15 жовтня 2025 р. м. Чернівці Справа № 600/2406/24-а
Суддя Чернівецького окружного адміністративного суду Лелюк О.П., розглянувши в порядку письмового провадження заяву Міністерства юстиції України про зміну способу і порядку виконання судового рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до Чернівецького апеляційного суду, Державної судової адміністрації України про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії, стягнення коштів,
До суду від Міністерства юстиції України надійшла заява про зміну способу і порядку виконання судового рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до Чернівецького апеляційного суду, Державної судової адміністрації України про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії, стягнення коштів.
Заявник просить суд змінити спосіб та порядок виконання виконавчого листа №600/2406/24-а від 24.12.2024, виданого Чернівецьким окружним адміністративним судом, про зобов'язання Чернівецький апеляційний суд здійснити перерахунок та виплату судді ОСОБА_1 суддівської винагороди з 01.01.2021 року по 31.05.2024 року у відповідності до вимог статті 135 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», виходячи з базового розміру посадового окладу судді 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого на 01.01.2021 року становить 2270 грн, а на 01.01.2022 року - 2481 грн, на 01.01.2023 року - 2684 грн, на 01.01.2024 року - 3028 грн з урахуванням раніше виплачених сум та з утриманням передбачених законом податків і обов'язкових платежів, шляхом безспірного списання Державною казначейською службою України відповідної суми коштів 2003846,04 грн з бюджетної програми 0501150 «Виконання рішень судів на користь суддів та працівників апаратів судів», розпорядником якої є Державна судова адміністрація України, у порядку, передбаченому Законом України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» і постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 №845.
В обґрунтування заяви зазначено, що виконання судових рішень, ухвалених на користь суддів, здійснюється згідно із законодавством України за рахунок коштів бюджетної програми 0501150 «Виконання рішень судів на користь суддів і працівників апаратів судів», головним розпорядником якої є Державна судова адміністрація України у межах передбачених асигнувань на відповідний бюджетний період. У зв'язку з цим заявник вважає, що рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 22 серпня 2024 року у справі №600/2406/24-а можливо виконати лише шляхом безспірного списання Державною казначейською службою України суми коштів з бюджетної програми 0501150 «Виконання рішень судів на користь суддів і працівників апаратів судів» Державною виконавчою службою.
Ухвалою суду від 01 жовтня 2025 року заяву Міністерства юстиції України залишено без руху. Встановлено заявнику строк для усунення недоліків заяви про зміну способу і порядку виконання судового рішення протягом п'яти днів з дня отримання цієї ухвали шляхом подання документа про сплату судового збору.
У встановлений судом строк заявником виконано вимоги ухвали суду від 01 жовтня 2025 року.
Ухвалою суду від 07 жовтня 2025 року вирішення питання про зміну способу і порядку виконання судового рішення у даній справі призначено до судового розгляду на 15 жовтня 2025 року о 09 год. 30 хв. Роз'яснено, що неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду. Роз'яснено право на подання письмових пояснень щодо поданої Міністерством юстиції України заяви та встановлено строк для надання таких пояснень до 14 жовтня 2025 року (включно).
Від Чернівецького апеляційного суду надійшли до суду пояснення, в яких зазначено, що Чернівецький апеляційний суд не є головним розпорядником бюджетних коштів і не може самостійно виконати рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 22 серпня 2024 року у справі №600/2406/24-а. Крім цього у кошторисі суду на 2025 рік відсутні кошти на вказані потреби. Водночас зазначено, що виконання судових рішень, ухвалених на користь суддів, здійснюється за рахунок коштів бюджетної програми 0501150 “Виконання рішень судів на користь суддів і працівників апаратів судів», головним розпорядником якої є Державна судова адміністрація України (у межах бюджетних асигнувань, передбачених на відповідний бюджетний період). Отже, саме Державна судова адміністрація як суб'єкт владних повноважень мала би відповідати за погашення заборгованості, яка виникла внаслідок невиплати судді у повному обсязі суддівської винагороди, у зв'язку з чим Чернівецький апеляційний суд і звернувся з відповідним клопотанням до Міністерства юстиції України з проханням подати до суду заяву про встановлення чи зміну способу або порядку виконання рішення суду справі №600/2406/24-а. Вказане, на думку Чернівецького апеляційного суду, свідчить про вжиття ним всіх можливих заходів, спрямованих на виконання судового рішення. Просив задовольнити подану Міністерством юстиції України заяву про зміну способу і порядку виконання судового рішення.
Додатково у поясненнях представник Чернівецького апеляційного суду просив суд розглянути заяву зміну способу і порядку виконання судового рішення без його участі.
Державна судова адміністрація України подала до суду пояснення, в яких зазначено, що позивач - ОСОБА_1 є діючим суддею Чернівецького апеляційного суду, на користь якого прийняте рішення у справі №600/2406/24-а, а тому кошти, які підлягають сплаті на виконання зазначеного рішення, підлягають стягненню за рахунок бюджетної програми 0501150 «Виконання рішень судів на користь суддів, працівників апаратів судів та працівників органів і установ системи правосуддя», головним розпорядником якої є ДСА України. Відповідно, на думку останньої, задоволення поданої Міністерством юстиції України заяви про зміну способу і порядку виконання судового рішення у даній справі забезпечить його належне виконання, не призведе до зміни первісного обраного позивачем способу захисту порушеного права та до зміни рішення по суті, а тому просив суд задовольнити подану Міністерством юстиції України заяву.
Додатково у поясненнях представник Державної судової адміністрації України також просив суд розглянути заяву зміну способу і порядку виконання судового рішення без його участі.
Позивач - ОСОБА_1 та представник Міністерства юстиції України були належним чином повідомлені уповноваженим працівником суду про дату, час та місце розгляду заяви про зміну способу і порядку виконання судового рішення в даній справі, однак у судове засідання не з'явились.
Крім цього, з матеріалів справи вбачається наявність пояснень щодо заяви про зміну способу і порядку виконання судового рішення в даній справі від Державної казначейської служби України, згідно яких остання виражає незгоду із заявою Міністерства юстиції України та вказує про відсутність підстав для зміни способу і порядку виконання судового рішення в цій справі.
Частиною другою статті 378 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду.
Враховуючи викладене, суд визнає за можливим розглянути заяву про зміну способу і порядку виконання судового рішення в даній справі в порядку письмового провадження.
Розглянувши подану заяву та перевіривши матеріали справи, суд зазначає таке.
Судом встановлено, що рішенням Чернівецького окружного адміністративного суду від 22 серпня 2024 року у справі №600/2406/24-а, яке набрало законної сили, адміністративний позов задоволено частково. Визнано протиправними дії Державної судової адміністрації України щодо не забезпечення Чернівецький апеляційний суд в асигнуваннях на проведення видатків з виплати судді ОСОБА_1 суддівської винагороди за період з 01.01.2021 року по 31.05.2024 року, обчисленої виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді з 01.01.2021 року в розмірі 2270 грн, з 01.01.2022 року - 2481,00 грн, з 01.01.2023 року - 2684 грн, з 01.01.2024 року - 3028 грн. Зобов'язано Державну судову адміністрацію України здійснити фінансування Чернівецького апеляційного суду коштів для проведення виплати судді ОСОБА_1 суддівської винагороди з 01.01.2021 року по 31.12.2021 року, виходячи з базового розміру посадового окладу судді 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 01.01.2021 року у сумі 2270,00 грн, з 01.01.2022 року по 31.12.2022 року, виходячи з базового розміру посадового окладу судді 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 01.01.2022 року у сумі 2481,00 грн, з 01.01.2023 року по 31.12.2023 року, виходячи з базового розміру посадового окладу судді 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 01.01.2023 року у сумі 2684,00 грн, з 01.01.2024 року по 31.05.2024 року, виходячи з базового розміру посадового окладу судді 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 01.01.2024 року у сумі 3028,00 грн. Визнано протиправними дій Чернівецького апеляційного суду щодо нарахування та виплати судді ОСОБА_1 суддівської винагороди з 01.01.2021 року по 31.05.2024 року, обчисленої виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді в розмірі 2102 грн. Зобов'язано Чернівецький апеляційний суд здійснити перерахунок та виплату судді ОСОБА_1 суддівської винагороди з 01.01.2021 року по 31.05.2024 року у відповідності до вимог статті 135 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", виходячи з базового розміру посадового окладу судді 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого на 01.01.2021 року становить 2270 грн, на 01.01.2022 року - 2481 грн, на 01.01.2023 року - 2684 грн, на 01.01.2024 року - 3028 грн з урахуванням раніше виплачених сум та з утриманням передбачених законом податків і обов'язкових платежів. В задоволенні іншої частини позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.
Згідно інформації із системи «Діловодство спеціалізованого суду» 24 грудня 2024 року Чернівецьким окружним адміністративним судом були видані виконавчі листи по адміністративній справі №600/2406/24-а і такі отримані позивачем на його заяву від 15 листопада 2024 року, яка міститься в матеріалах справи з відміткою про отримання позивачем 30 грудня 2024 року.
У лютому 2025 року ОСОБА_1 подав до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України заяву про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 22 серпня 2024 року у справі №600/2406/24-а про зобов'язання Чернівецький апеляційний суд здійснити перерахунок та виплату судді ОСОБА_1 суддівської винагороди з 01.01.2021 року по 31.05.2024 року у відповідності до вимог статті 135 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", виходячи з базового розміру посадового окладу судді 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого на 01.01.2021 року становить 2270 грн, на 01.01.2022 року - 2481 грн, на 01.01.2023 року - 2684 грн, на 01.01.2024 року - 3028 грн з урахуванням раніше виплачених сум та з утриманням передбачених законом податків і обов'язкових платежів.
25 лютого 2025 року старшим державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Лазаревою А.І. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №77298251 з примусового виконання виконавчого листа №600/2406/24-а від 24 грудня 2024 року, виданого Чернівецьким окружним адміністративним судом про зобов'язання Чернівецький апеляційний суд здійснити перерахунок та виплату судді ОСОБА_1 суддівської винагороди з 01.01.2021 року по 31.05.2024 року у відповідності до вимог статті 135 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», виходячи з базового розміру посадового окладу судді 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого на 01.01.2021 року становить 2270 грн, на 01.01.2022 року - 2481 грн, на 01.01.2023 року - 2684 грн, на 01.01.2024 року - 3028 грн з урахуванням раніше виплачених сум та з утриманням передбачених законом податків і обов'язкових платежів. Зобов'язано боржника (Чернівецький апеляційний суд) виконати рішення суду протягом 10 робочих днів.
Як вбачається з наявних у справі матеріалів, Чернівецький апеляційний суд звертався до Державної судової адміністрації України з проханням вирішити питання про додаткове фінансування за бюджетною програмою КПКВ 0501150 «Виконання рішень судів на користь суддів і працівників апаратів судів» по КЕЕВ 2800 «Інші поточні видатки», що підтверджується листами від 22 січня 2025 року №02-9/14/2025, від 20 лютого 2025 року №02-9/39/2025 та від 25 лютого 2025 року №02-9/42/2025. Так, на підставі проведених розрахунків Чернівецьким апеляційним судом визначено, що сума перерахунку суддівської винагороди ОСОБА_1 за період з 01 січня 2021 року по 31 травня 2024 року, яка підлягає виплаті, складає: 2003846,04 грн, з урахуванням раніше виплачених сум та з утриманням передбачених законом податків і обов'язкових платежів.
Листом від 13 березня 2025 року №11-5084/25 Державна судова адміністрація України повідомила Чернівецький апеляційний суд про відсутність можливості виділення додаткових бюджетних асигнувань, оскільки всі затверджені за бюджетною програмою 0501150 “Виконання рішень судів на користь суддів, працівників апаратів судів та працівників органів і установ системи правосуддя» видатки в розмірі 10 млн грн розподілені між розпорядниками бюджетних коштів нижчого рівня.
У березні 2025 року старшим державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Лазаревою А.І. винесено вимогу про зобов'язання Чернівецький апеляційний суд надати інформацію щодо виконання рішення суду у справі №600/2406/24-а.
Листом від 26 березня 2025 року №01-22/9/2025-Вих Чернівецький апеляційний суд повідомив Відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про таке.
Так, Чернівецький апеляційний суд не є головним розпорядником бюджетних коштів він немає можливості самостійно виконати рішення суду в частині виплати коштів. Виконання судових рішень, ухвалених на користь суддів, здійснюється згідно з законодавством України за рахунок коштів бюджетної програми 0501150 «Виконання рішень судів на користь суддів і працівників апаратів судів», головним розпорядником якої відповідно до статті 148 Закону України “Про судоустрій і статус суддів» є ДСА України у межах, передбачених асигнувань на відповідний бюджетний період. Зазначено, що ДСА України затвердила кошторис Чернівецького апеляційного суду на 2025 рік за відповідною бюджетною програмою, і ці бюджетні асигнування були спрямовані на погашення заборгованості за іншими судовими рішеннями на користь суддів, ухваленими раніше, а також на інші виконавчі витрати. Відповідно, Чернівецький апеляційний суд звернувся до ДСА України з відповідним листами з проханням виділити додаткове фінансування для зазначених цілей, а тому фактичне виконання рішення суду у справі №600/2406/24-а можливе лише за умови надходження додаткових бюджетних асигнувань на ці потреби з Державного бюджету України. Однак додаткового фінансування для погашення заборгованості за виконавчим листом від 24 грудня 2024 року у справі №600/2406/24-а не було отриманою. Разом з цим, зазначено, що у віданні ДСА діє окрема бюджетна програма для забезпечення виконання судових рішень - КПКВ 0501150 «Виконання рішень судів на користь суддів», призначена саме для таких цілей, то за правилами пункту 25 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03 серпня 2011 року №845, наявність такої програми означає, що списання коштів здійснюватиметься саме за нею. Також зазначено, що, враховуючи приписи частини 1 статті 2, частини 1 статті 3 Закону України від 05 червня 2012 року №4901-VI «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень», списання коштів за судовими рішеннями, боржником за якими є державний орган, можливе у тому випадку, коли способом захисту порушеного права буде стягнення коштів саме з ДСА України.
Додатково у раніше виданому листі від 03 березня 2025 року №08-03/18/2025-Вих Чернівецький апеляційний суд просив Відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України звернутися до суду з поданням про встановлення чи зміну способу або порядку виконання судового рішення по справі №600/2406/24-а шляхом безспірного списання відповідної суми коштів з бюджетної програми 0501150 “Виконання рішень судів на користь суддів та працівників апаратів судів», головним розпорядником якої є ДСА України.
Вирішуючи подану Міністерством юстиції України заяву про зміну способу і порядку виконання судового рішення в даній справі, суд зазначає, що відповідно до частин другої, третьої статті 14 Кодексу адміністративного судочинства України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їхніми посадовими та службовими особами, фізичними та юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, установлену законом.
Статтею 370 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Таким чином, обов'язковість виконання судового рішення є важливою складовою права особи на справедливий суд, що гарантоване статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, та однією з основних засад судочинства, визначених статтею 129-1 Конституції України, а також статтями 14 та 370 Кодексу адміністративного судочинства України.
Порядок та підстави для зміни способу, порядку та встановлення строку виконання судового рішення закріплені статтею 378 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до частини першої статті 378 Кодексу адміністративного судочинства України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.
Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим (частина третя статті 378 Кодексу адміністративного судочинства України).
Отже, правовою підставою для прийняття судом рішення про встановлення або зміну способу або порядку виконання судового рішення є наявність обставин, які унеможливлюють або ускладнюють його виконання у спосіб чи порядок, які визначені в рішенні суду.
Відповідно до частини третьої статті 33 Закону України «Про виконавче провадження» за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення або роблять його неможливим, сторони, а також виконавець за заявою сторін або державний виконавець з власної ініціативи у випадку, передбаченому Законом України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень», мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про встановлення або зміну способу і порядку виконання рішення.
Вирішуючи питання про зміну способу і порядку виконання рішення, суд враховує те, що під зміною способу і порядку розуміється дія або сукупність дій, якими певним чином досягається кінцевий результат - виконання рішення суду. Зміна способу та порядку виконання судового рішення передбачає прийняття судом нових заходів з метою виконання рішення в разі неможливості його виконання у раніше встановлені порядок і спосіб.
Водночас суд зауважує, що застосування механізму зміни порядку і способу виконання судового рішення не передбачає при цьому зміни змісту судового рішення.
Мета зміни способу та порядку виконання рішення полягає в тому, щоб зробити можливим виконання рішення суду за умови існування дійсних об'єктивних обставин, які ускладнюють або унеможливлюють таке виконання.
Разом з цим здійснення судом зміни порядку чи способу виконання рішення не повинно змінювати способу захисту порушеного права, обраного судом при вирішенні справи.
Як вбачається зі змісту заяви Міністерства юстиції України про зміну способу і порядку виконання судового рішення у цій справі, заявник вважає, що рішення суду в адміністративній справі №600/2406/24-а можливо виконати лише шляхом безспірного списання Державною казначейською службою України суми коштів з бюджетною програми 0501150 «Виконання рішень судів на користь суддів та працівників апаратів судів».
Водночас суд зауважує, що у разі зміни способу виконання рішення суду шляхом безспірного списання перерахованої суддівської винагороди виникне суперечність із рішенням суду від 22 серпня 2024 року у справі №600/2406/24-а, що не допускається під час розгляду заяви про зміну способу виконання судового рішення, оскільки судове рішення, яке набрало законної сили, в процесі його виконання не може бути змінено.
Обставини ж, повідомлені у поданій заяві, які передували її поданню, не є тими обставинами, що вказують на неможливість виконання судового рішення у цій справі саме через спосіб захисту, застосований судом при його ухваленні, та не дають достатніх правових підстав для застосування процесуального інституту встановлення зміну способу і порядку виконання судового рішення, встановленого статтею 378 Кодексу адміністративного судочинства України.
При цьому зобов'язання Чернівецький апеляційний суд вчинити певні дії, а саме - нарахувати та виплатити ОСОБА_1 суддівську винагороду, і списання грошових коштів Державною казначейською службою України, що пропонується Міністерством юстиції України у цій заяві, є різними за своєю суттю способами захисту прав та інтересів позивача (стягувача), які обираються ним при поданні позову, а судом - при ухваленні рішення, та передбачають різні механізми виконання рішення суду.
Отже, змінивши спосіб виконання такого рішення із зобов'язання нарахувати та виплатити суму суддівської винагороди на списання конкретної суми такої виплати відбудеться зміна рішення по суті, з виходом при цьому за межі позовних вимог та вирішенням питання, що не було предметом дослідження судом при розгляді справи по суті.
Аналізуючи норми статті 378 Кодексу адміністративного судочинства України у системному зв'язку із нормами, які гарантують право на судовий захист і передбачають форми й способи його реалізації, суд приходить до висновку, що в контексті спірних правовідносин обставини, якими обґрунтовується необхідність зміни способу і порядку виконання судового рішення, не можуть бути підставами для такої зміни, оскільки обраний позивачем та визначений судом спосіб захисту порушеного права не може бути змінений на стадії виконання судового рішення і поза межами судового розгляду позову по суті.
До того ж, суд зауважує, що особами, які мають виконати рішення Чернівецького окружного адміністративного суду у справі №600/2406/24-а, є не лише Чернівецький апеляційний суд, а й, перш за все, Державна судова адміністрація України, яка зобов'язана здійснити фінансування Чернівецького апеляційного суду коштів для проведення виплати судді ОСОБА_1 суддівської винагороди з 01.01.2021 року по 31.12.2021 року, виходячи з базового розміру посадового окладу судді 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 01.01.2021 року у сумі 2270,00 грн, з 01.01.2022 року по 31.12.2022 року, виходячи з базового розміру посадового окладу судді 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 01.01.2022 року у сумі 2481,00 грн, з 01.01.2023 року по 31.12.2023 року, виходячи з базового розміру посадового окладу судді 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 01.01.2023 року у сумі 2684,00 грн, з 01.01.2024 року по 31.05.2024 року, виходячи з базового розміру посадового окладу судді 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 01.01.2024 року у сумі 3028,00 грн.
Водночас заявник (Міністерство юстиції України) пропонує вчинити дії щодо безспірного списання коштів іншою особою - Державною казначейською службою України, яка не була учасником справи №600/2406/24-а і, відповідно, не може бути зобов'язана вчиняти дії згідно рішення суду у справі №600/2406/24-а.
Також суд звертає увагу і на те, що у поданій Міністерством юстиції України заяві не зазначено, що в разі зміни способу і порядку виконання судового рішення шляхом безспірного списання коштів Державною казначейською службою України рішення суду у справі №600/24069/24-а буде фактично виконано повністю.
З огляду на викладене у своїй сукупності суд вважає, що заява Міністерства юстиції України про зміну способу і порядку виконання судового рішення у даній справі є безпідставною та необґрунтованою. Правові підстави для її задоволення відсутні.
Аналогічної позиції при вирішенні питання про наявність підстав для зміну способу і порядку виконання судового рішення у подібних спірних відносинах дотримується у Сьомий апеляційний адміністративний суд у постанові від 18 листопада 2024 року по справі №600/7490/23-а.
Керуючись статтями 241, 248, 378 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Заяву Міністерства юстиції України про зміну способу і порядку виконання судового рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до Чернівецького апеляційного суду, Державної судової адміністрації України про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії, стягнення коштів залишити без задоволення.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання. Апеляційну скаргу на дану ухвалу може бути подано до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня складання судового рішення.
Суддя О.П. Лелюк