П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
14 жовтня 2025 р. Категорія 129м. ОдесаСправа № 486/635/25
Перша інстанція: суддя Волощук О.О.,
час і місце ухвалення: 08:39, м. Південноукраїнськ,
Миколаївська область
П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
судді-доповідача - Семенюка Г.В.,
суддів - Федусика А.Г., Шляхтицького О.І.,
розглянувши у письмовому провадженні у приміщенні П'ятого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Південноукраїнського міського суду Миколаївської області від 20 травня 2025 р. у справі № 486/635/25 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Одеської митниці про скасування постанови про порушення митних правил та накладення адміністративного стягнення, -
встановиВ:
Позивач, звернувся до суду з позовом до Одеської митниці про скасування постанови про порушення митних правил та накладення адміністративного стягнення, мотивуючи його тим, що постановою про порушення митних правил №0935/50000/24 від 16.01.2025 року позивача визнано винним у вчиненні порушення митних правил, передбаченого ч.5 ст.481 МК України та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі п'яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян у сумі 85000,00 грн. Позивач вважає зазначену постанову необґрунтованою та такою, що підлягає скасуванню у зв'язку з відсутністю у його діях ознак порушення митних правил; неповнотою провадження у справі та необ'єктивністю її розгляду, невідповідністю викладених у постанові висновків фактичним обставинам справи. Вважає, що відповідачем не враховано та не надано оцінку викладеним позивачем обставинам як при складенні протоколу, так і в письмових поясненнях від 22.10.2024 року. Зазначає, що надавав відповідачу інформацію про те, що керування ТЗ р/н UM245 здійснено ним в межах виконання трудових обов'язків, визначених посадовою інструкцією водія автотранспортних засобів, як найманим працівником, працюючим з 26.07.2022 року водієм автотранспортних засобів в ТОВ «ВОСТОК», яке на підставі ліцензії здійснює внутрішні та міжнародні перевезення вантажів вантажними автомобілями, причепами та напівпричепами. Зауважує, що рішення щодо експлуатації, ввезення та/або вивезення даного транспортного засобу уповноважена приймати виключно посадова особа ТОВ «ВОСТОК», яке користується автотранспортом на законних підставах, а не водій. Також позивач зазначив, що при перетині державного кордону України 22.06.2024 року митний орган України не надав законному користувачу транспортним засобом ТОВ «ВОСТОК» або водію, що керував даним транспортним засобом, акт індивідуальної дії (рішення), передбачений ч.1 ст.108 МК України, яким встановлювався строк для вивезення даного транспортного засобу за межі митної території України, відмінний від встановленого ч. 2 ст. 108 МК України. Враховуючи, що за укладеними договорами оренди транспортний засіб ввезений орендарем на митну територію України для транспортних операцій на строк до 08.11.2024 року, останній мав законні підстави на вільне користування даним транспортним засобом до завершення строку оренди. Зазначив, що через відсутність рішення Одеської митниці про встановлення скороченого строку тимчасового ввезення ТЗ UM245 (60 днів при максимально дозволеному 3 роки, та кінцевому строку для транспортних операцій 08.11.2024 року), ТОВ «ВОСТОК» та водій не звертались до митних органів України щодо неможливості дотримання режиму тимчасового ввезення. 19.09.2024 року під час наступного відрядження позивача до Молдови транспортом Scania ВЕ6075СМ, н/пр НОМЕР_1 головним державним інспектором відділу митного оформлення №3 митного поста «Білгород-Дністровський» Одеської митниці ОСОБА_2 виявлено перевищення строку тимчасового ввезення на митну територію України н/пр UM245 більше ніж на 20 днів та складено протокол №0935/50000/24 за ч.5 ст.481 МК України відносно позивача. На момент складання протоколу позивач не володів інформацією про рух та місце перебування н/пр UM245, а про його перебування на ремонті дізнався вже при підготовці письмових пояснень, які відповідачем не були прийняті до уваги при розгляді справи.
Рішенням Південноукраїнського міського суду Миколаївської області від 20 травня 2025 року в задоволенні позовної заяви відмовлено.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення суду та прийняти нову постанову, якою задовольнити його позовні вимоги.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач посилається на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права. Зазначає, що відмовляючи у позові, суд першої інстанції не врахував, що його притягнуто до відповідальності без встановлення суб'єктивної сторони правопорушення, тобто без доказів наявності умислу або хоча б необережності. Він виконував трудові обов'язки, не приймав рішень щодо переміщення ТЗ, був лише фактичним водієм. Суд же поклав відповідальність автоматично, без оцінки того, чи була у нього можливість виконати обов'язки перевізника чи вплинути на строки тимчасового ввезення.
19.06.2025 року до суду апеляційної інстанції надійшов відзив на апеляційну скаргу в якому Одеська митниця вказує на те, що пунктом 37 ст. 4 МК України встановлено, що перевізник - особа, яка переміщує товари або бере на себе зобов'язання та відповідальність за переміщення товарів через митний кордон України та/або митною територією України. Відповідно особою, яка безпосередньо переміщувала товари та взяла на себе зобов'язання про дотримання митного режиму є ОСОБА_3 . Отже саме він є суб'єктом відповідальності за ч. 5 ст. 481 МК України. За інформацією наявною у базі даних Єдиної автоматизованої інформаційної системи встановлено, що громадянин України ОСОБА_1 , неодноразово переміщував транспортний засіб напівпричіп-рефрижератор марки «SCMITZ», реєстраційний номер НОМЕР_1 , VIN - код НОМЕР_2 , країна реєстрації - Литва (LT), через митний кордон України саме у митному режимі «тимчасове ввезення до 60 днів», тому він був обізнаний з порядком такого переміщення та його твердження про зворотне не відповідають дійсності.
На підставі ст. 311 КАС України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу належить залишити без задоволення з наступних підстав:
Судом першої інстанції встановлено, що 22.06.2024 року ОСОБА_1 ввіз на митну територію України вантажний напівпричіп-рефрижератор марки «SCMITZ», реєстраційний номер НОМЕР_1 , VIN - код НОМЕР_2 , країна реєстрації - Литва (LT) через пункт пропуску «Орлівка» митного поста «Придунайський» Одеської митниці в режимі «Тимчасове ввезення до 60 днів» з метою «Комерційне призначення».
19.09.2024 року о 13 годині 00 хвилин в зону митного контролю міжнародного пункту пропуску для автомобільного сполучення «Старокозаче - Тудора» митного поста «Білгород-Дністровський» Одеської митниці, в напрямку з України до Молдови, в'їхав вантажний транспортний засіб комерційного призначення марки «SCANIA», реєстраційний номер НОМЕР_3 , VIN - код НОМЕР_4 , країна реєстрації - Україна (UA) з напівпричепом - рефрежератором марки «SCMITZ», реєстраційний номер НОМЕР_1 , VIN - код НОМЕР_2 , країна реєстрації - Литва (LT), під керуванням громадянина України ОСОБА_1 , який слідував з України до Молдови.
19.09.2024 року відносно ОСОБА_1 , водія фірми ТОВ «ВОСТОК» складено протокол про порушення митних правил №0935/50000/24 за ознаками правопорушення, передбаченого частиною 5 статті 481 МК України, який містить підпис позивача.
22.10.2024 року ОСОБА_1 на адресу Одеської митниці надіслано письмові пояснення щодо протоколу про притягнення останнього до адміністративної відповідальності з додатковими доказами.
У вказаних поясненнях ОСОБА_1 зазначено, що він не є суб'єктом митного правопорушення за ч. 5 ст. 481 МК України, оскільки як водій, здійснював свої обов'язки інструкції водія автотранспортного засобу. Приймати рішення щодо експлуатації, ввезення та/або вивезення даного транспортного засобу уповноважена виключно посадова особа ТОВ «ВОСТОК», яке користується автотранспортом на законних підставах, зокрема на підставі договору оренди. Зазначив, що такими рішеннями у даному випадку є накази директора ТОВ «ВОСТОК» про відрядження водія та транспорті «SCANIA», реєстраційний номер НОМЕР_3 , реєстраційний номер НОМЕР_1 . Вказав, що перевищення строку тимчасового ввезення н/пр UM245 на 29 днів викликане поломкою транспортного засобу, що виключає його експлуатацію, та має документальне підтвердження. Вказав, що в день завершення ремонту, директором ТОВ «ВОСТОК» його відряджено до Молдови та 19.09.2024 н/пр UM245 вивезений з митної території України.
До заяви додано копію наказу ТОВ «ВОСТОК» №73 від 27.07.2022 року про прийняття ОСОБА_1 на посаду водія; копію наказу ТОВ «ВОСТОК» №213 від 18.09.2024 року Про відрядження ОСОБА_1 терміном 60 днів з 18.09.2024 року в Молдову; копію наказу ТОВ «ВОСТОК» №124 від 14.05.2024 року про відрядження ОСОБА_1 терміном 60 днів з 14.05.2024 року в Грузію; копію договору оренди причепа від 14.12.2023 року; копію договору оренди причепа від 08.07.2024 року; копію листа ТОВ «Шіппінг-Лайн» від 11.10.2024 року в якому повідомлено, що до товариства звернулося ТОВ «ВОСТОК» з проханням здійснити ремонт системи EBS причепу UM245 «SCMITZ», VIN - код НОМЕР_2 . Ремонт здійснювався в період з 10.08-18.09.2024.
15.01.2025 року директором ТОВ «ВОСТОК» направлено на адресу Одеської митниці повідомлення, яким доведено до відома про перебування н/пр НОМЕР_1 «SCMITZ» VIN - код НОМЕР_2 на ремонті в ТОВ «Шіппінг-Лайн» з 10.08.2024 року по 18.09.2024 року, після чого до 31.10.2024 року проходив експлуатаційну обкатку та виконавцем робіт здійснювалося усунення помилок. Акт виконаних підписано сторонами 01.11.2024 року, оплату проведено ТОВ «ВОСТОК» 05.11.2024 року. До звернення додано копії наряд-замовлення №ШП-0015292 від 10.08.2024 року, рахунку від 01.11.2024 року №ШП-007602, акту виконаних робіт від 01.11.2024 року №ШП-0015292, податкової накладної від 01.11.2024 року №8617, платіжної інструкції від 05.11.2024 року №598, квитанції про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН від 28.11.2024 року.
16.01.2025 року заступником начальника Одеської митниці винесено постанову у справі про порушення митних правил №0935/50000/24, якою визнано ОСОБА_1 винним у вчинені порушення митних правил, передбаченого частиною 5 статтею 481 МК України та на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 85 000 грн.
Митний орган, приймаючи рішення про притягнення позивача до адміністративної відповідальності, посилався на те, що письмові пояснення, надані ОСОБА_1 співробітникам митниці під час складання протоколу про порушення митних правил від 19.09.2024 року, не містять інформації про проведення ремонтних робіт ТЗ у період з 10.08.2024 року по 18.09.2024 року. Також зазначено, що відомості щодо звернень перевізника ТОВ «ВОСТОК» або водія ОСОБА_1 , до митного органу щодо неможливості дотримання ТЗ режиму тимчасового ввезення відсутні.
Не погоджуючись із вищезазначеною постановою у справі про порушення митних правил № 0935/50000/24, позивач оскаржив її до суду.
Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що відповідною особою, яка безпосередньо переміщувала товари та взяла на себе зобов'язання про дотримання митного режиму є водій ОСОБА_1 .
П'ятий апеляційний адміністративний суд погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне:
Відповідно до пункту 25 частини 1 статті 4 МК України митний режим - комплекс взаємопов'язаних правових норм, що відповідно до заявленої мети переміщення товарів через митний кордон України визначають митну процедуру щодо цих товарів, їх правовий статус, умови оподаткування і обумовлюють їх використання після митного оформлення.
Згідно з пунктом 37 частини 1 статті 4 МК України, перевізник - особа, яка переміщує товари або бере на себе зобов'язання та відповідальність за переміщення товарів через митний кордон України та/або митною територією України.
Пунктом 59 статті 4 МК України визначено, що транспортні засоби комерційного призначення - будь-яке судно (у тому числі самохідні та несамохідні ліхтери та баржі, а також судна на підводних крилах), судно на повітряній подушці, повітряне судно, автотранспортний засіб (моторні транспортні засоби, причепи, напівпричепи) чи рухомий склад залізниці, що використовуються в міжнародних перевезеннях для платного транспортування осіб або для платного чи безоплатного промислового чи комерційного транспортування товарів разом з їхніми звичайними запасними частинами, приладдям та устаткуванням, а також мастилами та паливом, що містяться в їхніх звичайних баках упродовж їхнього транспортування разом із транспортними засобами комерційного призначення.
Відповідно до статті 105 МК України у митний режим тимчасового ввезення з умовним повним звільненням від оподаткування митними платежами поміщуються виключно: товари, транспортні засоби комерційного призначення, зазначені у статті 189 цього Кодексу та в Додатках B.1-B.9, C, D до Конвенції про тимчасове ввезення (м. Стамбул, 1990 рік), на умовах, визначених цими Додатками.
Згідно з частинами 1-3 статті 189 МК транспортні засоби комерційного призначення, що використовуються для переміщення товарів та/або пасажирів через митний кордон України, можуть тимчасово ввозитися на митну територію України без справляння митних платежів та без застосування заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності. Тимчасово ввезені на митну територію України транспортні засоби комерційного призначення підлягають вивезенню без внесення в їх конструкцію будь-яких змін (без урахування природного зношення, витрати пально-мастильних матеріалів та необхідного ремонту). Тимчасове ввезення транспортних засобів комерційного призначення на митну територію України допускається за умови, що такі транспортні засоби не використовуватимуться для внутрішніх перевезень на митній території України.
Статтею 103 МК України визначено, що тимчасове ввезення - це митний режим, відповідно до якого іноземні товари, транспортні засоби комерційного призначення ввозяться для конкретних цілей на митну територію України з умовним повним або частковим звільненням від оподаткування митними платежами та без застосування заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності і підлягають реекспорту до завершення встановленого строку без будь-яких змін, за винятком звичайного зносу в результаті їх використання.
Відповідно до статті 108 МК України строк тимчасового ввезення товарів встановлюється митним органом у кожному конкретному випадку, але не повинен перевищувати трьох років з дати поміщення товарів у митний режим тимчасового ввезення. Строк тимчасового ввезення транспортних засобів комерційного призначення встановлюється митним органом з урахуванням того, що ці транспортні засоби повинні бути вивезені за межі митної території України після закінчення транспортних операцій, для яких вони були ввезені. З урахуванням мети ввезення товарів та/або транспортних засобів комерційного призначення, особливостей транспортних операцій та інших обставин попередньо встановлений строк тимчасового ввезення товарів відповідно до частини першої цієї статті та/або транспортних засобів комерційного призначення відповідно до частини другої цієї статті за письмовою заявою утримувача митного режиму може бути продовжений відповідним митним органом. У разі відмови у продовженні строку тимчасового ввезення митний орган зобов'язаний невідкладно письмово (у паперовій або електронній формі) повідомити особі, яка звернулася із заявою про продовження строку тимчасового ввезення, про причини та підстави такої відмови. Якщо товари, поміщені у митний режим тимчасового ввезення, не можуть бути своєчасно вивезені за межі митної території України внаслідок накладення на них арешту (за винятком арешту внаслідок позовів приватних осіб) або вилучення у справі про порушення митних правил, перебіг строку тимчасового ввезення зупиняється на час такого арешту (вилучення). Якщо транспортні засоби комерційного призначення, поміщені у митний режим тимчасового ввезення, не можуть бути своєчасно вивезені за межі митної території України: внаслідок дії обставин, зазначених у статті 192 цього Кодексу; у разі зберігання таких транспортних засобів під митним контролем (за умови інформування митного органу, який контролює їх переміщення); у разі здійснення інших операцій з такими транспортними засобами у випадках, передбачених цим Кодексом (за умови інформування митного органу, який контролює їх переміщення); у разі накладення на них арешту (за винятком арешту внаслідок позовів приватних осіб) або вилучення у справі про порушення митних правил, перебіг строку тимчасового ввезення зупиняється на час дії таких обставин, зберігання, арешту (вилучення) або здійснення таких операцій.
Статтею 192 МК України визначено, що якщо під час перевезення товарів транспортний засіб внаслідок аварії або дії обставин непереборної сили не зміг прибути до митного органу призначення, допускається вивантаження товарів в іншому місці. При цьому перевізник зобов'язаний: 1) вжити всіх необхідних заходів для забезпечення збереження товарів та недопущення будь-якого їх використання; 2) терміново повідомити найближчий митний орган про обставини події, місцезнаходження товарів і транспортного засобу.
Відповідно до частини 5 статті 481 МК України перевищення строку тимчасового ввезення транспортних засобів особистого користування та транспортних засобів комерційного призначення на митну територію України більше ніж на двадцять діб, але не більше ніж на тридцять діб - тягне за собою накладення штрафу в розмірі п'яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Згідно з частиною 1 статті 460 МК України вчинення порушень митних правил, передбачених частиною третьою статті 469, статтею 470, частиною третьою статті 478, статтею 481 цього Кодексу, внаслідок аварії, дії обставин непереборної сили або протиправних дій третіх осіб, що підтверджується відповідними документами, а також допущення у митній декларації помилок, які не призвели до неправомірного звільнення від сплати митних платежів або зменшення їх розміру, до незабезпечення дотримання заходів тарифного та/або нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, якщо такі помилки не допускаються систематично (стаття 268 цього Кодексу), не тягне за собою адміністративної відповідальності, передбаченої цим Кодексом.
Отже, дана норма визначає умови звільнення особи від відповідальності за перелічені порушення митних правил, якими є: аварія, дія обставин не переробної сили або протиправні дії третіх осіб, що підтверджується відповідними документами.
Тому, згідно норм діючого законодавства перевізник звільняється від відповідальності за статтею 481 Митного кодексу України у разі наявності факту аварії або дії обставин непереборної сили за умови документального підтвердження такого факту та вчасно (до закінчення встановленого строку транзитного перевезення) письмового повідомлення найближчого митного органу про обставини події.
Відповідно до наказу Міністерства Фінансів України від 31.05.2012 року № 657 «Про виконання митних формальностей відповідно до заявленого митного режиму» - факт аварії чи дії обставин непереборної сили - часткове чи повне пошкодження (зіпсуття, знищення, втрата тощо) товарів чи транспортних засобів, що перебувають під митним контролем, або позбавлення можливості виконання відповідною особою передбачених законодавством України з питань державної митної справи або встановлених відповідним митним органом України вимог щодо вчинення відповідних дій з товарами, транспортними засобами, що перебувають під митним контролем. Якщо факт аварії чи дії обставин непереборної сили має місце на митній території України, особа, відповідальна за виконання вимог законодавства України з питань державної митної справи щодо товарів чи транспортних засобів, що перебувають під митним контролем (власник товару або уповноважена ним особа, перевізник чи особа, відповідальна за дотримання митного режиму), повинна звернутись до митного органу, в зоні діяльності якого перебувають ці товари, транспортні засоби, із письмовою заявою, яка повинна містити відомості, що надають можливість ідентифікувати товари, транспортні засоби як такі, що перебувають під митним контролем, а також інформацію про час, місце, обставини та наслідки аварії чи дії обставин непереборної сили. Разом із заявою подаються документи, що підтверджують факт аварії чи дії обставин непереборної сили, видані компетентними органами (установами) та засвідчені в установленому порядку. У разі неможливості своєчасного вивезення за межі митної території України транспортних засобів з іноземною реєстрацією - через поломку, ремонт та/або необхідність відповідного технічного обслуговування, для прийняття компетентного рішення щодо таких транспортних засобів, з урахуванням вимог МК України та наказу Міністерства Фінансів України від 31.05.2012 № 657, митним органом мають враховуватись вимоги Правил надання послуг з технічного обслуговування і ремонту колісних транспортних засобів, затверджених наказом Мінінфраструктури України від 28.11.2014 № 615 (далі - Правила), згідно з ІІІ розділом яких послуги з технічного обслуговування і ремонту колісного транспортного засобу чи його складових частин (систем) надаються замовникові на підставі відповідного договору, що ускладнюється згідно з нормами цивільного законодавства України між ним та виконавцем (договір, наряд-замовлення, накладна, квитанція, тощо), а розділом IV передбачено, що приймання колісного транспортного засобу та його складових частин (систем) до технічного обслуговування і ремонту виконавцем здійснюється на підставі акту, форма якого визначена Додатком 2 до Правил. Один з двох примірників такого акту видається замовнику. Відповідно до розділу V цих Правил документами, що підтверджують надання послуг з технічного обслуговування і ремонту КТЗ, є: акт передавання-приймання КТЗ (його складових частин (систем)) після надання послуг з технічного обслуговування та ремонту; наряд-замовлення, підписаний контролером якості (з проставлянням печатки виконавця (за наявності)) та замовником; документ, що підтверджує оплату послуг; рахунок-фактура; податкова накладна (для юридичних осіб). При цьому, з огляду на характер відповідних обставин непереборної сили та з метою прийняття необхідного рішення, митний орган наділений правом перевірити ці обставини у передбачений митним законодавством спосіб, підтвердивши чи спростувавши їх дію.
З системного аналізу наведених правових норм вбачається, що підставою для звільнення від адміністративної відповідальності за порушення митних правил, передбаченого частиною п'ятою статті 481 МК України, є часткове чи повне пошкодження (зіпсуття, знищення, втрата тощо) товарів чи транспортних засобів, що перебувають під митним контролем, або позбавлення можливості виконання відповідною особою передбачених законодавством України з питань державної митної справи або встановлених відповідним митним органом України вимог щодо вчинення відповідних дій з товарами, транспортними засобами, що перебувають під митним контролем, внаслідок саме аварії чи дії обставин непереборної сили, настання яких має бути належним чином підтверджено (доведено) та про них вчасно (до закінчення встановленого строку транзитного перевезення) має бути повідомлено митний орган шляхом подання письмової заяви із зазначенням обставин події, місцезнаходження транспортного засобу, а також надання інформації, яка надає можливість ідентифікувати такий транспортний засіб.
Водночас позивачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження наявності обставин непереборної сили відносно даного транспортного засобу, які стали підставою для не виконання позивачем приписів чинного законодавства.
Як зазначено вище, 19.09.2024 року відносно ОСОБА_1 , водія фірми ТОВ «ВОСТОК» складено протокол про порушення митних правил №0935/50000/24 за ознаками правопорушення, передбаченого частиною 5 статті 481 МК України, який підписаний останнім. В графі протоколу «Пояснення, зауваження особи, що притягується до відповідальності» ОСОБА_1 зазначено «з протоколом ознайомлений, доповнень та зауважень не маю» (а.с. 35).
В письмових поясненнях, скерованих на адресу Одеської митниці позивачем зазначено, що причиною порушення строків ввезення ТЗ є перебування його на ремонті.
Проте, на час здійснення митного контролю 19.09.2024 року позивачем відповідних доказів відповідачу надано не було, а доданий позивачем до письмових пояснень, направлених Одеській митниці лист ТОВ "Шіппінг-Лайн", а також надіслані 15.01.2025 року ТОВ "ВОСТОК" на адресу Одеської митниці докази на підтвердження того, що строк порушення вивезення з митної території України н/пр UM245 «SCMITZ» VIN - код WSM00000005130936 зумовлено поломкою напівпричепу, не доводять факт аварії чи дії обставин непереборної сили, з чим законодавець пов'язує обставини звільнення від відповідальності за порушення митних правил.
Отже, надані позивачем документи не містять відомостей про те, що ТЗ був не на ходу.
Таким чином, суд вважає, що позивачем не надано належних та допустимих доказів, які підтверджують неможливість завершення митного оформлення транспортного засобу в режимі тимчасового ввезення шляхом його вивезення або декларування до іншого митного режиму.
Вказані висновки узгоджуються з правовою позицією, викладеною Верховним Судом у постановах від 05 березня 2019 року у справі №448/391/16-а, від 02 квітня 2019 року у справі №455/417/16-а, від 31 січня 2020 року у справі №489/793/17, від 18 червня 2020 року у справі №461/1873/17.
Крім того, нормами чинного законодавства не встановлено вимог щодо вивезення транспортних засобів та інших товарів за межі митної території України лише власним ходом.
Так, вищенаведеними нормами законодавства передбачено обов'язок доставити транспортний засіб у митний орган призначення до закінчення строку, проте спосіб виконання цього обов'язку не передбачений.
Отже, ремонт транспортного засобу не міг завадити позивачу вивезти його за межі митної території України за допомогою інших способів.
Доводи позивача про те, що він є найманим працівником ТОВ «ВОСТОК» та не приймає рішення щодо умов експлуатації транспортного засобу, а тому не є суб'єктом відповідальності за ч. 5 ст. 481 МК України є безпідставними з огляду на те, що п. 37 ст. 4 МК України визначено, що перевізник - особа, яка переміщує товари або бере на себе зобов'язання та відповідальність за переміщення товарів через митний кордон України та/або митною територією України. Відповідно особою, яка безпосередньо переміщувала товари та взяла на себе зобов'язання про дотримання митного режиму є водій ОСОБА_1 .
Посилання позивача на те, що оскільки за укладеним договором оренди ТЗ ввезений орендарем на митну територію України для транспортних операції на строк до 08.11.2024 року тому у нього були законні підстави вільного користування ТЗ до завершення цього строку є помилковими оскільки не впливають на визначення митного режиму та строк, на який надано режим «тимчасове ввезення».
Доводи апеляційної скарги встановлених обставин справи та висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.
З огляду на вищевикладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.
Згідно з ч. 1 ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , - залишити без задоволення.
Рішення Південноукраїнського міського суду Миколаївської області від 20 травня 2025 року у справі № 486/635/25, - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Суддя-доповідач Г.В. Семенюк
Судді А.Г. Федусик О.І. Шляхтицький