15 жовтня 2025 року Чернігів Справа № 620/9425/25
Чернігівський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Баргаміної Н.М., розглянувши в письмовому провадженні клопотання представника відповідача про розгляд справи за правилами загального позовного провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України про визнання протиправними дій та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Міністерства юстиції України, в якому просить:
- визнати протиправними дії комісії з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій у Міністерстві юстиції України щодо прийняття рішення від 20 лютого 2025 року (протокол №7) про повернення на доопрацювання до Пенітенціарної академії України матеріалів стосовно визнання учасником бойових дій ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН: НОМЕР_1 ;
- скасувати рішення від 20 лютого 2025 року (протокол №7) про повернення на доопрацювання до Пенітенціарної академії України матеріалів стосовно визнання учасником бойових дій ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН: НОМЕР_1 ;
- зобов'язати комісію з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій у Міністерстві юстиції України прийняти рішення про визнання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН: НОМЕР_1 учасником бойових дій на підставі довідки від 08.11.2022 № 580/д/ОДВЧ та оформити матеріали щодо видачі посвідчення учасника бойових дій встановленого зразка.
Ухвалою суду від 15.09.2025 відкрито провадження у справі, призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
На адресу суду від представника відповідача надійшло клопотання про розгляд справи за правилами загального позовного провадження.
Згідно пункту 20 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративна справа незначної складності (малозначна справа) - адміністративна справа, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин.
Частиною другою статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.
Згідно частини другої статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.
Частиною четвертою статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що за правилами спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах: 1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом; 2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності; 4) щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
В силу пункту 10 частини шостої статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.
Згідно частини першої статті 260 Кодексу адміністративного судочинства України питання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.
Так, в ухвалі суду про відкриття провадження у справі від 15.09.2025 суд, дослідивши матеріали справи, предмет та підстави позову, склад учасників справи, дійшов висновку, що дана адміністративна справа відноситься до справ незначної складності та розглядається судом за особливостями, визначеними статтею 262 Кодексу адміністративного судочинства України.
При цьому, представник відповідача заявляє дане клопотання з тієї підстави, що саме розгляд справи із проведенням судового засідання надасть змогу найбільш об'єктивно та повно дослідити великий обсяг доказів, обставини справи, заслухати думки учасників справи, а ненадання такої можливості - призведе до неповного та необ'єктивного розгляду справи, неможливості всебічно встановити обставини справи та заслухати думку сторін, однак, суд зазначає, що під час розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, учасники справи не позбавлені права заявляти заяви по суті справи та клопотання з процесуальних питань.
Суд вважає за необхідне зазначити, що практика Європейського суду з прав людини з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах в контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка ратифікована Україною на підставі Закону України «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів N 2, 4, 7 та 11 до Конвенції» від 17.07.1997 № 475/97-ВР свідчить про те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не у кожному випадку (рішення від 08.12.1983 у справі «Ахеn v. Germany», заява №8273/78, рішення від 25.04.2002 «Varela Assalino contre le Portugal», заява № 64336/01). Так, у випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, то розгляд письмових заяв, на думку ЄСІІЛ, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Заявник (в одній із зазначених справ) не надав переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання. Зрештою, у певних випадках влада має право брати до уваги міркування ефективності й економії. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи.
Враховуючи вищевикладене, клопотання представника відповідача про розгляд справи за правилами загального позовного провадження є безпідставним та не підлягає задоволенню.
Керуючись статтями 243, 248, 257, 260, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні клопотання представника Міністерства юстиції України про розгляд справи за правилами загального позовного провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України про визнання протиправними дій та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя Наталія БАРГАМІНА