13 жовтня 2025 р.Справа № 440/7903/24
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Любчич Л.В.,
Суддів: Спаскіна О.А. , Присяжнюк О.В. ,
за участю секретаря судового засідання Труфанової К.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Північного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 15.05.2025, головуючий суддя І інстанції: Г.В. Костенко, вул. Пушкарівська, 9/26, м. Полтава, 36039, повний текст складено 22.05.25 по справі №440/7903/24
за позовом Представництво "МОМЕНТУМ ЕНТЕРПРАЙЗЕС (ІСТЕРН ЮРОП) ЛІМІТЕД" від імені та в інтересах Компанії MOMENTUM ENTERPRISES (EASTERN EUROPE) LIMITED
до Північне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків про скасування податкового повідомлення-рішення,
Представництво "МОМЕНТУМ ЕНТЕРПРАЙЗЕС (ІСТЕРН ЮРОП) ЛІМІТЕД" від імені та в інтересах Компанії MOMENTUM ENTERPRISES (EASTERN EUROPE) LIMITED (надалі - позивач) звернулось до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Північного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків (далі по тексту відповідач, Північне МУ ДПС по роботі з ВПП, податковий орган, контролюючий орган), в якій просив визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Північного МУ ДПС по роботі з ВПП від 15.05.2024 №283/35005040.
Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 15 травня 2025 року позов задоволено.
Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Північного МУ ДПС по роботі з ВПП від 15.05.2024 №283/35005040.
Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Північного МУ ДПС по роботі з ВПП на користь позивача витрати зі сплати судового збору в сумі 18 750,00.
Не погодившись з цим судовим рішенням, Північне МУ ДПС по роботі з ВПП подало апеляційну скаргу в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права просило скасувати рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 15 травня 2025 року та ухвалити постанову про відмову у задоволенні позову.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт посилається на те, що перевіркою встановлено факт несвоєчасної реєстрації податкових накладних, який підтверджується базою даних податкового органу щодо часу реєстрації спірних податкових накладних.
Стверджує, що наявність достатнього проміжку часу для реєстрації ПН, зокрема з 04.10.2022 по 31.10.2022 та з 11.10.2022 по 31.10.2022, Позивачем направлено накладні на реєстрацію до ЄРПН в останній операційний день (31 жовтня 2022 року) об 17 годині 56 хвилин, що свідчить про недобросовісні дії або необачність платника податків, та призвело до унеможливлення проведення всіх необхідних автоматизованих співставлень та подальше формування квитанції безпосередньо у операційний день, у якому було направлено податкові накладні на реєстрацію.
Звертає увагу на те, що судом першої інстанції не враховано та не прийнято до уваги особливості механізму автоматичного внесення відомостей, що містяться у податкових накладних/розрахунках коригування, безпосередньо до Єдиного реєстру податкових накладних (далі - ЄРПН) та положень порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затверджений наказом Міністерства Фінансів України №557 від 06.06.2017 (далі - Порядок обміну)
Позивач подав відзиву на апеляційну скаргу, в якому наполягав на безпідставності доводів апеляційної скарги та просив залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
Згідно з положеннями ч. 1, 3 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, дослідивши докази, що стосуються фактів, на які апелянт посилається в апеляційній скарзі, дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що 18.04.2024 головним держаним інспектором Полтавського відділу адміністрування підприємств Північного МУ ДПС по роботі з ВПП перевірки І.О. Сорокотягою складено Акт № 244/35-00-50-16/26626659 «Про результати камеральної перевірки своєчасності реєстрації податкових накладних складених у жовтні 2022 року «Представництвом «Моментум Ентерпрайзес (Істерн Юроп) Лімітед» (код 26626659), за яким «ПРЕДСТАВНИЦТВОМ МОМЕНТУМ ЕНТЕРПРАЙЗЕС (ІСТЕРН ЮРОП) ЛІМІТЕД» несвоєчасно, з порушенням граничних строків, зареєстровані податкові накладні: № 165 від 04.10.2022 та № 166 від 11.10.2022.
Граничним строком реєстрації податкових накладних у ЄРПН було 31.10.2022, тоді як вони були зареєстровані 01.11.2022.
Північним МУ ДПС по роботі з ВПП прийнято податкове повідомлення-рішення від 15.05.2024 №283/35005040, яким до «ПРЕДСТАВНИЦТВА МОМЕНТУМ ЕНТЕРПРАЙЗЕС (ІСТЕРН ЮРОП) ЛІМІТЕД», застосовано штраф у розмірі 10 % від суми податку на додану вартість, зазначених у податкових накладних, що зареєстровані із порушенням граничного строку їх реєстрації, у сумі 1250000,00 грн, на підставі п.п.120-1.1 ст.120-1 Податкового кодексу України.
Не погодившись з прийняттям податкового повідомлення-рішення, позивач звернувся зі скаргою до Державної податкової служби України, однак, рішенням Державної податкової служби України від 17.06.2024 податкове повідомлення - рішення від 15.05.2024 №283/35005040 залишено без змін, а скаргу «ПРЕДСТАВНИЦТВА МОМЕНТУМ ЕНТЕРПРАЙЗЕС (ІСТЕРН ЮРОП) ЛІМІТЕД»,- без задоволення.
Не погодившись з цим податковим повідомленням-рішенням, позивач звернувся до суду з позовом у цій справі.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що позивач виконав свій обов'язок щодо своєчасного направлення в електронну систему документообігу розрахунків коригування до податкових накладних отримувачем.
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, з огляду на таке.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, регулює Податковий кодекс України (надалі - ПК України).
Згідно з п. 201.1 ст. 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи а зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
Відповідно до п. 201.10 ст. 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних (абз. 13 п. 201.10 ст. 201 ПК України).
Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків:
- для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені;
- для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені;
- для зведених податкових накладних та/або розрахунків коригування до таких зведених податкових накладних, складених за операціями, визначеними пунктом 198.5 статті 198 та пунктом 199.1 статті 199 цього Кодексу, - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем місяця, в якому вони складені;
- для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, - протягом 15 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем).
У разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.
Аналіз наведених приписів дає підстави для висновку, що продавець товарів/послуг зобов'язаний зареєструвати в ЄРПН податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування.
Згідно з п. 120-1.1 ст. 120 ПК України порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної/розрахунку коригування, складеної на операції з постачання товарів/послуг, що звільняються від оподаткування податком на додану вартість; податкової накладної/розрахунку коригування, складеної на операції, що оподатковуються за нульовою ставкою; податкової накладної, складеної відповідно до пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу у разі здійснення операцій, визначених підпунктами «а» - «г» цього пункту, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної; податкової накладної, складеної відповідно до статті 199 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної; податкової накладної, складеної відповідно до абзацу одинадцятого пункту 201.4 статті 201 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 і 201 цього Кодексу покладено обов'язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі:
- 10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів;.
Отже, на платника податків покладено обов'язок щодо реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних у строк, встановлений податковим законодавством, а саме для податкових накладних складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені, а для податкових накладних складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені. Порушення вказаних строків реєстрації податкових накладних свідчить про наявність порушення, за яке передбачена відповідальність у вигляді штрафу в залежності від терміну такого порушення, що передбачено п. 120-1.1 ст. 120-1 ПК України.
Згідно з п. 2 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 №1246 (далі - Порядок №1246) у цьому Порядку терміни вживаються у такому значенні:
- податкова накладна - електронний документ, який складається платником податку на додану вартість (далі - платник податку) відповідно до вимог Податкового кодексу України (далі - Кодекс) в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації;
- операційний день - частина дня, протягом якої здійснюються прийняття від платників податку податкових накладних та/або розрахунків коригування та реєстрація або зупинення реєстрації.
Пунктом 3 Порядку №1246 визначено, що операційний день триває в робочі дні з 8 години 00 хвилин до 20 години 00 хвилин. Технічне обслуговування та регламентні роботи, що потребують зупинки Реєстру, не проводяться протягом операційного дня, крім аварійних випадків. Якщо граничні строки реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування припадають на вихідний, святковий або неробочий день, такий день вважається операційним днем.
Відповідно до п. 11 Порядку №1246 після накладення кваліфікованого електронного підпису платник податку здійснює шифрування податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронній формі та надсилає їх ДПС за допомогою засобів інформаційних, телекомунікаційних, інформаційно-телекомунікаційних систем з урахуванням вимог Законів України "Про електронні довірчі послуги", "Про електронні документи та електронний документообіг" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку. Примірник податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронній формі зберігається у платника податку.
Приписами п. 12 Порядку №1246 визначено, що після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДПС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки:
- відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту);
- чинності кваліфікованого електронного підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування;
- реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування;
- дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу;
- наявності помилок під час заповнення обов'язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу;
- наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.);
- наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується;
- факту реєстрації / зупинення реєстрації / відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами;
- наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування;
- дотримання вимог Законів України "Про електронні довірчі послуги", "Про електронні документи та електронний документообіг" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.
Згідно з п. 13 Порядку №1246 за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).
Квитанція в електронній формі надсилається платнику податку протягом операційного дня та є підтвердженням прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Примірник квитанції в електронній формі зберігається в ДПС (п. 14 Порядку №1246).
Відповідно до п.15 Порядку №1246 у квитанції зазначаються дата та час її формування, реквізити податкової накладної та/або розрахунку коригування та результат перевірки. Якщо у податковій накладній та/або розрахунку коригування за результатами проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), виявлено порушення, платнику податку надсилається квитанція про неприйняття податкової накладної та/або розрахунку коригування із зазначенням причини такого неприйняття.
Системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що у будь-якому випадку контролюючий орган протягом операційного дня зобов'язаний надіслати платнику податку одну з квитанцій: або про прийняття податкової накладної, або про її неприйняття із зазначенням відповідних причин, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.
Зазначений висновок узгоджується з практикою Верховного Суду викладену у постанові від 17.04.2018 в справі № 820/6330/16.
Після накладення електронного цифрового підпису платник податку здійснює шифрування податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронній формі та надсилає їх ДПС за допомогою засобів інформаційних, телекомунікаційних, інформаційно-телекомунікаційних систем.
Крім того, строки, визначені для реєстрації податкових накладних, встановлені у календарних днях, при цьому право платника податку для реєстрації податкових накладних пов'язане виключно з операційним днем, який відповідно до Порядку №1246 триває з 8-ї до 20-ї години. Якщо 15 число або останній день місяця припадають на вихідний, святковий або неробочий день, такий день вважається операційним днем.
Таким чином, в процедурі внесення інформації (відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування) до ЄРПН є дві окремі стадії: 1) надання платником податку на додану вартість податкової накладної (розрахунку коригування); 2) прийняття/неприйняття податкової накладної (розрахунку коригування) та внесення відомостей щодо неї (нього) безпосередньо до ЄРПН. Перша із цих стадій залежить від платника податку на додану вартість і є результатом його дій, тоді як друга - це результат виконання роботи програмного забезпечення, що контролюється ДПС, та/або безпосередніх дій працівників ДПС, на яку (які) платник податку не має впливу.
У цьому контексті встановлена нормою пункту 120-1.1 статті 120-1 ПК України відповідальність платника податку на додану вартість за порушення граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу для реєстрації податкової накладної та /або розрахунку коригування до такої податкової накладної в ЄРПН, у вигляді накладення штрафу може застосовуватися в разі якщо платник податку не надав (не надіслав) податкову накладну (розрахунок коригування) ДПС у строк, встановлений цією статтею.
Висновки аналогічного змісту викладені Верховним Судом у постановах від 03.04.2020 у справі №160/5380/19, від 10.06.2019 у справі №802/1825/16-а та від 12.07.2019 у справі №0940/1600/18.
Як свідчать матеріали справи, штрафні санкції оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням були застосовані контролюючим органом на підставі пункту 120-1.1 статті 120 ПК України, тобто за порушення граничного строку реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних.
Позивач оскаржує податкове повідомлення-рішення Північного МУ ДПС по роботі з ВПП від 15.05.2024 №283/35005040 в частині висновків податкового органу про порушення позивачем строків реєстрації таких податкових накладних:
- №165 від 04.10.2022, фактично зареєстровано 01.11.2022, кількість днів порушення граничного терміну реєстрації в ЄРПН - 1, сума штрафу 416666,67 грн,
- №166 від 11.10.2022, фактично зареєстровано 01.11.2022, кількість днів порушення граничного терміну реєстрації в ЄРПН - 1, сума штрафу 833333,33 грн. (а.с. 66).
Надаючи оцінку правомірності висновків податкового органу про порушення позивачем граничних термінів реєстрації розрахунків коригування, колегія суддів зазначає таке.
Сторонами не заперечується та встановлено судом, що податкова накладна № 165 від 04.10.2022 на суму ПДВ у розмірі 4166666,67 грн була надіслана для реєстрації до ЄРПН 31.10.2022 об 17:57 год., а податкова накладна № 166 від 11.10.2022 на суму ПДВ у розмірі 8333333,33 грн. була надіслана для реєстрації до ЄРПН 31.10.2022 об 17:56 год., із використанням програмного забезпечення «М.Е.Dоc».
Вказані обставини підтверджуються протоколами руху документа/звіта та пов'язаних із ними повідомлень/квитанцій щодо податкових накладних № 165 від 04.10.2022 та № 166 від 11.10.2022, які, за поясненнями представника позивача, були згенеровані у автоматичному режимі з програмного забезпечення «М.Е.Dоc», та надані до суду у належно завірених копіях.
Дані щодо надсилання 31.10.2022 податкової накладної № 165 від 04.10.2022 на суму ПДВ у розмірі 4166666,67 грн о 17:57 год та податкової накладної № 166 від 11.10.2022 на суму ПДВ у розмірі 8333333,33 грн, окремо підтверджується скрін-шотами із програмного забезпечення «М.Е.Dоc», наданими позивачем у належно завірених копіях.
Листом № 22/04-04 від 22.04.2024 ТОВ «М.Е.ДОК» підтвердило ту обставину, що, податкова накладна № 165 від 04.10.2022 була надіслана для реєстрації до ЄРПН 31.10.2022 о 17:57 год., а податкова накладна № 166 від 11.10.2022 - 31.10.2022 о 17:56 год.
Відтак, наведені податкові накладні подано платником на реєстрацію в межах граничного терміну та операційного часу, визначеного пунктом 201.10 статті 201 ПК України.
Проте квитанції про прийняття або неприйняття податкових накладних не були направлені позивачу протягом операційного дня. Такі зареєстровані податковим органом поза межами граничного строку реєстрації.
З огляду на приписи Порядку № 1246, позивач не має нести відповідальність за дату надходження на технічному рівні податкових накладних до контролюючого органу, оскільки принциповим є не дата фактичного надходження податкових накладних до Єдиного реєстру податкових накладних, а дата їх відправлення виходячи з технічного способу реєстрації податкових накладних, що в спірному випадку, підтверджується квитанціями з програми «М.Е. Doс».
Колегія суддів наголошує, що обов'язком позивача є своєчасне, в операційний день, відправлення податкових накладних до ЄРПН. Платник податку не несе відповідальності за роботу телекомунікаційних, інформаційно-телекомунікаційних систем та програм. Несвоєчасна доставка відправлення адресату з будь-яких причин виключає відповідальність платника податків, який свій обов'язок виконав своєчасно.
Колегія суддів вважає необґрунтованими твердження апелянта про неналежність доказів, а саме квитанції з "M.E.Doc" та зазначає, що роздруковані квитанції файлів з програмного забезпечення для подання звітності до контролюючих органів та обміну юридично значущими первинними документами між контрагентами в електронному вигляді "M.E.Doc" є належними та допустимим доказами, з яких ідентифікується номер, зміст операцій, точна дата та час відправлення спірних податкових накладних, що узгоджується з неодноразово висловленою правовою позицією Верховного Суду, зокрема, у постановах від 28.04.2020 у справі №810/198/16, від 20.10.2020 у справі №620/817/19, від 24.11.2021 у справі №200/12604/19-а.
Посилання апелянта щодо правомірності прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення колегія суддів вважає необґрунтованими з вище зазначених підстав.
Ухвалюючи це судове рішення, колегія суддів керується ст. 322 КАС України, ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, практикою Європейського суду з прав людини (рішення «Серявін та інші проти України») та Висновком №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів (п.41) щодо якості судових рішень.
Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини по справі «Серявін та інші проти України» (п.58) суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішенні судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст.6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.
Пунктом 41 Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів зазначено, що обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Враховуючи зазначені вище положення, дослідивши фактичні обставини та питання права, що лежать в основі спору у цій справі, колегія суддів дійшла висновку про відсутність необхідності надання відповіді на інші аргументи апелянта, оскільки судом були досліджені усі основні питання, які є важливими для прийняття цього судового рішення.
Відповідно до ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Згідно зі статтею 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Оскільки доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження та спростовуються висновками суду першої інстанції, які зроблені на підставі повного, всебічного та об'єктивного аналізу відповідних правових норм та фактичних обставин справи колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому оскаржуване рішення слід залишити без змін.
Керуючись ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Апеляційну скаргу Північного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків залишити без задоволення.
Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 15 травня 2025 року по справі №440/7903/24 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий суддя Л.В. Любчич
Судді О.А. Спаскін О.В. Присяжнюк
Повний текст постанови складено 15.10.2025.