Справа № 156/1244/25
Провадження № 3/156/836/25
15 жовтня 2025 року сел. Іваничі
Суддя Іваничівського районного суду Волинської області Федечко М.О., дослідивши матеріали справи, які надійшли з Сектору поліцейської діяльності № 2 (сел. Іваничі) Володимирського районного відділу поліції ГУНП у Волинській області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , жителя АДРЕСА_1 , учня 11 класу ліцею №1 сел. Іваничі,
за ч.5 ст.126 Кодексу України про адміністративні правопорушення (КУпАП),
учасники справи:
особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 ,
законний представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 ,
про права передбачені ст. 268 КУпАП, ст.ст.10, 63 Конституції України, особам роз'яснено,
І. Опис обставин, установлених під час розгляду справи
26.09.2025 о 17:30 год. в сел. Іваничі по вул. Залізничній, 6, ОСОБА_1 керував мотоциклом KOVI, д.н.з. НОМЕР_2 без посвідчення водія відповідної категорії, тобто не мав права керування таким транспортним засобом. Порушення вчинене повторно протягом року. Від керування транспортним засобом відсторонений.
Таким чином, ОСОБА_1 порушив п. 2.1 (а) ПДР, чим вчинив правопорушення, за що передбачена відповідальність ч.5 ст.126 КУпАП.
ІІ. Пояснення учасників справи
В судовому засіданні 15.10.2025 ОСОБА_1 вину у вчиненні адміністративного правопорушення визнав. Зазначив, що того дня їхав за хлібом та був зупинений працівниками поліції. Наголосив, що не керує мотоциклом по дорогах загального значення, а лише біля лісу, оскільки вчиться керувати бо має намір отримати права.
Законний представник ОСОБА_2 зазначила, що у працівників поліції упереджене ставлення до їхньої сім'ї, тому був складений даний протокол. Просила суд суворо не карати її сина ОСОБА_1
ІІІ. Застосоване судом законодавство
Відповідно до ст. 1 КУпАП завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції України і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
Відповідно до ст. 9 КУпАП правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно з положеннями ст. ст. 245, 252, 280 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, своєчасно, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
У ст. 251 КУпАП зазначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Згідно ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Диспозицією частини 5 статті 126 КУпАП передбачено, що повторне протягом року вчинення порушень, передбачених частинами 2-4 ст. 126 КУпАП тягне за собою накладення штрафу в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортним засобом на строк від п'яти до семи років та з оплатним вилученням транспортного засобу чи без такого.
Згідно з п. 2.1 (а) Правил дорожнього руху, затв. постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 року № 1306 (зі змінами) водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії.
ІV. Оцінка суду щодо фактичних обставин справи
Суддя, заслухавши особу, яка притягується до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 , його законного представника ОСОБА_2 , дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення дійшла висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст.126 КУпАП, підтверджується:
- протоколом серії ЕПР 1 № 465868 від 26.09.2025 року в якому викладено обставини вчинення та зміст правопорушення, передбаченого ч.5 ст.126 КУпАП;
- рапортом інспектора РПП СПД №2 (сел. Іваничі) Володимирського РВП ГУНП у Волинській області, ст. лейтенанта поліції - І. Брися;
- рапортом інспектора РПП СПД №2 (сел. Іваничі) Володимирського РВП ГУНП у Волинській області, ст. лейтенанта поліції - І. Брися про притягнення ОСОБА_1 протягом року до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.126 КУпАП;
- копією постанови від 26.06.2025 року Іваничівського районного суду Волинської області з ЄДРСР (автентичність перевірено) якою ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.126 та ч.2 ст. 126 КУпАП у виді попередження;
- відеозаписами на DVD-R диску, які підтверджують факт вчинення ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ч.5 ст.126 КУпАП.
Проаналізовані документи відповідно до ст.251 КУпАП є доказами в справі про адміністративні правопорушення, і доводять вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення і його винуватість.
При цьому судом враховується також те, що ОСОБА_1 дії працівників поліції щодо складання відносно нього протоколу про адміністративне правопорушення не оскаржував, доказів неправомірної поведінки останніх та доказів, які б спростовували фактичні дані, що містяться в протоколах про адміністративне правопорушення та додатках до них, - суду не скеровував.
За таких обставин беззаперечно встановлено, що ОСОБА_1 вчинив правопорушення, передбачене ч.5 ст.126 КУпАП, оскільки докази його вини є переконливими, достатніми, відповідають фактичним обставинам справи та знайшли своє підтвердження в матеріалах, що були повно та всебічно досліджені.
V. Накладення адміністративного стягнення
Згідно ст.23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником так і іншими особами.
Відповідно до ст.12 КУпАП, адміністративній відповідальності підлягають особи, які досягли на момент вчинення адміністративного правопорушення шістнадцятирічного віку.
Особа, стосовно якої складено адміністративний протокол - ОСОБА_1 , згідно вимог ст.12 КУпАП підлягає адміністративній відповідальності, оскільки на момент вчинення адміністративного правопорушення досяг віку, з якого настає відповідальність (16 років).
У матеріалах справи відсутня інформація, відповідно до ст.17 КУпАП, що ОСОБА_1 діяв в стані крайньої необхідності, необхідної оборони або був в стані неосудності, у зв'язку з чим він підлягає адміністративній відповідальності.
Згідно з ст.13 КУпАП до осіб віком від шістнадцяти до вісімнадцяти років, які вчинили адміністративні правопорушення, застосовуються заходи впливу, передбачені статтею 24-1 цього Кодексу.
У разі вчинення особами віком від шістнадцяти до вісімнадцяти років адміністративних правопорушень, передбачених статтями 44, 51, 89, 121-127, 130, статтею 139, частиною третьою статті 154, частиною другою статті 156, статтями 173, 173-4, 174, 183-1, 185, 190-195 цього Кодексу, вони підлягають адміністративній відповідальності на загальних підставах. З урахуванням характеру вчиненого правопорушення та особи правопорушника до зазначених осіб (за винятком осіб, які вчинили правопорушення, передбачені статтею 185) можуть бути застосовані заходи впливу, передбачені статтею 24-1 цього Кодексу.
Оскільки ОСОБА_1 , 26.06.2025 року уже був притягнутий до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 126 та ч.2 ст.126 КУпАП за аналогічне правопорушення, до нього був застосований захід впливу у виді попередження, однак останній належних висновків для себе не зробив, такі заходи виявилися недієвими, не виконали превентивну функцію та призвели до вчинення повторного правопорушення.
Отже суд, відповідно до ч.2 ст.13 КУпАП, підстав для повторного застосування до неповнолітнього ОСОБА_1 заходів впливу передбачених ст. 24-1 КУпАП, з огляду на характер та повторність правопорушення, не вбачає, а тому він підлягає відповідальності на загальних підставах, оскільки у даному конкретному випадку, на переконання судді, передбачені статтею 24-1 КУпАП заходи не зможуть забезпечити виховний характер неповнолітнього та не сприятимуть завданням КУпАП, визначеним ст. 1 цього Кодексу.
Відповідно до ст.33 КУпАП, при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
При накладенні стягнення обставин, які пом'якшують чи обтяжують відповідальність правопорушника судом не встановлено.
Беручи до уваги характер вчиненого правопорушення, особу молодого віку та майновий стан порушника (учень 11 класу), ступінь його вини, визнання вини, а також те, що він повторно протягом року притягується до адміністративної відповідальності, врахувавши відсутність обставин, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність правопорушника, суддя вважає за необхідне призначити йому адміністративне стягнення в межах санкції ч.5 ст.126 КУпАП у виді штрафу в розмірі дві тисячі чотириста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 40 800 (сорок тисяч вісімсот) гривень 00 копійок.
Відповідно до довідки ОСОБА_3 - інспектора РПП СПД № 2 (сел. Іваничі) Володимирського РВП ГУНП у Волинській області, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , посвідчення водія не отримував.
Слід зауважити, що підхід щодо неможливості призначення покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами щодо особи, яка вчинила адміністративне правопорушення передбачене саме ст.126 КУпАП не відповідає принципу правової визначеності, оскільки сама об'єктивна сторона вчиненого правопорушення передбаченого ст.126 КУпАП передбачає вчинення дій особою, яка не отримувала посвідчення водія на право керування транспортними засобами або позбавлена такого права і визначено санкцію за вчинення такого правопорушення.
Тому, суд застосовує до ОСОБА_1 покарання у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами на строк 5 (п'ять) років.
Підстави для застосування до ОСОБА_1 додаткового адміністративного стягнення у виді оплатного вилучення транспортного засобу, передбаченого санкцією ч.5 ст.126 КУпАП, відсутні, так як у матеріалах справи відсутні будь які документи, щодо належності транспортного засобу (мотоцикла KOVI, д.н.з. НОМЕР_2 ). Крім того, у протоколі про адміністративне правопорушення зазначено, що даний транспортний засіб належить ОСОБА_2 .
Суд вкотре звертає увагу, що відповідно до «Правила етичної поведінки поліцейських» мета правил етичної поведінки є урегулювання поведінки поліцейських з дотриманням етичних норм, формування в поліцейських почуття відповідальності перед суспільством і законом за свої дії та бездіяльність, а також сприяння посиленню авторитету та довіри громадян до поліції. Правила поширюються на всіх поліцейських, які проходять службу в Національній поліції України (далі - поліція). Правила є узагальненим зібранням професійно-етичних вимог щодо правил поведінки поліцейських та спрямовані на забезпечення служіння поліції суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку на засадах етики та загальнолюдських цінностей.
Під час виконання службових обов'язків поліцейський повинен: неухильно дотримуватися положень Конституції та законів України, інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов'язки, діяти лише на підставі, у межах повноважень та в спосіб, що визначені Конституцією, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, міжнародними договорами України, а також цими Правилами; поважати і не порушувати права та свободи людини, до яких, зокрема, відносяться права: на життя; на повагу до гідності; на свободу та особисту недоторканність; недоторканність житла; на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань; на свободу світогляду і віросповідання; володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності; на мирні зібрання; на свободу пересування, вільний вибір місця проживання; інші права, які передбачені Конституцією та законами України, міжнародними договорами України; у кожному окремому випадку обирати той захід з-поміж заходів, передбачених законодавством України, застосування якого призведе до настання найменш негативних наслідків; неухильно дотримуватись антикорупційного законодавства України, обмежень, пов'язаних зі службою в Національній поліції України, визначених Законами України «Про Національну поліцію», «;Про запобігання корупції» та іншими актами законодавства України; виявляти повагу до гідності кожної людини, справедливо та неупереджено ставитися до кожного, незважаючи на расову чи національну приналежність, мову, стать, вік, віросповідання, політичні чи інші переконання, майновий стан, соціальне походження чи статус, освіту, місце проживання, сексуальну орієнтацію або іншу ознаку, не допускати дискримінації в будь-якій формі; поводитися стримано, доброзичливо, відкрито, уважно і ввічливо, викликаючи в населення повагу до поліції і готовність співпрацювати; контролювати свою поведінку, почуття та емоції, не дозволяючи особистим симпатіям або антипатіям, неприязні, недоброму настрою або дружнім почуттям впливати на прийняття рішень та службову поведінку; мати охайний зовнішній вигляд, бути у встановленій формі одягу; дотримуватися норм ділового мовлення, не допускати використання ненормативної лексики; зберігати інформацію з обмеженим доступом, яка стала йому відома у зв'язку з виконанням службових обов'язків; інформувати безпосереднього керівника про обставини, що унеможливлюють його подальшу службу в поліції або перебування на займаній посаді.
VІ. Судові витрати
Також відповідно до ст. 40-1 КУпАП, ч.5 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення з правопорушника стягується в дохід держави судовий збір в розмірі 0,2 прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 605,60 гривень.
Керуючись ч. 5 ст. 126, ст.ст. 221, 283, 284, 294 КУпАП, ст. 4 Закону України «Про судовий збір», суддя
Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст.126 КУпАП та застосувати відносно нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі дві тисячі чотириста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 40 800 (сорок тисяч вісімсот) гривень 00 копійок з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 5 (п'ять) років без оплатного вилучення транспортного засобу.
Встановити ОСОБА_1 строк для добровільної сплати визначеної суми штрафу - 15 днів з дня вручення йому цієї постанови. Реквізити для сплати штрафу: отримувач коштів: ГУДКСУ у Волинській області; код за ЄДРПОУ: 38009371; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); код банку отримувача (МФО): 899998; рахунок отримувача: UA588999980313050149000003001; код класифікації доходів бюджету: 21081300.
У разі несплати штрафу правопорушником у встановлений строк стягнути в порядку примусового виконання цієї постанови з ОСОБА_1 в дохід держави подвійний розмір штрафу, визначеного в постанові, тобто 81 600 (вісімдесят одна тисяча шістсот) гривень 00 копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь держави судовий збір в розмірі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 коп. Реквізити для сплати судового збору: отримувач коштів: ГУК у м.Києві/ м.Київ/ 22030106; код за ЄДРПОУ: 37993783; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); код банку отримувача (МФО): 899998; рахунок отримувача: UА908999980313111256000026001; код класифікації доходів бюджету: 22030106.
Строк пред'явлення постанови для виконання 3 (три) місяці згідно з Законом України «Про виконавче провадження».
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення шляхом подачі апеляційної скарги до Волинського апеляційного суду через Іваничівський районний суд Волинської області.
Суддя М.О. Федечко