про відмову у відкритті апеляційного провадження
Справа № 240/19239/24
14 жовтня 2025 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
судді-доповідача: Драчук Т. О.
суддів: Смілянця Е. С. Полотнянка Ю.П.
перевіривши матеріали апеляційної скарги Управління Служби безпеки України в Житомирській області на ухвалу Житомирського окружного адміністративного суду від 11 вересня 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Служби безпеки України в Житомирській області про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії,
відповідно до ухвали Житомирського окружного адміністративного суду від 11 вересня 2025 року заяву ОСОБА_1 про встановлення судового контролю задоволено.
Зобов'язано Управління Служби безпеки України в Житомирській області подати до суду звіт про виконання рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 09 квітня 2025 року у справі №240/19239/24.
Встановлено Управлінню Служби безпеки України в Житомирській області строк для подання звіту про виконання рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 09 квітня 2025 року у справі №240/19239/24 протягом одного місяця з дня отримання копії цієї ухвали суду.
Не погодившись із судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу.
Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 03 жовтня 2025 року апеляційну скаргу Управління Служби безпеки України в Житомирській області на ухвалу Житомирського окружного адміністративного суду від 11 вересня 2025 року залишено без руху та запропоновано апелянту протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку, а також надати докази сплати судового збору.
13.10.2025 до суду від Управління Служби безпеки України в Житомирській області надійшла заява про усунення недоліків апеляційної скарги, до якої долучено платіжну інструкцію про сплату судового збору від 10.10.2025 №1344 в розмірі 1936,00 грн. Крім того, в поданій заяві заявник вказує, що оскаржуване рішення отримано 12.09.2025, водночас з огляду на обмежені строки та необхідність виконання особовим складом СБУ в умовах воєнного стану в Україні завдань за пріоритетами захисту державного суверенітету та територіальної цілісності держави на цей час, апеляційна скарга була подана 01.10.2025.
Перевіривши апеляційну скаргу, суд вважає, що у відкритті апеляційного провадження необхідно відмовити з таких підстав.
За приписами статті 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Згідно з матеріалами справи, оскаржувану ухвалу прийнято 11.09.2025.
Враховуючи зазначене, останнім днем подання апеляційної скарги на ухвалу Житомирського окружного адміністративного суду з урахуванням норм законодавства є 26.09.2025.
Апеляційна скарга подана до суду апеляційної інстанції 01.10.2025. Тобто, з пропуском строку на її подання.
Колегія суддів звертає увагу, що згідно з частиною 2 статті 44 КАС України учасники справи зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Відповідно до пункту 6 частини 5 статті 44 КАС України учасники справи зобов'язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.
Законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.
У пункті 74 рішення Європейського Суду з прав людини "Лелас проти Хорватії" суд звертав увагу на те, що "держава, чиї органи влади не дотримувалися своїх власних внутрішніх правил та процедур, не повинна отримувати вигоду від своїх правопорушень та уникати виконання своїх обов'язків. Іншими словами, ризик будь-якої помилки, зробленої органами державної влади, повинна нести держава, а помилки не повинні виправлятися за рахунок зацікавленої особи, особливо якщо при цьому немає жодного іншого приватного інтересу".
У справі "Рисовський проти України" Європейський Суд з прав людини підкреслює особливу важливість принципу "належного урядування". Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на права людини, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб. Зокрема, на державні органи покладено обов'язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси.
Тобто, виходячи з принципу "належного урядування", державні органи та органи місцевого самоврядування загалом, зобов'язані діяти вчасно та в належний спосіб, а держава не повинна отримувати вигоду у вигляді поновлення судами строку на оскарження судових рішень та виправляти допущені органами державної влади помилки за рахунок приватної особи, яка діяла добросовісно.
У рішенні від 07 липня 1989 року у справі "Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain" Європейський суд з прав людини зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, пов'язаних зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Відповідно до частини 1 статті 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Отже, для поновлення пропущеного процесуального строку, встановленого законом, необхідно встановити наявність поважних причин пропуску строку на апеляційне оскарження, які об'єктивно перешкоджали особі вчасно подати апеляційну скаргу.
Поважними причинами пропуску строку апеляційного оскарження визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.
Щодо посилання апелянта на необхідності виконання особовим складом СБУ в умовах воєнного стану в Україні завдань за пріоритетами захисту державного суверенітету та територіальної цілісності як на підставу для визнання поважними причин пропуску строку звернення до суду з апеляційною скаргою, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.
Так, Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 24.02.2022 №2102-ІХ «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», з 05 год. 30 хв. 24.02.2022 в Україні введено воєнний стан, який у подальшому був продовжений Указами Президента України з затвердженням відповідними Законами України.
Запровадження воєнного стану є підставою, яка відповідно до частини першої статті 121 КАС України обов'язково враховується судом при вирішенні питання щодо поновлення процесуального строку, якщо пропуск строку знаходиться в прямому причинному зв'язку з такими обставинами.
Верховний Суд у своїх судових рішеннях неодноразово наголошував, що саме по собі посилання на введення воєнного стану на території України не може бути поважною причиною для поновлення процесуального строку для органу державної влади без зазначення конкретних обставин, які вплинули на своєчасність звернення до суду та без надання відповідних доказів, як саме введення воєнного стану вплинуло на роботу такого органу, що, в свою чергу, обумовило пропуск процесуального строку або необхідність його продовження (зокрема, у постанові від 04.04.2023 у справі №140/1487/22, у постанові від 30.01.2023 у справі № 280/9223/21, але не виключно).
Необхідно зауважити, що Указ Президента України від 24.02.2022 №64/2022 стосується лише введення воєнного стану в Україні, будь-яких змін щодо строків розгляду справ, інших процесуальних строків вказаний Указ не містить, зміни в частині процесуальних строків до КАС України не вносились.
Органи державної влади продовжують здійснювати свої повноваження після введення воєнного стану.
Отже, лише факт введення воєнного стану на території України не може слугувати достатньою підставою для визнання поважними причин пропуску процесуального строку для органу державної влади за відсутності відповідних обґрунтувань та доказів того, як саме введення воєнного стану, вплинуло на роботу цього державного органу.
Крім того, суд звертає увагу на те, що неможливість здійснення процесуальних прав учасником процесу для визнання підстави поважною причиною пропуску процесуального строку має бути реальною. Більше того, саме посилання на воєнний стан не може свідчити про неможливість виконувати процесуальні права та обов'язки вчасно.
Колегія суддів зазначає про відсутність будь-яких доказів, які б підтверджували факт неможливості вчасного подання апеляційної з підстав участі особового складу Управління Служби безпеки в Україні в Житомирській області, зокрема й представника, який представляє інтереси апелнята, у відповідний період часу (з моменту отримання оскаржуваного судового рішення - до закінчення відповідного строку звернення з апеляційною скаргою) до виконання бойових завдань і не було можливості з об'єктивних причин вчасно подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.
Слід також зазначити, що Верховний Суд у своїх судових рішеннях неодноразово наголошував, що неналежна організація процесу із оскарження судового рішення з боку відповідальних осіб, виникнення організаційних складнощів у суб'єкта владних повноважень для своєчасного подання апеляційної скарги є суто суб'єктивною причиною, а негативні наслідки, які настали у зв'язку з такою причиною, є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов'язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними. Відповідач, що діє від імені держави, як суб'єкт владних повноважень, не може та не повинен намагатись отримати перевагу від організаційних складнощів, які склались у нього на поточний день, шляхом уникнення або зволікання виконання ним своїх процесуальних обов'язків, в тому числі і щодо вчасного подання апеляційної скарги.
Таких висновків дійшов Верховний Суд, зокрема у постановах від 26 вересня 2022 року у справі №560/403/22, від 08 серпня 2024 року у справі № 440/15583/23 та від 07 лютого 2025 року у справі № 280/7991/23.
Відтак, з огляду на викладене, колегія суддів зазначає, що скаржником не зазначено обставин, які перешкоджали подати апеляційну скаргу вчасно та які є об'єктивно непереборними чи істотною перешкодою для своєчасного вчинення процесуальних дій.
Також, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.
Відповідно до приписів ч.1 ст.382 КАС України суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб'єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
За наслідками розгляду заяви суд постановляє ухвалу про її задоволення або відмову у задоволенні та зобов'язання суб'єкта владних повноважень подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення (ч.2 ст.382-1 КАС України).
Частиною шостою ст.382-1 КАС України передбачено, що ухвала суду про задоволення заяви та зобов'язання суб'єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення є остаточною і оскарженню не підлягає. Заперечення на таку ухвалу включаються до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене частиною першою статті 382-3 цього Кодексу.
Так, частиною першою статті 382-3 КАС України встановлено, що за наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень суд постановляє ухвалу про прийняття або відмову у прийнятті звіту, яку може бути оскаржено в апеляційному порядку за правилами частини п'ятої статті 382-1 цього Кодексу.
В свою чергу, перелік ухвал на які можуть бути подані апеляційні скарги окремо від рішення суду передбачений ст. 294 КАС України.
Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення положень про судовий контроль за виконанням судових рішень» № 4094-IX від 21.11.2024 року частину першу статті 294 КАС України доповнено пунктами 29, 30 відповідно до яких окремо від рішення суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції щодо відмови у задоволенні заяви про зобов'язання суб'єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення та прийняття або відмови у прийнятті звіту суб'єкта владних повноважень про виконання судового рішення.
Водночас, ухвала про задоволення заяви про зобов'язання суб'єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення, в переліку передбаченому статтею 294 КАС України - відсутня.
Аналіз вищенаведених правових норм, дає підстави для висновку про те, що ухвала суду першої інстанції про задоволення заяви про зобов'язання суб'єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового не підлягає окремому оскарженню в апеляційному порядку, оскільки, по-перше, така ухвала відсутня в наведеному в частині першій статті 294 КАС України переліку та, по-друге, скаржник не позбавлений можливості включити свої заперечення на цю ухвалу до апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції про прийняття або відмову в прийнятті звіту.
З матеріалів справи встановлено, що в даному випадку позивач оскаржує ухвалу Житомирського окружного адміністративного суду від 11 вересня 2025 року, якою задоволено заяву ОСОБА_1 та зобов'язано суб'єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення, яка згідно з приписами ч. 6 ст. 382-1 не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.299 КАС України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо апеляційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає апеляційному оскарженню.
Питання про відмову у відкритті апеляційного провадження суд апеляційної інстанції вирішує протягом п'яти днів після надходження апеляційної скарги або з дня закінчення строку на усунення недоліків (ч.3 ст.299 КАС України).
Оскільки Управлінням Служби безпеки України в Житомирській області оскаржується ухвала, яка в розумінні ст. 294, 382-1 КАС України не підлягає апеляційному оскарженню,колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для відмови у відкритті апеляційного провадження, так як апеляційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає апеляційному оскарженню.
Враховуючи зазначене, керуючись ст.ст.299, 325, 328, 329 КАС України, суд
1. Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Управління Служби безпеки України в Житомирській області на ухвалу Житомирського окружного адміністративного суду від 11 вересня 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Служби безпеки України в Житомирській області про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії.
2. Копію ухвали про відмову у відкритті апеляційного провадження разом з апеляційною скаргою та доданими до скарги матеріалами надіслати скаржнику.
3. Копію ухвали про відмову у відкритті апеляційного провадження надіслати учасникам справи.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддями та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.
Суддя-доповідач Драчук Т. О.
Судді Смілянець Е. С. Полотнянко Ю.П.