Справа № 240/24597/24
Головуючий суддя 1-ої інстанції - Шувалова Т.О.
Суддя-доповідач - Шидловський В.Б.
15 жовтня 2025 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Шидловського В.Б.
суддів: Сапальової Т.В. Капустинського М.М. ,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ДФУ АГРО» на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 08 квітня 2025 року у справі за адміністративним позовом Державної екологічної інспекції Поліського округу до Товариства з обмеженою відповідальністю «ДФУ АГРО» про застосування заходів реагування,
Державна екологічна інспекція Поліського округу звернулася до суду з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ДФУ АГРО", в якому просить суд:
- застосувати заходи реагування до Товариства з обмеженою відповідальністю "ДФУ АГРО", а саме: тимчасово заборонити (зупинити) експлуатацію установки (модель IncinerPro i1000) для спалювання відходів тваринництва та похідних продуктів до моменту отримання з Департаменту екології та природних ресурсів Житомирської обласної державної адміністрації висновку оцінки впливу на довкілля (з урахуванням уточнених вимог).
На обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що за результатами позапланової перевірки складено Акт №18 від 30.10.2024 яким зафіксовано порушення вимог природоохоронного законодавства, а саме: ТОВ «ДФУ АГРО» для провадження діяльності використовує установку для спалювання відходів тваринництва та похідних продуктів моделі IncinerPro i1000. Для експлуатації даної установки (здійснення викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря) Управлінням екології та природних ресурсів Житомирської обласної державної адміністрації ТОВ «ДФУ АГРО» видано дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами від 10.06.2020 № 1822385202-84б. При цьому розміщення та експлуатація даної установки не передбачалась проектом «Реконструкція тваринницького комплексу по вул.Ходаківська, 3 у с.Грозине Коростенського району Житомирської області під комплекс по вирощуванню (відгодівлі) свиней», відносно якого представлено Експертний звіт щодо розгляду проектної документації, який затверджений ДП «Укрдержбудекспертиза» від 28.11.2016 № 00-0368-16/ПБ. При цьому згідно абзацу 5 пункту 2 частини 3 статті 3 Закону України «Про оцінку впливу на довкілля» планована діяльність з експлуатації установок для промислової утилізації, видалення туш тварин та/або відходів тваринництва підлягає оцінці впливу на довкілля, процедура якої не проведена ТОВ «ДФУ АГРО» до фактичної експлуатації даного об'єкта. Закон України «Про оцінку впливу на довкілля» забороняє розпочинати провадження планованої діяльності без оцінки впливу на довкілля та отримання рішення про провадження планованої діяльності (ч.ч.2,3 статті 3 Закону України «Про оцінку впливу на довкілля»). Застосування оцінки впливу на довкілля є обов'язковим у процесі прийняття рішень про провадження планованої діяльності, визначеної частинами 2,3, статті 3 Закону України «Про оцінку впливу на довкілля» (друга категорія видів планованої діяльності та об'єктів, які можуть мати значний вплив на довкілля та підлягають оцінці впливу на довкілля, включає сільське господарство, лісівництво та водне господарство саме установки для промислової утилізації, видалення туш тварин та/або відходів тваринництва). Така планована діяльність підлягає оцінці впливу на довкілля до прийняття рішення про провадження планованої діяльності.
Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 08 квітня 2025 року позовні вимоги задоволено.
Тимчасово заборонено (зупинено) експлуатацію Товариством з обмеженою відповідальністю «ДФУ АГРО» установки (IncinerPro i1000 Diesel) для спалювання відходів тваринництва та похідних продуктів до моменту отримання з Департаменту екології та природних ресурсів Житомирської обласної державної адміністрації висновку оцінки впливу на довкілля.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій він просить скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове, яким у задоволені позовних вимог відмовити в повному обсязі.
Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги апелянт посилається на порушення судом першої інстанції, при прийнятті рішення, норм матеріального та процесуального права, також неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, з обставин і обґрунтувань, викладених в апеляційній скарзі.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що Товариство з обмежено відповідальністю «ДФУ АГРО» зареєстровано в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань як юридична особа за кодом ЄДРПОУ 38577791. Основним видом економічної діяльності є розведення свиней (основний), а також вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур, оптова торгівля живими тваринами.
Державною екологічною інспекцією Поліського округу (надалі - Інспекція) здійснено розгляд звернення громадянина ОСОБА_1 скероване на вебресурс «ЕкоЗагроза» (звернення від 24.07.2024 № 002276) та на адресу державної екологічної інспекції Поліського округу (звернення від 18.07.2024) стосовно порушень вимог природоохоронного законодавства ТОВ "ДФУ АГРО".
З метою верифікації та розгляду звернення громадянина ОСОБА_1 та інших громадян, спеціалістами Інспекції проведено огляд території в межах ТОВ "ДФУ АГРО", про що складено відповідний акт від 16.08.2024 року.
За результатами проведення огляду (обстеження) встановлено, що у селі Ходаки Коростенського району Коростенської ТГ розміщені виробничі потужності для вирощування свиней ТОВ "ДФУ АГРО", з території підприємства надходить характерний запах, від стаціонарних джерел здійснюються викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря.
Державною екологічною інспекцією України видано доручення від 02 жовтня 2024 року №1755 та погодження від 01 жовтня 2024 року № 2.1/165ПГ на проведення державною екологічною інспекцією Поліського округу позапланового заходу державного нагляду (контролю) ТОВ "ДФУ АГРО".
З метою здійснення позапланового заходу державного нагляду (контролю) державною екологічною інспекцією Поліського округу видано наказ від 15 жовтня 2024 № 739-Од «Про здійснення заходу державного нагляду (контролю)», на підставі якого видано направлення від 15.10.2024 № 19 на проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів ТОВ "ДФУ АГРО".
У період із 18.10.2024 по 30.10.2024 посадовими особами Інспекції в присутності директора ТОВ "ДФУ АГРО" Переварухи С.В., начальника відділу охорони праці ТОВ "ДФУ АГРО" Жарова С.О. та юрисконсульта ТОВ "ДФУ АГРО" Черняк М.В. здійснено позаплановий захід державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів ТОВ "ДФУ АГРО".
При здійсненні позапланового заходу державного нагляду (контролю) ТОВ «ДФУ Агро» були представлені матеріали Оцінки впливу на навколишнє середовище розроблені ТОВ «Науково-виробничим підприємством «Екозахист» до проекту «Реконструкція тваринницького комплексу по вул.Ходаківська, 3 у с.Грозине Коростенського району Житомирської області під комплекс по вирощуванню (відгодівлі) свиней».
Згідно представлених матеріалів Оцінки впливу на навколишнє середовище, відповідно до проекту «Реконструкція тваринницького комплексу по вул.Ходаківська, 3 у с.Грозине Коростенського району Житомирської області під комплекс по вирощуванню (відгодівлі) свиней» було передбачено:
реконструкцію:
- Існуючих приміщень для утримання свиней - 8 шт.;
- Існуючої будівлі для приміщення з тимчасового зберігання туш;
- Існуючої будівлі під влаштування пункту продажу свиней;
- Частини існуючої будівлі під склад інструментів та деталей;
- Існуючої насосної станції дренажних вод
будівництво:
- Приміщень для утримання свиней - 2 шт;
- Одноповерхового побутового корпусу (санпропускника);
- Галереї, що з'єднує всі свинарники та побутовий корпус в єдиний комплекс;
- Комбікормового цеху;
- Зернозберігаючого комплексу місткістю 9 тис. тонн (з зерносховища);
- Лагун (гноєсховищ) закритого типу ємн. 52000 т.;
- Майданчика для зберігання твердої фракції гною;
- Прохідної з дезблоком;
- Пожежних резервуарів;
- Каналізаційної насосної станції перекачування гною;
- Каналізаційних очисних споруд;
- Автоваги пункту продажу свиней;
- Підземних резервуарів зрідженого газу;
- Відділення регазифікації ЗВГ;
- Трансформаторної підстанції та дизельгенератора;
- Модульної тепло генераторної потужністю 800 кВт на твердому паливі.
Одночасно, відповідно до представлених матеріалів потужність об'єкта (відгодівля свиней) становить:
- І черга - 14,05 тис. голів на рік;
- ІІ черга - 15,75 тис. голів на рік;
- ІІІ черга - 8,83 тис. голів на рік;
- IV черга - 30,52 тис. голів на рік;
- V черга - 15,85 тис. голів на рік.
Загальна потужність об'єкта (відгодівля свиней) становить 85,0 тис. голів на рік.
Також, під час заходу державного нагляду (контролю) ТОВ «ДФУ Агро» представлено Експертний звіт щодо розгляду проектної документації за проектом «Реконструкція тваринницького комплексу по вул.Ходаківська, 3 у с.Грозине Коростенського району Житомирської області під комплекс по вирощуванню (відгодівлі) свиней», який затверджений ДП «Укрдержбудекспертиза» від 28.11.2016 № 00-0368-16/ПБ (з додатком на 8 арк) та відповідно до змісту якого «реконструкція та експлуатація об'єкта не буде мати негативного впливу на навколишнє середовище».
Експертний звіт виданий відповідно до вимог першої частини першої статті 13 та частини другої статті 37 Закону України «Про екологічну експертизу», що був чинний на момент затвердження Експертного звіту, згідно яких було встановлено, що державна екологічна експертиза проектів будівництва проводиться відповідно до статті 31 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності». Даний звіт є чинним та має тотожній статус висновку з оцінки впливу на довкілля відносно планованої діяльності, передбаченої проектом «Реконструкція тваринницького комплексу по вул.Ходаківська, 3 у с.Грозине Коростенського району, Житомирської області під комплекс по вирощуванню (відгодівлі) свиней» згідно частини 3 статті 17 Закону України «Про оцінку впливу на довкілля».
Також під час перевірки встановлено, що ТОВ «ДФУ Агро» для провадження господарської діяльності використовує установку для спалювання відходів тваринництва та похідних продуктів моделі IncinerPro i1000 Diesel.
Для експлуатації даної установки (здійснення викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря) Управлінням екології та природних ресурсів Житомирської обласної державної адміністрації ТОВ «ДФУ Агро» видано дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами від 10.06.2020 № 1822385202-84б.
При цьому розміщення та експлуатація даної установки не передбачалась проектом «Реконструкція тваринницького комплексу по вул.Ходаківська, 3 у с.Грозине Коростенського району Житомирської області під комплекс по вирощуванню (відгодівлі) свиней», відносно якого представлено Експертний звіт щодо розгляду проектної документації, який затверджений ДП «Укрдержбудекспертиза» від 28.11.2016 № 00-0368-16/ПБ.
Водночас, згідно абзацу 5 пункту 2 частини 3 статті 3 Закону України «Про оцінку впливу на довкілля» планована діяльність з експлуатації установок для промислової утилізації, видалення туш тварин та/або відходів тваринництва підлягає оцінці впливу на довкілля, процедура якої не проведена ТОВ «ДФУ Агро» до фактичної експлуатації даного об'єкта.
У той же час, частиною 4 статті 3 Закону України «Про оцінку впливу на довкілля» забороняється розпочинати провадження планованої діяльності (в даному випадку використання установки для спалювання відходів тваринництва та похідних продуктів моделі IncinerPro i1000 Diesel) без висновку оцінки впливу на довкілля.
За результатами позапланової перевірки складено Акт від 30.10.2024 №18, яким зафіксовано порушення вимог природоохоронного законодавства, зокрема про те, що ТОВ «ДФУ Агро» для провадження діяльності використовує установку для спалювання відходів тваринництва та похідних продуктів моделі IncinerPro i 1000. Для експлуатації даної установки (здійснення викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря) Управлінням екології та природних ресурсів Житомирської обласної державної адміністрації ТОВ «ДФУ Агро» видано дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами від 10.06.2020 №1822385202-84б. При цьому розміщення та експлуатація даної установки не передбачалась проектом «Реконструкція тваринницького комплексу по вул.Ходаківська, 3 у с.Грозине Коростенського району Житомирської області під комплекс по вирощуванню (відгодівлі) свиней», відносно якого представлено Експертний звіт щодо розгляду проектної документації, який затверджений ДП «Укрдержбудекспертиза» від 28.11.2016 № 00-0368-16/ПБ. Згідно абзацу 5 пункту 2 частини 3 статті 3 Закону України «Про оцінку впливу на довкілля» планована діяльність з експлуатації установок для промислової утилізації, видалення туш тварин та/або відходів тваринництва підлягає оцінці впливу на довкілля, процедура якої не проведена ТОВ «ДФУ Агро» до фактичної експлуатації даного об'єкта.
Один примірник акту перевірки від 30.10.2024 № 18 отримано та підписано директором підприємства, начальником відділу з охорони праці та юристом без зауважень.
05.11.2024 року №18/2-3 директору ТОВ «ДФУ АГРО» видано Припис щодо усунення порушень законодавства виявлених під час перевірки, зокрема: у зв'язку зі збільшенням обсягів викидів після встановлення установки для спалювання відходів тваринництва та похідних продуктів моделі Inciner Pro i1000, які регулюються дозволом на викиди від 10.06.2020 № 1822385202-84б не відкориговано дані державного обліку в галузі охорони атмосферного повітря від 27.05.2019 №18/444/2019, що є порушенням статті 31 Закону України «Про охорону атмосферного повітря». Встановлено строк до 31.12.2024 року подати документи для проведення коригування державного обліку в галузі охорони атмосферного повітря від 27.05.2019 року №18/444/2019.
Станом на час розгляду справи в суді Припис є чинним. Доказів його оскарження відповідачем не надано.
Суд першої інстанції при ухваленні оскаржуваного рішення виходив з обґрунтованості та доведеності позовних вимог, а відтак наявності підстав для задоволення адміністративного позову.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції по суті спору, виходячи з наступного.
Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Суд першої інстанції при ухваленні оскаржуваного рішення виходив з обґрунтованості та доведеності позовних вимог, а відтак наявності підстав для задоволення адміністративного позову.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції по суті спору, виходячи з наступного.
Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і прав, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) врегульовані Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 05.04.2007 №877-V.
Згідно з статтею 1 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.
Відповідно до частини першої статті 4 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» державний нагляд (контроль) здійснюється за місцем провадження господарської діяльності суб'єкта господарювання або його відокремлених підрозділів, або у приміщенні органу державного нагляду (контролю) у випадках, передбачених законом.
Згідно із частиною четвертою статті 4 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» виключно законами встановлюються, зокрема, повноваження органів державного нагляду (контролю) щодо зупинення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг; вичерпний перелік підстав для зупинення господарської діяльності.
У відповідності до частини першої статті 20-2 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», до компетенції центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, у сфері охорони навколишнього природного середовища належить, зокрема, організація і здійснення у межах компетенції державного нагляду (контролю) за додержанням центральними органами виконавчої влади та їх територіальними органами, місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування в частині здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності та господарювання, громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, а також юридичними особами - нерезидентами вимог законодавства, в тому числі про поводження з відходами; щодо наявності дозволів, лімітів та квот на спеціальне використання природних ресурсів, дотримання їх умов.
Центральним органом виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної політики із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів є Державна екологічна інспекція України, правовий статус якої визначено у Положенні, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 19 квітня 2017 року №275.
Відповідно до пункту 2 розділу 2 Положення про Державну екологічну інспекцію в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого наказом Міністерства екології та природних ресурсів України 11.08.2017 №312, Держекоінспекція здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням територіальними органами центральних органів виконавчої влади, місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування в частині здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності і господарювання, громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, а також юридичними особами - нерезидентами вимог, зокрема, природоохоронного законодавства.
Як передбачено положеннями статті 7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю) складає акт, який повинен містити такі відомості: дату складення акта; тип заходу (плановий або позаплановий); форма заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд тощо); предмет державного нагляду (контролю); найменування органу державного нагляду (контролю), а також посаду, прізвище, ім'я та по батькові посадової особи, яка здійснила захід; найменування юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснювався захід.
В останній день перевірки два примірники акта підписуються посадовими особами органу державного нагляду (контролю), які здійснювали захід, та суб'єктом господарювання або уповноваженою ним особою, якщо інше не передбачено законом.
Якщо суб'єкт господарювання не погоджується з актом, він підписує акт із зауваженнями.
Зауваження суб'єкта господарювання щодо здійснення державного нагляду (контролю) є невід'ємною частиною акта органу державного нагляду (контролю).
У разі відмови суб'єкта господарювання підписати акт посадова особа органу державного нагляду (контролю) вносить до такого акта відповідний запис.
Один примірник акта вручається керівнику чи уповноваженій особі суб'єкта господарювання - юридичної особи. її відокремленого підрозділу, фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі в останній день заходу державного нагляду (контролю), а другий зберігається в органі державного нагляду (контролю).
Згідно із частиною першою статті 8 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» орган державного нагляду (контролю) в межах повноважень, передбачених законом, під час здійснення державного нагляду (контролю) має право: вимагати від суб'єкта господарювання усунення виявлених порушень вимог законодавства; вимагати припинення дій, які перешкоджають здійсненню державного нагляду (контролю); відбирати зразки продукції, призначати експертизу, одержувати пояснення, довідки, документи, матеріали, відомості з питань, що виникають під час державного нагляду (контролю), у випадках та порядку, визначених законом; надавати (надсилати) суб'єктам господарювання обов'язкові для виконання приписи про усунення порушень і недоліків; застосовувати санкції до суб'єктів господарювання, їх посадових осіб та вживати інших заходів у межах та порядку, визначених законом.
Відповідно до частини першої статті 6 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» підставами для здійснення позапланових заходів є: перевірка виконання суб'єктом господарювання приписів, розпоряджень або інших розпорядчих документів щодо усунення порушень вимог законодавства, виданих за результатами проведення попереднього заходу органом державного нагляду (контролю).
Згідно з статтею 50 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» екологічна безпека є такий стан навколишнього природного середовища, при якому забезпечується попередження погіршення екологічної обстановки та виникнення небезпеки для здоров'я людей.
Екологічна безпека гарантується громадянам України здійсненням широкого комплексу взаємопов'язаних політичних, економічних, технічних, організаційних, державно-правових та інших заходів.
Діяльність фізичних та юридичних осіб, що завдає шкоди навколишньому природному середовищу, може бути припинена за рішенням суду.
Відповідно до частини 4 статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України суб'єкти владних повноважень мають право звернутися до адміністративного суду виключно у випадках, визначених Конституцією та законами України.
Згідно з пунктом 5 частини першої статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, коли право звернення до суду для вирішення публічно-правового спору надано такому суб'єкту законом.
Відповідно до частини 7 статті 7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду.
Згідно з частиною п'ятою статті 4 вказаного Закону, виробництво (виготовлення) або реалізація продукції, виконання робіт, надання послуг суб'єктами господарювання можуть бути зупинені повністю або частково виключно за рішенням суду.
Відновлення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг суб'єктами господарювання після призупинення можливе з моменту отримання органом державного нагляду (контролю), який ініціював призупинення, повідомлення суб'єкта господарювання про усунення ним усіх встановлених судом порушень.
Згідно з частиною п'ятою статті 4 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» виробництво (виготовлення) або реалізація продукції, виконання робіт, надання послуг суб'єктами господарювання можуть бути зупинені повністю або частково виключно за рішенням суду.
З аналізу вищенаведеного вбачається, що контроль за охороною навколишнього природного середовища та використання природних ресурсів покладено на Державну екологічну інспекцію України та її територіальні органи, яким, зокрема, є Державна екологічна інспекція Поліського округу, яка наділена повноваження звернення до суду із позовом про застосування заходів реагування в сфері державного нагляду (контролю), а саме: щодо повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг.
З цією метою Державна екологічна інспекція Поліського округу в межах своїх повноважень та у визначеному законодавством порядку проводить перевірки суб'єктів господарювання на предмет дотримання вимог природоохоронного законодавства та виявивши порушення вимог природоохоронного законодавства наділена поноваженнями звертатися до суду із позовом щодо обмеження чи зупинення діяльності підприємств і об'єктів незалежно від їх підпорядкування та форми власності.
Відповідно до статті 31 Закону України «Про охорону атмосферного повітря» від 16 жовтня 1992 року № 2707-XII державному обліку в галузі охорони атмосферного повітря підлягають: об'єкти, які справляють або можуть справити шкідливий вплив на здоров'я людей та на стан атмосферного повітря; види та обсяги забруднюючих речовин, що викидаються в атмосферне повітря; види і ступені впливу фізичних та біологічних факторів на стан атмосферного повітря.
Згідно зі статтею 1 Закону України «Про оцінку впливу на довкілля» від 23 травня 2017 року № 2059-VIII планована діяльність - це не тільки господарська діяльність, що включає будівництво, а також та діяльність, що охоплює собою реконструкцію, технічне переоснащення, розширення, перепрофілювання, ліквідацію (демонтаж) об'єктів, інше втручання в природне середовище.
Згідно із частинами четвертою - сьомою статті 51 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» від 25 червня 1991 року № 1264-XII, аналогічно до положень Закону № 2059-VIII, передбачено, що проєкти господарської та іншої діяльності повинні мати матеріали оцінки її впливу на навколишнє природне середовище і здоров'я людей.
Оцінка здійснюється з урахуванням вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища, екологічної ємкості даної території, стану навколишнього природного середовища в місці, де планується розміщення об'єктів, екологічних прогнозів, перспектив соціально-економічного розвитку регіону, потужності та видів сукупного впливу шкідливих факторів та об'єктів на навколишнє природне середовище.
Підприємства, установи та організації, які розміщують, проєктують, будують, реконструюють, технічно переозброюють, вводять в дію підприємства, споруди та інші об'єкти, а також проводять дослідну діяльність, що за їх оцінкою може негативно вплинути на стан навколишнього природного середовища, подають центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища, спеціальну заяву про це.
Забороняється введення в дію підприємств, споруд та інших об'єктів, на яких не забезпечено в повному обсязі додержання всіх екологічних вимог і виконання заходів, передбачених у проєктах на будівництво та реконструкцію (розширення і технічне переоснащення).
Відповідно до частини першої статті 3 Закону України «Про оцінку впливу на довкілля» здійснення оцінки впливу на довкілля є обов'язковим у процесі прийняття рішень про провадження планованої діяльності, визначеної частинами другою і третьою цієї статті. Така планована діяльність підлягає оцінці впливу на довкілля до прийняття рішення про провадження планованої діяльності.
Згідно з абзацом 5 пункту 2 частини 3 статті 3 Закону України «Про оцінку впливу на довкілля» друга категорія видів планованої діяльності та об'єктів, які можуть мати значний вплив на довкілля та підлягають оцінці впливу на довкілля, включає установки для промислової утилізації, видалення туш тварин та/або відходів тваринництва.
Відповідно до частини 4 статті 3 Закону України «Про оцінку впливу на довкілля» забороняється розпочинати провадження планованої діяльності, визначеної частинами другою і третьою цієї статті, без оцінки впливу на довкілля та отримання рішення про провадження планованої діяльності.
Під час позапланової перевірки встановлено використання відповідачем в своїй діяльності установки для промислової утилізації моделі IncinerPro i1000 Diesel, яка на думку позивача, проводиться не у відповідності до абзацу 5 пункту 2 частини 3 статті Закону України «Про оцінку впливу на довкілля», зокрема без відповідної оцінки впливу на довкілля, процедура якої, протиправно не проведена підприємством до початку фактичної експлуатації даного об'єкта.
Фактичне використання відповідачем інсинератора для промислової утилізації відходів моделі IncinerPro i1000 Diesel відповідачем не заперечується, а навпаки підтверджується посиланнями у відзиві, про те, що використання даної установки здійснюється відповідно до дозволу на викиди від 10.06.2020 № 1822385202-84б виданого Управління екології та природних ресурсів Житомирської обласної державної адміністрації, яким внесено зміни до раніше наданого дозволу №1822385202-84 на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами.
Разом із цим, установка IncinerPro i1000 Diesel за своїми характеристиками належить до категорій промислових установок для утилізації відходів та використовується для термічного знищення будь яких відходів на підприємстві.
Тобто, незалежно від того, який вид відходів утилізується на установках промислової утилізації, сама по собі установка є об'єктом який може мати вплив на довкілля та підлягає оцінки.
Як не заперечує відповідач експлуатації даної установки на підприємстві розпочалась з моменту отримання дозволу від 10.06.2020 № 1822385202-84б.
Відповідач вважає, що він не зобов'язаний проводити оцінку впливу на довкілля, оскільки підприємство розпочало свою діяльність та отримало рішення про провадження планової діяльності до набрання чинності Законом України «Про охорону впливу на довкілля», тому відповідності до частини 2 статті 17 Закону України «Про оцінку впливу на довкілля» оцінка не проводиться.
Дійсно, починаючи з 18 грудня 2017 року перед початком планової діяльності відповідно до виду, передбаченого частинами другою та третьою статті 3 Закону № 2059-VІІІ, суб'єкт господарювання зобов'язаний отримати висновок про оцінку впливу на довкілля та, в подальшому, з урахуванням цього висновку, отримати рішення про провадження планової діяльності.
Натомість, дія цього Закону не поширюється на суб'єктів господарювання, які отримали рішення про провадження планованої діяльності до набрання чинності цим Законом, крім випадків, передбачених пунктом 22 частини другої та пунктом 14 частини третьої статті 3 цього Закону;
- розширення та зміни, включаючи перегляд або оновлення умов провадження планованої діяльності, встановлених (затверджених) рішенням про провадження планованої діяльності або подовження строків її провадження, реконструкцію, технічне переоснащення, капітальний ремонт, перепрофілювання діяльності та об'єктів, зазначених у пунктах 1-13 цієї частини, крім тих, які не справляють значного впливу на довкілля відповідно до критеріїв, затверджених Кабінетом Міністрів України;
- розширення та зміни, включаючи перегляд або оновлення умов провадження планованої діяльності, встановлених (затверджених) рішенням про провадження планованої діяльності або подовження строків її провадження, реконструкцію, технічне переоснащення, капітальний ремонт, перепрофілювання діяльності та об'єктів, зазначених у пунктах 1-21 цієї частини, крім тих, які не справляють значного впливу на довкілля відповідно до критеріїв, затверджених Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до пункту 6 Постанови Кабінету Міністрів України від 13 грудня 2017 року №1010 «Критерії визначення розширень і змін діяльності та об'єктів, які не підлягають оцінці впливу на довкілля» розширення господарської діяльності або об'єктів, які підлягали оцінці впливу на довкілля та щодо яких було отримано висновок з оцінки впливу на довкілля, порогові значення для яких у частинах другій і третій статті 3 Закону України “Про оцінку впливу на довкілля» не встановлені, за умови, що в результаті такого розширення господарська діяльність не призведе до збільшення утворюваних та утворення нових видів небезпечних відходів, збільшення та/або появи нових джерел викидів в атмосферне повітря та скидів забруднюючих речовин у водні об'єкти, шумового, вібраційного, світлового, теплового та радіаційного забруднення, а також випромінення.
З аналізу наведених норм убачається, що здійснення оцінки впливу на довкілля є обов'язковим при прийняті рішення про провадження планованої діяльності згідно з затвердженим Законом переліком, а у разі, якщо таке рішення було отримано до набрання чинності Законом № 2059-VIII - лише при розширенні та зміні, включаючи перегляд або оновлення умов провадження планованої діяльності, встановлених (затверджених) рішенням про провадження планованої діяльності або подовження строків її провадження, реконструкцію, технічне переоснащення, капітальний ремонт, перепрофілювання діяльності з видобування корисних копалин.
Судом встановлено, що розміщення та експлуатація установки IncinerPro i1000 Diesel не передбачалась проектом «Реконструкція тваринницького комплексу по вул.Ходаківська, 3 у с.Грозине Коростенського району Житомирської області під комплекс по вирощуванню (відгодівлі) свиней», відносно якого представлено Експертний звіт щодо розгляду проектної документації, який затверджений ДП «Укрдержбудекспертиза» від 28.11.2016 № 00-0368-16/ПБ.
Експертний звіт виданий відповідно до вимог першої частини першої статті 13 та частини другої статті 37 Закону України «Про екологічну експертизу» має тотожній статус висновку з оцінки впливу на довкілля відносно планованої діяльності, передбаченої проектом «Реконструкція тваринницького комплексу по вул.Ходаківська, 3 у с Грозине Коростенського району, Житомирської області під комплекс по вирощуванню (відгодівлі) свиней» згідно частини 3 статті 17 Закону України «Про оцінку впливу на довкілля».
Тобто оцінка впливу на довкілля на установку IncinerPro i1000 Diesel, під час розгляду проектної документації, не отримувалась.
Лише з початком експлуатації установки на підприємстві у 2020 році, виникло нове джерело викидів в атмосферне повітря в процесі здійснення відповідачем господарської діяльності, експлуатація якої не була передбачена в плановій діяльності підприємства.
Дана обставина свідчить про технічне переоснащення утилізації відходів в процесі планової діяльності відповідача, що може справляти значний вплив на довкілля та відповідно до частини 4 статті 3 Закону України «Про оцінку впливу на довкілля» забороняє фактичну експлуатацію такого об'єкта до проведення оцінки якості повітря.
Таким чином ураховуючи технічне переоснащення в процесі планової діяльності, відповідач зобов'язаний здійснити оцінку впливу на довкілля нової установки.
Щодо твердження апелянта про те, що під час перевірки позивач дійшов необґрунтованого висновку, що підприємство здійснює утилізацію тушок тварин та/або відходів тваринництва, колегія суддів зазначає наступне.
Акт перевірки містить висновок про використання підприємством установки для спалювання відходів тваринництва та похідних продуктів моделі IncinerPro i1000 Diesel. Проте акт не містить зауважень від відповідача. Складений за результатами перевірки Припис також містить аналогічні висновки як і в акті перевірки, які відповідачем також не оскаржуються.
При цьому, 02.06.2020 Головне управління Держпоживслужби в Житомирській області розглядаючи заяву від 28.05.2020 року про обґрунтовування обсягів викидів, для отримання підприємством дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами ТОВ «ДФУ АГРО» за адресою: Житомирська область, Коростеньській район, с.Грозине, вул.Ходаківська, 3 та погоджуючи можливість надання дозволу, встановило наступне:
Основна діяльність - розведення свиней. Проєктна виробнича потужність - до 85 тис.гол/рік., при одночасному утриманні 24 тис.голів. На підприємстві наявні дозволи на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами підприємства, видані управлінням екології та природних ресурсів облдержадміністрації: від 21.06.2017 № 1822385202-82 - I черга будівництва; від 13.10.2017 № 1822385202-84 - II-III черги будівництва, від 16.10.2018 № 1822385202-84а- IV черга будівництва. Нове джерело викиду (дж№161) додається у зв'язку із встановленням установки для спалювання відходів тваринного походження та продуктів їх отримання - інсинератор IncinerPro i1000 Diesel, потужністю 100кг/год.
Тобто, ще у 2020 році підприємство звертаючись з метою отримання дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря, надало інформацію щодо нової установки - інсинератор IncinerPro i1000 Diesel та визначило мету та спосіб її експлуатації на підприємстві: для спалювання відходів тваринного походження та продуктів їх отримання.
Вищевказані обставини підтверджують, що використання цього обладнання планувалось підприємством саме з метою спалювання відходів тваринного походження та продуктів їх отримання та свідчить про технічне переоснащення утилізації відходів в процесі планової діяльності відповідача, яке справляє значний вплив на довкілля.
Згідно з абзацом 5 пункту 2 частини 3 статті 3 Закону України «Про оцінку впливу на довкілля» установка для промислової утилізації відходів є об'єктом, який має вплив на довкілля. Відповідно при експлуатації такої установки суб'єкт господарювання повинен оцінити можливий екологічний вплив у процесі своєї діяльності, зокрема, якщо ця діяльність пов'язана з вирощуванням тварин, як наслідок утилізації відходів в процесі планової діяльності.
Таким чином, експлуатація установки для промислової утилізації відходів в процесі здійснення господарської діяльності з вирощування тварин, вимагає ретельної оцінки впливу на довкілля, щоб забезпечити відповідність екологічним стандартам і зменшити ризики для природних ресурсів.
Щодо доводів апелянта про те, що акт перевірки не містить інформації про забруднюючі речовини, які було виявлено під час перевірки, колегія суддів зазначає, що перевіркою встановлено експлуатацію об'єкту який має вплив на довкілля без документів (оцінки впливу на довкілля) які передбачені чинним законодавством, що само по собі є порушенням яке позбавляє відповідача права його експлуатувати до отримання відповідних документів.
З урахуванням зазначеного, приймаючи до уваги те, що суб'єктом владних повноважень доведено порушення відповідачем експлуатацію об'єкта без оцінки впливу на довкілля, вказані порушення створюють загрозу навколишньому середовищу та приймаючи до уваги відсутність жодних доказів усунення виявлених порушень, станом на час розгляду справи, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про наявність підстав для задоволення позову.
Відповідно ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Отже, ст.2 КАС України та ч.4 ст.242 КАС України вказують, що судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно п.41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Доводи викладені в апеляційній скарзі висновків суду першої інстанції не спростовують.
За змістом частини першої статті 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції з додержанням норм матеріального і процесуального права, на підставі правильно встановлених обставин справи, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, то суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.
Відповідно до п.2 ч.5 ст.328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження).
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ДФУ АГРО» залишити без задоволення, а рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 08 квітня 2025 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
Головуючий Шидловський В.Б.
Судді Сапальова Т.В. Капустинський М.М.