судді Третього апеляційного адміністративного суду Дурасової Ю.В.
на постанову Третього апеляційного адміністративного суду
від 15.10.2025 у справі №160/820/25
15 жовтня 2025 року Справа № 160/820/25
за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25.06.2025 (суддя Серьогіна О.В.) в адміністративній справі №160/820/25
за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1
до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Головне управління ДПС в Івано-Франківській області
про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-
Користуючись правом на окрему думку, наданим частиною 3 ст. 34 КАС України, вважаю за необхідне висловити наступні думки щодо зазначеної постанови
Виклад обставин справи:
Позивач, ФОП ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до відповідача Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, просив:
визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області № 0745850708 від 09.12.2024 року.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25 червня 2025 року позов задоволено повністю.
Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області № 0745850708 від 09.12.2024 року.
В апеляційній скарзі відповідач зазначає, що на підставі наказу на проведення фактичної перевірки №2894-п від 27.09.2024 та направлень проведена фактична перевірка.
В ході проведення перевірки встановлені порушення п.12 ст.3 Закону України №265/95-ВР в частині не ведення в установленому порядку обліку товарних запасів за місцем їх реалізації.
Постановою Третього апеляційного адміністративного суду рішення суду першої інстанції залишено без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Свою позицію суд апеляційної інстанції обґрунтував тим, що спірним питанням у цій справі є перевірка правильності висновку про дотримання Відповідачем процедури проведення фактичних перевірок в аспекті достатності відображення в наказах підстав для їх проведення.
Водночас, вважаю за необхідне зазначити, що позовними вимогами були не оскарження дій відповідача при проведенні перевірки, не протиправність наказу відповідача про проведення фактичної перевірки, а оскарження безпосередньо податкового повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області № 0745850708 від 09.12.2024 року.
Натомість, суд апеляційної інстанції не надав оцінку безпосередньо податковому повідомленню-рішенню Головного управління ДПС у Дніпропетровській області №0745850708 від 09.12.2024 року, яке було предметом оскарження.
При цьому, суд апеляційної інстанції зосередився лише на оцінці правомірності наказу №2894-п від 27.09.2024 про проведення фактичної перевірки, який прийнятий третьою особою у справі (Головне управління ДПС в Івано-Франківській області) (а.с. 35 т.1).
Однак, Головне управління ДПС в Івано-Франківській області не є відповідачем у справі.
Водночас, у питанні застосування підпункту 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК України 28.05.2024 року Верховний Суд у справі № 280/1431/23 сформував наступні правові висновки:
"Оскільки підпункт 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК України встановлює в одному підпункті статті дві самостійні (окремі) підстави для проведення перевірки, то у наказі про призначення перевірки контролюючий орган поряд з юридичною підставою у вигляді нумераційного позначення зобов'язаний відобразити конкретну з таких двох фактичних підстав, яка і зумовила прийняття рішення про проведення перевірки, або ж обидві, в обсязі, достатньому для ідентифікації однієї з двох (або обох в сукупності у разі їх наявності).
Відображення такої фактичної підстави не обов'язково має бути сформульоване тотожно до змісту правової норми, якою ця підстава встановлена, проте, повинна бути чітко визначена та змістовно відповідати правовій нормі.
Тобто, у разі, якщо фактичною підставою для призначення фактичної перевірки стала наявність (отримання) певної інформації, то контролюючий орган у рішенні про проведення перевірки поряд із посиланням на підпункт 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК України повинен щонайменше зазначити про "наявність (отримання) інформації щодо можливого порушення" або ж зазначити реквізити документа, який слугував приводом для призначення перевірки і містить таку інформацію.
Аналогічно, якщо фактичною підставою для призначення фактичної перевірки стало здійснення відповідних функцій, то контролюючий орган у рішенні про проведення перевірки поряд із посиланням на підпункт 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК України повинен саме про це зазначити. Відповідно, якщо підставою для призначення перевірки відповідно до підпункту 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК України стала сукупність фактичних підстав, передбачених цією нормою, то контролюючий орган у рішенні про проведення перевірки поряд із посиланням на підпункт 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК України має це відобразити у вищезазначений спосіб.
Саме такий обсяг інформації у наказі, прийнятому відповідно до підпункту 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК України, можна вважати мінімально достатнім в розумінні абзацу третього пункту 81.1 статті 81 ПК України щодо зазначення у наказі підстави для проведення перевірки, оскільки надає платнику податків загальне розуміння про підставу її призначення та відповідний предмет перевірки. Таке інформування про фактичну обставину має бути наведено саме серед підстав для проведення перевірки, тобто перед резолютивною частиною наказу. У разі, якщо наказ відповідає вимогам щодо відображення у ньому мінімально достатнього обсягу інформації щодо підстави для проведення перевірки, такий наказ не може вважатися оформленим з істотним порушенням вимог чинного законодавства. Як наслідок, такий наказ не можна вважати протиправним, оскільки його недоліки в розумінні статті 81 ПК України не є настільки значущими, що ставлять під загрозу можливість реалізації платником податків своїх прав".
На мою думку, аналіз наказу №2894-п від 27.09.2024 про проведення фактичної перевірки, який прийнятий третьою особою у справі Головним управлінням ДПС в Івано-Франківській області, дає підстави для висновку, що цей наказ не може вважатися оформленим з істотним порушенням вимог чинного законодавства, оскільки він відповідає вимогам щодо відображення у ньому мінімально достатнього обсягу інформації щодо підстави для проведення перевірки.
Вважаю, що суд апеляційної інстанції не в повному обсязі дослідив обставини справи, що мають значення для правильного розгляду справи.
Суддя Ю. В. Дурасова