15 жовтня 2025 року м. Дніпросправа № 160/26134/24
Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Білак С.В. (доповідач), суддів: Чабаненко С.В., Ясенової Т.І., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02.12.2024 року в адміністративній справі №160/26134/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити пені дії,-
ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області, в якому просив:
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного Управління Пенсійного фонду України в Рівненській області від 30.07.2024 року № 046350014424 щодо відмови в призначенні пенсії за віком ОСОБА_1 відповідно до ч.3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» на підставі заяви про призначення пенсії від 23.07.2024 року;
- зобов'язати Головне Управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати до спеціального та пільгового стажу роботи по Списку № 1 ОСОБА_1 за професією машиніста гірничих виїмкових машин з повним робочим днем під землею, що дає право на пенсію відповідно до ч.3 ст.ст.114 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з урахуванням роз'яснень Міністерства Соцзахисту населення України від 20.01.1992 № 8:
- період безпосередньої участі особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військової агресією російської федерації проти України з 01.11.2023 по 23.11.2023, з 04.12.2023 по 11.02.2024, з 22.02.2024 по 06.06.2024 р.
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області призначити та виплатити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до ч.3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» згідно заяви про призначення пенсії з 23.07.2024 року.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02 грудня 2024 року адміністративний позов задоволено частково.
Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області від 30.07.2024 року № 046350014424 щодо відмови в призначенні пенсії за віком ОСОБА_1 відповідно до частини третьої статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» на підставі заяви про призначення пенсії від 23.07.2024 року.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 23.07.2024 року про призначення пенсії за віком на пільгових умовах на підставі положень частини третьої статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», згідно записів трудової книжки «машиніст гірничих виїмкових машин на дільниці з видобутку вугілля з повним робочим днем в шахті» за 1 рік роботи 3 місяці по Списку №1 та періоду проходження військової служби, в т.ч. період безпосередньої участі особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військової агресією російської федерації проти України з 01.11.2023 року по 23.11.2023 року, з 04.12.2024 року по 11.02.2024 року, з 22.02.2024 року по 06.06.2024 року, що дає право на пенсію відповідно до частини третьої статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з урахуванням роз'яснень Міністерства Соцзахисту населення України від 20.01.1992 року №8 та прийняти рішення з урахуванням висновків суду.
У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач - 1 подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати рішення суду та прийняти постанову про відмову в задоволенні позовних вимог.
В обґрунтування апеляційної скарги відповідача зазначено, що рішення суду першої інстанції є не обґрунтованим та таким, що прийняте з порушенням норм матеріального права. Апелянт вказує, що посилання позивача на наказ Міністерства оборони України № 530 від 14.08.2014 року «Про затвердження Положення про організацію в Міністерстві оборони України роботи з обчислення вислуги років для призначення пенсій військовослужбовцям і соціального забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та членів їх сімей» є безпідставним, оскільки даний нормативно - правовий акт застосовується при призначенні пенсій за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», а в адміністративному позові мова йде про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», тому він не може бути застосований у правовідносин, які виникли між позивачем та Головним управлінням.
Позивач відзив на апеляційні скаргу не подав, що не перешкоджає розгляду справи по суті.
Суд апеляційної інстанції розглянув справу відповідно до приписів статті 311 КАС України в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Відповідно до частин першої та другої статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Колегія суддів, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, встановила наступне.
Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 23.07.2024 року звернувся до Головного управління ПФУ в Дніпропетровській області із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до частини третьої статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове держане пенсійне страхування».
Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області № 046350014424 від 30.07.2024 року, яке прийнято за принципом екстериторіальності, відмовлено позивачу в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах та зазначено, що вік заявника становить - 39 років 2 місяці 5 днів. Страховий стаж особи становить 38 років 9 місяців 8 днів. Пільговий стаж роботи згідно наданих документів становить 20 років 00 місяців 18 днів, з яких: - пільговий підземний стаж роботи частини 3 статті 114 Закону №1058 на провідних професіях (20) становить 17 років 5 місяці 2 днів; пільговий підземний стаж роботи частини 3 статті 114 Закону 1058 на професіях відповідно до Постанови КМУ від 31.03.1994 №202 (25) становить 21рік 9 місяці 12 днів; навчання за фахом 2 місяці 28 дні. Пільговий стаж на підземних роботах для визначення права на пенсію незалежно від віку з урахуванням роз'яснення МСЗНУ від 20.01.1992 №8 складає 24 роки 4 місяці 22 днів.
Також зазначено, результати розгляду документів, доданих до заяви: за доданими документами до страхового стажу враховано всі періоди; за доданими документами до пільгового стажу враховано всі періоди.
Додатковий коментар: відмовлено в призначенні пенсії за віком відповідно до пункту 3 частини другої статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» через відсутність необхідного пільгового стажу 25 років на підземних роботах віднесених до постанови 202, та відсутність 20 років пільгового стажу на провідних професіях.
Не погодившись з рішенням про відмову в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах, позивач оскаржив таку відмову до суду.
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15.10.2025 року визначено склад колегії суддів: Білак С.В. (суддя-доповідач), судді Чабаненко С.В.. Ясенова Т.І.
Апеляційний суд, переглядаючи рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, зазначає про таке.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Статтею 46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Виключно законами України визначаються основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення; засади регулювання праці і зайнятості, шлюбу, сім'ї, охорони дитинства, материнства, батьківства; виховання, освіти, культури і охорони здоров'я; екологічної безпеки (пункт 6 частини першої статті 92 Конституції України).
Правовідносини, що виникають у сфері пенсійного забезпечення громадян регулюються Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» №1058-IV від 09.07.2003 року (в редакціях, чинних на час виникнення спірних правовідносин).
Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» розроблений відповідно до Конституції України та Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.
Частиною першою статті 8 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають: 1) громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані особами з інвалідністю в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж.
Згідно з частинами 1, 2, 3, 4 статті 24 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» страховий стаж - це період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.
При цьому, страховий стаж обчислюється в місяцях. Страховий стаж враховується в одинарному розмірі, крім випадків, передбачених цим Законом.
Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності зазначеним Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.
За кожний повний рік стажу роботи (врахованого в одинарному розмірі) на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, зайнятість на яких давала та дає право на пенсію на пільгових умовах, до страхового стажу додатково зараховується по одному року (абзац 10 частини 3статті 24 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування").
Згідно з частиною четвертою статті 24 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.
Частинами 1, 2 статті 44 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.
Заява про призначення пенсії за віком може бути подана застрахованою особою не раніше ніж за місяць до досягнення пенсійного віку.
Відповідно до частин 1, 5 статті 45 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування"пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім випадків, коли пенсія призначається з більш раннього строку.
Документи про призначення (перерахунок) пенсії розглядає територіальний орган Пенсійного фонду та не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії.
Право на пенсію за віком на пільгових умовах передбачене статтею 114 розділу XIV-1 ("Пенсійне забезпечення окремих категорій громадян") Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Так, відповідно до частини 1 статті 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування"право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.
Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.
Відповідно до частини 3статті 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, що затверджується Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на зазначених роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на таких роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, що вони були зайняті на таких роботах не менше 20 років. Такий самий порядок пенсійного забезпечення поширюється і на працівників, безпосередньо зайнятих повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) на шахтах з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, що реструктуризуються або перебувають у стадії ліквідації, але не більше двох років.
Згідно з частиною 5 статті 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" у разі призначення пенсій на пільгових умовах відповідно до частин другої і третьої цієї статті проводиться взаємне зарахування періодів роботи, передбачених цією статтею, за умови що роботи, які зараховуються, дають право на пенсію на аналогічних або більш пільгових умовах.
Такі ж правила містяться у статтях 13, 14, 56 Закону України "Про пенсійне забезпечення", якими передбачені пенсії за віком на пільгових умовах, особливості пенсійного забезпечення працівників, зайнятих на підземних і відкритих гірничих роботах та в металургії, та взаємне зарахування періодів роботи, передбачених цими статтями.
Пунктом 5 постанови Верховної Ради України №1931-Х1І від 06.12.1991 року "Про порядок введення в дію Закону України "Про пенсійне забезпечення" Міністерству соціального забезпечення України було надано право давати роз'яснення про порядок застосування Закону України "Про пенсійне забезпечення", обов'язкові для всіх підприємств, установ і організацій, розташованих на території України.
Відповідно до роз'яснення Міністерства соціального забезпечення України №8 від 20.01.1992 року "Про порядок врахування трудового стажу, що дає право на пенсію незалежно від віку працівникам, безпосередньо зайнятим повний робочий день на роботах, передбачених статтею 14 Закону України "Про пенсійне забезпечення" працівникам, зайнятим на підземних роботах та в металургії, які мають не менше 10 років стажу роботи, що дає право на пенсію незалежно від віку згідно зі ст. 14 Закону України "Про пенсійне забезпечення", але не відпрацювавших повного стажу, передбаченого зазначеною статтею Закону, пенсія незалежно від віку може призначатися при наявності не менше 25 років стажу підземної та в металургії роботи із зарахуванням до нього:
- кожного повного року роботи гірником очисного вибою, прохідником, забійником на відбійних молотках, машиністом гірничих вимоєчних машин, сталеваром, горновим, агломератником, вальцювальником гарячого прокату - за 1 рік роботи 3 місяці;
- кожного повного року роботи, передбаченої у відповідних розділах Списку №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, які дають право на пільгове забезпечення, - за 9 місяців.
Відповідно до статті 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення», основним документом, який підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Так, пунктами 1, 2, 3 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 року № 637 (далі - Порядок № 637) передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Відповідно до п. 3 вказаного Порядку за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Виходячи з приписів пункту 3 Порядку № 637, підтвердження трудового стажу необхідне в разі відсутності трудової книжки, необхідних записів в трудовій книжці, а також якщо містяться неправильні й неточні записи про періоди роботи.
Так, згідно з записами трудової книжки позивача серії НОМЕР_1 від 30.05.2005 року встановлено, що позивач з 01.12.2015 року був прийнятий на роботу до ВСП «Шахтоуправління імені Героїв Космосу» ПрАТ ДТЕК «Павлоградвугілля» машиністом гірничих виїмкових машин з повним робочим днем у шахті.
Довідкою про підтвердження пільгового трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній від 23.07.2024 року №446, виданою ПАТ ДТЕК Павлоградвугілля за період з 01.12.2015 року по 23.07.2024 підтверджено безпосередню зайнятість позивача повний робочий день в шахті у ці періоди.
Крім того, згідно записів військового квитка серії НОМЕР_2 , ОСОБА_1 на підставі наказу Президента України №69/2022 від 24.02.2022 року «Про загальну мобілізацію» був призваний на військову службу з 15.03.2022 року.
Відповідно до довідки Військової частини НОМЕР_3 від 06.06.2024 року № 4853 ОСОБА_1 з 01.11.2023 року по 23.11.2023 року, з 04.12.2023 року по 11.02.2024 року, з 22.02.2024 року по 06.06.2024 року брав безпосередню участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку військовою агресії Російської Федерації проти України.
Відповідно до положень статті 2 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України, пов'язаній із захистом Вітчизни. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.
Частиною четвертою вказаної статті Закону передбачено види військової служби, до яких, зокрема, віднесено й військову службу за призовом під час мобілізації на особливий період.
Відповідно до частини другої статті 2 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» проходження військової служби здійснюється: громадянами України - у добровільному порядку (за контрактом) або за призовом; частини третьої статті 2 Закону громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які проходять військову службу, є військовослужбовцями.
Відповідно до статтей 1 та 2 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», військовослужбовці користуються усіма правами і свободами людини та громадянина, гарантіями цих прав і свобод, закріпленими в Конституції України та законах України, з урахуванням особливостей, встановлених цим та іншими законами.
У зв'язку з особливим характером військової служби, яка пов'язана із захистом Вітчизни, військовослужбовцям надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації.
Відповідно до статті 6 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» до учасників бойових дій належать, зокрема військовослужбовці (резервісти, військовозобов'язані), які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення.
Згідно зі статтею 8 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» час перебування громадян України на військовій службі зараховується до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби. Час проходження строкової військової служби зараховується до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, якщо на момент призову на строкову військову службу особа навчалася за фахом у професійно-технічному навчальному закладі, працювала за професією або займала посаду, що передбачала право на пенсію на пільгових умовах до введення в дію Закону України «Про пенсійне забезпечення» або на пенсію за віком на пільгових умовах до набрання чинності Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Час навчання в професійно-технічному навчальному закладі і час проходження строкової військової служби, які зараховуються до пільгового стажу, не повинні перевищувати наявного стажу роботи, що дає право на пенсію на пільгових умовах.
Час проходження військовослужбовцями військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України «Про оборону України», зараховується до їх вислуги років, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби на пільгових умовах у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України.
Статтею 57 Закону України «Про пенсійне забезпечення» передбачено, пільги по обчисленню стажу за час перебування у складі діючої армії, та встановлює, що час служби зараховується до стажу роботи на пільгових умовах, у порядку, встановленому для обчислення строків цієї служби при призначенні пенсії за вислугою років військовослужбовцям.
Згідно абзацу 7 підпункту 1 пункту 2.3 розділу II «Положення про організацію в Міністерстві оборони України роботи з обчислення вислуги років для призначення пенсій військовослужбовцям і соціального забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та членів їх сімей» затвердженого наказом Міноборони України від 14.08.2014 року № 530, час проходження служби, протягом якого особа брала участь у бойових діях у воєнний час, зараховується на пільгових умовах один місяць служби за три.
Аналогічна норма закріплена у постанові КМУ № 393 від 17 липня 1992 року «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським та членам їхніх сімей», а саме час проходження служби, протягом якого особа брала участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів; військова служба у воєнний час зараховується один місяць служби за три.
Враховуючи те, що у трудовій книжці та довідці про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній позивача містяться всі необхідні відомості про його трудову діяльність, а саме «машиніст гірничо-виїмкових машин на дільниці з видобутку вугілля №3 з повним робочим днем в шахті», а також в період проходження військової служби з 01.11.2023 року по 23.11.2023 року, з 04.12.2023 року по 11.02.2024 року, з 22.02.2024 року по 06.06.2024 року брав безпосередню участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку військовою агресії Російської Федерації проти України - суд доходить висновку, що відповідачем з урахуванням частини п'ятої статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», протиправно не проведено взаємне зарахування періодів роботи, передбачених цими нормами, за правилами, наведеними у роз'ясненні Міністерства соціального забезпечення №8 від 20.01.1992 року.
Згідно з цими роз'ясненнями у разі, якщо працівник, який був зайнятих на підземних і відкритих гірничих роботах, не має достатнього стажу підземної роботи для призначення пенсії (25 років), але має не менше 10 років такого стажу, то до нього може додатково зараховуватися інший пільговий стаж. При цьому стаж на провідних професіях зараховується до стажу підземної роботи із збільшеною кратністю 1,25 (1 рік роботи за 1 рік роботи 3 місяці), а решта видів пільгового стажу за професіями, передбаченими Списком №1, із зменшеною кратністю 0,75 (1 рік роботи за 9 місяців).
Основною умовою для взаємозаліку пільгового стажу роботи є наявність 10 - річного стажу на підземних роботах, а не виключно 10-річного стажу роботи на провідних професіях, як вважають відповідачі.
Зміст положень частин третьої та пятої статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» засвідчує, що така умова як наявність десятирічного стажу роботи на провідних професіях не визначена диспозиціями цих правових норм як обов'язкова підстава для їх застосування.
Оскільки позивач на момент звернення із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах має стаж на посаді «машиніст гірничих виїмкових машин на дільниці з видобутку вугілля з повним робочим днем в шахті», провідні професії (20), який складає 17 років 05 місяців 2 дні, тобто більше ніж 10 років, робота на якій дає право на пенсію незалежно від віку відповідно до частини 3 статті 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" за 1 рік роботи 3 місяці по Списку № 1 та період безпосередньої участі особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військової агресією російської федерації проти України з 01.11.2023 року по 23.11.2023 року, з 04.12.2024 року по 11.02.2024 року, з 22.02.2024 року по 06.06.2024 року, що дає право на пенсію відповідно до частини третьої статті 114 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з урахуванням роз'яснень Міністерства Соцзахисту населення України від 20.01.1992 року № 8.
Апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції, що Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області, розглядаючи питання про призначення позивачу пенсії за віком на пільгових умовах, протиправно не провів взаємозалік цих періодів роботи позивача, які дають йому право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах за частиною 3 статті 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та не врахував роз'яснення Міністерства соціального забезпечення України №8 від 20.01.1992.
Згідно з правовим висновком Верховного Суду України від 13 червня 2017 року у справі №П/800/490/15 як протиправну бездіяльність суб'єкта владних повноважень слід розуміти зовнішню форму поведінки (діяння) цього органу, яка полягає (проявляється) у неприйнятті рішення чи у нездійсненні юридично значимих й обов'язкових дій на користь заінтересованих осіб, які на підставі закону та/або іншого нормативно-правового регулювання віднесені до компетенції суб'єкта владних повноважень, були об'єктивно необхідними і реально можливими для реалізації, але фактично не були здійснені.
Надавши правову оцінку обставинам справи, суд першої інстанції обгрунтовано дійшов висновку про визнаня протиправним та скасуваня рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області від 30.07.2024 року №046350014424 щодо відмови в призначенні пенсії за віком ОСОБА_1 відповідно до частини третьої статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» на підставі заяви про призначення пенсії від 23.07.2024 року.
Оскільки органи Пенсійного фонду України наділені дискреційними повноваженнями на прийняття рішення про призначення пенсії (здійснення перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший) та визначення підстав, за яких призначається (перераховується) пенсія або приймається рішення про відмову в її призначенні (перерахунку), тому вимога позивача зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області призначити та виплатити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до частини третьої статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» згідно заяви про призначення пенсії з 23.07.2024 не підлягає задоволенню.
Відповідно до частини четвертої статті 245 КАС України, у випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.
За наведених обставин та з метою відновлення прав та інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду, та з метою дотримання судом гарантій на те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про зобов'язання відповідача-1 повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 23.07.2024 року про призначення пенсії за віком на пільгових умовах на підставі положень частини третьої статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», згідно записів трудової книжки «машиніст гірничих виїмкових машин на дільниці з видобутку вугілля з повним робочим днем в шахті» за 1 рік роботи 3 місяці по Списку №1 та періоду проходження військової служби, в т.ч. період безпосередньої участі особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військової агресією російської федерації проти України з 01.11.2023 року по 23.11.2023 року, з 04.12.2024 року по 11.02.2024 року, з 22.02.2024 року по 06.06.2024 року, що дає право на пенсію відповідно до частини третьої статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з урахуванням роз'яснень Міністерства Соцзахисту населення України від 20.01.1992 року №8 та прийняти рішення з урахуванням висновків суду.
Враховуючи наведені вище обставини, в їх сукупності, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про часткове задоволення позовних вимог.
Відповідно до статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Відтак, апеляційний суд дійшов висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а викладені в апеляційній скарзі доводи висновків суду першої інстанції не спростовують, а зводяться до переоцінки доказів та незгоди з ними тому підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду відсутні.
Згідно частини першої статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Оскільки дана справа розглянута судом апеляційної інстанції у відповідності до вимог частини першої статті 310 Кодексу адміністративного судочинства України за правилами спрощеного провадження та не відноситься до справ, передбачених частиною четвертою статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення апеляційної інстанції не підлягає касаційному оскарженню.
Керуючись статтями 12, 77, 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02 грудня 2024 року в адміністративній справі №160/26134/24 залишити без задоволення.
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02 грудня 2024 року в адміністративній справі №160/26134/24 залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та не може бути оскаржена в касаційному порядку, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України.
Головуючий - суддя С.В. Білак
суддя С.В. Чабаненко
суддя Т.І. Ясенова