ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/21586/25
провадження № 1-кс/753/2982/25
"10" жовтня 2025 р.Дарницький районний суд міста Києва у складі
слідчої судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2
прокурора ОСОБА_3
адвоката ОСОБА_4
підозрюваного ОСОБА_5
законного представника підозрюваного ОСОБА_6
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого слідчого відділу Дарницького управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві ОСОБА_7 , погоджене прокурором Дарницької окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_3 подане у кримінальному провадженні, відомості про яке внесено 19 вересня 2025 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025100020003494, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною четвертою статті 186 КК України про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Краматорськ, Донецької області, українця, громадянина України, офіційно не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною четвертою статті 186 КК України,
09 жовтня 2025 року до Дарницького районного суду міста Києва надійшло вищевказане клопотання.
Відповідно до протоколу автоматизованого визначення слідчого судді від 09 жовтня 2025 року матеріали клопотання передано судді ОСОБА_1 .
В обґрунтування клопотання слідчий вказує, що у провадженні слідчого відділу Дарницького управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві перебувають матеріали кримінального провадження № 12025100020003494 відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 19 вересня 2025 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною четвертою статті 186 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що що неповнолітній ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , 18.09.2025 близько о 23 год. 30 хв., умисно, з корисливих спонукань, з метою відкритого викрадення чужого майна, знаходячись по вул. Братства Тарасівців, 9, в м. Києві, вступив у злочинну змову з неповнолітнім ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який усвідомлюючи незаконність та протиправність своїх дій, приєднався до злочинних дій ОСОБА_5 , з метою відкритого викрадення майна ОСОБА_9 , яка сиділа на одній із лавок алеї котра розташована поряд з буд. 9 по вул. Братства Тарасівців в м. Києві.
Після чого, ОСОБА_5 реалізуючи свій умисел, направлений на відкрите викрадення чужого майна, в умовах воєнного стану, діючи умисно за попередньою змовою з ОСОБА_8 підійшли до потерпілої, де ОСОБА_5 відповідно до відведеної йому ролі, сів на лавку поряд з ОСОБА_9 , та став імітувати погане самопочуття при цьому звернувся до жінки з проханням надати йому свій мобільний телефон для здійснення телефонного дзвінка. Спочатку потерпіла відмовлялась надавати свій мобільний телефон Samsung Galaxy A50, однак згодом погодилася та дістала телефон з сумки і запропонувала надати їй номер телефону його батьків або знайомих аби зателефонувати їм самостійно.
В цей час ОСОБА_8 , який стояв поруч з потерпілою, діючи умисно та узгоджено з ОСОБА_5 , навмисно став диктувати потерпілій два номери мобільних телефонів вдаючи їх за номери телефонів батьків та знайомих ОСОБА_5 , які фактично належали ОСОБА_8 , і станом на 18.09.2025 були неактивними та не обслуговувались оператором зв'язку, тобто ОСОБА_8 усвідомлював, що дзвінки на ці номери не будуть успішними.
В подальшому ОСОБА_9 не знаючи та не підозрюючи про злочинні наміри ОСОБА_8 та ОСОБА_5 , почала здійснювати телефонні дзвінки на номери, які надав ОСОБА_8 , тим самим відволіклась, в цей час ОСОБА_5 , з метою доведення єдиного обопільного злочинного умислу до кінця, на відкрите викрадення чужого майна, в умовах воєнного стану, ривком вирвав із руки потерпілої мобільний телефон марки Samsung Galaxy A50 сріблясто-чорного кольору у жовто-прозорому чохлі (IMEI1: НОМЕР_1 , IMEI2: НОМЕР_2 ) та разом з ОСОБА_8 , втекли у невідомому напрямку.
Після вчинення кримінального правопорушення ОСОБА_5 разом з ОСОБА_8 викраденим майном розпорядилися на власний розсуд, чим спричинили ОСОБА_9 матеріального збитку на суму 3 333 грн 33 коп.
Таким чином, ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною четвертою статті 186 КК України.
Слідчий посилається на те, що підставою звернення з клопотанням про застосування запобіжного заходу в вигляді домашнього арешту у відношенні підозрюваного ОСОБА_5 відповідно до вимог пункту 4 частини першої статті 184 КПК України, є встановлення під час досудового розслідування наявність ризиків, передбачених положеннями частини першої статті 177 КПК України, зокрема, незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні, переховуватися від органів досудового розслідування та суду, вчиняти нові злочини.
У зв'язку з чим у клопотанні слідчий просить застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту у певний час доби, строком на 2 місяці.
У судовому засіданні прокурор підтримав клопотання та доводи, що його обґрунтовують, просив суд клопотання задовольнити та обрати до підозрюваного запобіжний захід у виді нічного домашнього арешту, посилаючись на доводи вказані у ньому, враховуючи наявність обґрунтованої підозри та ризиків, про які зазначено у клопотанні.
Захисник заперечував щодо задоволення клопотання, зазначив, що ризики про які зазначає прокурор є необґрунтованими, засновані на припущеннях та не підтверджені фактичними діями підозрюваного. Наголосив на тому, що підозрюваний вину у скоєному визнає, готовий відшкодувати шкоду потерпілій.
Підозрюваний та його законний представник підтримали позицію адвоката.
Вислухавши прокурора, адвоката, підозрюваного та його законного захисника, дослідивши надані до клопотання матеріали кримінального провадження, слідчий суддя дійшов наступних висновків.
У судовому засіданні встановлено, що у провадженні слідчого відділу Дарницького управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві перебувають матеріали кримінального провадження № 12025100020003494 відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 19 вересня 2025 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною четвертою статті 186 КК України.
За наявності достатніх підстав 30 вересня 2025 року ОСОБА_5 , у спосіб передбачений КПК України, повідомлено про підозру у вчинені злочину передбаченого частиною четвертою статті 186 КК України.
Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 інкримінованого злочину, передбаченого частиною четвертою статті 186 КК України підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме:
?протоколом ОМП від 19.09.2025 за адресою: м. Київ, вул. Братства Тарасівців, 9;
?протоколом ОМП від 19.09.2025 року за адресою: м. Київ, пр-т Миколи Бажана, 40;
?протоколами допитів потерпілої ОСОБА_9 ;
?протоколами впізнання за фотознімками з потерпілою ОСОБА_9 ;
?протоколом оглядом відеозапису події від 19.09.2025 з камер відео спостереження, які розташовані в магазині «Отак», що за адресою: м. Київ, пр-т Миколи Бажана, 3;
?протоколом огляду телефону Samsung Galaxy A50;
?протоколом допиту свідка ОСОБА_10 ;
?протоколом оглядом відеозапису події від 19.09.2025 з камер відео спостереження, які розташовані в магазині «Конфіскат», що за адресою: м. Київ, пр-т Миколи Бажана, 3д;
?протоколом оглядом відеозапису події від 19.09.2025 з камер відео спостереження, які розташовані в закладі «Cyberion»», що за адресою: м. Київ, пр-т Миколи Бажана, 38;
?протоколом оглядом відеозапису події від 19.09.2025 з камер відео спостереження, які розташовані в магазину «Велика Кишеня експрес», що за адресою: м. Київ, вул. Братства Тарасівців, 9 е;
?протоколом допиту свідка ОСОБА_11 ;
?протокол допиту свідка ОСОБА_12 ;
?протоколом впізнання зі свідком ОСОБА_11 ;
?протоколом допиту за методикою «Зелена кімната» у формі опитування згідно стандартів правосуддя дружнього до дитини, в якому інтерв'ювання проводилось психологом з неповнолітнім підозрюваним ОСОБА_5 від 30.09.2025;
?протоколом допиту за методикою «Зелена кімната» у формі опитування згідно стандартів правосуддя дружнього до дитини, в якому інтерв'ювання проводилось психологом з неповнолітнім підозрюваним ОСОБА_8 від 01.10.2025;
?висновком експерта за результатами проведення судово-товарознавчої експертизи № 2576/25 від 24.09.2025, згідно якого вартість мобільного телефону Sаmsung Galaxy A50 становить - 3333 грн. 33 коп.;
?іншими матеріалами кримінального провадження в їх сукупності.
Відповідно до частини другої статті 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення.
Слідчий суддя враховує, що поняття обґрунтована підозра не визначене у національному законодавстві, але, зважаючи на вимоги, закріплені у статті 9 КПК України, а також статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суд враховує позиції Європейського суду з прав людини викладені в його рішеннях.
Так, у пункті 32 справи «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» (Fox, Campbell and Hartley v. the United Kingdom, Series А, № 182) від 30 серпня 1990 року зазначено, що обґрунтована підозра це коли існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.
На думку суду, обґрунтованість підозри повинна бути визначена враховуючи положення статті 94 КПК України, а саме, що слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення.
Дослідивши у судовому засіданні надані органом досудового розслідування докази, слідчий суддя дійшов висновку про те, що вони є такими, що обґрунтовують підозру ОСОБА_5 в інкримінованому злочині, так як надані слідчим докази свідчать про те, що ОСОБА_5 міг вчинити інкриміновані дії при зазначених у клопотанні обставинах.
Крім того, ОСОБА_5 не заперечував щодо вчинення інкримінованих йому дій в суді під час розгляду клопотання про застосування відносно нього запобіжного заходу.
Отже, слідчий суддя вважає, що має місце наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_5 у вчинені злочину, передбаченого частиною четвертою статті 186 КК України. При цьому, злочин, передбачений частиною четвертою статті 186 КК України відповідно до статті 12 КК України відноситься до категорії тяжких злочинів, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до 10 років.
Так, відповідно до вимог статті 131 КПК України, одним із заходів забезпечення кримінального провадження з метою досягнення його дієвості є запобіжні заходи.
Згідно з положеннями статті 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язані встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує, хоча б один з ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Відповідно до вимог частини першої статті 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим, покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на потерпілого, свідків чи перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
Слідчий суддя вважає обґрунтованим ризик щодо можливості переховування підозрюваного від органів досудового розслідування, оскільки санкція інкримінованого підозрюваному злочину, передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 10 років. Зазначена обставина сама по собі може бути мотивом та підставою для підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування чи суду. Це твердження узгоджується із позицією Європейського суду з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії», в якому зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування.
Варто зазначити, що у рішенні ЄСПЛ по справі «Бессієв проти Молдови» суд вказав, що ризик втечі має оцінюватися судом у контексті чинників, пов'язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв'язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню. Серйозність же покарання є релевантною обставиною в оцінці ризику того, що підозрюваний може втекти.
Поруч з тим, слідчий суддя враховує, що на даний час до обставин, які підвищують ступінь встановлених ризиків, належить військова агресія Російської Федерації проти України, яка суттєво обмежує можливості виконання органами влади своїх повноважень на певних територіях.
Також слідчий суддя зважає на те, що підозрюваний є неповнолітньою особою, та має всі законні підстави для виїзду за межі України.
Також слідчий суддя вважає, що обґрунтованим є ризик щодо впливу підозрюваного на потерпілу та свідків, оскільки необхідно враховувати визначену КПК України процедуру отримання показань від осіб, які є підозрюваними чи свідками, у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, стаття 224 КПК України). Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (частина 4 статті 95 КПК).
За таких обставин ризик впливу на потерпілого та свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від вказаних осіб та дослідження їх судом.
Поруч з тим, слідчий суддя вважає, що ризик вчинити інші кримінальні правопорушення є необґрунтованим, оскільки, як було встановлено у судовому засіданні, ОСОБА_5 вину у вчиненому визнає, зі слідством співпрацює та розуміє всі наслідки скоєного, готовий відшкодувати збитки потерпілій.
Стаття 176 КПК України регламентує, що запобіжними заходами є: 1) особисте зобов'язання; 2) особиста порука; 3) застава; 4) домашній арешт; 5) тримання під вартою.
Запобіжні заходи застосовуються: під час досудового розслідування - слідчим суддею за клопотанням слідчого, погодженим з прокурором, або за клопотанням прокурора, а під час судового провадження за клопотанням прокурора.
Крім того, вимогами статті 178 КПК України визначено, що при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, в тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного винуватим у кримінальному правопорушенні; вік та стан здоров'я підозрюваного, міцність соціальних зв'язків підозрюваного в місці його постійного проживання, у тому числі наявність у нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного постійного місця роботи; репутацію підозрюваного, його майновий стан; наявність судимостей у підозрюваного.
Відповідно до статті 178 КПК України слідчий суддя, оцінюючи в сукупності всі обставини, враховує, що ОСОБА_5 є громадянином України, має постійне місце проживання у Київській області, готовий відшкодувати шкоду потерпілій, раніше не судимий, не працює та не навчається, не заперечував факт вчинення кримінального правопорушення; наявні у кримінальному провадженні докази про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення є вагомими. На обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває. Інших відомостей про стан здоров'я підозрюваного суду не надано.
Наведені, на думку слідчого судді, обставини свідчать, що прокурор довів обставини, передбачені пунктом 1 частиною першою статті 194 КПК України, а саме наявність обґрунтованої підозри у вчиненні інкримінованого злочину, як і обставини, передбачені пунктами 2, 3 тобто існування ризиків та наявність достатніх підстав для застосування запобіжного заходу як - нічний домашній арешт (пункти 1, 3, 5 частини першої статті 177 КПК України).
Отже, врахувавши наявність обставин, які підтверджують доводи прокурора, про наявність ризиків, передбачених пунктами 1, 3, 5 частини першої статті 177 КПК України, зважаючи на обґрунтованість підозри щодо вчинення ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбаченого частиною четвертою статті 186 КК України, зважаючи на наявність у нього постійного місця проживання у Київській області, слідчий суддя дійшоввисновку про необхідність застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді нічного домашнього арешту, який на думку слідчого судді, з урахуванням особистості підозрюваного, буде дієвим та надасть можливість запобігти ризикам, доведеним прокурором у судовому засіданні, а отже клопотання підлягає задоволенню.
Керуючись ст. 7, 110, 131, 132, 176-178, 183, 186, 193-197, 369-372, 376 КПК України,
клопотання слідчого задовольнити.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 , 2009 року народження, запобіжний захід у виді домашнього арешту на певний період доби на строк 52 дні, тобто до 30 листопада 2025 року (включно) з забороною залишати житло за адресою: АДРЕСА_2 з 21 години 00 хвл. по 06 годину 00 хвл. наступного дня без дозволу слідчого, прокурора або суду, окрім часу переміщення до найближчого укриття під час повітряної тривоги та необхідності отримання екстреної медичної допомоги.
Відповідно до частини п'ятої статті 194 КПК України покласти на підозрюваного ОСОБА_5 , 2009 року народження такі обов'язки:
-прибувати до слідчого, прокурора суду за кожною вимогою;
-не залишати місце проживання без дозволу слідчого, прокурора або суду;
-повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;
Вказані обов'язки покладаються на ОСОБА_5 , 2009 року народження строком до 30 листопада 2025 року.
Роз'яснити ОСОБА_5 , що в разі невиконання покладених на нього обов'язків, до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід; працівники органу внутрішніх справ з метою контролю за поведінкою підозрюваного, який перебуває під домашнім арештом, мають право з'являтися в житло цієї особи, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов'язаних із виконанням покладених на нього зобов'язань.
Контроль за виконанням запобіжного заходу у виді домашнього арешту підозрюваного покласти на органи Національної поліції за місцем його проживання.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Апеляційна скарга, на ухвалу слідчого судді може бути подана протягом п'яти днів з дня її оголошення до Київського апеляційного суду.
Повний текст ухвали суду проголошено 15 жовтня 2025 року.
Слідчий суддя ОСОБА_1