Єдиний унікальний № 371/815/25
Номер провадження № 3/371/387/25
"15" жовтня 2025 р. м. Миронівка
Суддя Миронівського районного суду Київської області Геліч Т.В., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, порушену відносно
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ч. 3 ст. 184 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
ОСОБА_1 27.05.2025 о 20 год 00 хв. ухилилась від виконання передбачених законом обов'язків, по вихованню свого неповнолітнього сина ОСОБА_2 , який перебуваючи по вулиці Центральній в селі Росава висловлювався нецензурними словами в громадському місці, чим скоїла адміністративне правопорушення, передбачене ст. 184 ч.3 КУпАП.
У судове засідання ОСОБА_1 повторно не з'явилася, про місце і час розгляду справи повідомлялася у встановленому законом порядку, шляхом надсилання повістки про виклик до суду на адресу, що вказана в протоколі про адміністративне правопорушення та поясненнях особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, а також на офіційному веб-порталі "Судова влада", про причину неявки суд не повідомив.
У рішенні Європейського Суду з прав людини від 03 квітня 2008 року у справі «Пономарьов проти України» наголошено на тому, що особа в розумні інтервали часу має вживати заходи, щоб дізнатись про стан відомого їй судового провадження.
Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях, зокрема, «Юніон Аліментаріа проти Іспанії» від 07 липня 1989 року, виходить з того, що у випадках коли поведінка учасників судового засідання свідчить про умисний характер їх дій направлений на невиправдане затягування процесу чи зловживання своїм процесуальним правом, суд має реагувати навказані випадки законними засобами, аби не було знівельовано ключовий принцип - верховенство права, в тому числі проводити судове засідання у відсутність особи, як що таке затягування може нашкодити справі чи іншим учасникам справи.
У цьому ж рішенні Європейський суд з прав людини зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Відповідно до частини другої статті 268 КУпАП при розгляді справ про адміністративні правопорушення, передбачених статтею 184 КУпАП, участь особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, є не обов'язковою.
Таким чином, враховуючи те, що ОСОБА_1 була належним чином повідомлений про час і місце судового розгляду справи, поважних причин неявки до суду не повідомив, в розумні строки не вжив заходів, щоб дізнатись про стан відомого йому провадження, справа може бути розглянута без його участі на підставі наявних у справі матеріалів.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши позицію сторони захисту, прихожу до наступних висновків.
Частиною 1 ст. 9 КУпАП визначено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно зі ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
За правилами ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Диспозицією ч. 3 ст. 184 КУпАП передбачено відповідальність батьків або осіб, які їх замінюють за вчинення неповнолітніми віком від чотирнадцяти до шістнадцяти років правопорушення, відповідальність за яке передбачено цим Кодексом, крім порушень, передбачених частинами третьою або четвертою статті 173-4 цього Кодексу.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 184 КУпАП, підтверджується письмовими матеріалами справи: протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАВ № 104960 від 27.05.2025, електронним рапортом паспортом громадянина України ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Отже, у справі про адміністративне правопорушення є достатньо достовірних, належних та допустимих доказів, які вказують на доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 184 КУпАП.
Згідно ст. 38 КУпАП якщо справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього кодексу чи інших законів підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через три місяці з дня його виявлення.
Згідно зі п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю, якщо на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення закінчились строки, передбачені ст. 38 цього Кодексу.
Таким чином, враховуючи, що правопорушення мало місце 24.04.2025, та на момент розгляду справи закінчився трьохмісячний строк притягнення до адміністративної відповідальності, провадження у справі підлягає закриттю.
Керуючись ст. ст. 38, 126, 247, 284 КУпАП, суд,
ОСОБА_1 визнати винуватою у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 184 КУпАП.
Провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 3 ст.184 КУпАП закрити на підставі п.7 ч.1 ст. 247 КУпАП у зв'язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Миронівський районний суд Київської області протягом десятиденного строку з дня винесення.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Суддя Тетяна ГЕЛІЧ