15 жовтня 2025 року м. Дніпросправа № 280/3446/25
Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Білак С.В. (доповідач), суддів: Сафронової С.В., Чабаненко С.В., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 07.07.2025 року в адміністративній справі №280/3446/25 за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії,-
ОСОБА_1 звернувся до Запорізького окружного адміністративного суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якому просив:
- визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо невнесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів відомостей про стан здоров'я ОСОБА_1 відповідно до довідки військово-лікарської комісії від 21.06.2022, відомостей щодо виключення ОСОБА_1 з військового обліку.
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 розглянути заяву ОСОБА_1 про внесення даних до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів щодо виключення з військового обліку ОСОБА_1 на підставі ст. 37 п. 6 пп.3 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу»;
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 внести до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів відомості про результат проходження ОСОБА_1 медичного огляду станом на 21.06.2022, згідно довідки військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 № 394 від 21.06.2022 та відомості щодо виключення ОСОБА_1 з військового обліку;
- стягнути на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору за подання до адміністративного суду адміністративного позову в розмірі 1211,20 грн за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 ;
- стягнути на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору за подання до адміністративного суду заяви про забезпечення адміністративного позову в розмірі 908,40 грн за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 07 липня 2025 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просив рішення суду скасувати та прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог в повному обсязі з підстав, зазначених в позові.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що рішення суду першої інстанції є не обґрунтованим та таким, що прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права. Апелянт вказує, що судом першої інстанції неправильно встановлено обставини у справі, оскільки дійшов хибного висновку, що проходження позивачем медичного огляду ВЛК 21.06..2022 року крім довідки ВЛК №394 не підтверджується жодними іншими доказами.
Вважає, що посадові особи відповідача, відповідальні за оформлення та заповнення тимчасового посвідчення позивача, проставлянням свого підпису, закріпленим печаткою цього територіального центру комплектування та соціальної підтримки, підтвердили достовірність внесених даних, у тому числі й щодо непридатності позивача до військової служби та виключення з військового обліку, дотримання визначеної законодавством процедури, яка передувала внесенню цих даних, а також наявність визначених законом підстав для виключення позивача з військового обліку через непридатність за станом здоров'я.
Відповідач не надав суду апеляційної інстанції відзив на апеляційну скаргу. Відповідно до частини четвертої статті 304 Кодексу адміністративного судочинства України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.
Відповідно до частин першої та другої статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Колегія суддів, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, встановила наступне.
Позивач - ОСОБА_1 , 04.01.2025 року звернувся до відповідача з заявою про внесення даних щодо виключення його з військового обліку.
На звернення позивача відповідач листом від 06.01.2025 року №122 повідомив, що в книзі протоколів військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_3 з питань проведення медичного огляду військовозобов'язаних за 21.06.2022 року відсутні будь-які записи щодо проходження ОСОБА_1 військово-лікарської комісії та відповідних медичних справах відсутні матеріали, які підтверджують непридатність до військової служби з виключенням з військового обліку.
Вважаючи протиправною бездіяльність відповідача щодо невнесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів відомостей про його стан здоров'я, позивач оскаржив такі дії до суду.
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15.10.2025 року визначено склад колегії суддів: Білак С.В. (суддя-доповідач), судді Сафронова С.В., Чабаненко С.В.
Апеляційний суд, переглядаючи рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, зазначає про таке.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також визначає загальні засади проходження в Україні військової служби здійснюється на підставі Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» від 25.03.1992 року № 2232-ХІІ (далі - Закон № 2232-ХІІ).
Відповідно до частин першої, третьої статті 1 Закону №2232-ХІІ захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України. Військовий обов'язок включає: підготовку громадян до військової служби; взяття громадян на військовий облік; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов (направлення) на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов'язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.
Особи, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави є військовозобов'язаними (частина дев'ята статті 1 Закону №2232-XII).
Відповідно до частини 2 статті 4 Закону № 2232-ХІІ порядок проходження військової служби, права та обов'язки військовослужбовців визначаються цим та іншими законами, відповідними положеннями про проходження військової служби, що затверджуються Президентом України, та іншими нормативно-правовими актами.
Частиною п'ятою статті 33 Закону №2232-ХІІ визначено, що військовий облік призовників, військовозобов'язаних та резервістів ведеться в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Персонально-якісний облік призовників, військовозобов'язаних та резервістів передбачає облік відомостей (персональних та службових даних) стосовно призовників, військовозобов'язаних та резервістів, які узагальнюються в облікових документах та вносяться до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів. Ведення персонально-якісного обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів покладається на відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки (частина перша статті 34 Закону №2232-ХІІ).
На виконання частини п'ятої статті 33 Закону №2232-ХІІ Кабінет Міністрів України затвердив Порядок організації ведення військового обліку військовозобов'язаних, призовників та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 року №1487 (далі - Порядок №1487), пунктом 2 якого визначено, що військовий облік є складовою змісту мобілізаційної підготовки держави. Він полягає у цілеспрямованій діяльності державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій щодо: фіксації, накопичення та аналізу наявних людських мобілізаційних ресурсів за військово-обліковими ознаками; здійснення заходів із забезпечення виконання встановлених правил військового обліку призовниками, військовозобов'язаними та резервістами; подання відомостей (персональних та службових даних) стосовно призовників, військовозобов'язаних та резервістів до органів ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Головною вимогою до системи військового обліку є забезпечення повноти та достовірності даних, що визначають кількісний склад та якісний стан призовників, військовозобов'язаних та резервістів (пункт 5 Порядку №1487).
Військовий облік ведеться на підставі даних паспорта громадянина України та військово-облікових документів. Для внесення запису/актуалізації даних про призовників, військовозобов'язаних та резервістів до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів ними надаються персональні дані відповідно до вимог Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів» (пункт 20 Порядку №1487).
Відповідно до частини першої статті 1 Закону України від 16.03.2017 року №1951-VIII «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів» (далі - Закон №1951-VIII) Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів (далі - Реєстр) - інформаційно-комунікаційна система, призначена для збирання, зберігання, обробки та використання даних про призовників, військовозобов'язаних та резервістів, створена для забезпечення військового обліку громадян України.
Основними завданнями Реєстру є: 1) ідентифікація призовників, військовозобов'язаних, резервістів та забезпечення ведення військового обліку громадян України; 2) інформаційне забезпечення комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань особовим складом у мирний час та в особливий період; 3) інформаційне забезпечення громадян України, у тому числі осіб, звільнених з військової служби, які мають право на пенсію, та членів сімей загиблих військовослужбовців відомостями щодо виконання ними військового обов'язку (частина перша статті 2 Закону №1951-VIII).
За приписами частин восьмої, дев'ятої статті 5 Закону №1951-VIII органами ведення Реєстру є районні (об'єднані районні), міські (районні у місті, об'єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, Центральне управління Служби безпеки України та регіональні органи Служби безпеки України, відповідні підрозділи розвідувальних органів України. Органи ведення Реєстру забезпечують ведення Реєстру та актуалізацію його бази даних.
Права та обов'язки призовників, військовозобов'язаних та резервістів визначені статтею 9 Закону №1951-VIII, до яких віднесено, що призовник, військовозобов'язаний та резервіст має право: 1) отримувати інформацію про своє включення (невключення) до Реєстру та відомості про себе, внесені до Реєстру, в тому числі через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста; 2) звертатися в порядку, встановленому адміністратором Реєстру, до відповідного органу ведення Реєстру з мотивованою заявою щодо неправомірного включення (невключення) до Реєстру запису про себе, виправлення недостовірних відомостей Реєстру.
Виконання законодавства з питань військового обов'язку і військової служби, зокрема, щодо керівництва військовим обліком військовослужбовців, військовозобов'язаних і резервістів, здійснення контролю за його станом покладено на відповідні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки згідно із Положенням про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженим Кабінетом Міністрів України від 23.02.2022 року №154.
З урахуванням зазначеного відповідач є органом військового управлінням, який веде Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів та повинен забезпечувати актуалізацію його бази даних.
З метою якісного проведення призову громадян на строкову військову службу за станом здоров'я, прийняття громадян на військову службу за контрактом, проведення медичного огляду військовослужбовців, військовозобов'язаних, резервістів для визначення ступеня придатності до військової служби та визначення ступеня придатності льотного складу до льотної роботи наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 року №402 затверджено Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України (далі - Положення №402, у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин).
Відповідно до пункту 1.2 глави 1 розділу І Положення №402 військово-лікарська експертиза визначає придатність за станом здоров'я до військової служби призовників, військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, установлює причинний зв'язок захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) з військовою службою та визначає необхідність і умови застосування медико-соціальної реабілітації та допомоги військовослужбовцям.
Пунктом 2.1 глави 2 розділу І Положення №402 встановлено, що для проведення військово-лікарської експертизи створюються військово-лікарські комісії (далі - ВЛК), штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі).
Штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі) ВЛК (лікарсько-льотні комісії (далі - ЛЛК)) приймають постанови. Постанови ВЛК (ЛЛК) оформлюються свідоцтвом про хворобу, довідкою військово-лікарської комісії, протоколом засідання штатної військово-лікарської комісії.
Постанови штатних та позаштатних ВЛК обов'язкові до виконання.
Постанови ВЛК можуть бути відмінені або скасовані штатними ВЛК.
Постанова ВЛК скасовується у випадках, коли попередня постанова ВЛК на дату її прийняття не відповідала законодавству та/або була прийнята на підставі недійсних документів.
Постанова ВЛК відміняється у випадках, коли необхідно привести зміст попередньої постанови ВЛК (яка була прийнята правильно) у відповідність до чинного законодавства.
Документація, яка створюється (заповнюється) в процесі військово-лікарської експертизи, ведеться в паперовій або в електронній формі. Документування в електронній формі проводиться із застосуванням удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, електронної печатки та електронної позначки часу.
За змістом пункту 1.1 глави 2 розділу ІІ Положення №402 медичний огляд включає в себе вивчення та оцінку стану здоров'я і фізичного розвитку громадян на момент огляду в цілях визначення ступеня придатності до військової служби, навчання за військово-обліковими спеціальностями, вирішення інших питань, передбачених цим Положенням, з винесенням письмового висновку (постанови). Під придатністю до військової служби у цьому Положенні розуміється такий стан здоров'я і фізичного розвитку громадян, який дозволяє їм виконувати передбачені статутами, інструкціями службові обов'язки з конкретної військової спеціальності у виді Збройних Сил України та інших військових формуваннях, утворених відповідно до закону (далі - інші військові формування), у мирний час та під час дії особливого періоду. При встановленні діагнозу насамперед враховуються результати фізикального обстеження та спеціальних досліджень. Якщо дані попередньої медичної документації не співпадають з результатами актуального обстеження, проводиться спільний огляд (консиліум) за участі провідних (головних) медичних фахівців, під час якого може прийматись рішення про неврахування контраверсійних результатів попередніх досліджень (документів, виписок, заключень тощо) та госпіталізацій при винесенні експертного рішення.
Згідно з пунктом 22.5, підпунктом «б» пункту 22.6 глави 22 розділу ІІ Положення №402 свідоцтво про хворобу у воєнний час складається:
на всіх військовослужбовців та військовозобов'язаних, визнаних непридатними до військової служби, непридатними до військової служби з переоглядом через 6-12 місяців;
на військовозобов'язаних, визнаних непридатними до військової служби.
У всіх інших випадках у особливий період постанова ВЛК оформляється довідкою ВЛК. Під час дії особливого періоду довідка на контроль у штатну ВЛК не направляється.
Свідоцтво про хворобу підлягає розгляду, а постанова ВЛК - затвердженню: під час дії особливого періоду: на генералів (адміралів), а також на всіх осіб, які оглянуті у ГВМКЦ, - ЦВЛК, на всіх військовослужбовців, військовозобов'язаних, резервістів - ВЛК регіону.
З наведеного слідує, що підставою для виключення офіцерів запасу з військового обліку як непридатних до військової служби у воєнний час є саме рішення (постанова) ВЛК, оформлене свідоцтвом про хворобу, яке підлягає затвердженню ВЛК регіону.
Як встановлено судом першої інстанції, разом з заявою про внесення змін до Реєстру позивач надав копію довідки ВЛК від 21.06.2022 року №394.
За змістом цієї довідки позивач пройшов медичний огляд ВЛК 21.06.2022 року та визнаний непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку.
У тимчасовому посвідченні військовозобов'язаного № НОМЕР_1 проставлена відмітка про виключення позивача з військового обліку з 21.06.2022 року як визнаний ВЛК непридатним за станом здоров'я із зняттям з військового обліку.
На час проходження позивачем ВЛК глава 22 Положення №402 стосовно оформлення постанов ВЛК регулювала це питання таким чином:
22.5. Свідоцтво про хворобу у воєнний час складається:
на всіх військовослужбовців, визнаних непридатними до військової служби з виключенням з військового обліку, непридатними до військової служби з переоглядом через 6-12 місяців;
на офіцерів запасу, визнаних непридатними до військової служби з виключенням з військового обліку.
У всіх інших випадках у особливий період постанова ВЛК оформляється довідкою ВЛК. У воєнний час довідка на контроль у штатну ВЛК не направляється.
22.6. Свідоцтво про хворобу підлягає розгляду, а постанова ВЛК - затвердженню: б) у воєнний час: на генералів (адміралів), а також на всіх осіб, які оглянуті у ГВМКЦ, - ЦВЛК, на всіх військовослужбовців, військовозобов'язаних, резервістів - ВЛК регіону, евакуаційного пункту (місцевого евакуаційного пункту, госпітальної бази).
22.11. Військовослужбовцям, військовозобов'язаним, резервістам, визнаним непридатними для подальшого проходження зборів, при вибутті їх до місця проживання командиром військової частини видаються два примірники свідоцтва про хворобу з постановою штатної ВЛК для подання у Р(М)ВК.
22.12. Постанова ВЛК про ступінь придатності військовослужбовця до військової служби чинна протягом 12 місяців з моменту проведення медичного огляду. Постанови ВЛК щодо військовослужбовців, які визнані непридатними до військової служби з виключенням з військового обліку або непридатними до військової служби у мирний час, обмежено придатними у воєнний час, повинні бути реалізовані негайно.
Позивач, обґрунтовуючи протиправність бездіяльності відповідача вважає, що довідка ВЛК є підставою для внесення змін до Реєстру в частині виключення його з військового обліку.
Разом з тим, виходячи з вимог пунктів 22.5-22.6 глави 22 розділу ІІ Положення №402 (як на час проходження позивачем ВЛК так і на час звернення позивача з заявою) підставою для виключення з військового обліку за станом здоров'я військовослужбовців є оформлення свідоцтв про хворобу з наступним їх направленням на затвердження до ВЛК регіону для встановлення остаточного рішення.
При цьому, відповідач відмовляючи позивачу у задоволенні заяви вказував, що в книзі протоколів військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_3 з питань проведення медичного огляду військовозобов'язаних за 21.06.2022 року відсутні будь-які записи щодо проходження ОСОБА_1 військово-лікарської комісії та відповідних медичних справах відсутні матеріали, які підтверджують непридатність до військової служби з виключенням з військового обліку.
Для повного, всебічного та об'єктивного розгляду справи, а також перевірки судом вказаних доводів сторін судом витребувані у відповідача докази (за наявності) щодо позивача:
- справи архівного зберігання з картками обстеження та медичного огляду на солдатів, матросів, сержантів і старшин ІНФОРМАЦІЯ_1 за 2022 рік, а саме том, в якому зберігаються картки обстеження за червень 2022 року;
- книги протоколів засідань військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 за 2022 рік, а саме том, в який занесено протокол засідання ВЛК за 21.06.2022 року;
- облікової картки до тимчасового посвідчення № НОМЕР_1 військовозобов'язаного ОСОБА_1 ;
- відомості видачі військових квитків (тимчасових посвідчень) ІНФОРМАЦІЯ_1 за червень 2022 рік.
На виконання ухвали суду першої інстанції відповідач повідомив, що перевіркою книги протоколів військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 з питань проведення медичного огляду військовозобов'язаних за 21.06.2022 року відсутні будь-які записи щодо проходження позивачем військово-лікарської комісії та у відповідних медичних справах відсутні матеріали, які підтверджують непридатність до військової служби з виключенням з військового обліку, у підтвердження чого разом із відзивом на позовну заяву відповідач вже надавав копії відповідних документів.
Згідно з пунктом 22.2. глави 22 розділу ІІ Положення №402 книга протоколів засідань військово-лікарської комісії ведеться у всіх ВЛК секретарями цих комісій. Протоколи засідань ВЛК підписуються головою, членами комісії (не менше двох), які брали участь у засіданні, та секретарем комісії у день засідання комісії.
Один примірник Свідоцтва про хворобу (довідки ВЛК) зберігається як додаток до книги протоколів. У книгу протоколів, у додатковий примірник експертного документа та в історію хвороби записується дата та зміст постанови штатної ВЛК.
Штатні ВЛК ведуть книгу протоколів тільки на осіб, які пройшли медичний огляд безпосередньо в цих комісіях, та алфавітний облік розглянутих протягом року свідоцтв про хворобу (довідок ВЛК).
У штатних ВЛК протоколом є також бланк свідоцтва про хворобу, довідки, надіслані для затвердження (контролю) або перегляду постанов, коли текст остаточної постанови підписується головою, членами комісії (не менше двох), які брали участь у засіданні, і секретарем. Особлива думка голови або членів комісії записується на примірнику свідоцтва про хворобу (довідки) або на окремому аркуші, який додається до цього свідоцтва про хворобу (довідки ВЛК).
При цьому, проходження позивачем медичного огляду ВЛК 21.06.2022 року крім довідки ВЛК №394 не підтверджується жодними іншими доказами.
З урахуванням наведеного, у відповідності до пункту 22.12 глави 3 розділу ІІ Положення №402 постанова ВЛК про ступінь придатності військовослужбовця до військової служби чинна протягом 12 місяців з моменту проведення медичного огляд.
З огляду на те, що позивач не отримав свідоцтва про хворобу, затвердженого ВЛК регіону, що є підставою для виключення з військового обліку, довідка ВЛК про проходження позивачем ВЛК не підтверджена іншими належними доказами, а також спливу 12 місячного строку чинності постанови ВЛК з моменту проведення медичного огляд, то відповідач, розглянувши його заяву, правомірно відмовив у її задоволенні.
Враховуючи викладене суд першої інстанції правильно дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення заявленого позову.
Частиною першою статті 77 КАС України закріплено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Відповідно до статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а зводяться до переоцінки доказів та незгоди з ними тому підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду відсутні.
Згідно частини першої статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись статтями 77, 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 07 липня 2025 року в адміністративній справі №280/3446/25 залишити без задоволення.
Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 07 липня 2025 року в адміністративній справі №280/3446/25 залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня проголошення.
Головуючий - суддя С.В. Білак
суддя С.В. Сафронова
суддя С.В. Чабаненко