Справа № 287/2117/25
3/287/2938/25
14 жовтня 2025 року м. Олевськ
Суддя Олевського районного суду Житомирської області Винар Любомир Вікторович, розглянувши справу про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, паспорт № НОМЕР_1 виданий 13.12.2019 органом № 1828, РНОКПП НОМЕР_2 , не працюючого, жителя АДРЕСА_1 , раніше не притягувався до адміністративної відповідальності,
за ч. 2 ст. 51 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
З протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД № 465589 від 26.08.2025 вбачається, що 12.08.2025 близько 15.00 год. в с. Новоозерянка, ОСОБА_1 здійснив дрібну крадіжку майна з підсобної споруди - хліва, належного ОСОБА_2 , а саме 10 листів шиферу, б/в, вартістю листа 150,00 грн., чим завдав ОСОБА_2 матеріального збитку на суму 1500,00 грн.
В судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, у встановленому законодавством порядку, що стверджується матеріалами справи. Причини неявки суду невідомі, заяв про відкладення розгляду справи від ОСОБА_1 не надходило.
Потерпілий ОСОБА_2 в судовому засіданні підтвердив, що дійсно у його домогосподарстві з підсобної споруди ОСОБА_1 таємно викрав листи шиферу.
За змістом ч. 1 ст. 268 КУпАП під час відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях, зокрема «Юніон Аліментаріа проти Іспанії» від 07 липня 1989 року, виходить з того, що у випадках коли поведінка учасників судового засідання свідчить про умисний характер їх дій направлений на невиправдане затягування процесу чи зловживання своїм процесуальним правом, суд має реагувати на вказані випадки законними засобами, аби не було знівельовано ключовий принцип - верховенство права, в тому числі проводити судове засідання у відсутність особи, якщо таке затягування може нашкодити справі чи іншим учасникам справи.
В цьому ж рішенні Європейський суд з прав людини зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Таким чином, з метою дотримання розумних строків розгляду справи, оскільки безпідставне умисне затягування справи нівелює завдання Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя вважає за можливе розглянути справу без участі особи, що притягується до адміністративної відповідальності за наявними матеріалами справи.
Вивчивши матеріали справи та оцінивши всі докази по справі, як кожен окремо так і в їх сукупності, всебічно, повно і об'єктивно, дослідивши всі обставини справи, суд дійшов наступного висновку.
Відповідно до ст. 7 Кодексу України про адміністративні правопорушення, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Згідно із ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Так, ч. 1 ст. 51 КУпАП встановлено відповідальність за дрібне викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення не перевищує 0,5 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян.
Також, ч. 2 ст. 51 КУпАП передбачає відповідальність за дію, передбачену частиною першою цієї статті, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення становить від 0,5 до двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Статтею 280 КУпАП передбачено, що при розгляді справи про адміністративне правопорушення відповідний орган чи посадова особа зобов'язані з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
З'ясовуючи ці обставини, суд повинен виходити з положень ст. 251 КУпАП, згідно з якою доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обставини вчинення зазначеного правопорушення підтверджується зібраними по справі та дослідженими в судовому засіданні доказами, зокрема: протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАД № 465589 від 26.08.2025, якийскладений у відповідності до вимог КУпАП, містить формулювання суті вчиненого адміністративного правопорушення та підписаний особою, яка притягується до адміністративної відповідальності; рапортом від 15.08.2025; письмовим поясненням ОСОБА_1 ; письмовим поясненням ОСОБА_2 ; письмовим поясненням ОСОБА_3 ; копією паспорту ОСОБА_1 ; чеком про вартість шиферу від 26.08.2025; фотознімками.
Вищевикладене свідчить про те, що складений працівником поліції стосовно ОСОБА_1 протокол відповідає вимогам ст. 256 КУпАП, містить виклад суті вчиненого правопорушення та є джерелом доказової інформації про події правопорушення та особу, яка його вчинила.
Аналізуючи наведені докази та дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів в їх сукупності, суддею встановлено, що ОСОБА_1 вчинив правопорушення, відповідальність за яке передбачено ч. 2 ст. 51 КУпАП, оскільки докази його вини є переконливими, достатніми, відповідають фактичним обставинам справи та знайшли своє підтвердження в матеріалах, що були повно та всебічно досліджені.
Призначаючи ОСОБА_1 адміністративне стягнення за вчинене адміністративне правопорушення, у відповідності до ст. 33 КУпАП, враховується характер вчиненого адміністративного правопорушення, особа правопорушника, ступінь його вини у вчиненому правопорушенні, його майновий стан та обставини, що пом'якшують та обтяжують відповідальність.
Обставин, що пом'якшують та обтяжують відповідальність ОСОБА_1 за вчинене адміністративне правопорушення у відповідності до ст.ст. 34, 35 КУпАП, судом не встановлено.
Визначаючи вид та міру адміністративного стягнення ОСОБА_1 , крім того враховується його вік, особа правопорушника, характер вчиненого, ступінь його вини, майновий стан, а також те, що він раніше протягом року не притягувався до адміністративної відповідальності, у зв'язку з чим, суд приходить до висновку про необхідність застосування до ОСОБА_1 ст. 27 КУпАП та на підставі викладеного обрати йому адміністративне стягнення в межах санкції ч. 2 ст. 51 КУпАП, за якою він притягується до адміністративної відповідальності у виді штрафу.
Відповідно до ст. 40-1 КУпАП у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, особою, на яку накладено таке стягнення сплачується судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що визначено ст. 4 Закону України «Про судовий збір».
На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 27, 40-1, ч. 2 ст. 51, ст.ст. 283, 284, 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 51 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі сто неоподаткованих мінімумів доходів громадян, а саме 1700,00 ( одна тисяча сімсот) гривень.
Штраф перерахувати на р/р UA 048999980313020106000006741, код отримувача (ЄДРПОУ) 37976485, код класифікації доходів бюджету: 21081100, отримувач коштів: ГУК у Житомирській області/ ТГ м. Олевськ/ 21081100, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), найменування коду класифікації доходів бюджету: адміністративні штрафи та інші санкції.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в сумі 605,60 грн., які перерахувати на р/р UA908999980313111256000026001, Код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37993783, код класифікації доходів бюджету - 22030106, отримувач ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП).
Постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено до Житомирського апеляційного суду через Олевський районний суд Житомирської області протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя: Л. В. Винар