15 жовтня 2025 року м. Дніпросправа № 160/2126/25
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Щербака А.А. (доповідач),
суддів: Баранник Н.П., Малиш Н.І.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15 квітня 2025 року (суддя Сліпець Н.Є.) у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,-
ОСОБА_1 звернулася з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15 квітня 2025 року позов задоволено.
Суд вирішив визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області щодо незарахування до страхового стажу ОСОБА_1 періоди перебування на обліку в центрі зайнятості з 04.01.2005 року по 29.12.2006 року, з 25.01.2007 по 19.01.2008 року та період роботи з 01.01.1980 по 31.12.2003 року згідно трудової книжки НОМЕР_1 від 01.01.2008 та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області від 02.05.2023 року № 047350005624 про відмову в призначенні пенсії.
Зобов'язати Головне управління пенсійного фонду України в Запорізькій області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 періоди перебування на обліку в центрі зайнятості з 04.01.2005 року по 29.12.2006 року, з 25.01.2007 по 19.01.2008 року та період роботи з 01.01.1980 по 31.12.2003 року згідно трудової книжки НОМЕР_1 від 01.01.2008 та повторно розглянути питання про призначення ОСОБА_1 пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Відповідачем подана апеляційна скарга, просить рішення суду першої інстанції скасувати, в задоволенні позову відмовити у повному обсязі.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права. Суд першої інстанції не врахував, що трудову книжку заповнено з порушенням вимог Інструкції №58, Інструкції №162, і виправлення не було внесені належним чином. Позивачем не надано уточнюючі довідки на підтвердження оспорюваних періодів роботи відповідно до Порядку №637.
Суд не врахував, що позивачем до Управління інші документи, які підтверджують період безробіття надано не було, а також не доведено неможливість надати зазначені документи. Отже, судом не застосовано належним чином норми Інструкції №58, Інструкції №162 та Порядку №637 щодо підтвердження страхового стажу належними документами. Відсутні підстави для зарахування оспорюваних періодів до страхового стажу позивача.
Адміністративна справа розглянута апеляційним судом відповідно до пункту 3 частини 1 ст.311 КАС України в порядку письмового провадження, на підставі наявних у ній доказів.
Колегія суддів доходить висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Як було встановлено судом першої інстанції, позивач звернулася із заявою про призначення пенсії за віком відповідно до положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
За принципом екстериторіальності заява про призначення пенсії була розглянута Головним управлінням Пенсійного фонду України в Запорізькій області та рішенням №047350005624 від 02.05.2023 позивачу відмовлено у призначенні пенсії за віком через відсутність необхідного страхового стажу.
В ході розгляду заяви встановлено:
Вік позивача становить 60 років 1 місяць 27 днів.
Страховий стаж заявника становить 12 років 2 місяці 1 день.
За результатами розгляду документів до страхового стажу не зараховано:
- періоди роботи згідно трудової книжки НОМЕР_1 від 01.01.1980, оскільки прізвище заявниці виправлено з порушенням Інструкції про ведення трудових книжок;
- періоди роботи згідно архівної довідки від 27.02.2023 №76/26, оскільки прізвище та ім'я заявниці не відповідає даним паспорта;
- період перебування в центрі зайнятості з 04.01.2005 по 29.12.2006 згідно трудової книжки, оскільки розбіжність в наказі про припинення виплати допомоги по безробіттю (03.01.2006). Необхідно надати уточнюючу довідку.
Для зарахування допомоги по безробіттю з 25.01.2007 по 19.01.2008 необхідно надати довідку.
Період роботи з січня 1999 року взято до розрахунку по даним реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Вважаючи такі дії відповідача протиправними, позивач звернулася до суду з даним позовом.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції зазначив, що відповідачем правомірність дій не було доведено.
Колегія суддів з висновками суду першої інстанції погоджується.
Відповідно до ст. 56 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.
При обчисленні стажу роботи в колгоспі за період після 1965 року, якщо член колгоспу не виконував без поважних причин встановленого мінімуму трудової участі в громадському господарстві, враховується час роботи за фактичною тривалістю.
Відповідно до ст. 24 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» страховий стаж-період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок. Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.
Відповідно до положень ст. 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України № 637 від 12.08.1993 року затверджений Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів в ній.
Порядком (пункт 3) передбачено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові розрахунки і відомості про видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Суд першої інстанції вірно зазначив, що надання уточнюючої довідки підприємства, установи або організації необхідне лише у двох випадках: за відсутності трудової книжки як такої або необхідних записів у ній, які визначають право на пільгове пенсійне забезпечення.
Відповідно до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 27.04.1993 №301 «Про трудові книжки працівників» відповідальність за організацію ведення обліку, зберігання і видачу трудових книжок покладається на керівника підприємства, установи, організації.
Судом вірно було враховано, що на особу не може перекладатись тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у його трудовій книжці. Відсутність неточних записів у первинних документах по обліку трудового стажу та нарахуванню заробітної плати на конкретну посаду у той чи інший період роботи у підприємстві за наявності належним чином оформленої трудової книжки, не може бути підставою для виключення вказаних періодів роботи з трудового стажу позивача, оскільки працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення бухгалтерських документів на підприємстві, та у свою чергу неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини адміністрації підприємства не може бути підставою для позбавлення позивача його конституційного права на соціальний захист.
Формальні неточності у документах, за загальним правилом, не можуть бути підставою для органів пенсійного фонду для обмеження особи у реалізації конституційного права на соціальний захист.
Як встановив суд першої інстанції, підставою для відмови в зарахуванні трудового стажу позивача стало те, що періоди роботи згідно трудової книжки НОМЕР_1 від 01.01.1980, оскільки прізвище заявниці виправлено з порушенням Інструкції про ведення трудових книжок; періоди роботи згідно архівної довідки від 27.02.2023 №76/26, оскільки прізвище та ім'я заявниці не відповідає даним паспорта.
В паспорті громадянина України серія НОМЕР_2 , виданому Петропавлівським РВУМВС України в Дніпропетровській області 17.06.2004 року, вказані дані позивача українською мовою як « ОСОБА_1 », ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженка с. Росішки Петропавлівського району Дніпропетровської області, а російською мовою « ОСОБА_2 ».
В трудовій книжці позивача серія НОМЕР_1 зазначено дані позивача російською мовою « ОСОБА_2 », дата народження ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Записи трудової книжки містять дату прийняття, найменування місця роботи та посади, номери наказів та дату їх прийняття.
У довідці Відділу трудового архіву Петропавліської селищної ради від 27.02.2023 № 76/26, виданій на ім'я ОСОБА_1 , підтверджено роботу позивача у КСП «Дружба»/ СВК Лозівський/ ТОВ Агро-Дружба з квітня 1980 року по грудень 2003 року, проте в тексті довідки зазначено, що в книгах обліку розрахунків з оплати праці на гр. ОСОБА_3 .
Суд першої інстанції встановив, що з копії паспорту позивача, з копії трудової книжки та архівної довідки від 27.02.2023 № 76/26 вбачається, що прізвище позивача написано по різному, але обґрунтовано зазначив, що відповідачем не враховано, що ім'я та по батькові, дата народження (в трудовій книжці) та ім'я, по батькові, дата народження копії паспорту повністю співпадають, а різниця в прізвищі становить одну букву, що ймовірно мало місце при неправильному перекладі прізвища позивача з російської мови на українську мову.
Суд першої інстанції вірно зазначив, що не усі недоліки записів у трудовій книжці можуть бути підставою для відмови нарахування відповідного стажу, оскільки визначальним є підтвердження факту зайнятості особи на відповідних роботах, а не власне правильність записів у трудовій книжці.
Щодо позовної вимоги про зарахування періоду перебування на обліку в центрі зайнятості з 25.01.2007 по 19.01.2008.
На час заповнення трудової книжки позивача діяла Інструкція про порядок ведення трудових книжок працівників, наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України 29.07.93 №58.
Згідно пункту 2.2. Інструкції №58 до трудової книжки вносяться, зокрема: відомості про працівника: прізвище, ім'я та по батькові, дата народження; відомості про роботу, переведення на іншу постійну роботу, звільнення.
Відповідно до пунктів 2.3., 2.4. Інструкції №58 записи в трудовій книжці при звільненні або переведенні на іншу роботу повинні провадитись у точній відповідності з формулюванням чинного законодавства і з посиланням на відповідну статтю, пункт закону.
Усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення - у день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження).
Записи виконуються арабськими цифрами (число і місяць двозначними). Наприклад, якщо робітник або службовець прийнятий на роботу 5 січня 1993 р., у графі 2 трудової книжки записується « 05.01.1993».
Записи виконуються акуратно, ручкою кульковою або з пером, чорнилом чорного, синього або фіолетового кольорів, і завіряються печаткою запис про звільнення, а також відомості про нагородження та заохочення.
Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року №637 .
Відповідно до пунктів 1-2 Порядку №637, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших-документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.
Як встановлено судом першої інстанції, позивачем було надано трудову книжку видану на ім'я ОСОБА_1 серії НОМЕР_1 від 01.01.1980.
Всі записи трудової книжки виконані належним чином, чітким правописом, у чіткій послідовності та відповідності дати, номеру запису з посиланням на відповідний наказ, на підставі якого внесений відповідний запис, і засвідчені підписом уповноваженої особи та печаткою роботодавця.
Позивачу до страхового стажу було не зараховано, зокрема період перебування на обліку в центрі зайнятості згідно трудової книжки серії НОМЕР_1 від 01.01.1980, з 04.01.2005 по 29.12.2006, оскільки дата наказу про припинення виплати не відповідає даті припинення, необхідно надати уточнюючу довідку. А також період перебування на обліку в центрі зайнятості з 25.01.2007 по 19.01.2008, оскільки необхідно надати уточнюючу довідку.
Колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що позивач, як особа на яку не покладено обов'язку щодо організації ведення обліку, зберігання і видачу трудових книжок, не може нести негативні наслідки за неправильність, неточність або неповноту внесених до його трудової книжки відомостей, а тому, невірне заповнення трудової книжки не може бути підставою для прийняття органом Пенсійного фонду України рішення про відмову в зарахуванні певних періодів до страхового стражу, результатом чого стало обмеження належного соціального захисту громадянина.
Певні недоліки щодо заповнення трудової книжки не можуть бути підставою для неврахування відповідного періоду роботи для обрахунку стажу при призначенні пенсії, оскільки підставою для призначення пенсії на пільгових умовах є відповідний стаж роботи, а не дотримання усіх формальних вимог при заповненні трудової книжки.
Колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що неврахування відповідачем відомостей про страховий стаж носить формальний характер і не відповідає вимогам пенсійного законодавства.
Суд першої інстанції вірно встановив необхідність визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області щодо незарахування до страхового стажу ОСОБА_1 періоди перебування на обліку в центрі зайнятості з 04.01.2005 року по 29.12.2006 року, з 25.01.2007 по 19.01.2008 року та період роботи з 01.01.1980 по 31.12.2003 року згідно трудової книжки НОМЕР_1 від 01.01.2008 та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області від 02.05.2023 року № 047350005624 про відмову в призначенні пенсії.
Також суд вірно зазначив про необхідність зобов'язати Головне управління пенсійного фонду України в Запорізькій області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 періоди перебування на обліку в центрі зайнятості з 04.01.2005 року по 29.12.2006 року, з 25.01.2007 по 19.01.2008 року та період роботи з 01.01.1980 по 31.12.2003 року згідно трудової книжки НОМЕР_1 від 01.01.2008 та повторно розглянути питання про призначення ОСОБА_1 пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Доводи апеляційної скарги вказаного не спростовують.
Підстави для скасування рішення суду першої інстанції відсутні.
Керуючись ст. ст. 315, 316, 321, 322 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області залишити без задоволення.
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15 квітня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
Постанова у повному обсязі складена 15 жовтня 2025 року.
Головуючий - суддя А.А. Щербак
суддя Н.П. Баранник
суддя Н.І. Малиш