійшов до припаркованого автомобіля марки «Mazda», 2008 року випуску, коричневого кольору, д.н.з НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_2 , пересвідчився у відсутності в салоні користувача даного автомобіля, відчинив його дверцята які не були зачинені на замок, сів за кермо вказаного транспортного засобу.
В подальшому ОСОБА_10 перебуваючи за кермом автомобіля марки «Mazda», 2008 року випуску, коричневого кольору, д.н.з НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_2 , увімкнув передачу, рушив з місця паркування транспортного засобу, тим самим, умисно, незаконно заволодів вищевказаним автомобілем, завдавши матеріального збитку, вартістю 275 000 гривень користувачу ОСОБА_9 .
Таким чином, ОСОБА_6 , підозрюється у незаконному заволодінні транспортним засобом, вартість якого становить від ста до двохсот п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 289 КК України.
Слідчий посилається на те, що підставою звернення з клопотанням про застосування запобіжного заходу в вигляді домашнього арешту у відношенні підозрюваного ОСОБА_6 відповідно до вимог пункту 4 частини першої статті 184 КПК України, є встановлення під час досудового розслідування наявність ризиків, передбачених положеннями частини першої статті 177 КПК України, зокрема, переховуватись від слідства та вчинити інше кримінальне правопорушення.
У зв'язку з чим у клопотанні слідчий просить застосувати до підозрюваного ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту у певний час доби, а саме: з 22:00 год. до 06:00 год наступного дня, строком на 2 місяці.
У судовому засіданні прокурор підтримав клопотання та доводи, що його обґрунтовують, просив суд клопотання задовольнити, посилаючись на доводи вказані у ньому, враховуючи наявність обґрунтованої підозри та ризиків, про які зазначено у клопотанні.
Адвокат ОСОБА_4 у судовому засіданні заперечував проти застосування зазначеного у клопотанні запобіжного заходу. Зазначив, що ризики, про які говорить прокурор є необґрунтованими, відсутні будь-які докази того, що підозрюваний буде переховуватись чи вчинить інше кримінальне правопорушення, До клопотання не долучено докази вартості транспортного засобу, що ставить під сумнів кваліфікацію кримінального правопорушення саме за частиною другою статті 289 КК України. Також просив врахувати, що підозрюваний повернув транспортний засіб, що відповідно до частини четвертої статі 289 КК України є підставою для звільнення особи від кримінальної відповідальності. Наголосив на тому, що у підозрюваного є двоє малолітніх дітей, за місцем проживання характеризується позитивно. Просив застосувати до підозрюваного альтернативний запобіжний захід у виді особистого зобов'язання, або просто покласти на нього виконання певних обов'язків.Адвокат ОСОБА_5 підтримала позицію колеги та вказала, що наявність двох малолітніх дітей може вимагати відвідування медичних закладів, в тому числі екстрених, а запобіжний захід у вигляді нічного домашнього арешту буде створювати для цього певні перешкоди.
Підозрюваний у судовому засіданні підтримав адвокатів. Вказав, що він офіційно не працює, підробляє на будівництві, має дружину, яка працюєю
Вислухавши прокурора, захист, підозрюваного, дослідивши надані до клопотання матеріали кримінального провадження, суд дійшов наступних висновків.
У судовому засіданні встановлено, що у провадженні слідчого відділу Дарницького управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві перебувають матеріали кримінального провадження № 12025100020003723 від 07 жовтня 2025 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 289 КК України.
07 жовтня 2025 року ОСОБА_6 (час фактичного затримання о 00 годині 30 хвилин 07 жовтня 2025) затримано в порядку статті 208 КПК України.
07 жовтня 2025 року ОСОБА_6 було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 289 КК України.
Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_6 злочину повністю
підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами:
?Протоколом прийняття заяви про кримінальне правопорушення
?Протоколом огляду місця події від 07.10.2025 року;
?Протоколом допиту потерпілого ОСОБА_11 ;
?Протоколом допиту свідка ОСОБА_12 ;
?Протоколами пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 07.10.2025
?Протоколом допиту підозрюваного ОСОБА_13 ;
?Протоколом допиту свідка ОСОБА_14 ;
?Протоколом огляду відеозапису від 07.10.2025;
?іншими матеріалами кримінального провадження в їх сукупності.
Відповідно до частини другої статті 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення.
Слідчий суддя враховує, що поняття обґрунтована підозра не визначене у національному законодавстві, але, зважаючи на вимоги, закріплені у статті 9 КПК України, а також статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суд враховує позиції Європейського суду з прав людини викладені в його рішеннях.
Так, у пункті 32 справи «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» (Fox, Campbell and Hartley v. the United Kingdom, Series А, № 182) від 30 серпня 1990 року зазначено, що обґрунтована підозра це коли існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.
На думку суду, обґрунтованість підозри повинна бути визначена враховуючи положення статті 94 КПК України, а саме, що слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення.
Дослідивши у судовому засіданні надані органом досудового розслідування докази, слідчий суддя дійшов висновку про те, що вони є такими, що обґрунтовують підозру ОСОБА_6 в інкримінованому злочині, так як надані слідчим докази свідчать про те, що ОСОБА_6 міг вчинити інкриміновані дії при зазначених у клопотанні обставинах.
Отже, слідчий суддя вважає, що має місце наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_6 у вчинені злочину, передбаченого частиною другою статті 289 КК України. При цьому, злочин, передбачений частиною другою статті 289 КК України відповідно до статті 12 КК України відноситься до категорії тяжких злочинів, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до 8 років.
Так, відповідно до вимог статті 131 КПК України, одним із заходів забезпечення кримінального провадження з метою досягнення його дієвості є запобіжні заходи.
Згідно з положеннями статті 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язані встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує, хоча б один з ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Відповідно до вимог частини першої статті 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим, покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на потерпілого, свідків чи перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
Слідчий суддя вважає обґрунтованим ризик щодо можливості переховування підозрюваного від органів досудового розслідування, оскільки санкція інкримінованого підозрюваному злочину, передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 8 років. Зазначена обставина сама по собі може бути мотивом та підставою для підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування чи суду. Це твердження узгоджується із позицією Європейського суду з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії», в якому зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування.
Варто зазначити, що у рішенні ЄСПЛ по справі «Бессієв проти Молдови» суд вказав, що ризик втечі має оцінюватися судом у контексті чинників, пов'язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв'язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню. Серйозність же покарання є релевантною обставиною в оцінці ризику того, що підозрюваний може втекти.
Поряд з цим, слідчий суддя враховує, що на даний час до обставин, які підвищують ступінь встановлених ризиків, належить військова агресія Російської Федерації проти України, яка суттєво обмежує можливості виконання органами влади своїх повноважень на певних територіях.
Слідчий суддя враховує той факт, що діючий на території України режим обмеження виїзду за кордон військовозобов'язаних чоловіків жодним чином не свідчить про відсутність вказаного ризику, оскільки стосується обмеження виїзду за кордон у законний спосіб та не виключає можливості здійснення спроб перетнути кордон незаконно, з огляду на те, що наразі частина державного кордону України не контролюється, а тому такий спосіб не може виключатися, як неможливий.
Також слідчий суддя дійшов висновку про обґрунтованість ризику щодо можливості вчинення іншого злочину, враховуючи, що підозрюваний офіційно непрацевлаштований та вчинив кримінальне правопорушення, в якому він підозрюється, у стані алкогольного сп'яніння (1, 31%).
Стаття 176 КПК України регламентує, що запобіжними заходами є: 1) особисте зобов'язання; 2) особиста порука; 3) застава; 4) домашній арешт; 5) тримання під вартою.
Запобіжні заходи застосовуються: під час досудового розслідування - слідчим суддею за клопотанням слідчого, погодженим з прокурором, або за клопотанням прокурора, а під час судового провадження за клопотанням прокурора.
Крім того, вимогами статті 178 КПК України визначено, що при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, в тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного винуватим у кримінальному правопорушенні; вік та стан здоров'я підозрюваного, міцність соціальних зв'язків підозрюваного в місці його постійного проживання, у тому числі наявність у нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного постійного місця роботи; репутацію підозрюваного, його майновий стан; наявність судимостей у підозрюваного.
Відповідно до статті 178 КПК України слідчий суддя, оцінюючи в сукупності всі обставини, враховує, що ОСОБА_6 є громадянином України, має постійне місце проживання у м. Києві, раніше не судимий; має міцні соціальні зв'язки (дружина, діти, мати), офіційно непрацевлаштований, вчинив інкриміновані йому дії у стані алкогольного сп'яніння, наявні у кримінальному провадженні докази про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення є вагомими. На обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває. Інших відомостей про стан здоров'я підозрюваного суду не надано.
Наведені, на думку слідчого судді, обставини свідчать, що прокурор довів обставини, передбачені пунктом 1 частиною першою статті 194 КПК України, а саме наявність обґрунтованої підозри у вчиненні інкримінованого злочину, як і обставини, передбачені пунктами 2, 3 тобто існування ризиків та наявність достатніх підстав для застосування запобіжного заходу як - нічний домашній арешт.
Отже, врахувавши наявність обставин, які підтверджують доводи прокурора, про наявність ризику, передбаченого пунктом 1 частини першої статті 177 КПК України, зважаючи на обґрунтованість підозри щодо вчинення ОСОБА_6 кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 289 КК України, зважаючи на наявність у нього постійного місця проживання у м. Києві, слідчий суддя дійшоввисновку про необхідність застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді нічного домашнього арешту, який на думку слідчого судді, з урахуванням особистості підозрюваного, буде дієвим та надасть можливість запобігти ризикам, доведеним прокурором у судовому засіданні, а отже клопотання підлягає задоволенню. Поруч з цим, слідчий суддя не вбачає підстав для застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання чи покладення обов'язків, визначених нормами КПК України, оскільки з урахуванням обставин вчинення кримінального правопорушення та особистості підозрюваного такий запобіжний захід не буде дієвим.
Керуючись ст. 7, 110, 131, 132, 176-178, 183, 186, 193-197, 369-372, 376 КПК України,
клопотання слідчого задовольнити.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_6 , 1995 року народження, запобіжний захід у виді домашнього арешту на певний період доби на строк два місяці, тобто до 5 грудня 2025 року (включно) з забороною залишати житло за адресою: АДРЕСА_2 з 22 години 00 хвл. по 06 годину 00 хвл. наступного дня без дозволу слідчого, прокурора або суду, окрім часу переміщення до найближчого укриття під час повітряної тривоги та необхідності отримання екстреної медичної допомоги.
Відповідно до частини п'ятої статті 194 КПК України покласти на підозрюваного ОСОБА_6 , 1995 року народження такі обов'язки:
-прибувати до слідчого, прокурора суду за кожною вимогою;
-не залишати місце проживання (м. Київ) без дозволу слідчого, прокурора або суду;
-повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;
Вказані обов'язки покладаються на ОСОБА_6 , 1995 року народження строком до 5 грудня 2025 року.
Роз'яснити ОСОБА_6 , що в разі невиконання покладених на нього обов'язків, до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід; працівники органу внутрішніх справ з метою контролю за поведінкою підозрюваного, який перебуває під домашнім арештом, мають право з'являтися в житло цієї особи, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов'язаних із виконанням покладених на нього зобов'язань.
Контроль за виконанням запобіжного заходу у виді домашнього арешту підозрюваного покласти на органи Національної поліції за місцем його проживання.
Звільнити ОСОБА_6 з-під варти в залі суду.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Апеляційна скарга, на ухвалу слідчого судді може бути подана протягом п'яти днів з дня її оголошення до Київського апеляційного суду.
Повний текст ухвали суду проголошено 15 жовтня 2025 року.
Слідчий суддя ОСОБА_1