Справа №567/1481/25
Провадження №1-кс/567/200/25
15.10.2025 м. Острог
Слідчий суддя Острозького районного суду
Рівненської області ОСОБА_1
при секретарі ОСОБА_2
з участю прокурора ОСОБА_3
захисника ОСОБА_4
слідчого ОСОБА_5
підозрюваного ОСОБА_6
розглянувши винесене в кримінальному провадженні за №12025181170000159 від 20.08.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, слідчим СВ ВП №3 Рівненського РУП ГУНП в Рівненській області ОСОБА_5 , погоджене прокурором ОСОБА_3 клопотання про продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Оженин, Острозького району Рівненської області, зареєстрованого та фактично проживаючого у АДРЕСА_1 , громадянина України, раніше не судимого,
встановила
слідчий звернувся до суду із клопотанням про продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_6 .
В обґрунтування клопотання вказує, що в провадженні СВ ВП №3 Рівненського РУП ГУНП в Рівненській області перебувають матеріали кримінального провадження, внесені до ЄРДР №12025181170000159 від 20.08.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України. Вказує, що ОСОБА_6 , в порушення вимог Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», вчинив фізичне насильство стосовно свого батька ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з яким перебував у сімейних відносинах в розумінні п.7 ч.2 ст.З Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» та спільно проживав за адресою: АДРЕСА_1 , а саме 20.08.2025 приблизно о 00 год. 05 хв., перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, знаходячись у одній із кімнат будинку за місцем спільного проживання за адресою: АДРЕСА_1 , на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин, реалізуючи свій злочинний умисел, діючи умисно, тобто усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, наніс один удар лезом кухонного ножа в область грудної клітки потерпілому, в результаті чого заподіяв останньому тяжкі тілесні ушкодження, у вигляді проникаючого поранення грудей з ушкодженням лівої легені, перикарда легеневої вени та стравоходу, що 23.08.2025 приблизно о 20 год. 00 хв. спричинили смерть потерпілого.
Таким чином, ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, тобто у заподіянні умисного тяжкого тілесного ушкодження, небезпечного для життя в момент заподіяння.
20.08.2025 о 04.19 в порядку ст.208 КПК України затримано ОСОБА_6 за підозрою у вчиненні злочину передбаченого ч.1 ст.121 КК України.
20.08.2025 ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України та 26.08.2025 повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України. 07.10.2025 постановою керівника Здолбунівської окружної прокуратури Рівненської області ОСОБА_8 було продовжено строк досудового розслідування вказаного кримінального провадження до трьох місяців, а саме до 20.11.2025, оскільки на даний час існують об'єктивні обставини, які перешкоджають завершенню досудового розслідування в рамках попереднього строку.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.
Так, у рішенні Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» вказано, що термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення, та, що вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно пов'язують підозрюваного з певним злочином і такі факти мають бути досить переконливими, щоб суддя на підставі їх розумної оцінки міг визнати причетність особи до вчинення злочину вірогідною.
Обґрунтованість підозри вчинення ОСОБА_6 кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.121 КК України підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме:
-протоколом огляду місця події від 20.08.2025;
-протоколом огляду речей від 20.08.2025;
-протоколом допиту свідка ОСОБА_9 від 20.08.2025.;
-протоколом допиту свідка ОСОБА_10 від 20.08.2025;
-протоколом допиту свідка ОСОБА_11 від 21.08.2025;
-протоколом допиту свідка ОСОБА_12 від 20.08.2025;
-протоколом допиту свідка ОСОБА_13 від 27.08.2025;
-протоколом допиту свідка ОСОБА_14 від 27.08.2025;
-протоколом допиту свідка ОСОБА_15 від 27.08.2025;
-протоколом допиту свідка ОСОБА_16 від 27.08.2025;
-висновком судово-медичної цитологічної експертизи № 149 від 10.09.2025;
-іншими матеріалами кримінального провадження.
Згідно ч.1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також наявність ризиків, передбачених цим Кодексом.
Згідно з ч.1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
За змістом положень ст. 193, 194 КПК України, слідчий суддя на даній стадії кримінального судочинства не вправі вирішувати ті питання, які вирішує суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні кримінального правопорушення, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих даних визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу.
Водночас, Європейський суд з прав людини у своєму рішенні у справі «Мюррей проти Об'єднаного Королівства» №14310/88 від 28 жовтня 1994 зазначив, що факти, які викликають підозру, не обов'язково мають бути встановлені до ступеня, необхідного для засудження, що є завданням наступних етапів кримінального процесу.
Враховуючи наведене, слідчий суддя вважає, що зібрані органами досудового розслідування докази, на даному етапі досудового розслідування, дають достатні підстави вважати, що ОСОБА_6 обґрунтовано підозрюється у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення.
В клопотанні ставиться питання про продовження застосування запобіжного заходу щодо ОСОБА_6 тримання під вартою у зв'язку з тим, що під час досудового розслідування встановлена наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3 ч.1 ст. 177 КПК України.
Слідчий суддя враховує, що ОСОБА_6 після звільнення може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, і не буде виконувати покладених на нього процесуальних обов'язків, оскільки, підозрюється у скоєнні тяжкого злочину, за яке передбачено покарання у виді позбавлення волі строком від п'яти до восьми років, є особою не призовного віку, не має на утриманні неповнолітніх дітей, а тому, з метою ухилення від кримінальної відповідальності може покинути своє місце проживання, якщо до нього буде застосований запобіжний захід, не пов'язаний із позбавленням волі. У зв'язку з цим, слідчий суддя вважає, що наявний ризик, передбачений п.1 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Одночасно слідчий суддя вважає, що існує ризик, передбачений п. 3 ч.1 ст. 177 КПК України, а саме, перебуваючи на волі підозрюваний ОСОБА_6 може незаконно впливати на потерпілого, свідків у цьому кримінальному провадженні, шляхом вмовляння, чи висловлювання погроз з метою схилити останніх змінити свої покази в його користь, оскільки свідок ОСОБА_9 з підозрюваним ОСОБА_6 мають сімейні відносини та спільно проживають в одному будинку, а зі свідком ОСОБА_10 проживають по-сусідству уже тривалий час в одному населеному пункті по вул. Калинова с. Оженин.
В той же час, на момент подання даного клопотання, вказані свідки допитані лише органом досудового розслідування, однак, відповідно до ст.23 КПК України, суд досліджує докази безпосередньо. Показання свідків кримінального провадження суд отримує усно.
Таким чином, підозрюваний може впливати на свідків з метою зміни їх показів безпосередньо в процесі судового розгляду. У зв'язку із чим, до підозрюваного слід застосувати запобіжний захід, а саме тримання під вартою, задля запобігання вказаного ризику.
Окрім того, існує ризик, передбачений п.5 ч.1 ст. 177 КПК України, а саме, що ОСОБА_6 може вчинити інше кримінальне правопорушення: враховуючи здобуті під час проведення досудового розслідування докази, а також ті обставини, що підозрюваний хоча є не судимим, однак систематично вчиняв домашнє насильство відносно батька ОСОБА_7 , неодноразово притягувався до адміністративної відповідальності; відносно ОСОБА_6 за фактом нанесення ним тілесних ушкоджень ОСОБА_7 було зареєстроване кримінальне провадження №12023186170000173 від 18.09.2023 за ч. 1 ст. 125 КК України, що свідчить про систематичний характер вчинення ОСОБА_6 кримінальних та адміністративних правопорушень, що свідчить про те, що ОСОБА_6 може знову вчинити кримінальне правопорушення.
====Дослідивши матеріали кримінального провадження, заслухавши думку слідчого та прокурора, які підтримали клопотання посилаючись на обставини викладені в клопотанні, захисника, який щодо запобіжного заходу поклався на розсуд суду, підозрюваного, який нічого не сказав проти зазначеного клопотання, і пояснення не надавав, слідчий суддя вважає, що клопотання є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу.
Аналізуючи при цьому в сукупності обставини, передбачені ст. 178 КПК України, слідчим суддею враховано, що прокурором доведено наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.121 КК України, а також наявність ризиків, передбачених п. 1,2, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Одночасно, прокурором доведено, що застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні, не забезпечить належної процесуальної поведінки ОСОБА_6 .
Також слідчий суддя враховує, що будь-яких доказів можливості застосування до ОСОБА_6 більш м'якого запобіжного заходу, стороною захисту не надано.
При цьому слідчим суддею взято до уваги, що ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.121 КК України, яке у відповідності до ст. 12 КК України, відносяться до категорії тяжких злочинів, та за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п'яти до восьми років, що у відповідності до п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України є підставою для застосування такого запобіжного заходу як тримання під вартою.
При вирішенні питання про продовження застосування запобіжного заходу щодо ОСОБА_6 слідчий суддя також враховує обставини, передбачені ст. 178 КПК України: тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_6 та бере до уваги відомості про його особу. ОСОБА_6 позитивно характеризується за місцем проживання, підозрюється у скоєнні тяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі строком до 8 років.
З огляду на вищевикладене, слідчий суддя, врахувавши вагомість наявних доказів обґрунтованої підозри вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, можливість призначення йому покарання у виді позбавлення волі, наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, та перевіривши наявність достатніх підстав вважати, що застосування більш м'якого запобіжного заходу буде недостатнім, вважає за необхідне продовжити застосування щодо ОСОБА_6 запобіжний захід у виді тримання під вартою.
Вважає, що даний запобіжний захід є співрозмірним з тяжкістю інкримінованого йому кримінального правопорушення та існуючим ризикам, відповідає особі підозрюваного, є виправданим та достатнім засобом, здатним забезпечити гарантії його належної процесуальної поведінки та виключає собою можливість застосування відносно останнього більш м'якого запобіжного заходу, а тому виправдовує таке втручання у його права та інтереси.
Аналізуючи при цьому в сукупності обставини, передбачені ст. 178 КПК України, які враховуються при обранні запобіжного заходу, беручи до уваги тяжкість покарання, яке йому загрожує, можна прийти до висновку, що продовження застосування щодо ОСОБА_6 запобіжного заходу у виді тримання під вартою є виправданим.
Відповідно до ч.3 ст.183 КПК України, слідчий суддя при постановленні ухвали про продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, зобов'язаний визначати розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених КПК України. В той же час, оскільки ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні злочину із застосуванням насильства, то підстав для визначення розміру застави в кримінальному провадженні немає.
Керуючись ст. 176-178, 183, 193-196, 369-372 КПК України
постановила
клопотання задовольнити.
Продовжити щодо підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в межах строку досудового розслідування з утриманням в Державній установі "Рівненський слідчий ізолятор" Рівненській області по 04 год. 19 хв. - 20.11.2025 включно.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Рівненського апеляційного суду протягом п'яти днів з моменту її проголошення, а підозрюваним який перебуває під вартою в той же строк з моменту вручення копії ухвали.
Слідчий суддяОСОБА_1